Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Відділ економічної теорії

Історія створення: Відділ економічної теорії створено наприкінці 2002 року як відповідь на суспільні потреби в поглибленому розумінні економічних змін, що відбуваються у суспільстві, з метою розробки теоретичних засад сучасних соціально-економічних трансформацій.
З моменту створення відділ очолює д.е.н., професор, чл.-кор. НAН України Андрій Андрійович Гриценко.

Основні напрями наукової діяльності: • інституційна архітектоніка та закономірності трансформації економічних систем;
• людський розвиток у соціально-економічному просторі і часі;
• теорія вартості та економічної цінності;
• інститут довіри в координатах економічного простору-часу;
• економічна теорія як спосіб мислення та її інституційний потенціал;
• методологія соціально-економічного передбачення;
• парадигма грошово-кредитної політики в умовах глобалізації;
• закономірності відтворювальної динаміки та циклічного розвитку економічних систем.

Отримані результати: З проблем дослідження інституційної архітектоніки і динаміки економічних перетворень:
• сформовано новий науковий напрям: дослідження інституційної архітектоніки як фундаментальної структури інститутів, що складається з правил, норм, стереотипів, традицій, установ та інших соціальних утворень в їх співвідношеннях з суттю і загальним естетичним планом побудови цілісної соціальної системи;
• розкрито предмет, основні закони (закон рівноваги, закон усереднення, закон золотого перетину) і методологію інституційної архітектоніки та їх значення для практики інституційних трансформацій;
• з’ясовано архітектоніку базових структур економічної системи, до яких віднесено інститут власності, інститут господарювання та інститут розподілу. Розкрито зміст механізму інституційних змін, що включає стабільну інституційну основу, інституційні новації, руйнацію інститутів та способи взаємодії цих складових.
• встановлено, що одиницею інституційного часу є покоління в широкому розумінні (людей, техніки, ідей тощо), що відображає дискретність та квантовий характер інституційних змін і дає можливість оцінити тривалість трансформаційних перетворень.
З проблем дослідження ієрархічних і мережевих структур у розвитку економічних систем:
• з’ясовано, що ієрархія і мережа є не різними самостійними і незалежними, а взаємозумовлюючими і взаємозалежними структурами, взаємозв’язок яких історично розвивається і набуває різноманітних форм у глобальному і локальних інституційних просторах;
• встановлено, що основною структурно-організаційною проблемою розвитку суспільства в ХХІ столітті стає протиріччя між ієрархічними і мережевими зв’язками, яке проявляється на різних рівнях в суперечності необхідності та свободи, упорядкованості та спонтанності соціально-економічної діяльності, владності та демократизму, індустріальності та інформаційності, плановості та ринковості, соціально-економічної рівності та розшарування, інтеграції та фрагментації різних складових суспільства, самоцінності та прогресу, визначеності та невизначеності соціально-економічного розвитку;
• показано, що закономірності функціонування інформаційно-мережевого суспільства істотно відрізняються від закономірностей індустріально-ринкового суспільства, а розвиток мережевого характеру суспільних зв'язків веде до формування мережевої людини та не лише відкриває величезні перспективи, а і створює фундаментальні ризики фрагментації і розпаду людського суспільства й особистості;
• введено класифікацію економічних благ, що розрізняє ординарні, мережеві та ієрархічні блага, показано відмінності у механізмах функціонування цих благ.
З проблем дослідження інституту довіри в координатах економічного простору-часу:
• розроблено концепцію довіри як базового інституту ринкової економіки, що проявляється в усій системі економічних відносин і визначає особливості її просторово-часової динаміки та здійснено періодизацію основних історичних етапів розвитку інституту довіри;
• розкрито внутрішню структуру і зміст довіри в економічній сфері як відношення до суб'єктів та інститутів, що виражає міру впевненості у відповідності їхньої поведінки уявленням про образ їхніх дій, включених через різні форми спільно-розділеної діяльності у процес досягнення мети, без актуалізації підстав відшкодування витрат, еквівалентності та прибутковості (дохідності);
• обґрунтовано, що економіка довіри – це змішана економіка, яка органічно поєднує приватний та суспільний інтерес, а її серцевиною є ринок суспільних товарів;
• показано, що довіра і недовіра в суспільстві формуються під впливом багатьох чинників, і на кожному історичному етапі їх рівень може коливатись в залежності від політико-економічної ситуації та соціально-інституціональних факторів, зокрема таких як примус, влада, невизначеність, сумнів, ризик, очікування;
• виявлено особливості функціонування інституту довіри в господарському і монетарному просторі України та запропоновано емпіричні індикатори для оцінки довіри в економічній системі.
З проблем дослідження інституційних трансформацій соціально-економічної системи України:
• визначено теоретичні засади дослідження інституційних трансформацій економічних систем на підґрунті логіко-історичної методології, що поєднує: 1) розкриття логіко-історичного вектору розвитку економічних явищ і процесів; 2) врахування історичної специфіки структурних змін економічної системи за умов інверсійного типу трансформаційних процесів; 3) застосування принципів і законів архітектоніки до врівноваженої корекції інституційних трансформацій;
• удосконалено класифікацію суспільних інститутів через виділення первинних (базових та вітальних) і похідних соціальних інститутів; показано, що в економіці не існує власне інститутів розвитку, а є інститути, які можуть виконувати як функції розвитку, так і функції деструкції;
• доведено, що найбільш загальною формою прояву суперечності сумісно-розділених відносин в економіці є протиріччя між глобалізацією, яка реалізується через інформаційно-технологічні і фінансово-економічні механізми, і локалізацією економічної діяльності, що має просторово-територіальні форми. Показано, що умовами розв’язання таких суперечностей є градуалістична міждержавна інтеграція, децентралізація і регіоналізація влади та фінансово-організаційна автономізація структур некомерційного сектору;
• розкрито особливості інституційних трансформацій в умовах поєднання інверсійного типу ринкових перетворень і глобалізації економіки, які привели в Україні до формування базової економічної деструкції, що полягає у пристосуванні української економіки до різних фрагментів світового господарства у якості сировинного придатку без попереднього створення збалансованого національного ринку і побудови відповідної інституційної архітектоніки;
• виявлено обумовлені базовою деструкцією системні суперечності в економіці України, розгортання яких призводить до сполучення економічного зростання з поглибленням економічних диспропорцій. З’ясовано, що в умовах інверсійного типу господарського розвитку заходи з дерегуляції національної економіки мають бути поєднані з цілеспрямованими структурними реформами. Обґрунтовано заходи щодо інституційних корекцій, необхідних для подолання кризових процесів і переходу до стабільного розвитку.







Очікувані результати: Фахівцями відділу розпочато дослідження відтворювальної динаміки економічних систем в контексті взаємозв’язку інститутів та діяльності, в якій на підставі попередніх теоретико-методологічних розробок відділу з’ясовуються основні методологічні принципи та теоретичні засади розкриття змісту та форм відтворювальної динаміки соціально-економічної системи України, закономірності відтворення базових інститутів та економічних процесів на сучасному етапі розвитку глобальної економіки.
На основі з’ясування змісту процесів відтворення інститутів власності, форм господарювання і розподілу та взаємозв’язку циклічності соціально-економічної динаміки та відтворення базових інститутів буде виявлено особливості відтворювальної динаміки, інституційних деструкцій та інституційних механізмів подолання відтворювальних диспропорцій в економіці України. Це дасть можливість визначити передумови для переходу до реконструктивного типу відтворювальної динаміки, в якому поєднуються просте, звужене і розширене відтворення різних складових економічної системи і змінюються міра та критерії соціально-економічного розвитку, що відкриває потенціал використання негативних форм економічної динаміки (криза, депресія, деструктивне зростання) для якісної перебудови структури економічної системи з метою підвищення стійкості соціально-економічної системи України.

Основні публікації: Кількість публікацій співробітників відділу економічної теорії становить понад 670 наукових робіт, з них 12 одноосібних та колективних монографій, 59 робіт у зарубіжних виданнях, 136 розробок, рекомендацій, пропозицій, на які отримано позитивні відгуки від керівників державних органів влади, понад 180 виступів на наукових і науково-практичних конференціях, круглих столах.
Найважливіші праці:
1. Гриценко А.А. Развитие форм обмена, стоимости и денег. – К.: Основа. – 2005. – 192 с.
2. Артемова Т.И Стоимость и цена: логико-исторический процесс формообразования. – К.: Основа. – 2006. – 448 с.
3. Гриценко А.А. Кричевська Т.О. Середньострокова монетарна стратегія: зарубіжний досвід та основні засади формування в Україні. – К.: Ін-т екон. та прогнозув. – 2006 -144 с
4. Капіталізація економіки України / За ред. Гейця В.М., Гриценка А.А. – К.: Ін-т екон. та прогнозув. – 2007 – 220 с.
5. Институциональная архитектоника. и динамика экономических преобразований / Под ред. Гриценка А.А. – Х.: Форт. – 2008. – 928с.
6. Гриценко А.А., КричевськаТ.О Петрик. О.І. Інститут таргетування інфляції: зарубіжний досвід і перспективи запровадження в Україні. – К.: Ін-т екон. та прогозув. – 2008. – 272 с.
7. Новые вызовы для денежно-кредитной политики в современных условиях. Кн. 2: Взгляд из Украины / под ред. акад. НАНУ В.М.Гейца, чл.-корр. НАНУ А.А.Гриценко. – К.: НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозир. – 2012. – 360 с.
8. Інститут довіри в координатах економічного простору-часу : колективна монографія; за редакцією члена-кореспондента НАН України А.А.Гриценка; НАН України, Ін-т екон. та прогозув. – К., 2012. – 220с.
9. Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем: монография; под ред. чл.-корр. НАН Украины А.А.Гриценко; НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. – К., 2013. – 580 с.
10. Гриценко А.А Стоимость, деньги и цена в зеркале современности / в кн.: Политическая экономия: прошлое, настоящее, будущее / под ред. В.М.Гейца, В.Н.Тарасевича. – К.: ЦУЛ, 2014. – С.321-331.
11. Артемова Т. И. Социально-экономическая природа фирмы: сущность и условия модификации в информационном обществе: Монография / Т.И. Артемова, О.Г. Морозова. – Херсон : Гринь Д.С., 2014. – 260 с.
12. Гриценко А.А. Институциональная политическая экономия: предмет, методология, содержание / Андрей Гриценко. - Saarbrucken / Германия: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2014. – 516 c.
13. Білорус О.Г. Еволюція світ-системи глобалізму: монографія / О.Г. Білорус. – К.: Університет «Україна», 2016. – 436 с.

Контактна інформація: ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", відділ економічної теорії
вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, 01011, Україна
Тел. +38 (044) 254-24-17
Факс +38(044) 280-88-69
Адреса електронної пошти: ec-teor@ief.org.ua

Персоналії: Колектив відділу складається з 16 співробітників, серед них:
1 академік НАН України, 3 члени-кореспонденти НАН України, 3 доктори та 5 кандидатів наук.

Завідуючий відділом: д.е.н., професор, чл.-кор. НАН України Андрій Андрійович Гриценко

Партнери: • World Association for Political Economy
• Міжнародна Асоціація інституційних досліджень
• Всеукраїнська політекономічна асоціація
• Київський національний університет ім. Т. Шевченка
• Київський національний університет ім. В. Гетьмана
• Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна