Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Новини Інституту
6 грудня 2017 року в конференц-залі Інституту економіки та прогнозування НАН України відбувся українсько-німецький семінар «Оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини». Семінар був організований в рамках спільного проекту «Оцінка оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини (Eval-Science)», що фінансується Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини.
Під час семінару були представлені та обговорені результати виконання першого етапу спільного проекту. Д-р екон. наук., проф. Ігор Єгоров доповів про результати оцінювання наукових організацій НАН України за новою методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, розробленою відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014–2023 роки. Проф. Ютта Гюнтер з Бременського університету у своїй доповіді «Досвід Асоціації Ляйбниця в оцінюванні наукових установ: проблеми та досягнення» акцентувала увагу на питанні відбору членів експертних комісій та проблемах щодо запобігання конфлікту інтересів, особливостях оцінювання наукових підрозділів та практичних наслідках оцінювання установ Асоціації Ляйбніца. Крім цього, вона повідомила про напрями вдосконалення методики оцінювання Асоціації Ляйбниця, зокрема – щодо розподілу критеріїв оцінювання на основні та другорядні з урахуванням типу та тематичної спрямованості установи, а також щодо запровадження групового оцінювання, що дасть можливість зекономити кошти на проведення оцінювання міжнародними експертами.
Д-р фіз.-мат. наук Олександра Антонюк з Інституту математики зробила огляд поточної процедури оцінювання з урахуванням ролі та функцій офісу оцінювання наукових установ НАН України та визначила напрями вдосконалення цієї процедури.
Під час дискусії к.е.н., с.н.с Віталій Грига звернув увагу на проблеми оцінювання діяльності адміністрації наукових установ та можливі наслідки негативного оцінювання. Н.с. Юлія Рижкова наголосила на проблемі з підготовки висновків експертними комісіями під час проведення оцінювання. Учасники також обговорили питання оцінювання публікаційної активності та необхідності забезпечити баланс між кількістю та якістю публікацій, адже суто формальний підхід до оцінювання кількості суттєво зменшує не лише якість публікацій, а й мотивацію до наукової роботи взагалі.
За підсумками семінару було визначено, що максимально об’єктивне оцінювання наукових установ є одним з основних завдань реформування наукової сфери в Україні. Врахування досвіду Німеччини, проблеми та шляхи його вирішення буде корисним для вдосконалення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України.
Також учасники обговорили плани роботи з реалізації проекту на 2018 рік.
Круглий стіл на тему: «Розвиток співробітництва України із СОТ», що відбувся в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України 24 листопада 2017 року, був ініційований сектором міжнародних фінансових досліджень Інституту з нагоди десятиріччя підписання Угоди між Україною і СОТ та у рамках угоди про співпрацю між НАН України та Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Основними темами обговорення були:
– роль СОТ у сучасних відносинах між країнами ЄС;
– секторальні аспекти розвитку співробітництва України із СОТ (сільське господарство та харчова промисловість, цукрова промисловість, металургійна галузь, хімічна промисловість та ін.);
– сучасні проблеми субсидування різних галузей промисловості та сільського господарства: вплив на державний бюджет;
– системи держзакупівель на електронних платформах («Prozorro» та інші): позитивні результати та невирішені проблеми.
У роботі круглого столу взяли участь провідні науковці, державні діячі та представники структур, відповідальних за зовнішньоекономічні зв`язки України. У вступному слові директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України В.М. Геєць наголосив на актуальності дослідження проблем у рамках співпраці між Україною і СОТ, що в умовах економічної інтеграції та трансформації української економіки до євроатлантичних структур необхідне для сталого соціально-економічного розвитку країни.
Директор департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України В.А. Цимбал розказав про підходи і методи адаптації українських підприємств до вимог СОТ, навів приклади успішного досвіду та наголосив на існуючих проблемах. У обговоренні взяли участь д.е.н., проф. Т.О.Осташко, д.е.н., проф. О.М.Шаров, д.е.н., проф. І.Г.Яненкова , к.е.н. І.А.Шовкун, к.е.н. В.В.Венгер, к.е.н. О.О.Борзенко , к.е.н. В.К. Олефір, к.е.н. Є.В. Редзюк та ін. і – дистанційно – науковці Казахстану, Грузії та Литви (скайп-включення).
Кожна доповідь викликала жваву дискусію, в результаті якої напрацьовувалися обґрунтовані висновки та рекомендації.
У рамках заходу було презентовано монографію сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту «Вплив глобальних фінансів на валютно-фінансову систему України» за ред. д-ра екон. наук Т.П.Богдан.
В Україні починають дискутувати щодо розроблення регуляторної політики після закінчення дії “зеленого” тарифу (ЗТ). Чи необхідний ЗТ в Україні з 2030 р. — читайте прогноз к.е.н, старшого науково співробітника сектору моделювання розвитку ПЕК відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.С.Трипольської для “ЕлектроВестей” 7 листопада 2017 р.
Україна має всі можливості для того, щоб до 2050 року забезпечувати 91% своїх енергопотреб за рахунок «зеленої» енергії. Такі результати звіту «Перехід України на відновлювальну енергетику до 2050 року» оприлюднив канд. техн. наук, старший науковий співробітник сектору моделювання розвитку ПЕК відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України О.А. Дячук під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 24 жовтня 2017 р. Якщо Україна стимулюватиме перехід на відновлювальну енергетику, вже у 2035 році її частка може становити 40%.
Більше читайте та дивіться тут
У країнах ЄС законодавчі акти і регулювання фінансово-інвестиційної сфери націлені на запуск і ефективну дію механізмів конкуренції серед емітентів, посередників (професійних учасників фондового ринку), інструментів, а також на швидкий і транспарентний доступ до інвестування і заощаджень, що забезпечує і пришвидшує розвиток економіки з мінімізацією ризиків і максимізацією зручного інфраструктурного забезпечення для всіх зацікавлених учасників. В Україні ж, навпаки, зарегульованість, тінізація та олігархізація економіки створили систему законодавчого забезпечення тіньових схем з випуском фіктивних ЦП під неіснуючі активи, їх обіг тощо. В таких умовах на вітчизняному фондовому ринку цінні папери не виконують покладених на них завдань, а допомагають сформувати тіньовий сектор, уникнути оподаткування, що унеможливлює виплату офіційних і прозорих прибутків через систему дивідендних виплат тощо. Невже для цього потрібен фондовий ринок в Україні?
Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень Є.В.Редзюка «Вітчизняна приватизація, корпоративне управління і фондовий ринок…», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 14 жовтня 2017 р.
За останні 20 років усі економічні, валютні, фінансові та банківські кризи в Україні відбувалися при падінні цін на її експортну сировину. Так було у 1998–1999, 2008–2009 і 2014–2016 рр. Якщо не брати до уваги руйнівні наслідки сьогоднішньої війни, усі розбіжності цих епізодів полягали лише в глибині падіння та в тому, яка частина економіки від нього потерпала найбільше.
У всіх трьох випадках Україна зверталася по допомогу до МВФ та інших фінансових організацій, що, утім, не вберегло її від наступних потрясінь. Представники міжнародних інститутів пояснюють таку уразливість непослідовністю самої України – вона воліла виходити з програм із Фондом, ніж доводити їх до кінця.
Сказати, що ці аргументинелогічні, досить складно, особливо якщо врахувати строкатий букет наших проблем. Однак у рецептах Фонду приховано ризики, що можуть відправити на лікарняне ліжко більшу частину його клієнтів. А їхня передчасна відмова від курсу терапії часто не суперечить… його ж приписам. І річ тут, схоже, не тільки у відомій критиці Вашингтонського консенсусу, під крапельницю якого автоматично потрапляють усі пацієнти МВФ, а й також у їхніх власних уподобаннях…
Читайте більше у статті заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. С.О. Корабліна “Російська рулетка”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 вересня 2017 р.
Підготовка оновленої стратегії реформування держбанків, потреба в чому виникла після націоналізації Приватбанку, явно затягується. Поки у владних кабінетах продовжують «чаклувати» над документом, Finbalance 09.08.2017 р. поцікавився точкою зору фахівців Інституту економіки та прогнозування НАН України, як, власне, далі бути з держбанками.
Читайте коментар тут
2–4 серпня 2017 р. ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з робочим візитом відвідала делегація науковців з Вищої школи Китайської академії суспільних наук (КАСН). У її складі були президент Вищої школи Китайської академії суспільних наук, професор Huang Xiaoyong, заступник декана навчального центру Вищої школи Китайської академії суспільних наук – He Hui, програмний менеджер департаменту міжнародного обміну та співпраці Вищої школи Китайської академії суспільних наук – Li Yang.
Відбулася робоча зустріч, у якій зі сторони Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь директор Інституту, академік В.М.Геєць, заступник директора, д.е.н. С.О.Кораблін, вчений секретар, к.т.н. В.К.Хаустов, завідувач відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку, член-кореспондент НАН України, д.е.н. М.І.Скрипниченко, завідувач відділу державних фінансів, д.е.н. І.О.Луніна, завідувач відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій, д.е.н. І.Ю.Єгоров, завідувач навчально-методичного відділу І.М. Станіславська, старший науковий співробітник відділу державних фінансів, к.е.н. О.В.Степанова, провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій, к.е.н. О.М.Бойко, старший науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку к.е.н. А.Ю.Яценко. Переклад забезпечувала Олександра Кіктенко.
Під час робочої зустрічі підкреслювалося, що науковий діалог між ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та Вищою школою Китайської академії суспільних наук відбувається успішно, а також були визначені спільні пріоритети подальшої співпраці.
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік В.М. Геєць ознайомив китайських науковців з досвідом та перспективними напрямами наукової діяльності Інституту, в тому числі реалізацією проектів міжнародної співпраці, і запропонував наукові напрями спільних досліджень, які на сучасному етапі відповідають державним інтересам України та КНР з точки зору стану та стратегічних засад соціально-економічного розвитку обох держав та сприяють найбільш ефективній взаємодії установ. Такими напрямами визначено: актуальні проблеми функціонування сучасної економіки, науково-технічну та інноваційну діяльність, розвиток паливно-енергетичного сектора та транспортної інфраструктури, реалізацію спільних проектів економічної співпраці в контексті реалізації стратегічної ініціативи КНР «Один пояс – один шлях».
Президент Вищої школи Китайської академії суспільних наук Huang Xiaoyong високо оцінив науковий потенціал ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», висловив зацікавленість у поглибленні наукової співпраці за узгодженими напрямами. Крім цього, професор Huang Xiaoyong доповів про участь науковців з ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в Міжнародному семінарі Китайської академії суспільних наук з економічної проблематики для молодих науковців протягом 2012–2016 рр. та запропонував послідовно співпрацювати щодо обміну досвідом підготовки кандидатів наук, проведення спільних наукових заходів та публікації матеріалів за результатами такої співпраці.
Під час дискусії заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н., професор С.О. Кораблін наголосив на актуальності спільних досліджень та обміну досвіду в проведенні економічних реформ Україною та КНР, а також на необхідності імплементації найкращих практик у діяльність різних секторів економіки.
Науковий секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.т.н., с.н.с. В.К. Хаустов акцентував на високому рівні інноваційної активності КНР та відзначив вагомий внесок КАСН у науковий розвиток країни й особливе значення наукової взаємодії між установами.
Результатом проведеної робочої зустрічі стало підписання «Угоди про співробітництво між Державною установою «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» та Вищою школою Китайської академії суспільних наук».
Науковці Вищої школи КАСН також побували з візитом у Національній академії наук України, де зустрілися з віце-президентом Національної академії наук України, академіком НАН України А.Г. Наумовцем.
26 липня 2017 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Ефективність програм міжнародної технічної допомоги, які діють в Україні». Експерти, представники науково-дослідних установ, громадських організацій, ВНЗ, реального сектора та комітету з промислової політики та підприємництва ВРУ обговорили поточний стан справ, поділилися власним досвідом участі у програмах МТД, а також презентували результати досліджень.
Захід проведено в рамках планової теми «Національні та глобальні детермінанти економічного зростання України» відділу економічного зростання та структурних змін в економіці.
Детальніше читайте тут
Перелік діючих проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів, що реалізуються в Україні та пройшли державну реєстрацію (перереєстрацію) у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (станом на 01.07.2017)
Перелік проектів міжнародної допомоги Україні, зареєстрованих у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, донором яких є Європейський Союз (станом на 15.06.2017)
Список донорів
27 липня 2017 р. відбувся українсько-ізраїльський науково-практичний симпозіум «Соціоекономічна модернізація сільського господарства – ринок ідей для України».
Захід проводився у рамках співробітництва Інституту економіки та прогнозування НАН України та Україно-ізраїльського інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр, за участі громадської спілки «Українська мережа сільського розвитку» та підтримки Посольства Держави Ізраїль в Україні .
У симпозіумі взяли участь більш ніж 80 учасників – представники українського аграрного сектора, зокрема, фермери, голови особистих селянських господарств та їх асоціацій, представники місцевих громад, аграрної науки та освіти, експерти, які опікуються малим і середнім бізнесом в аграрному секторі України, представники Міністерства аграрної політики та продовольства, голова Аграрної партії України В.Є.Скоцик. Делегацію представників ізраїльських компаній очолювала голова торгово-економічної місії Посольства Держави Ізраїль в Україні в Україні пані Елізабет Соловьйов.
Відкрили симпозіум директори інститутів – академік НАН України В.М.Геєць та пан Альберт Фельдман. Науковці ІЕПр НАНУ презентували результати досліджень за темою «Соціоекономічна модернізація сільського господарства України в контексті міжнародного досвіду». Зокрема, д.е.н. О.М.Бородіна започаткувала дискусію щодо можливостей соціоекономічної модернізації в умовах сучасної української моделі розвитку сільського господарства і села. Д.е.н. І.В.Прокопа у своєму виступі зосередив увагу на малих виробниках сільськогосподарської продукції в Україні, проблемах їх ідентифікації та підтримки. Д.е.н О.Л.. Попова окреслила необхідність соціально-екологічної відповідальності господарювання на землі, наголошуючи, на відповідальності агробізнесу. К.е.н. С.В. Киризюк ознайомив учасників з кращими практиками підтримки малих агровиробників, які застосовуються в країнах ЄС. К.е.н. О.В.Риковська на основі матеріалів навчального курсу «Політика, стратегія та система підтримки сільського відродження (Ізраїль) представила «Інноваційні підходи до поєднання аграрного та сільського розвитку: досвід Ізраїлю очима українця».
У роботі симпозіуму взяли участь 9 ізраїльських компаній, які є світовими лідерами в окремих галузях аграрного сектора. Вони представили інноваційні рішення для ведення ефективного маломасштабного сільського господарства: компанія «Taranis» – інтелектуальне сільське господарство «Smartagriculture»; компанія «EshetEilon» – електронно-оптичні сортувальні машини та інноваційні системи санітарії; компанія «Afimilk» – системи управління виробництвом молока; компанія «NaanDanJain» – системи крапельного зрошування; компанія «TAP » – вирощування рослин на водній основі (гідропоніка); компанія «ABL» – виробництво комплексів (новітніх модернізованих технологічних ліній) для переробки молока; компанія «Mottes» – інноваційні технології для рослинництва; компанія «Netafim» – іригаційне обладнання та точне землеробство. З усіма презентаціями можна ознайомитися тут
Під час заключної дискусії фермери, освітяни, представники громадськості обмінялись думками щодо позитивів ізраїльського досвіду, можливостей використання інноваційних технологічних рішень та визначили напрями подальшого співробітництва у сфері відновлення сільського господарства і села в Україні.
|
-->
|