Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
15 лютого 2022 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за ініціативою сектору міжнародних фінансових досліджень інституту у форматі Zoom-конференції зустрілися представниці Африканської жіночої мережі агробізнесу AWAN Afrika, науковці, викладачі університетів, де навчаються студенти з африканських країн, політичні діячі, провідні фінансові експерти. Темою обговорення став досвідAWAN Afrikaв організації фінансової системи для сталого розвитку у рамках досліджень науковців сектору з метою вироблення рекомендацій для керівних органів України.
Модератор конференції, д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олена Борзенко ознайомила з профілем інституту та провідними напрямами досліджень.
Фрагмент презентації директора AWAN Afrika Беатрис Гакуби
Директор AWAN Afrika, докторка Беатрис Гакуба у своїй доповіді «Бізнес-аспекти фінансової системи для сталого розвитку» («Business aspects of the financial system of Sustainable Development») підняла питання фінансової підтримки постачальників і субпостачальників унаслідок зниження попиту та проблеми з доступом до ринків. AWAN Afrika підтримує фермерів, щоб вони мали можливість за потреби перепрофілювати своє виробництво, аби пережити періоди зниження попиту. Проблеми щодо диверсифікації ланцюгів поставок та залучення нових працівників/постачальників у рамках мережі вирішуються швидко і з дотриманням етичних норм, зобов’язання перед постачальниками та працівниками виконуються завдяки швидким механізмам оплати. Організація дбає про безпеку зайнятих у бізнесах, особливо тих, хто працює на фабриках і фермах, де є проблеми із соціальним дистанціюванням. Наразі AWAN Afrika вирішує питання негативного впливу на жінок-працівниць наслідків пандемії COVID-19, що призвели до безробіття.
Доктор Беатрис Гакуба підкреслила, що бізнес потребує гнучкої фінансової політики, позик із дуже низькою відсотковою ставкою. Щоб відновити постачання для середнього бізнесу, малому бізнесу та неформально зайнятим потрібні гранти. Наразі, коли заходи проти COVID-19, уведені урядами Африки, було пом’якшено, жінки-агропідприємці зіткнулись із відсутністю фінансової підтримки своєї діяльності або для відродження бізнесу.
Фрагмент презентації науковців відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”
Завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, член-кореспондент НАН України професор Олена Бородіна окреслила сучасні світові тенденції в аграрній політиці країн світу, зокрема України та країн Африки, та їх вплив на сільське господарство, презентувала тематику роботи відділу та основні напрями досліджень.
Важливість Африканського континенту для провідних країн світу обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами, – відзначив Повноважний Посол у Туніській Республіці Володимир Хоманець. Попри те, що на сьогодні Африка все ще залишається не надто інтегрованою у глобальну економіку, а її роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками, все ж як суб’єкт світової економіки цей континент має велике майбутнє.
Головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н. професор Олександр Шаров підтвердив наявність багатьох точок дотику щодо інтересів України з країнами континенту. Науковець підкреслив, що співробітництво з країнами Африки має для України велике значення не тільки в рамках двосторонніх відносин, а й з огляду на євроінтеграційні пріоритети України, оскільки існує багато можливостей здійснення спільних проєктів у Африці разом із нашими європейськими партнерами.
Питання створення т. зв. сталої фінансової системи, – зауважив професор Олександр Шаров, – про досвід якої на прикладі африканських країн розповіла Беатрис Гакуба, ретельно вивчаються науковцями сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України і невдовзі результати досліджень буде спрямовано до Національного банку України та інших відповідних державних органів. Без сумніву, при підготовці цих аналітичних матеріалів буде використано і досвід африканських партнерів, що створює підґрунтя для подальшої співпраці.
З 2 листопада по 10 грудня 2021 р. науковці відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України розкривали вітчизняним інноваторам секрети та навчали вимогам підготовки пітч-презентацій інноваційних проєктів для залучення інвестицій.
У рамках Інкубаційної програми «Booster Інноваційних Проєктів 2021», що реалізується на базі Київського академічного університету в рамках проєкту регіонального розвитку «Науково-технологічний центр КАУ (НТЦ КАУ)» за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України понад місяць співробітники відділу промислової політики – завідувачка відділу д.е.н. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник д.е.н. О.М Кушніренко та старший науковий співробітник д.е.н. О.О. Ципліцька виступали як тренери, навчаючи стартап-компанії вмінню привабливого подання своїх інноваційних проєктів та правилам грамотного створення пітч-презентацій останніх.
Понад 10 українських команд академічних стартапів протягом декількох тижнів готували презентації своїх проєктів та отримували онлайнові консультації від співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України та інших залучених фахівців.
Більше читайте та дивіться тут
[caption id="attachment_9764" align="alignright" width="300"] Представники Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана:[/caption]
2 грудня 2021 р. в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана у змішаному форматі безпосередньої та дистанційної участі відбулося засідання Міжвідомчої координаційної ради з економічної теорії Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, присвячене місцю й ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки. У заході взяли участь близько 40 відомих вітчизняних науковців і освітян.
Зі вступною промовою до учасників засідання звернулися співголови Міжвідомчої координаційної ради – директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць і ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана доктор економічних наук, професор Дмитро Лук’яненко. Вони окреслили стан справ у сфері економічної науки і освіти, наголосили на наявних проблемах і завданнях.
Основну доповідь – «Про місце і роль економічної теорії в структурі економічних знань і підготовці фахівців з економіки» – виголосив заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, завідувач відділу економічної теорії цього Інституту академік Андрій Гриценко.
Обговорення місця та ролі економічної теорії у підготовці фахівців з економіки завершилося ухваленням Рішення.Читайте більше на ресурсі
У 2021 р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у співпраці з Центром міжнародного права сталого розвитку (CISDL), міжнародною Ініціативою з питань кліматичного права та управління, Кембриджським центром з управління навколишнім середовищем, енергетикою та природними ресурсами (CEENRG) при Кембриджському університеті та науковцями-юристами з Університету Макгілла, а також з експертами з України та інших країн завершили виконання дослідницького проєкту щодо юридичних заходів у досягненні національно визначених внесків у певних юрисдикціях. Один зі співавторів цього проєкту щодо України став провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", к.т.н. Олександр Дячук.
Кінцевий звіт проєкту "Правова оцінка реалізації Паризької угоди з метою мобілізації інвестицій у адаптацію та стійкість до змін клімату: огляд міжнародного права з фокусом на передову практику та вивчення ситуації в Україні" у світлі міжнародного публічного права аналізує такі проблеми:
– правові, регуляторні та інституційні заходи, які вжито для виконання зобов'язань, що випливають із Паризької угоди, з урахуванням ключових секторів та пріоритетів, визначених у НВВ України;
– роль реформ у сфері законодавства та виконавчих практик у досягненні глобальних цілей щодо підвищення адаптації та стійкості відповідно до Паризької угоди та результатів кліматичних перемовин у м. Катовіце (Республіка Польща);
– огляд кращих юридичних практик та аналіз окремих практик зарубіжних країн, які можуть стати для України керівними у досягненні адаптації та стійкості;
– ключові виклики та можливості для України тощо.
Звіт спрямований на формування реалістичних, юридично точних рекомендацій, що підтримують зусилля стосовно залучення ключових осіб, які приймають рішення, експертів та зацікавлених сторін до стимулювання масштабних інвестицій задля адаптації та стійкості до зміни клімату.
Під час комплексного дослідження окремих держав, де особливу увагу було приділено Україні, виділено п’ять ключових елементів інноваційного кліматичного законодавства та практики управління.
Детальніше див. тут
Усі ці п’ять ключових елементів правової та інституційної бази, які допоможуть із вирішенням проблем кліматичних змін в Україні, наведено у матеріалах звіту щодо тематичного дослідження по Україні.
У рамках підготовки другого Національно визначеного внеску в Паризьку угоду (НВВ2) команда експертів ЄБРР та ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” провели ґрунтовні розрахунки щодо розвитку економіки за різними сценаріями, обсягів необхідних інвестицій та економічних наслідків. Саме за цим аналізом в уряді наразі тривають консультації стосовно української кліматичної цілі до 2030 року та на 2050 рік. Експерти запропонували для розгляду 4 сценарії: "бізнес як звичайно", сценарій реалізації вже прийнятих цілей і стратегій, сценарій досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і комбінований сценарій, метою якого було згладити значний обсяг інвестицій з 2045 по 2050.
Про результати моделювання читайте тут
Горизонти співробітництва ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» із науковими установами провінції Цзянсі (КНР) розширюються – 2 грудня 2019 р. нашу наукову установу з дружнім візитом відвідала делегація з Академії суспільних наук провінції Цзянсі (Jiangxi Academy of Social Sciences) на чолі із віце-президентом Фан Біном (у складі делегації були Ші Ю Мін, Ван Вей Мін, Рен Хуан, Є Пін).
Провінція Цзянсі славиться своїм сільськогосподарським виробництвом, давно спеціалізується на вирощуванні рису, чаю, фруктів. За словами Ші Ю Міна, годує рисом увесь Китай. Але молоді китайці не хочуть жити у селі і втікають у міста. Тож нині уряд взяв курс на розбудову нового села – красивого і культурного, привабливого для життя.
В принципі напрями досліджень китайських вчених співзвучні із напрямами досліджень українських науковців Інституту економіки та прогнозування НАН України – адже вони спрямовані на розвиток і захист села. Тому науковцям двох установ було що обговорити під час зустрічі.
Свої напрацювання і бачення щодо співпраці представили директор Інституту, академік В.М.Геєць, який ознайомив китайських колег із напрацюваннями щодо загроз та ризиків вільного нерегульованого ринку сільськогосподарських земель та способів їх упередження з урахуванням поширеного у країнах ринкової економіки досвіду. Свої зауваження та застереження висловили завідувачки відділів форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.М.Бородіна та економіки і політики аграрних перетворень О.В.Шубравська.
Китайських науковців зацікавили напрацювання українських вчених, зважаючи, що сільське господарство України забезпечує 40% експорту України.
За результатами зустрічі було підписано двосторонню угоду про співробітництво між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Академією суспільних наук провінції Цзянсі.
29 серпня 2019 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України приймав делегацію професорів Вищої школи політології та міжнародних економічних відносин Ланджоуського університету Китаю Ся Мяо, Вана Яньтао, Лі Дунпо, Цао Вєя, Яна Чєньбо на чолі з її директором – професором Ван Цзиньго. Співробітництво Інституту із Ланжоуським університетом розпочалось у 2018 році із підписанням Меморандуму про співробітництво, за яким передбачалося видання спільних статей та збірников та читання лекцій як в Україні, так і у Китаї, обмін аспірантами, стажування співробітників. А от тепер делегація Ланжоуського університету вперше відвідала Інститут економіки та прогнозування НАН України. Під час робочої зустрічі, в якій брали участь директор Інституту, академік В.М. Геєць, заступник директора, чл.-кор. НАН України С.О.Кораблін, пров. наук. співроб., д.е.н., проф. О.О. Борзенко обговорювалося питання створення в рамках подальшого співробітництва науково-дослідного центру «Україна – Китай» при Ланджоуському університеті Китаю, а також було ініційовано низку заходів.
Опісля на базі сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України відбувся спільний міжнародний семінар на тему «Співробітництво наукових та навчальних установ України та Китаю на сучасному етапі», де активно обговорювались питання сучасного рівня торговельно-економічного співробітництва між Україною і Китаєм; роль юаня як міжнародної валюти в світових валютно-фінансових відносинах; перспективи подальшого економічно-інвестиційного співробітництва в умовах геополітичних та геоекономічних викликів.
Ukrainian
