Держава усіляко стимулює “максимізм” при формуванні територіальних громад, за якого міста і селища ініціюють об’єднувальні процеси з навколишніми селами. Активно просувається підхід “район — одна об’єднана громада”. При цьому селам не гарантується належний статус у новостворених громадах, тож вони часто не хочуть об’єднуватися, побоюючись залишитися без ресурсів на периферії. Орієнтація на жорстке дотримання схвалених урядом перспективних планів, в основі яких лише економічний розрахунок, подеколи виглядає як безальтернативність. Водночас надзвичайно важливо всіляко підтримати саме енергію громад, які визначили свою позицію. Адже головна мета реформи місцевого самоврядування, про яку не слід забувати, — організовуючи людей навколо місць їхнього проживання, всіляко сприяти їхній спільній діяльності для зміни на краще життя в містах і селах, починаючи зі своєї вулиці.

Більше про об’єднані громади, їх критерії та реалії існування, про досвід інших країн у цьому питанні читайте у статті  д-ра екон. наук, головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.Л.Попової  “Реформування громад: “добровільність” без альтернативи“,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 липня 2016 р.