Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Archive for січня 30, 2015

У газеті «Дзеркало тижня. Україна» № 3 від 30 січня 2015 р. опубліковано статтю провідного наукового співробітника Інституту, кандидата економічних наук В.Е.Ліра під назвою: Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України

Ефект рикошету, або як уникнути кризи неплатежів в енергетиці України

Віктор Лір

Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр. стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не лише через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії та попитом сягнув критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.

Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будинком уряду України 28 січня засвідчили це. Їм байдуже, хто винуватий в їхньому запрограмованому безробітті — коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їм болить.

Однак боляче і болить не лише шахтарям — усій країні. І через стан сучасної енергетики також. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об'єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час дружньої північної країни.

Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозумілим, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Проте і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Врешті-решт, у процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни мають бути усунені.

Читайте більше у «Дзеркало тижня. Україна»

Continue Reading

Рекомендації щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на основі досвіду країн Східної Європи

Побачила світ нова наукова доповідь Інституту:

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: рекомендації на основі досвіду країн Східної Європи : наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М.Гейця; чл.-кор. НАН України А.І.Даниленка, чл.-кор. НААН України, д-ра екон. наук Т.О.Осташко ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2015. – 104 с.

Доповідь містить рекомендації щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, розроблені творчим колективом ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» на основі аналізу досвіду європейської інтеграції країн Східної Європи.

Досліджені проблеми імплементації Угоди для окремих галузей економіки, ринків, економічних та фінансових інститутів: сільського господарства, харчової промисловості, металургії, енергетики, залізничного транспорту, фінансових ринків, монетарної політики, технічного регулювання, держзакупівель та екології. Результатом стали рекомендації для державних органів та бізнесу з акцентом на ролі виробничих асоціацій і механізмах співпраці бізнесу і органів влади. Вони базуються на аналізі досвіду імплементації європейських угод про асоціацію східноєвропейських країн та аналізі структурних змін, що відбулися у цих країнах після завершення їх імплементації та після набуття такими країнами членства в ЄС. Окрема увага приділялась тим положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементація яких, як показав аналіз досвіду країн Східної Європи, може потребувати пролонгації в часі, причому для їх впровадження у цих країнах залучалася фінансова допомога ЄС.

Доповідь є третім черговим виданням із серії досліджень проблем європейської інтеграції України, що проводиться творчим колективом ІЕП.

Continue Reading

М.І.Туган-Барановський: вчений, громадянин, державотворець

29 січня 2015 р. у ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулося засідання круглого столу, присвяченого 150-й річниці з дня народження видатного українського вченого і громадського діяча, співзасновника Української академії наук, економіста світової слави – Михайла Івановича Туган-Барановського.

IMG_2542  IMG_2548

Предметом обговорення учасників заходу – представників провідних науково-освітніх закладів України – був внесок у розвиток економічної науки, українського суспільства, національного господарства, формування інститутів державності та забезпечення геополітичної перспективи української нації.

За підсумками круглого столу виокремлено ключові напрями досліджень М.Туган-Барановського, що зберігають актуальність за сучасних умов:

- визначення світоглядних основ та ціннісних орієнтирів методологічного базису політичної економії;
- освоєння прогностичного потенціалу історико-економічних досліджень;
- обґрунтування соціогуманітарних пріоритетів і критеріїв економічного розвитку;
- формування інституційних механізмів реалізації суспільних інтересів;
- значення інтелектуального ресурсу та соціального капіталу в розвитку національної економіки;
- вплив суспільно-політичних рухів та соціальних чинників загалом на економічний розвиток;
- визначення джерел фінансування військових витрат у контексті впливу війни на стан фінансів та економіки.
IMG_20150129_101753

Continue Reading