Category: Конференції, симпозіуми, круглі столи

ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!

Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.

ПРО НАС

Previous Next

Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації та інтеграції

6 липня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України в рамках проведення науково-дослідної роботи відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій відбувся круглий стіл на тему «Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації й інтеграції». У заході взяли участь співробітники відділів економічної історії, економіки і політики аграрних перетворень, соціально-економічних проблем праці та моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту, а також спеціалісти з Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту радіаційної гігієни та епідеміології та Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Модерувала круглий стіл к. соціол. н., зав. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М. Балакірєва. У ході роботи круглого столу було обговорено ключові питання, що розглядаються у рамках науково-дослідної роботи, та представлено попередні результати дослідження щодо: 1) шляхів та бар’єрів соціальної інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених осіб: Н.В. Гунько, к.г.н., зав. лабораторією медичної демографії та Ю.Ю. Озерова наук.спів. Інституту радіаційної гігієни та епідеміології «Соціально-психологічні та медико-демографічні проблеми переселення жителів із радіоактивно забруднених територій України»; У.Я. Садова, д.е.н., професор, зав.відділом соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту регіональних досліджень НАН України «Проблеми соціально-економічної захищеності внутрішньо переміщених осіб у регіоні: оцінка та аналіз (за результатами дослідження ВПО у Львівській області)» В.П. Антонюк д.е.н., професор, зав. сектором Інституту економіки промисловості НАН України «Проблеми працевлаштування ВПО»; О.А.Більовський, к.філос.н., старший консультант сектору управління соціальними ризиками відділу соціальної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень «Конфліктогенні аспекти нинішньої моделі надання державної допомоги ВПО»; Є.В. Білоус, м.н.с. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Соціальні настрої приймаючих громад та прояви соціальних конфліктів у взаємовідносинах ВПО з приймаючими громадами»; І.І. Локтєва, м.н.с. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Прояви соціального відторгнення серед внутрішньо переміщених осіб»; 2) сутності соціальної підтримки ВПО: І.М. Новак к.е.н., провідн.н.с. відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України «Забезпечення прав і соціальних гарантій осіб, постраждалих від конфлікту на сході України в контексті Керівних принципів з питання переміщення осіб всередині країни»; Т.В. Бєльська к.держ.упр. завідувач сектора дослідження дітей та молоді Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка «Роль органів місцевого самоврядування у процесах соціальної адаптації та інтеграції ВПО»; 3) шляхів зміцнення соціальної згуртованості ВПО та місцевих громад: Ю.В. Середа с.н.с., к.соціол.н. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Соціальний капітал внутрішньо переміщених осіб та способи його зміцнення»; І.О. Тітар – н.с. к.соціол.н., відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Кейс стаді: пункт прийому ВПО «Станція Харків»

Українське село і селянство в умовах холдингізації: чи будуть в Україні запроваджені європейські засади сільського розвитку?

Інститут економіки та прогнозування НАН України спільно з громадським академічним об’єднанням «Платформа знань – аграрний розвиток і сільські інновації» за участі Представництва Польської академії наук в Україні 10 червня 2015 р. провели громадські слухання «Українське село і селянство в умовах холдингізації: чи будуть в Україні запроваджені європейські засади сільського розвитку?». У слуханнях взяли участь понад 70 осіб: представники громадських організацій, місцевого самоврядування, сільських громад, наукових установ, аграрних університетів; фермери та приватні землевласники.

Під час слухань обговорювалися положення проекту «Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки», які стосуються інтересів села, селянства та сільських громад і мають бути враховані у Стратегії. Ключові проблеми, озвучені у виступах, стосувалися унормування організаційної структури аграрного сектора, удосконалення земельних відносин, захисту прав сільських громад у процесі реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, гарантування екологічної безпеки та якості харчових продуктів, розширення можливостей доступу малих та середніх сільгоспвиробників і сільського населення до ринків і фінансів, розвитку людського потенціалу села, удосконалення державної підтримки та оподаткування у сільському господарстві. За результатами проведених слухань схвалено резолюцію, в якій відображено позицію представників громадянського суспільства щодо переходу України до моделі сталого багатофункціонального сільського господарства. Резолюцію передано в Комітет Верховної ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Координаційній раді при Мінагрополітики для урахування при підготовці остаточної версії «Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки».

З презентацією доповіді чл.-кор. НАН України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М.Бородіної можна ознайомитися тут Borodina_AcademHearing2015

Резолюція_Громадські слухання_10.06

Політична економія на сучасному етапі: історичні виклики та перспективи

Цій темі була присвячена наукова конференція, що відбулася 20 квітня 2015 року в Інституті економіки та прогнозування.

Політична економія відзначає 400-річний ювілей. Динамічний розвиток і глобалізація поставили перед економічною наукою нові історичні виклики. Відповіді на них шукають теоретики і практики, фінансисти і менеджери, представники усіх економічних напрямів і течій. Але визначальні підходи, нова парадигма і методологія може бути закладена політичною економією, яка за своїм походженням та історичною долею покликана розкривати сутність економічних явищ і процесів, що криється за зовнішніми формами і зв’язками. Саме ці фундаментальні економічні завдання вирішувалися у низці доповідей, присвячених історії та сучасності, глобальним кризам та інноваціям, фундаментальним зрушенням та ролі соціального капіталу, проблемам цінностей та викладання політичної економії.

Інститут планує і надалі проводити тематичні читання з політичної економії розвитку.

Проблеми внутрішніх переселенців неможливо вирішити без проведення принципових реформ в Україні

Така думка домінувала під час проведення круглого столу «Організаційно-правові механізми вирішення проблем та використання соціального потенціалу внутрішньо переміщених осіб (ВПО)», який відбувся 9 квітня 2015 року в Інституті економіки та прогнозування і став першим у серії круглих столів, запланованих у рамках постійно діючого при Інституті Форуму з питань вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб. Захід зібрав представників громадських організацій внутрішньо переміщених осіб, Кабінету Міністрів, інститутів Національної академії наук. У ході круглого столу неодноразово лунало твердження, що ВПО мають випрацювати діючі механізми самоорганізації і виробити конкретні програми зі свого облаштування та адаптації, які можуть бути запропоновані Уряду та міжнародним донорам. Також ішлося про те, що внутрішніх переселенців не можна протиставляти іншим групам українського суспільства. Учасники круглого столу з Криму звертали увагу присутніх, що кримчани становлять помітну частину ВПО, навіть попри те, що в їхньому регіоні бойові дії не відбуваються. У результаті обговорень було прийнято рішення сконцентрувати зусилля учасників на аналізі та висловленні пропозицій до «Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України», яка розробляється Міністерством соціальної політики України. Наступний круглий стіл, присвячений проблемам забезпечення житлом осіб, які виїхали з регіону конфлікту, заплановано провести в кінці квітня 2015 року.

Життя і служіння агроекономічній науці на зламі суспільно-політичних епох

10 березня ц.р. в Інституті відбулося засідання круглого столу «Життя і служіння агроекономічній науці на зламі суспільно-політичних епох», присвячене 90-річчю від дня народження Володимира Васильовича Юрчишина – видатного вітчизняного вченого економіста-аграрника, академіка Національної академії аграрних наук України. Вітали ювіляра представники всіх установ та організацій, де він працював упродовж життєвого шляху, – зокрема, Національної академії аграрних наук України, ННЦ «ІАЕ», НУБіП, а також його учні та послідовники, які представляють багато регіонів України. І сьогодні Володимир Васильович сповнений енергії продовжувати справу свого життя – захищати село та селянство, які опинилося перед загрозою багатьох викликів. Його надихає на наукові дослідження три вічні святині – родина, селянство й Україна. Вчений у черговий раз закликав наукову спільноту об’єднатися для вирішення тих проблем, які поставили українське село на межу виживання. Провідні вчені-аграрники відзначили не тільки беззаперечні заслуги вченого, а й підтримали окреслені ним орієнтири, які мають набути теоретичної завершеності, а головне – стати основою стратегії сільського розвитку України.

На круглому столі було презентовано випущену спеціально до ювілею книгу «Cелянський син: дух і справа академіка Володимира Юрчишина».

Cелянський син: дух і справа академіка Володимира Юрчишина/за ред. чл.-кор. НАН України О.М.Бородіної ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К. , 2015. – 352 с. ; табл., іл.

ISBN 978-966-02-7507-2

У виданні висвітлено основні етапи життя, науково-дослідної та науково-педагогічної діяльності В.В.Юрчишина – видатного вченого економіста-аграрника, академіка Національної академії аграрних наук України.

Для науковців і всіх, хто цікавиться історією та станом аграрно-економічної науки.

Міжнародна науково-практична конференція «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості», 27 лютого 2015 р.

27 лютого 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Внутрішньо переміщені особи в Україні: реалії та можливості», присвячена пошуку шляхів допомоги вимушеним переселенцям і виробленню загальної стратегії такої допомоги.

Усі виступи та презентації під час конференції було згруповано у чотири сесії, кожну з яких було присвячено окремому тематичному напряму.

Сесія 1. Проблемні питання та позитивний потенціал вимушеної внутрішньої міграції населення в контексті модернізації країни.
Сесія 2. Потреби внутрішньо переміщених жінок та осіб похилого віку в Україні.
Сесія 3. Формування правових механізмів вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб.
Сесія 4. Фінансові механізми залучення міжнародної донорської допомоги та організаційне забезпечення розв’язання проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також Інституту демографії і соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України взяли найактивнішу участь в роботі заходу.

Презентації

Конференцію організовано Інститутом економіки та прогнозування НАН України спільно з Інститутом демографії і соціальних досліджень НАН України, Фондом народонаселення ООН та ГО «Конгрес Сходу України».

2015: нові ризики і можливості для банків України

3 лютого 2015 року відділ грошово-кредитних відносин Інституту за сприяння Громадської організації «Клуб банкірів» провели круглий стіл на тему: «2015: нові ризики і можливості для банків України».

У роботі круглого столу взяли участь провідні науковці Інституту, представники фінансового ринку, вчені-економісти, представники НБУ, ВРУ.

Відкриваючи засідання круглого столу, академік НАН України В.М.Геєць акцентував на потребі правильної оцінки ризиків, орієнтації в складних процесах, які відбуваються в Україні.

Науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту, к.е.н. А.І.Шкляр представив доповідь на тему: «Ключові ризики та обмеження у діяльності банків у 2015 році» (з презентацією можна ознайомитись тут).

Найбільш гострі дискусії в ході круглого столу точилися при обговоренні проведення НБУ політики інфляційного таргетування та її зв’язку з девальвацією гривні.

У результаті зустрічі було досягнуто домовленостей про поглиблення співпраці Інституту з банківською спільнотою у напрямі пошуку шляхів вирішення актуальних проблем банків. Голова Клубу банкірів Людмила Мостова висловила щиру вдячність фахівцям відділу грошово-кредитних відносин Інституту за конструктивний діалог і експертну підтримку у вирішенні нагальних питань розвитку банківського сектора України. Наступну дискусію було запропоновано організувати у Комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ.

М.І.Туган-Барановський: вчений, громадянин, державотворець

29 січня 2015 р. у ДУ „Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулося засідання круглого столу, присвяченого 150-й річниці з дня народження видатного українського вченого і громадського діяча, співзасновника Української академії наук, економіста світової слави – Михайла Івановича Туган-Барановського.

Предметом обговорення учасників заходу – представників провідних науково-освітніх закладів України – був внесок у розвиток економічної науки, українського суспільства, національного господарства, формування інститутів державності та забезпечення геополітичної перспективи української нації.

За підсумками круглого столу виокремлено ключові напрями досліджень М.Туган-Барановського, що зберігають актуальність за сучасних умов:

- визначення світоглядних основ та ціннісних орієнтирів методологічного базису політичної економії;

- освоєння прогностичного потенціалу історико-економічних досліджень;

- обґрунтування соціогуманітарних пріоритетів і критеріїв економічного розвитку;

- формування інституційних механізмів реалізації суспільних інтересів;

- значення інтелектуального ресурсу та соціального капіталу в розвитку національної економіки;

- вплив суспільно-політичних рухів та соціальних чинників загалом на економічний розвиток;

- визначення джерел фінансування військових витрат у контексті впливу війни на стан фінансів та економіки.

ДРУГЕ ЗАСІДАННЯ СЕРІЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ СЕМІНАРІВ «ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНА-ЄС: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ»

11 грудня 2014 р. за ініціативи Інституту економіки і прогнозування НАН України відбулося друге засідання серії семінарів на тему «Зона вільної Торгівлі Україна-ЄС: виклики та можливості» для галузевих асоціацій України за участі представників металургійної, аграрної, транспортної галузей, малого та середнього бізнесу. На засіданні було запропоновано використовувати зазначені семінари як платформу доведення до органів державної влади потреб, пропозицій, бачення бізнесу, формування обґрунтованої позиції української сторони в торговельно-економічних стосунках з Євросоюзом. Протягом семінару обговорювалися поточний стан та проблемні питання українського бізнесу, перспективи створення єдиної політики держави щодо зовнішньої торгівлі, можливості та підходи до формування власної позиції в умовах активізації участі України в двосторонніх та багатосторонніх торговельно-економічних угодах.

На семінарі розглядалися такі питання.

1) Досвід взаємодії Євросоюзу з іншими країнами та економічними блоками в рамках угод про зону вільної торгівлю та його урахування при імплементації угоди Україна-ЄС.

2) Методи та підходи для проведення оцінки впливу положень двосторонніх та багатосторонніх торговельно-економічних угод на розвиток окремих галузей економіки України та їх практичне використання.

3) Застосування заходів захисту вітчизняних виробників для створення ЗВТ з ЄС: роль виробничих асоціацій.

4) Вплив виконання екологічних вимог Директив ЄС на розвиток ГМК України.

Наші видання

Наші проєкти

Посилання

Наші партнери