САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Як інтеграційні процеси впливають на грошово-кредитну політику Болгарії та України

20 жовтня 2021 р. в рамках спільного українсько-болгарського проєкту “The coordination with the EU monetary authorities: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Координація з монетарними органами ЄС: досвід Болгарії та перспектива України») у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбувся міжнародний онлайн-семінар “The impact of integration processes on the monetary policy: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Вплив інтеграційних процесів на грошово-кредитну політику: досвід Болгарії та перспектива України»), ініційований відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України та Інститутом економічних досліджень Болгарської академії наук (БАН). Захід відбувся у форматі відеоконференції, робочою мовою була англійська.

У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили широке коло сучасних фінансово-економічних проблем української та болгарської економік. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, д. е. н. Євген Бублик у своїй доповіді “Financial openness: contradictions of European integration requirements under global economic destabilization” зосередився на фінансовій відкритості як важливій умові економічної інтеграції. Він зазначив, що шоки від раптового припливу та втечі іноземного капіталу впливали на курс болгарської національної валюти менше, тоді як для стабільності української валюти це мало вкрай негативне значення.

Професор Інституту економічних досліджень БАН доктор економічних наук Гарабед Мінасян разом із доцентом цього Інституту кандидатом економічних наук Віктором Йоцовим виголосили доповідь “Foreign capital inflows in Central and East European countries”, в якій представили аналітичну оцінку позитивних і негативних аспектів основних фінансових потоків та їх впливу на економічну динаміку, зокрема у країнах CMEA (Ради економічної взаємодопомоги).

А професори Інституту економічних досліджень БАН к. е. н. Еміл Панушев, Іскра Христова-Балканська та Татяна Хубенова-Делісівкова представили спільне дослідження “Financial integration of Bulgaria after the debt crisis”. Їхній виступ присвячувався останнім змінам у фінансовій сфері ЄС під впливом кризових наслідків, особливостям політики адаптації банківської системи до умов ЄС та станові болгарського ринку капіталів після боргової кризи в Європі.

Співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” взяли активну участь у роботі двох наукових секцій – щодо аспектів макроекономічної політики української та болгарської економік. На семінарі було представлено  огляд змін в українському законодавстві, що наблизили його гармонізацію з європейськими нормами і нормативами у сфері фінансових ринків. Визначалися роль та місце малих відкритих економік, таких як Болгарія й Україна, у світових фінансових потоках. Учасники заходу приділили увагу проблематиці впровадження фінансової відкритості згідно з новими поглядами на глобальну економічну нестабільність і пов’язані з нею проблеми. Наголошувалося на ролі грошових переказів, зокрема для фінансової інклюзії. Розглядалися сучасні тенденції фінансового поглиблення та монетизації економік країн світу, згрупованих за рівнем доходу, зокрема Болгарії та України.

Зі свого боку, болгарські колеги погодилися, що фінансіалізація (як стимулює приплив транскордонного фінансового капіталу, так і призводить до негативної реакції на ендогенні економічні процеси. Вона перебудовує функціонування економічної системи на макро- та мікрорівні. Крім того, болгарські вчені звернули увагу на неможливість реалізації незалежної грошово-кредитної політики у своїй країні. Зокрема, Болгарія приєдналася до Європейського механізму обмінних курсів, що уможливило отримання фінансової підтримки від ЄС, але при цьому наразилася на економічні й фінансові ризики, притаманні всій Єврозоні. Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” також констатували залежність української грошово-кредитної політики, зумовленої, однак, іншими чинниками.

Учасники семінару підсумували, що розвинені фінансові ринки передбачають розвинену інфраструктуру, тому вкрай важливо адаптувати законодавство до європейських норм із урахуванням місцевих реалій, а також наголосили на необхідності підвищення фінансової інклюзії в Україні. На шляху до ЄС Україні потрібно імплементувати ці заходи у власній політиці для безпечного впровадження фінансової відкритості. Професор Інституту економічних досліджень БАН   Гарабед Мінасян спрогнозував, що інституційна якість економічного розвитку відіграватиме більшу роль, аніж розмір ринку та якість інфраструктури. Як підкреслили болгарські колеги, завдання підвищення фінансової інклюзії важливе і для Болгарії.

Більше читайте тут

Нова якість життя та його виклики для України, Молдови та Румунії

8 жовтня 2021 р. у режимі відеоконференції відбувся круглий стіл «Виклики нової якості життя», ініційований ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Національним інститутом економічних досліджень Молдови. Понад 30 фахівців з наукових установ та закладів вищої освіти України, Молдови та Румунії долучилися до обговорення широкого кола сучасних соціально-економічних проблем з метою визначення основних детермінант зниження якості життя населення.

До проблеми, породженої цифровою революцією, – втрати прямих, емоційно забарвлених взаємовідносин між людьми – привернув увагу директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць. На його думку, найважливішим елементом соціалізації стає саме контактність індивідуумів. Вимушена ізоляція набуває домінантних ознак у проблемах бідності та соціального розшарування суспільства, усе це загострює та посилює інформаційні розриви.

На думку директора Національного інституту економічних досліджень Молдови члена-кореспондента Академії наук Молдови Александру Стратана, питання якості життя безпосередньо пов’язані з вирішенням різноманітних аспектів бідності, а особливої ваги набуває проблема існування працюючих бідних, оскільки саме невиконання заробітною платою відтворювальної та стимулюючої функцій суттєво знижує мотивацію до продуктивної та ефективної праці, починає становити загрозу фінансовій стабільності соціальних фондів.

Важливість й актуальність вивчення різноманітних домінант та детермінант якості життя підкреслив ректор Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія) професор Александру Лукіян Манолє. Він відзначив різноспрямованість впливу соціально-економічних чинників, поширення інновацій, цифровізації, погіршення епідеміологічної ситуації, які для України, Молдови та Румунії залишаються викликами якості життя.

Під час наукової дискусії вчені виступили з доповідями, в яких окреслили наслідки впливу різноманітних домінант і детермінант якості життя. Дружня атмосфера круглого стілу сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сусідніх країнах. Учасники дійшли висновку, що на якість та умови трудового життя суттєво вплинула пандемія COVID-19: це знайшло віддзеркалення не лише у поширенні безробіття, а й у масштабуванні віддалених форм зайнятості та короткострокових трудових контрактів. Саме ці виклики потребують активізації цілеспрямованого і системного використання результатів наукових досліджень та провідного іноземного досвіду мінімізації соціальних ризиків і, як наслідок, поліпшення якості життя. Учасники заходу вважають, що на базі наукових установ України, Молдови та Румунії доцільно продовжити й удосконалити підготовку ґрантових проєктів, які стосуються актуальних проблем соціально-економічного розвитку наших країн. Водночас необхідно розробити інструментарій для популяризації результатів наукових досліджень щодо покращення якості життя та мінімізації сучасних викликів.

Детальніше про роботу круглого столу читайте тут

Development and Underdevelopment in the History of Economic Thought

Цьогоріч Інститут економіки та прогнозування НАН України уперше було представлено на конференції, яку щороку організовує та проводить European Society for the History of Economic Thought на базі кращих університетів Європи.

24-та щорічна конференція ESHET «Development and Underdevelopment in the History of Economic Thought» відбулася 8–10 жовтня у Софії, Болгарія в гібридному форматі.

Наукова співробітниця відділу економічної історії, кандидатка економічних наук Олександра Курбет відкрила секційне засідання, присвячене українським економістам,  доповіддю на тему «Academic Mobility of the Ukrainian Economists and its Effect on the Development of Economic Education in the 19th and early 20th century» .

В рамках формату конференції О. Курбет  виступила дискусантом доповідей на теми спроможнісного підходу до розуміння міграції та розвитку, а також формування дослідницької традиції у російській економічній думці XVIII століття, що певним чином перетинаються з тематикою її досліджень.

Програма конференції детальніше

Диплом іноземного члена НАН України урочисто вручено Гж. Колодку

Найбільш цитований польский економіст, професор економіки, директор Інституту трансформації, інтеграції та досліджень глобалізації економіки TIGER (Transformation, Integration and Globalization Economic Research) Університету Козьмінського у Варшаві (Польща),  давній друг ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, член редакційної колегії наукового журналу “Економіка України” Гжегож В. Колодко у травні ц.р. став іноземним членом Національної академії наук України.  8 жовтня 2021 року відповідний  диплом йому урочисто вручив Президент НАН України академік Анатолій Загородній.

Гжегож В. Колодко – автор 56 книг та понад 400 статей і наукових праць про лібералізацію, стабілізацію, системні реформи, економічне зростання, соціальний розвиток, глобалізацію, майбутнє світової економіки та пошуки нової парадигми в економічних науках, його праці опубліковано 26 мовами.

Більше читайте тут

 

Україна в системі світового господарства: історико-економічний контекст

6 жовтня 2021 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання Круглого столу з презентацією колективної монографії

Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України».– К., 2021.

Більше про монографію читайте тут

Організатором заходу виступив відділ економічної історії інституту. Захід проходив в онлайн-режимі, з використанням інтернет платформи Zoom.

Предметом обговорення стали дискусійні питання української економічної історії в контексті актуальних проблем сьогодення:

  • Чи завжди Україна була аутсайдером світової економіки?
  • Як «житниця Європи» перетворилася на імпортера продовольства?
  • Що посприяло перетворенню України на міжнародного донора трудових ресурсів?
  • Як вплинуло включення українських земель до господарських комплексів інших держав на конкурентоспроможність українського виробництва?
  • В чому суперечності намірів і наслідків державного регулювання зовнішньої торгівлі?
  • Яка роль іноземних інвестицій в економічному розвитку України?
  • Чому Україна з її багатими надрами стала залежною від зовнішніх джерел енергоресурсів і світових цін на сировину?

У засіданні взяли участь провідні фахівці з питань економічної історії, теорії міжнародної економіки, макроекономіки, міжнародних фінансів, кон’юнктури ринків, економіки і політики аграрних перетворень, промислової політики, форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, грошово-кредитних відносин, зокрема науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України (академік НАН України В.М. Геєць, академік НАН України А.А. Гриценко, д.е.н., проф., член-кореспондент НААН України І.В. Прокопа, д.е.н., проф., член кореспондент НААН України Т.О. Осташко, д.е.н., проф. Л.В. Молдаван, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.е.н., проф. Н.А. Супрун, д.е.н. Л.В. Єлісєєва, д.е.н. Є.О. Бублик, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. О.В. Риковська та ін.). До роботи круглого столу долучилися понад 60 учасників – представників академічних осередків НАН України та провідних економічних кафедр національних університетів (КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ ім. В. Гетьмана, КНТЕУ, НаУКМА, ЛНУ ім. Івана Франка, ОНУ ім. І. Мечнікова). На засіданні був присутній член Президії НАН України, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», чл.-кор. НАН України В.А. Устименко.

Модератором заходу виступила д.е.н. В.В. Небрат – зав. відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Учасників привітав директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ академік НАН України В.М. Геєць, наголосивши на важливості всебічного комплексного аналізу сучасного глобального економічного простору в єдності історичного, теоретичного та практичного підходів з огляду на посилення нестабільності, невизначеності та суперечливості сучасного світу. Увага академічної спільноти до проблематики світової економіки та місця в ній національного господарства визначається тим, що становлення України як самостійної держави відбувається в умовах загострення конкуренції та переформатування міжнародних відносин, боротьби за лідерство між провідними країнами світу, що становить виклик і для української державності. Тому є підтримка як таких досліджень в інституті, так і відділу економічної історії, що їх проводить та ініціює їх обговорення й обмін думками.

Академік НАН України, д.е.н., проф. А.А. Гриценко підкреслив актуальність і суспільну значимість історико-економічних досліджень загалом і представленої праці зокрема, наголосивши, що історико-економічний напрям академічних досліджень є недооціненим. Визначення історичних детермінант, які сформували сучасні позиції національного виробництва на світових ринках, має пізнавальну та практичну функцію щодо наукового усвідомлення та цілеспрямованої трансформації інституційного середовища економічної діяльності. Наскрізні висновки монографії, зокрема щодо формування в результаті експортоорієнтованих структурних перетворень диспропорційної господарської структури та закріплення сировинної спеціалізації українського експорту, дають можливість сформувати більш об’єктивне, історично обґрунтоване уявлення про сучасні процеси, що мають місце в економіці України і визначають, серед іншого, характер її участі у світовому поділі праці. Тому вихід наукового видання у світ  академік Гриценко оцінив як важливу подію не лише для відділу й інституту, а для України.

В обговоренні взяли активну участь представники академічної спільноти. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього, д.е.н., проф. А.І. Мокій наголосив на вагомості історико-економічного аспекту розроблення актуальних проблем сучасності, навівши як один із аргументів теоретичну конструкцію інерційності великих соціально-економічних систем (розроблена у 1960-х – 70-х роках фахівцями ЦЕМІ АН СРСР). Він відзначив, що суперечності, які розгортаються і поглиблюються в сучасному глобальному економічному просторі, несуть особливу загрозу через низьку стресостійкість національної економічної системи. Втрата тяглості, спадковості, на думку виступаючого, є однією з найбільших небезпек для соціуму. Монографія відділу економічної історії є засобом протидії тотальному неусвідомленню чи недооцінці значення цієї тяглості й спадковості, бо вона представляє погляд на історію міжнародних економічних відносин з позицій передбачення перспектив України в світі. На думку А.І. Мокія, йдеться не про детермінанти, а про імперативи, що визначають місце України в сучасному світі та рівень реалізації продуктивної спроможності українців у нашій країні та за кордоном.

Проф. кафедри економіки України ЛНУ ім. Івана Франка д.е.н. М.В. Кічурчак акцентувала на положенні щодо перманентності участі українського господарства в зовнішньоекономічних зв’язках і тих чинниках, які сформували ризики та загрози міжнародній суб’єктності економіки України після здобуття державної Незалежності. Виступаюча відзначила також ідею соборності, що реалізована в книжці через комплексне відображення розвитку українських земель у складі різних держав під впливом їхніх економічних політик. Згадуючи видатного вченого-економіста української діаспори Вс. Голубничого, вона зазначила, що галузеві диспропорції, особливості географічної спрямованості зовнішньоекономічних відносин та низькотехнологічна структура експорту значною мірою обумовлені історичними чинниками, зокрема бездержавністю, а багатство території сприяє закріпленню сировинного характеру економіки. М.В. Кічурчак звернула увагу присутніх на третю частину монографії, де розглянуто морфологію участі України в сучасній міжнародній економіці. Зокрема, відзначила перспективність розвитку нових форм входження в глобальні ринки праці та капіталу через глобальну  цифровізацію та формування шерінгової економіки. У виступі була піднята проблема ендогенізації економічного розвитку України, зокрема суспільної ефективності управління приватною власністю, ролі  внутрішніх інвестицій, консолідації суспільства та якості державної економічної політики.

Детальніше читайте тут

Землю продамо – і… нехай вмирає?

Фахова і аргументована позиція провідних науковців ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ про загрози та перспективи земельної реформи в Україні знайшла відображення  у дослідженні Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва щодо настроїв, які панують у сільській місцевості після ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.  Детальніше див.   у публікації  zn,ua  від 6 жовтня 2021 р.  ” Кому — перемога, а кому — виклик. Що не потрапило до президентського спічу про земельну реформу”

Як досліджувати міжнародні економічні відносини – дискусійна платформа науковців-економістів

28 вересня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” у Zoom-форматі працювала дискусійна платформа з питань розвитку в Україні досліджень у сфері міжнародної економіки, ініціатором якої виступив сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту. У форматі виступів та дискусії обговорювалися питання актуальності теоретичного дослідження процесів світової економіки, відмінності у дослідженні основних міжнародних економічних проблем науковцями академічних інститутів НАН України та освітянами у вищих навчальних закладах МОН України; негативні та позитивні наслідки глобалізації, проблеми міжнародної конкуренції, а також нагальні питання щодо затребуваності підготовлених в Україні спеціалістів з міжнародної економіки та розширення можливостей їхнього працевлаштування. У роботі дискусійної платформи взяли участь відомі вчені з різних інститутів НАН України, навчальних закладів МОН України та зарубіжжя.

Установчу доповідь Виклики, що постали перед українською наукою в галузі досліджень міжнародної економіки” виголосив д.е.н., проф. головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України  Олександр Шаров, наголосивши на певній інерційності традиційної парадигми мислення та сприйняття світу (насамперед щодо процесу глобалізації); слабкому розвиткові країнознавства; недостатній присутності українських учених-економістів у міжнародному науковому просторі; певній вузькості наукових інтересів у фахових дискусіях, інституційних слабкостях та інформаційному голоді щодо оприлюднення зазначених питань для широкого загалу. На продовження доповіді д.е.н., проф. завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Олена Борзенко зауважила, що стрижневі фундаментальні та прикладні дослідження науковців у цій сфері загалом мають здійснюватися за такими напрямами, як глобальний розвиток і національні інтереси України; еволюція системи міжнародних відносин, ризики та гарантії міжнародної безпеки; найважливіші тенденції та нові якісні характеристики світового економічного розвитку; місце України у глобальній економіці.

У ході жвавої дискусії відзначалося, що великі напрацювання у сфері місця України в системі міжнародних економічних відносин є розрізненими і не мають системного характеру та не використовуються для формування політики країни у цій сфері на державному рівні.  Основним напрямом роботи є координація зусиль наукової спільноти НАН України, університетів, незалежних дослідницьких центрів та державних науково-аналітичних центрів з метою створення цілісної системи підтримки органів державної влади щодо інтеграції України в світовий економічний простір із використанням здобутків тих країн, що успішно подолали проблеми перехідних періодів та формують активні регіональні позиції як лідери груп країн заради досягнення  цілей, пов’язаних економічною та політичною стабільністю, регіональною безпекою та гармонійним збалансованим розвитком національних економік.

За результатами дискусії науковці вирішили підготувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення організації досліджень у сфері міжнародної економіки, сподіваючись на реальну підтримку з боку влади, підприємців та громадянського суспільства.

Більше про роботу дискусійної платформи читайте тут

Куди ведуть нашу країну залізничні колії?

Здобувши на початку 90-х років минулого століття незалежність, Україна стала володаркою однієї з найрозвиненіших у Європі мереж залізниць. Крім того, залізниця мала досить високорозвинену виробничу інфраструктурувисокоосвічений управлінський апарат і технічно грамотний обслуговуючий персонал.

Що сталося у результаті реформування залізничної транспортної інфраструктури за 30 років та необхідні кроки щодо оздоровлення УЗ окреслено у статті к.е.н., старшого наукового співробітника О.Б.Піріашвілі “Куди ведуть Україну залізничні колії”, розміщеній на  сайті  zn,ua 13 вересня 2021 р.

Як нам запобігти процесам деаграризації землекористування

В умовах глобалізації та лібералізації економічних відносин у багатьох регіонах світу активізуються процеси, що мають негативні впливи на аграрне землекористування, сільський уклад і сільський розвиток, проявляючись через зниження участі сільського населення у процесах місцевого економічного розвитку, ресурсокористування, контролю за земельними ресурсами. В Україні схожі питання останнім часом розглядаються переважно в контексті земельної реформи, ринку землі та пов’язаних із цим ризиків. Прив’язка до найактуальніших вітчизняних проблем у земельних відносинах є зрозумілою, але частково звужує можливості усвідомлення широкими колами громадянського суспільства та представниками влади наявних різнопланових ризиків, які часто розглядаються однією стороною політичних дискусій як “надумані” аргументи опонентів вільного ринку землі, тоді як інша сторона часто бачить варіанти вирішення цих проблем виключно через додаткові обмеження та врегулювання питань ринкового обігу сільськогосподарських земель.

В аналітичній записці “Нова європейська реальність у землеволодінні та землекористуванні”,  підготовленій співробітниками відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за редакцією д.е.н., член-кореспондента НАН України О.М. Бородіної, проблеми аграрного землекористування, господарського та ринкового руху сільськогосподарських земель розглядаються на прикладі держав ЄС із кількох причин. З одного боку, ми хочемо показати, що ці проблеми не є виключно наслідком ринкових трансформацій, властивих насамперед менш розвиненим країнам, де відбулися значні трансформації аграрних економічних систем, хоча в ЄС гострота цих проблем, звісно, є вищою саме для східноєвропейських членів спільноти. Тому ризики для України існуватимуть об’єктивно і незалежно від рівня врегулювання вітчизняного ринку землі, і це підтверджується наявністю таких проблем у “старих” членах Євросоюзу з відносно ефективними системами регулювання ринкового обігу земель. З іншого боку, ми аргументуємо, що навіть за наявності багатьох запобіжників та додаткових регуляторів у “нових” державах Євросоюзу активізувалися небажані процеси деаграризації землекористування, де воно є невід’ємною частиною сільського укладу, відбувається відчуження сільського населення від процесів використання місцевих ресурсів тощо. Україні слід враховувати наявність аналогічних ризиків при розробленні державної політики, відмовившись від сприйняття таких ризиків виключно як “заполітизованих” у ході дискусій про варіанти розвитку вітчизняної земельної реформи.

“Грошова глобалізація”: дослідження про вплив грошей як політекономічної категорії на процес глобалізації економіки

27 липня 2021 р. у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбулася презентація монографії «Грошова глобалізація» головного наукового співробітника Інституту, д.е.н., професора О. М. Шарова. 

В обговоренні взяли участь академіки НАН України В.М. Геєць, А.А. Гриценко, Т.І.Єфіменко, члени-кореспонденти НАНУ, д.е.н. С.О. Кораблін та В.Р. Сіденко, ректор Київського національного економічного університету, д.е.н. Д.Г. Лук’яненко, члени Ради Національного банку України, д.е.н. В.В. Козюк (Західноукраїнський національний університет) та О.І. Петрик (Українська академія банківської справи НБУ), д.е.н. Н.М. Шелудько, О.О. Борзенко, З.О. Луцишин, інші відомі фахівці у сфері міжнародних економічних відносин та грошового обігу.

Учасники відзначили значення та актуальність теми монографії «Грошова глобалізація» та глибину занурення в деякі проблеми, які раніше не знаходили відповідного аналізу у вітчизняній науковій думці. Зокрема, віце-президент Української асоціації економістів-міжнародників,  професор Г.В. Сігуа назвав проблему трансформації грошей ключовою темою економічної науки.

Один із наукових рецензентів монографії, член-кореспондент НАН України, д.е.н. С.О. Кораблін відзначив оригінальність авторського викладення багатого історичного матеріалу та рекомендував використовувати монографію як навчальний посібник для студентів відповідних спеціальностей. Учасники заходу також підкреслювали важливість поєднання історичного та філософського підходу автора при аналізі процесу грошової глобалізації.

Обговорення монографії переросло в наукову дискусію з питань сучасної ролі грошей та грошово-кредитної політики , що загалом було відзначено як вміння автора підняти дійсно важливі проблеми, які мають неминущий характер незалежно від часу. Підводячи підсумки обговорення, директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.М. Геєць акцентував увагу на наявності ще багатьох проблемних питань у дослідженні сутності сучасних грошей і побажав автору та усім колегам наснаги та наполегливості в майбутніх наукових дослідженнях.

Зі змістом та фрагментами монографії можна ознайомитися тут

Оскільки монографія вийшла друком у видавництві Верховної Ради України («Парламентське видавництво»), зацікавлені організації та навчальні заклади можуть замовити її там : radabook.com/книжкові-видання/1569-олександр-шаров-грошова-глобалізація (тел.: (044) 272-24-77; факс: (044) 272-10-18; e-mail: radabook@gmail.com)

-->