22 березня 2017 року в резиденції посла Швейцарії  в Україні відбулося спільне засідання Клубу банкірів та Міжнародного трейд-клубу, на якому к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин А.Шкляр та колишня аспірантка Інституту, а нині к.е.н., головний економіст-аналітик ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»  К.Ануфрієва представили розгорнуту доповідь про перспективи валютного ринку України.  Захід, який зібрав високих представників іноземних держав, експертів у сфері банківського бізнесу та торгових операцій, був дуже важливим, адже  дав змогу не тільки поділитись баченням нинішніх проблем у банківському секторі та шляхів їх вирішення, почути міркування експертів щодо викликів на шляху розвитку банківської системи, а й поширити меседж щодо потреби у забезпеченні зрозумілої регуляторної бази банківської діяльності, відповідальності власників банків, підвищенні репутації України та її банків-резидентів на міжнародній арені для забезпечення ролі банків як посередників припливу зовнішніх ресурсів та безперебійних міжнародних розрахунків українських підприємств. Є великі сподівання, що спільні засідання Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів стануть вагомим рушієм позитивних змін.

На круглому столі «Національна система гарантування вкладів: виклики і пріоритети», що відбувся 23 грудня 2016 року у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, було презентовано підготовлену фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України доповідь «Функціональні проблеми системи гарантування вкладів в Україні та шляхи їх вирішення». У ній  наголошувалось на проблемних аспектах діяльності ФГВФО в Україні з акцентом на хибне визначення цілей функціонування системи гарантування вкладів, а також її низьку взаємодію з іншими елементами системи забезпечення фінансової стабільності. Найважливішим для забезпечення ефективності системи гарантування є посилення та підвищення ефективності банківського нагляду, без забезпечення якого жодні новації у сфері гарантування депозитів не сприятимуть підвищенню рівня довіри до банків та не убезпечуватимуть від набігів вкладників. Як зазначили автори доповіді, реформа Фонду 2012 року була спрямована на виведення «факультативних» завдань з-під сфери відповідальності НБУ, проте ця реформа не передбачала системного виведення проблемних установ і була розрахована на поодинокі випадки неплатоспроможності. У поточних умовах на етапі потрапляння у сферу відповідальності Фонду банківські установи є абсолютно нежиттєздатними, їх активи неякісними, а Фонд не має шансів на повернення коштів, виплачених вкладникам. Фонд має доповнювати більш масштабні заходи щодо підвищення якості нагляду та контролю за банками. Таким чином, підкреслили науковці, необхідно переосмислити роль ФГВФО, адже арсенал його дій щодо стабілізації банківського сектора в короткостроковому періоді через підняття сум гарантування вичерпано, що в довгостроковій перспективі підвищуватиме ризики банківських криз.  

Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови

Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови структур, виконання рішень і підготовки до чергового з’їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України. Презентовано перші результати адвокаційної діяльності Української мережі сільського розвитку, зокрема щодо підтримки розвитку сімейного фермерства в Україні, яке створює реальні можливості для зміцнення сільської економіки, покращення добробуту сільських громад. Інформація про Українську мережу сільського розвитку розміщена в Інтернеті на платформі «Громадський простір» і заінтересовані особи можуть приєднуватися до неї шляхом реєстрації (http://www.prostir.ua/?news=hromadska-spilka-ukrajinska-merezha-silskoho-rozvytku-zaproshuje-do-spivpratsi). Докладніше про Мережу сільського розвитку в ЄС  див. тут Прийняте за результатами роботи рішення надіслано до Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України. З коротким викладом виступів учасників круглого столу можна ознайомитися тут

11 листопада 2016 р. з нагоди 80-річчя доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Івановича Савлука в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл «Наставник банкірів».

Саме так називають Михайла Івановича багато тих, хто сьогодні працює у банківській сфері, адже він стояв біля витоків перебудови змісту базової навчальної дисципліни «Гроші та кредит» відповідно до ринкової трансформації економіки, виховав цілу плеяду банкірів та вчених. Ще у 1986 році – за соціалізму – він захистив свою докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади та механізм забезпечення стабільності грошей», піднявши у ній питання, які випереджали свій час. Власне його наукові праці завжди актуальні, злободенні та оригінальні. І у розбудові грошової та банківської систем України М.І.Савлук завжди надавав фахову підтримку керівництву НБУ та інших державних органів.

Ювіляра щиро вітали його учні та колеги. Привітання переросли у дискусію  про актуальні питання сучасного стану проблем грошово-кредитного регулювання національної економіки, новітні тенденції у сфері грошового обігу, зокрема електронних грошей, а також ризики практичної реалізації положень, зафіксованих у Меморандумі з МВФ.

«Чи далеко може заїхати «Запорожець», якщо на нього поставити двигун від Rolls-Royce?», – саме з такого риторичного запитання Романа Шпека, старший радника Альфа-Банку Україна, розпочалося засідання Клубу банкірів 6 жовтня 2016 р., що проводилося в Альфа-Банку Україна. Питання було цілком логічним, адже тема зустрічі – «Впровадження нових підходів оцінки кредитних ризиків: плюси і мінуси для банківської системи і фінансового ринку» спонукала до серйозних роздумів і дискусій. «Під «Запорожцем», – пояснив Роман Шпек «можна розуміти нереформовану банківську систему, а двигун від Rolls-Royce – це передові вимоги, які презентує Національний банк».

 Було виголошено доповіді «Оцінка впливу на банківську систему України нових вимог НБУ щодо визначення кредитного ризику» (Сергій Чорнойван, начальник Управління контролю за ризиками фізичних осіб Альфа-Банку Україна); «Особливості оцінки кредитного ризику відповідно  до вимог Постанови 351: необхідність перегляду окремих вимог та основні напрями роботи банків на етапі опрацювання нових вимог" (Ірина Московчук, старший менеджер PwC Україна); зі співдоповіддю з обговорюваного питання виступив Євген Бублик, канд. екон. наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України.

Є.Бублик зазначив, що при запровадженні цієї  Постанови  перед вітчизняними банками постають певні ризики і виклики.  Власне Положення – це приклад кращих сучасних зарубіжних практик і містить корисні для вітчизняного банківського ринку ініціативи, а його запровадження є прогресивним кроком з точки зору визначення реальних обсягів проблемної заборгованості та зниження кредитних ризиків.

Відображення реальної картини кредитних ризиків може мати наслідками падіння капіталу та скорочення кредитної активності.

Також потребує активізації розбудова необхідної інституційної інфраструктури банківського ринку. Зокрема,  розвиток РПА. Необхідно усунути  недоліки нормативно-правового забезпечення звернення стягнення на заставлене майно, можливостей застосування спеціальних інструментів для операцій із проблемною заборгованістю (механізму сек’юритизації), поширення ринкових  інститутів, що проводять операції з проблемними активами, а також запобігають кредитним ризикам (бюро кредитних історій, кредитних реєстрів тощо), підкреслив Є.Бублик.