Ukrainian
У 2014 р. уперше кількісно скоротилася загальна площа сільгоспугідь у громадян – майже на 90 тис. га за рік. Цифра невелика (0,6% від наявної у них площі), однак саме явище важливе не лише як симптом, а подеколи як досить болюча проблема для конкретних сімей, що залишилися без використовуваних тривалий час для власних господарських цілей земельних ділянок. Є підстави очікувати, що "роздача" землі державою припинятиметься. Щодо переходу до ринкового механізму її придбання "за гроші" виникає запитання: чи мають селяни та ті громадяни, що користувалися городами, матеріальну спроможність скористатися цим механізмом? Чи без землі легше претендувати на соціальні виплати? Більше читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень О.Л.Попової «Обезземелення громадян іде…», надрукованій 30 січня 2016 р. у газеті «Дзеркало тижня. Україна».
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Як (і чи треба взагалі) підтримувати вітчизняну науку?
Останнім часом знову загострилася дискусія, пов'язана з розвитком вітчизняної науки. Багато високопоставлених урядових чиновників, народних депутатів почали озвучувати пропозиції про різке скорочення її фінансування. Причина начебто проста: представники влади не бачать належної віддачі від вкладених коштів. І тепер, коли процес затвердження бюджету на наступний рік уже на завершальній стадії, витрати на науку є одними з головних потенційних претендентів на скорочення.
Більше читайте у матеріалі д.е.н. завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій І.Ю.Єгорова “Як (і чи треба взагалі) підтримувати вітчизняну науку?”, опублікованого у “Дзеркалі тижня. Україна” 19 грудня 2015 р.
Це гірке слово — бюджетник…
В Україні їх понад три мільйони – кожен третій працівник. Це співробітники освітніх, медичних, соціальних, наукових, культурних й інших організацій. Їх усіх називають одним словом – бюджетники. У передвиборний період до них звертаються партії й окремі кандидати, обіцяючи їм золоті гори. Про них часто згадує і держава, адже вона – їхній роботодавець. Зрідка, особливо перед виборами, вона підвищує їм зарплату, а в кризові періоди готує для них нововведення, придумуючи, як би на них заощадити. Більшість з них немолоді, розчаровані та бідні. При цьому вони досить кваліфіковані й освічені: багато видів їхньої діяльності потребує високого рівня професійної підготовки й наявності фахової освіти. Більше читайте у статті "Це гірке слово – бюджетник" старшого наукового співробітника відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.В.Монастирської, опублікованій у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 5 грудня 2015 р.
Оптимізація чи “шокова терапія”?
Закон про держбюджет не повинен визначати основні заходи й етапи реорганізації Національної академії наук України (НАНУ) — головної наукової установи країни. Це — нонсенс, із юридичної точки зору, — таку думку в коментарі DT.UA висловив доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАНУ, експерт ЮНЕСКО з проблем статистики науки та інновацій І.Ю. Єгоров. Більше читайте в матеріалі “Оптимізація чи “шокова терапія”: опублікованому у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 5 грудня 2015 р.
Євроасоціація і нові можливості для розвитку малого бізнесу в Україні
Про розвиток вітчизняного підприємництва у контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як один з визначальних напрямів, який має сприяти значному підвищенню ефективності реалізації вітчизняного економічного потенціалу, оптимізації участі України у міжнародному поділі праці, зміцненню конкурентоспроможності національної економіки, а також про основні потенційні можливості і основні ризики реалізації Угоди у цьому контексті йдеться у статті к.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А.Жалила "Євроасоціація і нові можливості для розвитку малого бізнесу в Україні", опублікованій 21 листопада 2015 р. у газеті "Дзеркало тижня. Україна".
Україна як міст між ЄС та ЄврАзЕС: реляції та реалії
Через події двох останніх років український напрям нового Шовкового шляху через Одесу набув особливого значення. Уже розроблено ряд ініціатив щодо розвитку контейнерних перевезень за маршрутом Китай – Казахстан – Азербайджан – Грузія – Україна – Європа. Свої застереження щодо швидкої віддачі цього проекту висловив у коментарі к.е.н., старший науковий співробітник відділу фінансів реального сектора Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Кошик. Читайте більше у матеріалі «Україна претендует на роль мосту між ЄС та ЄврАзЭС» («Независимая газета» 17 листопада 2015 р.).
Якими насправді є фінансові повноваження місцевої влади?
Держава розширила джерела доходів місцевих громад, однак зовсім забула про те, що починати слід було б із визначення функцій і повноважень місцевого самоврядування. Більше читайте у статті д.е.н., завідувача відділу державних фінансів І.О.Луніної та к.е.н., наукового співробітника цього ж відділу Д.М.Серебрянської “Декларації та реалії бюджетної децентралізації”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 14 листопада 2015 р.
“Хоча б одне покоління слід покласти для того, щоб сформувати той поведінковий тип, який називається ринковим”
Своє бачення сучасних економічних процесів, історичних витоків наших сьогоднішніх економічних проблем та можливих шляхів їхнього вирішення директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік В.М.Геєць виклав у процесі бесіди з д.е.н., професором О.М.Шаровим, ведучим рубрики економічних бесід "Homo economicus" сайту міжнародного інформаційного агентства «Vector News» 9 листопада 2015 р. Читайте більше у матеріалі: “Академік Валерій Геєць: “Олігархат в економіці: так склалося історично“
Промисловість після збройного конфлікту: що потребує відбудови?
Безпрецедентні події на Донбасі вимагають адекватної державної політики щодо подолання їх наслідків. Про заходи, необхідні для відновлення Донбасу як старопромислового регіону України, читайте в інтерв’ю завідувача відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування, чл.-кор. НАН України Л.В. Шинкарук та старшого наукового співробітника, к.е.н. О.Ю. Снігової «Промисловість після збройного конфлікту: що потребує відбудови?...» у газеті «Голос України» 4 листопада 2015 р.
Переваги Угоди про асоціацію з ЄС відкриються тільки для тих українських підприємств, які працюють прозоро
Після імплементації Угоди в Україні покращуватимуться правила конкуренції, спростяться умови руху капіталів. Очевидно, що ці переваги мають сенс лише для підприємств, які працюють легально. Яким є рівень тіньової економіки у зовнішньоторговельних операціях України та ЄС і як запобігти його подальшому зростанню, читайте у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Т.А.Тищук “Рух до Європи "в "тіні"”, опублікованій в газеті “Дзеркало тижня. Україна” 30 жовтня 2015 р.