Новини Інституту

6 жовтня 2021 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання Круглого столу з презентацією колективної монографії

Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України».– К., 2021.

Більше про монографію читайте тут

Організатором заходу виступив відділ економічної історії інституту. Захід проходив в онлайн-режимі, з використанням інтернет платформи Zoom.

Предметом обговорення стали дискусійні питання української економічної історії в контексті актуальних проблем сьогодення:

• Чи завжди Україна була аутсайдером світової економіки?
• Як «житниця Європи» перетворилася на імпортера продовольства?
• Що посприяло перетворенню України на міжнародного донора трудових ресурсів?
• Як вплинуло включення українських земель до господарських комплексів інших держав на конкурентоспроможність українського виробництва?
• В чому суперечності намірів і наслідків державного регулювання зовнішньої торгівлі?
• Яка роль іноземних інвестицій в економічному розвитку України?
• Чому Україна з її багатими надрами стала залежною від зовнішніх джерел енергоресурсів і світових цін на сировину?

У засіданні взяли участь провідні фахівці з питань економічної історії, теорії міжнародної економіки, макроекономіки, міжнародних фінансів, кон’юнктури ринків, економіки і політики аграрних перетворень, промислової політики, форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, грошово-кредитних відносин, зокрема науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України (академік НАН України В.М. Геєць, академік НАН України А.А. Гриценко, д.е.н., проф., член-кореспондент НААН України І.В. Прокопа, д.е.н., проф., член кореспондент НААН України Т.О. Осташко, д.е.н., проф. Л.В. Молдаван, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.е.н., проф. Н.А. Супрун, д.е.н. Л.В. Єлісєєва, д.е.н. Є.О. Бублик, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. О.В. Риковська та ін.). До роботи круглого столу долучилися понад 60 учасників – представників академічних осередків НАН України та провідних економічних кафедр національних університетів (КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ ім. В. Гетьмана, КНТЕУ, НаУКМА, ЛНУ ім. Івана Франка, ОНУ ім. І. Мечнікова). На засіданні був присутній член Президії НАН України, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», чл.-кор. НАН України В.А. Устименко.

Модератором заходу виступила д.е.н. В.В. Небрат – зав. відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Учасників привітав директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ академік НАН України В.М. Геєць, наголосивши на важливості всебічного комплексного аналізу сучасного глобального економічного простору в єдності історичного, теоретичного та практичного підходів з огляду на посилення нестабільності, невизначеності та суперечливості сучасного світу. Увага академічної спільноти до проблематики світової економіки та місця в ній національного господарства визначається тим, що становлення України як самостійної держави відбувається в умовах загострення конкуренції та переформатування міжнародних відносин, боротьби за лідерство між провідними країнами світу, що становить виклик і для української державності. Тому є підтримка як таких досліджень в інституті, так і відділу економічної історії, що їх проводить та ініціює їх обговорення й обмін думками.

Академік НАН України, д.е.н., проф. А.А. Гриценко підкреслив актуальність і суспільну значимість історико-економічних досліджень загалом і представленої праці зокрема, наголосивши, що історико-економічний напрям академічних досліджень є недооціненим. Визначення історичних детермінант, які сформували сучасні позиції національного виробництва на світових ринках, має пізнавальну та практичну функцію щодо наукового усвідомлення та цілеспрямованої трансформації інституційного середовища економічної діяльності. Наскрізні висновки монографії, зокрема щодо формування в результаті експортоорієнтованих структурних перетворень диспропорційної господарської структури та закріплення сировинної спеціалізації українського експорту, дають можливість сформувати більш об’єктивне, історично обґрунтоване уявлення про сучасні процеси, що мають місце в економіці України і визначають, серед іншого, характер її участі у світовому поділі праці. Тому вихід наукового видання у світ  академік Гриценко оцінив як важливу подію не лише для відділу й інституту, а для України.

В обговоренні взяли активну участь представники академічної спільноти. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього, д.е.н., проф. А.І. Мокій наголосив на вагомості історико-економічного аспекту розроблення актуальних проблем сучасності, навівши як один із аргументів теоретичну конструкцію інерційності великих соціально-економічних систем (розроблена у 1960-х – 70-х роках фахівцями ЦЕМІ АН СРСР). Він відзначив, що суперечності, які розгортаються і поглиблюються в сучасному глобальному економічному просторі, несуть особливу загрозу через низьку стресостійкість національної економічної системи. Втрата тяглості, спадковості, на думку виступаючого, є однією з найбільших небезпек для соціуму. Монографія відділу економічної історії є засобом протидії тотальному неусвідомленню чи недооцінці значення цієї тяглості й спадковості, бо вона представляє погляд на історію міжнародних економічних відносин з позицій передбачення перспектив України в світі. На думку А.І. Мокія, йдеться не про детермінанти, а про імперативи, що визначають місце України в сучасному світі та рівень реалізації продуктивної спроможності українців у нашій країні та за кордоном.

Проф. кафедри економіки України ЛНУ ім. Івана Франка д.е.н. М.В. Кічурчак акцентувала на положенні щодо перманентності участі українського господарства в зовнішньоекономічних зв’язках і тих чинниках, які сформували ризики та загрози міжнародній суб’єктності економіки України після здобуття державної Незалежності. Виступаюча відзначила також ідею соборності, що реалізована в книжці через комплексне відображення розвитку українських земель у складі різних держав під впливом їхніх економічних політик. Згадуючи видатного вченого-економіста української діаспори Вс. Голубничого, вона зазначила, що галузеві диспропорції, особливості географічної спрямованості зовнішньоекономічних відносин та низькотехнологічна структура експорту значною мірою обумовлені історичними чинниками, зокрема бездержавністю, а багатство території сприяє закріпленню сировинного характеру економіки. М.В. Кічурчак звернула увагу присутніх на третю частину монографії, де розглянуто морфологію участі України в сучасній міжнародній економіці. Зокрема, відзначила перспективність розвитку нових форм входження в глобальні ринки праці та капіталу через глобальну  цифровізацію та формування шерінгової економіки. У виступі була піднята проблема ендогенізації економічного розвитку України, зокрема суспільної ефективності управління приватною власністю, ролі  внутрішніх інвестицій, консолідації суспільства та якості державної економічної політики.

Детальніше читайте тут

Фахова і аргументована позиція провідних науковців ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ про загрози та перспективи земельної реформи в Україні знайшла відображення  у дослідженні Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва щодо настроїв, які панують у сільській місцевості після ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.  Детальніше див.   у публікації  zn,ua  від 6 жовтня 2021 р.  ” Кому — перемога, а кому — виклик. Що не потрапило до президентського спічу про земельну реформу”

28 вересня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” у Zoom-форматі працювала дискусійна платформа з питань розвитку в Україні досліджень у сфері міжнародної економіки, ініціатором якої виступив сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту. У форматі виступів та дискусії обговорювалися питання актуальності теоретичного дослідження процесів світової економіки, відмінності у дослідженні основних міжнародних економічних проблем науковцями академічних інститутів НАН України та освітянами у вищих навчальних закладах МОН України; негативні та позитивні наслідки глобалізації, проблеми міжнародної конкуренції, а також нагальні питання щодо затребуваності підготовлених в Україні спеціалістів з міжнародної економіки та розширення можливостей їхнього працевлаштування. У роботі дискусійної платформи взяли участь відомі вчені з різних інститутів НАН України, навчальних закладів МОН України та зарубіжжя.

Установчу доповідь “Виклики, що постали перед українською наукою в галузі досліджень міжнародної економіки” виголосив д.е.н., проф. головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України  Олександр Шаров, наголосивши на певній інерційності традиційної парадигми мислення та сприйняття світу (насамперед щодо процесу глобалізації); слабкому розвиткові країнознавства; недостатній присутності українських учених-економістів у міжнародному науковому просторі; певній вузькості наукових інтересів у фахових дискусіях, інституційних слабкостях та інформаційному голоді щодо оприлюднення зазначених питань для широкого загалу. На продовження доповіді д.е.н., проф. завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Борзенко зауважила, що стрижневі фундаментальні та прикладні дослідження науковців у цій сфері загалом мають здійснюватися за такими напрямами, як глобальний розвиток і національні інтереси України; еволюція системи міжнародних відносин, ризики та гарантії міжнародної безпеки; найважливіші тенденції та нові якісні характеристики світового економічного розвитку; місце України у глобальній економіці.

У ході жвавої дискусії відзначалося, що великі напрацювання у сфері місця України в системі міжнародних економічних відносин є розрізненими і не мають системного характеру та не використовуються для формування політики країни у цій сфері на державному рівні.  Основним напрямом роботи є координація зусиль наукової спільноти НАН України, університетів, незалежних дослідницьких центрів та державних науково-аналітичних центрів з метою створення цілісної системи підтримки органів державної влади щодо інтеграції України в світовий економічний простір із використанням здобутків тих країн, що успішно подолали проблеми перехідних періодів та формують активні регіональні позиції як лідери груп країн заради досягнення  цілей, пов’язаних економічною та політичною стабільністю, регіональною безпекою та гармонійним збалансованим розвитком національних економік.

За результатами дискусії науковці вирішили підготувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення організації досліджень у сфері міжнародної економіки, сподіваючись на реальну підтримку з боку влади, підприємців та громадянського суспільства.

Більше про роботу дискусійної платформи читайте тут

Здобувши на початку 90-х років минулого століття незалежність, Україна стала володаркою однієї з найрозвиненіших у Європі мереж залізниць. Крім того, залізниця мала досить високорозвинену виробничу інфраструктуру, високоосвічений управлінський апарат і технічно грамотний обслуговуючий персонал.

Що сталося у результаті реформування залізничної транспортної інфраструктури за 30 років та необхідні кроки щодо оздоровлення УЗ окреслено у статті к.е.н., старшого наукового співробітника О.Б.Піріашвілі “Куди ведуть Україну залізничні колії”, розміщеній на  сайті  zn,ua 13 вересня 2021 р.

В умовах глобалізації та лібералізації економічних відносин у багатьох регіонах світу активізуються процеси, що мають негативні впливи на аграрне землекористування, сільський уклад і сільський розвиток, проявляючись через зниження участі сільського населення у процесах місцевого економічного розвитку, ресурсокористування, контролю за земельними ресурсами. В Україні схожі питання останнім часом розглядаються переважно в контексті земельної реформи, ринку землі та пов’язаних із цим ризиків. Прив’язка до найактуальніших вітчизняних проблем у земельних відносинах є зрозумілою, але частково звужує можливості усвідомлення широкими колами громадянського суспільства та представниками влади наявних різнопланових ризиків, які часто розглядаються однією стороною політичних дискусій як “надумані” аргументи опонентів вільного ринку землі, тоді як інша сторона часто бачить варіанти вирішення цих проблем виключно через додаткові обмеження та врегулювання питань ринкового обігу сільськогосподарських земель.

В аналітичній записці “Нова європейська реальність у землеволодінні та землекористуванні”,  підготовленій співробітниками відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за редакцією д.е.н., член-кореспондента НАН України О.М. Бородіної, проблеми аграрного землекористування, господарського та ринкового руху сільськогосподарських земель розглядаються на прикладі держав ЄС із кількох причин. З одного боку, ми хочемо показати, що ці проблеми не є виключно наслідком ринкових трансформацій, властивих насамперед менш розвиненим країнам, де відбулися значні трансформації аграрних економічних систем, хоча в ЄС гострота цих проблем, звісно, є вищою саме для східноєвропейських членів спільноти. Тому ризики для України існуватимуть об’єктивно і незалежно від рівня врегулювання вітчизняного ринку землі, і це підтверджується наявністю таких проблем у “старих” членах Євросоюзу з відносно ефективними системами регулювання ринкового обігу земель. З іншого боку, ми аргументуємо, що навіть за наявності багатьох запобіжників та додаткових регуляторів у “нових” державах Євросоюзу активізувалися небажані процеси деаграризації землекористування, де воно є невід’ємною частиною сільського укладу, відбувається відчуження сільського населення від процесів використання місцевих ресурсів тощо. Україні слід враховувати наявність аналогічних ризиків при розробленні державної політики, відмовившись від сприйняття таких ризиків виключно як “заполітизованих” у ході дискусій про варіанти розвитку вітчизняної земельної реформи.

27 липня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулася презентація монографії «Грошова глобалізація» головного наукового співробітника Інституту, д.е.н., професора О. М. Шарова. 

В обговоренні взяли участь академіки НАН України В.М. Геєць, А.А. Гриценко, Т.І.Єфіменко, члени-кореспонденти НАНУ, д.е.н. С.О. Кораблін та В.Р. Сіденко, ректор Київського національного економічного університету, д.е.н. Д.Г. Лук’яненко, члени Ради Національного банку України, д.е.н. В.В. Козюк (Західноукраїнський національний університет) та О.І. Петрик (Українська академія банківської справи НБУ), д.е.н. Н.М. Шелудько, О.О. Борзенко, З.О. Луцишин, інші відомі фахівці у сфері міжнародних економічних відносин та грошового обігу.

Учасники відзначили значення та актуальність теми монографії «Грошова глобалізація» та глибину занурення в деякі проблеми, які раніше не знаходили відповідного аналізу у вітчизняній науковій думці. Зокрема, віце-президент Української асоціації економістів-міжнародників,  професор Г.В. Сігуа назвав проблему трансформації грошей ключовою темою економічної науки.

Один із наукових рецензентів монографії, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін відзначив оригінальність авторського викладення багатого історичного матеріалу та рекомендував використовувати монографію як навчальний посібник для студентів відповідних спеціальностей. Учасники заходу також підкреслювали важливість поєднання історичного та філософського підходу автора при аналізі процесу грошової глобалізації.

Обговорення монографії переросло в наукову дискусію з питань сучасної ролі грошей та грошово-кредитної політики , що загалом було відзначено як вміння автора підняти дійсно важливі проблеми, які мають неминущий характер незалежно від часу. Підводячи підсумки обговорення, директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.М. Геєць акцентував увагу на наявності ще багатьох проблемних питань у дослідженні сутності сучасних грошей і побажав автору та усім колегам наснаги та наполегливості в майбутніх наукових дослідженнях.

Зі змістом та фрагментами монографії можна ознайомитися тут

Оскільки монографія вийшла друком у видавництві Верховної Ради України («Парламентське видавництво»), зацікавлені організації та навчальні заклади можуть замовити її там : radabook.com/книжкові-видання/1569-олександр-шаров-грошова-глобалізація (тел.: (044) 272-24-77; факс: (044) 272-10-18; e-mail: radabook@gmail.com)

Наразі досягнуто компромісу щодо низки питань між Україною та Міжнародним валютним фондом. Чи отримає Україна черговий транш від МВФ?

До обговорення цього питання у програмі “Економ-варіант” із ведучим Сергієм Сулимом на Українському радіо 11 липня 2021 р.  долучився д.е.н.,  завідувач  відділу фінансів реального сектору В.В. Зимовець.

Слухайте більше тут

У 2021 р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у співпраці з Центром міжнародного права сталого розвитку (CISDL), міжнародною Ініціативою з питань кліматичного права та управління, Кембриджським центром з управління навколишнім середовищем, енергетикою та природними ресурсами (CEENRG) при Кембриджському університеті та науковцями-юристами з Університету Макгілла, а також з експертами з України та інших країн завершили виконання дослідницького проєкту щодо юридичних заходів у досягненні національно визначених внесків у певних юрисдикціях. Один зі співавторів цього проєкту щодо України став провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, к.т.н. Олександр Дячук.

Кінцевий звіт проєкту “Правова оцінка реалізації Паризької угоди з метою мобілізації інвестицій у адаптацію та стійкість до змін клімату: огляд міжнародного права з фокусом на передову практику та вивчення ситуації в Україні” у світлі міжнародного публічного права аналізує такі проблеми:

– правові, регуляторні та інституційні заходи, які вжито для виконання зобов’язань, що випливають із Паризької угоди, з урахуванням ключових секторів та пріоритетів, визначених у НВВ України;

– роль реформ у сфері законодавства та виконавчих практик у досягненні глобальних цілей щодо підвищення адаптації та стійкості відповідно до Паризької угоди та результатів кліматичних перемовин у м. Катовіце (Республіка Польща);

– огляд кращих юридичних практик та аналіз окремих практик зарубіжних країн, які можуть стати для України керівними у досягненні адаптації та стійкості;

– ключові виклики та можливості для України тощо.

Звіт спрямований на формування реалістичних, юридично точних рекомендацій, що підтримують зусилля стосовно залучення ключових осіб, які приймають рішення, експертів та зацікавлених сторін до стимулювання масштабних інвестицій задля адаптації та стійкості до зміни клімату.

Під час комплексного дослідження окремих держав, де особливу увагу було приділено Україні, виділено п’ять ключових елементів інноваційного кліматичного законодавства та практики управління.

Детальніше див. тут

Усі ці п’ять ключових елементів правової та інституційної бази, які допоможуть із вирішенням проблем кліматичних змін в Україні, наведено у матеріалах звіту щодо тематичного дослідження по Україні.

20–21 травня 2021 р. у дистанційному форматі відбулася XIV міжнародна науково-практична конференція «Проблеми, пріоритети та перспективи сталого розвитку в ХХІ столітті», співорганізатором якої став ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Основний організатор заходу – Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, співорганізатори: Інститут економіки промисловості НАН України, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України», Комратський державний університет, Інститут економіки НАН Білорусі, Державний економічний університет у Познані.

До складу оргкомітету конференції від Інституту увійшли д.е.н., завідувач відділу економічної історії В.В. Небрат та д.е.н., професор, головний науковий співробітник відділу економічної історії Н.А. Супрун. На пленарному онлайн-засіданні виступили д.е.н., професор О.Л. Попова із титульною доповіддю про вплив європейського «зеленого» курсу на агропродовольчий сектор України та д.е.н. Небрат Вікторія Василівна, яка представила цікавий історико-економічний екскурс щодо соціально-відповідальних інвестицій у землекористуванні. Особливості реалізації цілей сталого розвитку в українських містах і ОТГ розкрив у своєму виступі молодший науковий співробітник Інституту А.О. Семенюк. У роботі конференції також взяли участь д.е.н. Л.В. Молдаван, д.е.н. Н.А. Супрун, к.е.н. Т.Л. Боднарчук, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. Л.В. Дідківська, к.е.н. О.М. Кушніренко, к.е.н. Т.О. Сливка, к.е.н. О.М. Стасюк Під час виступів та дискусій були обговорені актуальні питання інноваційних орієнтирів економічного розвитку, цифровізації суспільства, трансформації ринку праці в контексті цілей сталого розвитку та ін.

Цьогоріч виповнюється 200 років від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, громадського і державного діяча, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Святого Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського. Беручи до уваги роль Івана Вернадського як науковця і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його доробку для розвитку економічної науки, відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступив з ініціативою щодо вшанування пам’яті видатного вченого-економіста з нагоди 200-річчя від дня  його народження.

19 травня 2021 року в онлайн-форматі з використанням платформи Zoom відбулося пленарне засідання науково-практичної конференції «Іван Вернадський – учений-економіст, педагог, громадянин». Співорганізатори заходу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (економічнийфакультет, кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки); ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (кафедра економічної теорії, Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського). Мета конференції –сучасне осмислення інтелектуальної постаті Івана Вернадського у контексті історичного минулого та сьогодення економічної науки; аналіз актуальності, новаторства та потенціалу його ідей; розкриття громадянської позиції та ролі вченого в соціально-економічних перетвореннях, формуванні нової генерації науковців, подвижників суспільних реформ.

У засіданні взяли участь понад 30 учасників  – фахівців у галузі економічної теорії та історії економічної думки, дослідників української інтелектуальної спадщини з Києва, Львова, Одеси. Луцька, Камянця-Подільського.

Докладніше читайте тут

За матеріалами конференції готується до друку збірник тез доповідей та спеціальний розділ у фаховому періодичному виданні «Історія народного господарства та економічної думки України» (випуск 54).

Продовженням роботи конференції став мобільний семінар «Університет св. Володимира у міському просторі Києва (1834–1863 рр.)», що відбувся 21 травня 2021 р. Семінар проводив фахівець з історії Київського університету, доктор філософії Тарас Самчук. Його учасники – науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України, викладачі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та Київського національного університету імені Тараса Шевченка долучилися до просторового вивчення економічної історії та, зокрема, познайомилися з основними локаціями, де проходило навчання та викладацька діяльність Івана Вернадського.