«Чи далеко може заїхати «Запорожець», якщо на нього поставити двигун від Rolls-Royce?», – саме з такого риторичного запитання Романа Шпека, старший радника Альфа-Банку Україна, розпочалося засідання Клубу банкірів 6 жовтня 2016 р., що проводилося в Альфа-Банку Україна. Питання було цілком логічним, адже тема зустрічі – «Впровадження нових підходів оцінки кредитних ризиків: плюси і мінуси для банківської системи і фінансового ринку» спонукала до серйозних роздумів і дискусій. «Під «Запорожцем», – пояснив Роман Шпек «можна розуміти нереформовану банківську систему, а двигун від Rolls-Royce – це передові вимоги, які презентує Національний банк».

 Було виголошено доповіді «Оцінка впливу на банківську систему України нових вимог НБУ щодо визначення кредитного ризику» (Сергій Чорнойван, начальник Управління контролю за ризиками фізичних осіб Альфа-Банку Україна); «Особливості оцінки кредитного ризику відповідно  до вимог Постанови 351: необхідність перегляду окремих вимог та основні напрями роботи банків на етапі опрацювання нових вимог" (Ірина Московчук, старший менеджер PwC Україна); зі співдоповіддю з обговорюваного питання виступив Євген Бублик, канд. екон. наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України.

Є.Бублик зазначив, що при запровадженні цієї  Постанови  перед вітчизняними банками постають певні ризики і виклики.  Власне Положення – це приклад кращих сучасних зарубіжних практик і містить корисні для вітчизняного банківського ринку ініціативи, а його запровадження є прогресивним кроком з точки зору визначення реальних обсягів проблемної заборгованості та зниження кредитних ризиків.

Відображення реальної картини кредитних ризиків може мати наслідками падіння капіталу та скорочення кредитної активності.

Також потребує активізації розбудова необхідної інституційної інфраструктури банківського ринку. Зокрема,  розвиток РПА. Необхідно усунути  недоліки нормативно-правового забезпечення звернення стягнення на заставлене майно, можливостей застосування спеціальних інструментів для операцій із проблемною заборгованістю (механізму сек’юритизації), поширення ринкових  інститутів, що проводять операції з проблемними активами, а також запобігають кредитним ризикам (бюро кредитних історій, кредитних реєстрів тощо), підкреслив Є.Бублик.

23 вересня 2016 р. у Національному банку України відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Інфляційне таргетування. Новий підхід до монетарної політики в НБУ: рішення та їх результати». У засіданні взяли участь чимало колишніх високопосадовців Національного банку України, представники провідних вітчизняних банків України, вчені-економісти та інші. У своїй презентації заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н С.Кораблін відкреслив, що «протягом часу свого існування гривня девальвувала відносно долара США майже у 15 разів — з 1,76 до 26 грн/дол. США. Причому приблизно 70% цього падіння припали на останні два роки. Така курсова нестійкість звичайно пов’язується з прорахунками монетарної та фінансової політики. Зокрема, вважається, що головним поштовхом до валютних проблем, як правило, виступає розбалансований державний бюджет. У засіданні також взяли участь третій Президент України, колишній голова НБУ В.Ющенко перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської політики М.Довбенко, колишній голова НБУ В.Стельмах, д.е.н., професор В.Козюк, колишній директор департаменту монетарної політики НБУ Н.Гребеник, президент Українського товариства фінансових аналітиків Ю.Прозоров, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України, екс-голова Ради НБУ В. Геєць. Більше читайте тут

Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень, чл.-кор. НАН України  О.М.Бородіна, перебуваючи у Польщі з діловим візитом по Програмі сільського розвитку взяла участь у громадському польсько-українському діалозі "Незалежність і світ цінностей", який відбувся 15 липня 2016 року у Щецині.

Організаторами такого діалогу, присвяченого 25-річчю незалежності України, стали Фундація розвитку місцевої демократії (FRDL) та Центр громадського діалогу «Переломи» (Польща). Лейтмотивом обговорення власне  і стали категорії “незалежність” та “цінності” і питання, чи можливо побудувати незалежну державу та вільне суспільство без потужних фундаментів у світі цінностей.

У громадському діалозі з української сторони брали участь професор Олена Бородіна (Інститут економіки та прогнозування  Національної академії наук України) та Олена Газізова (Інститут Демократії ім. Пилипа Орлика). З польської сторони – отець Олександр Хауке-Ліговські (домініканець, натхненник домініканства в Україні після 1991 року) і Марек Таласевич (екс-воєвода Західного Помор’я).

Модератор зустрічі Пшемислав Фенрих (FRDL) наголосив, що у серпні Україна відзначатиме 25-річчя своєї незалежності і Польща святкуватиме разом з Україною. Учасники діалогу зійшлися на думці, що Польща від початку підтримувала українські прагнення до незалежності. Вона була першою державою у світі, що визнала незалежну державу Україну і стала послом України у Європі. Польща підтримувала і підтримує демократичні реформи, створення громадянського суспільства в Україні, процвітання українського села. Розбудова незалежної української держави уже чверть століття здійснюється за підтримки  польських неурядових організацій, органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Спільно оцінюючи минулі роки, різні історичні події, Польща та Україна мають винести спільні уроки з тим, щоб у майбутньому  ефективно зміцнювати гарні відносини між нашими народами і державами незважаючи на зовнішні обставини. Обговорювалися основні шляхи як захистити себе, коли світ цінностей у розбудові злагоди, рівноправної співпраці, поваги прагнень  до незалежності деякими  країнами зневажається.

З нагоди Дня науки та 20-річчя Навчально-наукового інституту фінансів, банківської справи Університету державної фіскальної служби 17 травня ц. р. науковці відділу грошово-кредитних відносин ІЕПр НАНУ, кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Університету ДФС за участі експертів ДННУ «Академія фінансового управління» організували круглий стіл на тему «Банківська система в умовах реформування економіки України».

А.О.Дробязко, співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» у доповіді на тему «Монетарна політика та валютна лібералізація в Україні» зосередився на огляді поточних тенденцій обмінного курсу, індексів споживчих цін та цін виробників. Доповідач звернув увагу на проблему офшоризації і доларизації, а також докапіталізації банків. Особливий інтерес аудиторії викликала теза щодо втрати національною валютою своєї функції накопичення.

Співробітник ДННУ «Академія фінансового управління» Г.П.Бортніков, розглядаючи тему «Банківська криза в Україні: причини, особливості, подолання», зосередився на проблемі згортання кредитування та ефекту обриву (припинення кредитування реального сектора). Було проаналізовано превентивні заходи, серед яких: антициклічний буфер капіталу, динамічне резервування, конвертовані облігації, стабілізаційний фонд за рахунок внесків банків, стримування кредитної активності у періоди кредитного буму.

У доповіді співробітника відділу грошово-кредитних відносин ІЕПр НАНУ Є.О. Бублика на тему «Тенденції та перспективи концентрації в банківському секторі економіки України» оцінювалися перспективи зростання ролі великих банківських установ. Доповідач зауважив тенденцію до посилення рівня концентрації у вітчизняному банківському секторі та наявність умов для її поглиблення та висловив думку про існування ознак формування олігополії на ринку при формально низьких показниках концентрації. На його думку, продовження поточної політики НБУ з виведення з ринку малих банків, зокрема через підвищені вимоги до капіталізації установ, може залишити на ринку тільки банки І–ІІІ груп. За словами Є.О.Бублика, набагато сильніше на зростання концентрації вплине закриття банків І та ІІ груп. У цьому випадку перерозподіл їх ринкових часток відбудеться між найбільшими банками.

Тож політика НБУ у сфері регулювання діяльності великих банків, що набувають статусу системно важливих, повинна передбачати, з урахуванням рекомендацій Базельського комітету, розроблення спеціальних підходів. Є.О.Бублик акцентував на організаційних заходах (розробленні стратегії та визначенні компетентного органу, відповідального за комунікацію та здійснення регулювання великими банками), методичних (розроблення методики ідентифікації системно важливих банків, вимог до переліку та порядку розкриття фінансової інформації) та механізмі контрциклічного буфера капіталу для системно важливих інститутів. На його думку, доцільно провести аналіз можливостей встановлення підвищених вимог до капіталу для додаткового покриття збитків та обмеження привабливості системно важливого статусу.

Під час обговорення учасники круглого столу приділили значну увагу питанню ефективності банківського нагляду НБУ.

Підсумовуючи, завідувач кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Університету державної фіскальної служби України д.е.н., проф. О.І.Береславська відзначила конструктивність діалогу та висловила сподівання щодо подальшої співпраці з представниками  відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» та ДННУ «Академія фінансового управління».

 

Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 22 березня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого відділом економіки і політики аграрних перетворень. У його роботі взяли участь науковці та освітяни, представники державних органів управління та органів місцевого самоврядування, громадських організацій (усього 65 осіб). Учасникам заходу представлено наукову доповідь «Політика сільського розвитку на базі громад», підготовлену співробітниками відділу Інституту за результатами проведених досліджень.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік В.М.Геєць акцентував увагу на неоднозначності реформи місцевого самоврядування для сільських громад з різним рівнем соціально-економічного розвитку, наявністю чи відсутністю активів для сільського розвитку.

Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М.Бородіна у доповіді «Сільський розвиток на базі громад: методологічні засади та емпіричні докази» розкрила методологію організації сільського розвитку на базі громад, еволюцію процесів в Україні та основні напрями їх спрямування у русло сучасної загальноєвропейської практики.

У виступах гол. наук. співроб. Інституту О.Л.Попової «Виклики реформи місцевого самоврядування для сільських громад», гол. наук. співроб. І.В.Прокопи «Зміни в якості життя на селі: чого чекати від реформ у сферах місцевого самоврядування і суспільних послуг», ст. наук. співроб. В.Д.Ярового «Просторові аспекти реформи місцевого самоврядування в Україні», наук. співроб. відділу державних фінансів Інституту Д.М.Серебрянської «Об'єднані територіальні громади в умовах бюджетної децентралізації» висвітлювалися проблемні аспекти методичних підходів до об’єднання громад, неузгодженості щодо реалізації обіцяних преференцій та фінансового забезпечення об’єднаних територіальних громад у процесі реформи місцевого самоврядування.

З матеріалами круглого столу можна ознайомитися тут.