Ukrainian
У засіданні під такою назвою, що відбулося 9 грудня 2016 р. в Посольстві Угорщини в Україні, взяли участь співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України. Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні пан Ерно Кешкень підкреслив, що тема, запропонована для обговорення, є дуже важливою і актуальною саме для подальшого розвитку економіки України з урахуванням досвіду зарубіжних колег і насамперед найближчої країни – сусідки Угорщини. Більше читайте тут Презентація угорської системи експортного фінансування Фінансова підтримка українських експортерів: реальні бар’єри і потенціальні можливості Концептуальні основи формування і організації зовнішньоторгової політики України
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Експортне фінансування. Можливості для модернізації економіки України та розвитку експортних галузей країни
Мережа сільського розвитку як платформа для формування нового аграрного устрою
Обговорення за такою тем
ою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови
Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН 
України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови структур, виконання рішень і підготовки до чергового з’їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України.
Презентовано перші результати адвокаційної діяльності Української мережі сільського розвитку, зокрема щодо підтримки розвитку сімейного фермерства в Україні, яке створює реальні можливості для зміцнення сільської економіки, покращення добробуту сільських громад. Інформація про Українську мережу сільського розвитку розміщена в Інтернеті на платформі «Громадський простір» і заінтересовані особи можуть приєднуватися до неї шляхом реєстрації (http://www.prostir.ua/?news=hromadska-spilka-ukrajinska-merezha-silskoho-rozvytku-zaproshuje-do-spivpratsi). Докладніше про Мережу сільського розвитку в ЄС див. тут
Прийняте за результатами роботи рішення надіслано до Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України.
З коротким викладом виступів учасників круглого столу можна ознайомитися тут
Підприємництво як рушійна сила суспільного прогресу
1 грудня 2016 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУкраїни» відбувся круглий стіл на тему «Підприємництво як рушійна сила суспільного прогресу», організований за ініціативи відділу економічної історії Інституту У засіданні взяли участь фахівці з економічної історії, теорії та практики підприємництва, представники академічної наукової спільноти, бізнесу та провідних економічних кафедр національних університетів. У доповідях та виступах учасників розглядалися питання історичної обумовленості сучасних рис та інституційних бар'єрів розвитку підприємництва в Україні (Небрат В.В., Чуткий А.І.,); вітчизняного досвіду економічних реформ та історичних аналогій у розвитку теорії та практики підприємництва (Леоненко П.М., Борисов М.Ю.); 
внутрішнього змісту підприємництва як соціально-економічного феномена (Лагутін В.Д., Степаненко С.В.); еволюції теорії підприємництва та внеску представників української економічної думки в розроблення питань інституційного забезпечення підприємницького середовища (Фещенко В.М., Нестеренко О.П.); суспільної ролі підприємництва як інноваційної та соціально-відповідальної діяльності (Супрун Н.А., Баюра Д.О., Єлісєєва Л.В.), сучасних реалій та перспектив розвитку підприємництва в Україні (Гайдай Т.В., Уманців Ю.М., Петроє О.М.). У ході дискусії учасниками круглого столу було порушено проблему зміни парадигми підприємницької діяльності в ході розвитку цивілізації. Розглядались синтезуючі аспекти теорії та практики підприємництва в контексті оптимізації державної регуляторної політики та вдосконалення системи підготовки фахівців за напрямом «Економіка і підприємництво».
З матеріалами круглого столу можна ознайомитися тут
Педагог, вчений, новатор
11 листопада 2016 р. з нагоди 80-річчя доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Івановича Савлука в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл «Наставник банкірів».
Саме так називають Михайла Івановича багато тих, хто сьогодні працює у банківській сфері, адже він стояв біля витоків перебудови змісту базової навчальної дисципліни «Гроші та кредит» відповідно до ринкової трансформації економіки, виховав цілу плеяду банкірів та вчених. Ще у 1986 році – за соціалізму – він захистив свою докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади та механізм забезпечення стабільності грошей», піднявши у ній питання, які випереджали свій час. Власне його наукові праці завжди актуальні, злободенні та оригінальні. І у розбудові грошової та банківської систем України М.І.Савлук завжди надавав фахову підтримку керівництву НБУ та інших державних органів.
Ювіляра щиро вітали його учні та колеги. Привітання переросли у дискусію про актуальні питання сучасного стану проблем грошово-кредитного регулювання національної економіки, новітні тенденції у сфері грошового обігу, зокрема електронних грошей, а також ризики практичної реалізації положень, зафіксованих у Меморандумі з МВФ.
Удосконалення організації готівкового обігу в Україні – чергове засідання Клубу банкірів у НБУ
«Перспективи вдосконалення організації готівкового обігу в Україні» – саме такою була тема чергового засідання Клубу банкірів в Національному банку України 24 жовтня 2016 р. Увагу учасників засідання було зосереджено на реорганізації моделі готівкового обігу в Україні, яку Національний банк затвердив у серпні цього року. Відкрив засідання Заступник Голови Нацбанку Роман Борисенко, який відкрив засідання, наголосив, що важливість цього питання – як
для банківської системи, так і економіки в цілому – в
ажко переоцінити.
Напрями та перспективи зменшення частки готівкових розрахунків в Україні розглянув у своєму виступі к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України Євген Бублик.
Більше читайте тут
Нові ініціативи НБУ: чи вдасться запобігти кредитним ризикам?
«Чи далеко може заїхати «Запорожець», якщо на нього поставити двигун від Rolls-Royce?», – саме з такого риторичного запитання Романа Шпека, старший радника Альфа-Банку Україна, розпочалося засідання Клубу банкірів 6 жовтня 2016 р., що проводилося в Альфа-Банку Україна. Питання було цілком логічним, адже тема зустрічі – «Впровадження нових підходів оцінки кредитних ризиків: плюси і мінуси для банківської системи і фінансового ринку» спонукала до серйозних роздумів і дискусій. «Під «Запорожцем
», – пояснив Роман Шпек «можна розуміти нереформовану банківську систему, а двигун від Rolls-Royce – це передові вимоги, які презентує Національний банк».
Було виголошено доповіді «Оцінка впливу на банківську систему України нових вимог НБУ щодо визначення кредитного ризику» (Сергій Чорнойван, начальник Управління контролю за ризиками фізичних осіб Альфа-Банку Україна); «Особливості оцінки кредитного ризику відповідно до вимог Постанови 351: необхідність перегляду окремих вимог та основні напрями роботи банків на етапі опрацювання нових вимог" (Ірина Московчук, старший менеджер PwC Україна); зі співдоповіддю з обговорюваного питання виступив Євген Бублик, канд. екон. наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України.
Є.Бублик зазначив, що при запровадженні цієї Постанови перед вітчизняними банками постають певні ризики і виклики. Власне Положення – це приклад кращих сучасних зарубіжних практик і містить корисні для вітчизняного банківського ринку ініціативи, а його запровадження є прогресивним кроком з точки зору визначення реальних обсягів проблемної заборгованості та зниження кредитних ризиків.
Відображення реальної картини кредитних ризиків може мати наслідками падіння капіталу та скорочення кредитної активності.
Також потребує активізації розбудова необхідної інституційної інфраструктури банківського ринку. Зокрема, розвиток РПА. Необхідно усунути недоліки нормативно-правового забезпечення звернення стягнення на заставлене майно, можливостей застосування спеціальних інструментів для операцій із проблемною заборгованістю (механізму сек’юритизації), поширення ринкових інститутів, що проводять операції з проблемними активами, а також запобігають кредитним ризикам (бюро кредитних історій, кредитних реєстрів тощо), підкреслив Є.Бублик.
Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку
29 вересня 2016 р. Центр Разумкова спільно з Міжнародним інститутом бізнесу та за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні провели фахову дискусію «Монетарна політика України – джерело зростання?», де було презентовано результати дослідження "Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку", у підготовці якого взяли участь зав. відділу грошово-кредитних відносин Інституту, д.е.н. Н.М. Шелудько та зав. відділу фінансів реального сектора, д.е.н. В.В. Зимовець.
Учасники дискусії також обговорили такі питання:
- сучасні світові тенденції, глобальні чинники і складові формування монетарної політики;
- взаємний вплив макроекономічних складових (інфляції, процентної ставки, інвестицій тощо) та результативності інструментів монетарної політики;
- особливості реалізації монетарної політики в Україні, у т.ч. з урахуванням оголошеної політики НБУ переходу до т.зв. інфляційного таргетування;
- умови та напрями посилення банківської системи для підтримки розвитку країни.
У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, банківської та фінансової системи, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств та міжнародних організацій.
Інфляційне таргетування. Новий підхід до монетарної політики в НБУ: рішення та їх результати
У засіданні також взяли участь третій Президент України, колишній голова НБУ В.Ющенко перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської політики М.Довбенко, колишній голова НБУ В.Стельмах, д.е.н., професор В.Козюк, колишній директор департаменту монетарної політики НБУ Н.Гребеник, президент Українського товариства фінансових аналітиків Ю.Прозоров, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України, екс-голова Ради НБУ В. Геєць.
Більше читайте тут
Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України
22 липня 2016 року Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів круглий стіл на тему: «Ратифікація Паризької угоди: що далі?». Урядовці, експерти, науковці, зарубіжні фахівці та представники бізнесу дискутували про майбутні заходи, необхідні для того, щоб скористатися усіма перевагами угоди та адаптуватися до кліматичних змін. Із напрацюваннями сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України з цього питання, які проводилися за підтримки проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа" виступив с.н.с., канд.техн. наук О.А.Дячук. Він зазначив, що боротьба зі зміною клімату полягає в запровадженні низьковуглецевого розвитку, а це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.
Пропонуємо детальніше ознайомитися із виголошеною на круглому столі доповіддю «Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України».
Чи можливо побудувати незалежну державу без потужних фундаментів у світі цінностей? – польсько-український діалог
Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень, чл.-кор. НАН України О.М.Бородіна, перебуваючи у Польщі з діловим візитом по Програмі сільського розвитку взяла участь у громадському польсько-українському діалозі "Незалежність і світ цінностей", який відбувся 15 липня 2016 року у Щецині.
Організаторами такого діалогу, присвяченого 25-річчю незалежності України, стали Фундація розвитку місцевої демократії (FRDL) та Центр громадського діалогу «Переломи» (Польща). Лейтмотивом обговорення власне і стали категорії “незалежність” та “цінності” і питання, чи можливо побудувати незалежну державу та вільне суспільство без потужних фундаментів у світі цінностей.
У громадському діалозі з української сторони брали участь професор Олена Бородіна (Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України) та Олена Газізова (Інститут Демократії ім. Пилипа Орлика). З польської сторони – отець Олександр Хауке-Ліговські (домініканець, натхненник домініканства в Україні після 1991 року) і Марек Таласевич (екс-воєвода Західного Помор’я).
Модератор зустрічі Пшемислав Фенрих (FRDL) наголосив, що у серпні Україна відзначатиме 25-річчя своєї незалежності і Польща святкуватиме разом з Україною. Учасники діалогу зійшлися на думці, що Польща від початку підтримувала українські прагнення до незалежності. Вона була першою державою у світі, що визнала незалежну державу Україну і стала послом України у Європі. Польща підтримувала і підтримує демократичні реформи, створення громадянського суспільства в Україні, процвітання українського села. Розбудова незалежної української держави уже чверть століття здійснюється за підтримки польських неурядових організацій, органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Спільно оцінюючи минулі роки, різні історичні події, Польща та Україна мають винести спільні уроки з тим, щоб у майбутньому ефективно зміцнювати гарні відносини між нашими народами і державами незважаючи на зовнішні обставини. Обговорювалися основні шляхи як захистити себе, коли світ цінностей у розбудові злагоди, рівноправної співпраці, поваги прагнень до незалежності деякими країнами зневажається.