24 февраля 2022 года без объявления войны вооруженные силы Российской Федерации осуществили акт военной агрессии против Украины. Тринадцатый день идет кровопролитная война. Разрушаются жилые дома, школы, больницы, детские дома, научные учреждения, гражданская инфраструктура. Гибнут мирные люди, в том числе дети.
Президиум РАН по существу не отреагировал на открытое письмо Президиума НАН Украины с призывом проявить присущее научному сообществу гражданское мужество, совесть, человеческое достоинство и сделать все зависящее от РАН для того, чтобы остановить агрессию Российской Федерации против Украины, принявшую форму братоубийственной войны и безумного варварства.
В этих условиях мы не считаем более возможным поддерживать отношения с РАН и настоящим заявлением объявляем о нашем выходе из состава иностранных членов РАН.
On behalf of the Department of Economic History, Institute for Economics and Forecasting NASU,
I would like to express gratitude for the support and solidarity that ESHET demonstrated. We expect that scholars all over the world would stand up against the Russian invasion in Ukraine.
We just wish to live in peace, to ensure that Ukraine’s sovereignty is untouchable and that freedom and lives of Ukrainian citizens are not under threat.Army and volunteers, citizens of cities and villages, men and women, all have united their forces to withstand the Russian attack and protect the future of their country, their kinds and families. Ukrainian academics are currently not able to conduct their research as we are under attacks of Russian missiles. The vast majority had to leave their houses for shelter. In addition, many scientists have joined the territorial defence forces to protect their towns.
We believe in our victory and will continue our scientific research that will foster economic development, peace and citizens` prosperity.
Hope to have productive cooperation in the near future.
Best regards, Victoria Nebrat Head of the Economic History Department Institute for Economics and Forecasting National Academy of Sciences of Ukraine
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Уже п’ятий день поспіль наша країна живе в умовах жорстокої, кривавої, нічим не спровокованої агресії з боку Росії. Громадяни України, зокрема співробітники Національної академії наук України в Києві, Харкові, Сумах, Чернігові, Миколаєві та інших містах України, знаходяться під безперервними обстрілами з боку російських бойових частин. Не вірте інформації своїх ЗМІ про те, що це «спецоперація», спрямована виключно на військові об’єкти. Від ракетного та артилерійського вогню, від куль диверсійно-розвідувальних груп страждають населені пункти по всій Україні, гинуть мирні люди, руйнується цивільна інфраструктура, під удари російської армії потрапляють дитячі садки, школи, лікарні та житлові будинки.
На превеликий та гіркий жаль, ми, перебуваючи в таких тяжких умовах, досі не бачимо жодної реакції офіційних представників РАН на ці немислимі для цивілізованого світу злодіяння.
Закликаємо вас виявити притаманну науковому співтовариству громадянську мужність, совість та людську гідність і зробити все залежне від вас для того, щоб зупинити це божевільне варварство. Невже ви бажаєте для своєї країни долі світового ізгоя, відкинутого на узбіччя світової цивілізації? Закличте вашу владу, заради порятунку життів не тільки громадян України, але й громадян РФ, зупинити це криваве насильство!
В час, коли незламне військо України та весь наш народ дають достойну відсіч у нерівному двобої з однією з найсильніших світових потуг – кримінальним автократичним російським режимом, ми щодня отримуємо теплі листи підтримки від наших колег – науковців з-за кордону, за які ми щиро вдячні. Оскільки всі запитують, чим вони можуть нам допомогти, то вважаємо за потрібне наголосити на наших пріоритетах.
1. Російська академічна спільнота в сучасних умовах активно сприяє російському режимові не лише в нагнітанні нової гонки озброєнь, а й у глобальному просуванні офіційної імперської політики Росії. На додаток до санкцій щодо агресора є важливим припинення усіх форм наукової співпраці з російськими вченими (від грантового фінансування до публікації результатів досліджень у міжнародних виданнях).
2. Збройні Сили України нині перебувають на передньому краї боротьби не лише за свою державу, а й за спільне благо всього прогресивного людства. Кожен, хто поділяє наші цінності, може пожертвувати посильну для себе суму фінансової допомоги нашій армії. Перекази з-за кордону приймаються як на офіційний рахунок Міністерства оборони України, так і на рахунки вже перевірених часом авторитетних волонтерських фондів України.
3. Сьогодні накопичені за тисячоліття надбання культури опиняються в руках варварів. Приборкані людством сили природи та мирний атом через протиправні дії Росії знову можуть вийти з-під контролю. Це створює безпрецедентну загрозу для існування людства. Нищівний вир війни точно не є стихією людей науки, але сьогодні наша і Ваша місія є спільною та важливою як ніколи. Безідейній гнучкості й пристосуванству політиків треба протиставити властиву науковцям непохитну віру в цінності свободи й гуманізму. Пропагандистським штампам і фейкам – холодний критичний розум. Стражданням та руйнуванням – творчу працю й поступ. Боротьба нашого народу є боротьбою за Україну та Європу, за мир і кращий світ.
Російські вчені та
наукові журналісти виступили з відкритим листом, де висловили свій рішучий протест
проти воєнних дій, які збройні сили їхньої країни почали проти України і
заявили, що відповідальність за розв’язання нової війни у Європі цілком лежить на Росії. Лист підписали
академіки РАН О.Анікін, Ю.Апресян, В.Васильєв, С.Ніколаєв, В.Рубаков, Р.Сагдєєв,
О.Соболєв, С. Стішов та багато інших.
15 лютого 2022 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за ініціативою сектору міжнародних фінансових досліджень інституту у форматі Zoom-конференції зустрілися представниці Африканської жіночої мережі агробізнесу AWAN Afrika, науковці, викладачі університетів, де навчаються студенти з африканських країн, політичні діячі, провідні фінансові експерти. Темою обговорення став досвідAWAN Afrikaв організації фінансової системи для сталого розвитку у рамках досліджень науковців сектору з метою вироблення рекомендацій для керівних органів України.
Модератор конференції, д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олена Борзенко ознайомила з профілем інституту та провідними напрямами досліджень.
Фрагмент презентації директора AWAN Afrika Беатрис Гакуби
Директор AWAN Afrika, докторка Беатрис Гакуба у своїй доповіді «Бізнес-аспекти фінансової системи для сталого розвитку» («Business aspects of the financial system of Sustainable Development») підняла питання фінансової підтримки постачальників і субпостачальників унаслідок зниження попиту та проблеми з доступом до ринків. AWAN Afrika підтримує фермерів, щоб вони мали можливість за потреби перепрофілювати своє виробництво, аби пережити періоди зниження попиту. Проблеми щодо диверсифікації ланцюгів поставок та залучення нових працівників/постачальників у рамках мережі вирішуються швидко і з дотриманням етичних норм, зобов’язання перед постачальниками та працівниками виконуються завдяки швидким механізмам оплати. Організація дбає про безпеку зайнятих у бізнесах, особливо тих, хто працює на фабриках і фермах, де є проблеми із соціальним дистанціюванням. Наразі AWAN Afrika вирішує питання негативного впливу на жінок-працівниць наслідків пандемії COVID-19, що призвели до безробіття.
Доктор Беатрис Гакуба підкреслила, що бізнес потребує гнучкої фінансової політики, позик із дуже низькою відсотковою ставкою. Щоб відновити постачання для середнього бізнесу, малому бізнесу та неформально зайнятим потрібні гранти. Наразі, коли заходи проти COVID-19, уведені урядами Африки, було пом’якшено, жінки-агропідприємці зіткнулись із відсутністю фінансової підтримки своєї діяльності або для відродження бізнесу.
Фрагмент презентації науковців відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”
Завідувачка відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, член-кореспондент НАН України професор Олена Бородіна окреслила сучасні світові тенденції в аграрній політиці країн світу, зокрема України та країн Африки, та їх вплив на сільське господарство, презентувала тематику роботи відділу та основні напрями досліджень.
Важливість Африканського континенту для провідних країн світу обумовлюється як політичними, так і економічними інтересами, – відзначив Повноважний Посол у Туніській Республіці Володимир Хоманець. Попри те, що на сьогодні Африка все ще залишається не надто інтегрованою у глобальну економіку, а її роль у світовій торгівлі вимірюється кількома відсотками, все ж як суб’єкт світової економіки цей континент має велике майбутнє.
Головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інституту економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н. професор Олександр Шаров підтвердив наявність багатьох точок дотику щодо інтересів України з країнами континенту. Науковець підкреслив, що співробітництво з країнами Африки має для України велике значення не тільки в рамках двосторонніх відносин, а й з огляду на євроінтеграційні пріоритети України, оскільки існує багато можливостей здійснення спільних проєктів у Африці разом із нашими європейськими партнерами.
Питання створення т. зв. сталої фінансової системи, – зауважив професор Олександр Шаров, – про досвід якої на прикладі африканських країн розповіла Беатрис Гакуба, ретельно вивчаються науковцями сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України і невдовзі результати досліджень буде спрямовано до Національного банку України та інших відповідних державних органів. Без сумніву, при підготовці цих аналітичних матеріалів буде використано і досвід африканських партнерів, що створює підґрунтя для подальшої співпраці.
Науковці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» долучилися до проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень (до 90-річчя від дня народження, 15.07.1931 – 15.11.2006)». Захід відбувся 7 лютого 2022 рокув режимі zoom-конференції на базі кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка. У Наукових читаннях взяли участь науковці – провідні фахівці в галузі історико-економічних досліджень, макроекономіки та регіоналістики, викладачі ВНЗ, докторанти та аспіранти, представники бізнесу, урядових та громадських структур, зарубіжні колеги.
Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – видатний учений-економіст, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Премії імені Михайла Туган-Барановського НАН України
С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України. С.М. Злупко започаткував нові напрями економічних досліджень (економічне націознавство та екогомологія), зробив вагомий внесок у розвиток демографії та економіки праці, просторової економіки, історико-економічних досліджень та формування концепції сталого розвитку. У його науковому доробку – понад півтори тисячі наукових та науково-популярних праць, які присвячені надзвичайно широкій тематиці і формують цілісну наукову систему, що поєднує історію української та світової економічної думки, історію господарства України, теорію перехідної економіки, регіоналістику, економічну кібернетику і глобалістику, дослідження трудового потенціалу і зайнятості, економічну теорію і економічну культуру. Степан Злупко – вчений європейського рівня, науковець-новатор, патріот, який до останніх днів свого життя працював задля духовного відродження та економічного розвитку України.
Завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат присвятила свій виступ розкриттю внеску професора Злупка у розроблення нової парадигми наукових досліджень. Формування нової парадигми економічних досліджень обумовлено низкою історичних умов та викликів сьогодення, зокрема: процесами посттоталітарної суспільної трансформації; глибокими інституційними змінами в надрах самої ринково-ліберальної економічної системи; розгортанням процесів інформатизації та цифровізації, що видозмінюють структуру суспільного виробництва та характер економічних відносин; глобальними екологічними загрозами, які висувають на перший план проблематику взаємодії людини і довкілля; кризовими явищами у розвитку економічної теорії, яка повинна давати адекватні новим умовам і викликам, відповіді.
Головний науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н., професор Наталія Супрун наголосила, що С.М. Злупко, осягнувши глибини історії української економічної думки, відкрив не лише нові імена, а й простір для нових досліджень. «Талант вченого ще й у тому, – зауважила науковця, – що він сам написав стільки, щоб зацікавити інших. С.М. Злупко показав величезну палітру видатних вчених-українців, а головне – позбавив нас комплексу меншовартості».
Геополітично-цивілізаційні цикли економічного розвитку України за працями С.М. Злупка охарактеризував кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Назар Горін.
До Наукових читань
долучився також син професора Злупка – доктор економіки, керівник Центру
досліджень у Чиказькому університеті Тарас
Злупко. У своєму виступі він зазначив, що професор Злупко репрезентував
певний спосіб думання, який, вбираючи в себе історико-культурні традиції та
загально цивілізаційні цінності, є продуктивним для формування геополітичної
перспективи української нації та державності. Важливим результатом цієї події
має бути не тільки вшанування пам’яті вченого, а моніторинг стану актуальних
наукових розробок: що ми розуміємо про стан та тенденції економічного розвитку,
чи бути нам частиною світового процесу? чи ми щось вносимо в інтелектуальний
поступ? Адже ми повинні давати новий науковий продукт нації.
При підведенні підсумків учасники заходу вирішили запровадити традицію проведення Наукових читань «Економічна україніка професора С.М. Злупка у світлі формування нової парадигми наукових досліджень» з визначеними тематичними напрямами та на різних організаційних майданчиках( в установах, з якими пов’язана наукова та викладацька діяльність С.М. Злупка). Повні тексти доповідей учасників запропоновано опублікувати на сторінках фахового періодичного видання «Історія народного господарства та економічної думки України».
17 лютого 2022 р.відбулася наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.
Питання, винесені на наукову сесію, позначені надзвичайною
актуальністю, адже вирішити проблему кліматичних змін, забезпечити сталий
розвиток України неможливо лише зусиллями владних структур або експертної
спільноти. «Для цього, – наголосив президент Національної академії наук України
академік НАН України А. Г. Загородній, – вкрай важливим є постійний
ґрунтовний науковий супровід».
На сесії виступив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць. У своїй доповіді «Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку» він висвітлив розроблені фахівцями Інституту базові положення оновлення діючої Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та організаційно-правових механізмів її реалізації, зокрема, з урахуванням принципів технологічності розвитку, справедливості трансформацій (just transition), екологічності інвестицій, інклюзивності соціально-економічних реформ.
Доповідає директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН УКраїни”, академік НАН України В.М.Геєць
Учасникам заходу було також представлено сценарні модельні
розрахунки з урахуванням середньострокових цілей зі скорочення викидів
парникових газів відповідно до оновленого національно визначеного внеску
України, заявлених довгострокових цілей з досягнення вуглецево нейтральної
економіки, а також зміни умов зовнішньої торгівлі країн ЄС.
В.М. Геєць виокремив
рекомендації щодо базових організаційно-економічних заходів для реалізації в
коротко- та середньостроковій перспективі Стратегії низьковуглецевого розвитку
до 2050 року відповідно до Указу Президента України від 23 березня 2021 року
№111/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23
березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в
екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».
Наостанок доповідач визначив перспективні напрями наукових
досліджень для НАН України в частині досягнення Україною цілей кліматичної
Паризької угоди та пов’язаних з нею документів стратегічного характеру в
енергетичній, економічній та соціальній сферах.
Ukrainian
English 
