Новини Інституту

Опір і звитяги України у війні кардинально змінили її власні позиції як бренду. Стрімке покращення позицій України у глобальному рейтингу сприйняття національних брендів створює сприятливі передумови для конвертації цього успіху на користь українських виробників.

Зважаючи на кричущі проблеми в нашій зовнішній торгівлі, державі необхідно терміново здійснювати комплексні заходи із просування українських брендів за кордоном, адже час для цього надзвичайно сприятливий. Зараз, коли про Україну говорять усюди, просування наших брендів, розширення географії впливу, брендинг можуть здійснюватися і без витрачання державних коштів, зокрема інструментами, які є в уряду. 

Читайте більше у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова «Час конвертувати бренд «Україна» в успіх її виробників», оприлюдненій на сайті  Zn,ua  10 серпня 2023 р.  

Коментарі та зауваження до пропозицій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій читайте у статті керівника Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України Центру оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України, завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України члена-кореспондента НАН України Ігоря Єгорова “Чому пропозиції Наукового комітету щодо реформування в галузі викликають багато питань” на сайті інформаційного каналу «Ми – Україна».

Пропозиції Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій

Фахівці різного профілю, зокрема ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (ІЕПр НАНУ), ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, ІМВ НАУ, обговорили питання формування молочного екокластера в Івано-Франківській області, орієнтованого на виробництво продукції для дитячого харчування. Робоча зустріч відбулась 19 липня 2023 р., організатором та модератором виступила завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко.
Основний доповідач – д.е.н., професор кафедри фінансів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ірина Ткачук – обґрунтувала важливість і актуальність для нашої країни виробництва вітчизняного молочного дитячого харчування, можливості якого ускладнились через воєнні дії, що суттєво скоротили і до того невелику сировинну базу, відзначила економічну і соціальну значущість екокластера для місцевих громад регіону. Вона запропонувала і обґрунтувала можливу структуру кластера, дала оцінку сировинним ресурсам спеціалізованої Букачівської зони, розкрила модель розвитку екологічного тваринництва і землеробства в умовах екокластера, обґрунтувала перспективні потреби у машинах і обладнанні та необхідні обсяги інвестицій.
У ході дискусії учасники не тільки оцінили роль і значення проєкту для сталого розвитку регіону, відбудови країни та задоволення потреб ринку дитячого молочного харчування на рідкій основі та обговорили існуючі й можливі ризики проєкту, а й визначили шляхи та заходи з його практичної реалізації. Д.е.н., проф. Анатолій Мокій (ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»), запропонував вписати цей проєкт у план реалізації наступної Стратегії регіонального розвитку Івано-Франківської області на 2024–2027 рр. та акцентувати на можливості його масштабування в інших громадах. Марія Флейчук, д.е.н., професорка кафедри маркетингу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З Гжицького, запропонувала розробити інструменти і механізми залучення у проєкт грошей олігархів та офшорних компаній. К.е.н. Олена Бойко (ІЕПр НАНУ) зазначила про дискусійність аспекту щодо форми реалізації проєкту: через кластер чи індустріальний парк і надала пропозиції в контексті розробки спеціального законодавчого забезпечення кластерного розвитку та, зокрема, програми розвитку зазначеного екокластера. К.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ Аліна Прокопьєва внесла пропозиції стосовно оновлення і коригування фінансових показників проєкту відносно валютного курсу. Д.е.н. Тетяна Бурлай (ІЕПр НАНУ) запропонувала: щоб проєкт у рамках Стратегії регіонального розвитку не залежав від прив’язки до термінів бюджетування, необхідно зробити його декомпозицію, що сприятиме диверсифікації джерел фінансування та поступовому втіленню шляхом акцентування на проблемах переміщених осіб, які розв’яже проєкт. Д.е.н., проф. Людмила Дейнеко (ІЕПр НАНУ) відзначила, що реалізація проєкту екокластера, який орієнтований на відродження важливого сегмента регіональної продовольчої системи та стабілізації ситуації на ринку дитячих молочних продуктів, цінова доступність яких в умовах висококонцентрованого ринку та скорочення доходів населення швидко зменшується, надзвичайно актуальна та важлива. Як пілотний проєкт сприятиме відпрацюванню механізмів партнерства органів влади та бізнесу в умовах кластера та формуванню нормативно-правової бази, що регулюють роботу кластерів.
Безумовно, реалізація проєкту стане внеском в післявоєнне відродження економіки України. Учасники домовилися про подальшу спільну роботу щодо створення екокластера з виробництва молочної продукції для дитячого харчування з метою ідентифікації конкретних потреб та виокремлення можливостей господарств, корпорацій, держави, регіону, місцевої громади, а також залучення міжнародної допомоги.

Відео заходу

23 червня 2023 року на “Апостроф ТВ” вийшла чергова передача із циклу “Інша історія”  – “Лагідний” геноцид українців” (автор та ведучий Олександр Войт). Представлено погляд на економічну історію під несподіваним кутом того, як після ІІ Світової війни продовжувався прихований геноцид українців, коли їхньою працею розбудовувався і зміцнювався потенціал радянської тоталітарної наддержави. У передачі взяла участь д.е.н., завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Вікторія Небрат.

Дивіться відео

Інформація на сайті НАН України

Спільна міжнародна  конференція під назвою “Геоекономіка міжнародного валютного порядку: гроші та влада у ХХІ столітті” (“Georconomics of the International Monetary Order: Money and Power in the 21st Century”), яка відбулася 7–8 червня 2023 р. за організації ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та мексиканських партнерів із Школи економіки та бізнесу Університету Анауак Пуебла (Economics and Business School – Universidad Anáhuac Puebla (Мехіcо)) стала продовженням серії міжнародних науково-практичних конференцій, основу яким поклала конференція «Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу» (20–21 грудня 2022 р., ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”).

Участь міжнародній онлайн-конференції взяли вчені зі всіх континентів. Одночасне включення  за різних часових поясів – це рідкісне явище в практиці міжнародних конференцій. 

Учасників привітали директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць, а від мексиканських організаторів з Університету Анауак Пуебла – його директор Рікардо Лопес, професор університету Хосе Каррільйо-Піна та академічний координатор Марсела Сандовал.

Учасники конференції обговорили актуальні питання розвитку грошової системи (модернізацію грошових функцій, дестафацію грошей і появу цифрових грошей – криптовалют та ЦВЦБ) та міжнародних валютних відносин (перспективи дедоларизації, появу  альтернативних міжнародних валют тощо), роль Китаю у сучасній  світовій валютній системі, грошову політику під час війни, вплив України на світовий порядок та інші проблеми.

Розгорнута програма конференції

9 червня 2023 р. відбулося засідання наукової дискусійної платформи «Соцієтальні трансформації в Україні під час гібридної війни та повоєнної реконструкції» («Societal transformations in Ukraine during the hybrid war and post-war reconstruction»). До дискусії підштовхнули гострі та стрімкі зміни у соціально-економічному житті українського суспільства під впливом повномасштабної війни Росії проти України.

На засіданні виступили:заступник директора ІЕПр НАНУ, академік НАН України, проф. Андрій Гриценко; професор кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, Віце-президент Академії економічних наук України, д.е.н., проф. Євген Савельєв; завідувач сектору інституційної економіки відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олег Яременко; заступник директора, керівник Українсько-німецької факультет-програми ННІМВ ім. Б.Д. Гаврилишина, д.е.н., проф. Віталіна Куриляк; запрошений професор Центру макроекономіки Лондонської школи економіки та політичних наук, д.е.н., проф. Олександра Москаленко; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф.Володимир Липов; завідувач кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Леся Побоченко; завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень ІЕПр НАНУ, д.е.н., проф. Олена Борзенко; доцент кафедри міжнародної економіки ІМВ НАУ, к.е.н., ас. проф. Аліна Прокопьєва; пров. наук. співр. відділу економічної теорії ІЕПр НАНУ, д.е.н., доц. Тетяна Бурлай.

Учасники наукової дискусійної платформи сфокусували увагу на розгляді таких питань, як сучасні суспільно-економічні перетворення у логіці формування нового світового порядку; соцієтальні трансформації під впливом воєнних шоків і сучасних глобальних викликів: напрями, наслідки та перспективи; інституційне поле соцієтальних змін у воєнний і повоєнний періоди; соцієтальні трансформації у контексті міжнародної економічної динаміки.

У ході дискусії піднімалися проблеми логіко-історичних основ, онтологічної значущості та складності соцієтальних трансформацій в Україні під час гібридної війни та майбутньої повоєнної реконструкції; необхідності застосування міждисциплінарного підходу у вивченні соцієтальних наслідків повномасштабної воєнної агресії РФ проти України, їх ув’язки з євроінтеграційними процесами; розкриття екзо- та ендогенних інституційних меж соцієтальних трансформацій в Україні; врахування впливу глобальних трендів цифровізації та «зеленого» переходу; посилення прикладних аспектів наукових соцієтальних досліджень для відстоювання національних інтересів України та підтримки соціально-економічної стійкості країни у воєнний і повоєнний періоди.

За підсумками засідання наукової дискусійної платформи підготовлено та видано збірку наукових праць ”Соцієтальні трансформації в Україні під час гібридної війни та повоєнної реконструкції”.

Співробітники відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» старший науковий співробітник к.е.н. Віталій Грига та науковий співробітник Юлія Рижкова взяли участь у Першій зустрічі послів Дорожньої карти з управління дослідженнями 9 травня 2023 року у м. Будапешт (Угорщина). Зустріч була організована  дослідницьким інститутом HETFA, в рамках проєкту Research Management Roadmap (RM Roadmap), що фінансується Європейською Комісією та координується European Association of Research Managers and Administrators (EARMA). На зустрічі були присутні 60 представників із 40 країн Європи.

Проєкт RM Roadmap має на меті формування бази знань і досвіду з управління науковими дослідженнями в Європі, а також визначення потреб у підвищенні кваліфікацій з управління дослідженнями та роботи над визнанням професії менеджера з досліджень в Європі. Впродовж 2023–2025 рр. буде проведено ряд тематичних сесій щодо визначення:  поняття дослідницького менеджменту, ролі мереж та асоціацій менеджерів з досліджень; їхніх навичок та компетенцій; необхідності проведення тренінгів та підвищення потенціалу мереж та професійного розвитку; додаткової цінності роботи менеджера з досліджень; рівня впливу менеджерів на проведення досліджень та життя дослідників.

Представник Європейської Комісії п. Stijn Delauré доповів про ініціативу з підвищення спроможності в управлінні дослідженнями в країнах Європи, що реалізується в рамках 17-го напряму діяльності Європейського дослідницького простору (ERA).

Керуючий директор EARMA п. Nik Claesen представив основні положення та етапи реалізації проєкту RM Roadmap, наголошуючи, що основна мета полягає у створенні рамкових умов управління дослідженнями для зміцнення ERA.

Також учасники заходу ознайомилися із спеціально розробленою Платформою знань та спільноти (Knowledge and Community Platform), яка запрацює з осені 2023 р. та  Спіраллю з управління дослідженнями Research Management Helix (Crowdhelix), яка об`єднує майже 200 експертів та практиків з управління дослідженнями.

Своїм досвідом щодо функціонування асоціацій управління дослідженнями поділились, представники Італії, Нідерландів та Чехії.

У ході зустрічі відбулося засідання шести паралельних фокус-груп, на яких обговорювалися питання управління дослідженнями в країнах та координації зусиль зі створення мережі/асоціації менеджерів з досліджень у країнах, де таких мереж ще не створено.

До слова, 10 травня 2023 р. відбувся семінар Європейського дослідницького простору за напрямом діяльності 17 «Посилення стратегічного потенціалу Європи, виконання державних досліджень та фінансування». У роботі двох робочих зустрічей «Регіональна перспектива – навички керівників досліджень, потреби в навчанні, напрями дій» та «Професійна групова перспектива – навички, необхідні для конкретних професійних груп, напрями дій», де обговорювались питання щодо навичок та компетенцій, необхідних для роботи менеджерів з досліджень та потребу у тренінгах для підвищення їх кваліфікації (лекції, семінари, курси тощо), теж взяла участь Юлія Рижкова.

Наступним етапом RM Roadmap буде визначення національних особливостей у роботі мереж та/чи асоціацій менеджерів з досліджень. У разі зацікавленості у співпраці з питань управління дослідженнями та формування мережі менеджерів з досліджень просимо звертатися за адресою:  innovation@ief.org.ua 

Інформація на сайті НАН України

На нараді в Генеральному консульстві України в Неаполі, що відбулася 16 травня 2023 р., було підведено підсумки співробітництва між Інститутом економіки та прогнозування НАН України (ІЕП)  та Італійським інститутом майбутнього (ІІМ) , угоду про співпрацю між якими було підписано в Неаполі за сприяння Генерального консульства України  рік тому. В нараді взяли участь Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко, віце-президент та співзасновник ІІМ док. Даніела Порпілья, директор ІІМ з міжнародних питань Вінценто Торре та радник директора ІЕП, головний науковий співробітник сектору державних фінансів, професор Олександр Шаров.

Було відзначено, що за минулий рік cторонам вдалося не просто провести низку міжнародних конференцій та нарад, але й знайти шляхи практичної реалізації своїх розробок.

Сторони домовилися про подальшу спільну роботу з метою ідентифікації конкретних потреб для відродження економіки України та можливостей італійського бізнесу щодо їх задоволення і подальшої співпраці. 

Свою доповідь “Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди” науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» кандидат економічних наук Юлія Шаповал представила на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р. Вона розповіла про ключові зміни у сфері грошово-кредитної політики Національного банку України, що відбулись із початком російського вторгнення.

Виступ Юлії власне відкрив засідання, а далі своїми науковими дослідженнями поділилися інші молоді вчені Академії.

Після відповідей на запитання та обговорення виголошених доповідей (у обговоренні доповіді Ю. Шаповал взяв участь директор Інституту академік НАН України Валерій Геєць) учасники засідання відзначили актуальність і перспективність представлених результатів досліджень молодих науковців, а також високий рівень їх виконання.

Президент Академії академік НАН України Анатолій Загородній вручив молодим вченим свідоцтва на згадку про перший виступ на засіданні Президії НАН України.

Інформація на сайті НАН України

27 квітня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція «Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України». Захід було ініційовано відділом економічної історії з метою напрацювання історико-емпіричного та економіко-теоретичного базису для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності та механізмів імплементації позитивного зарубіжного досвіду.

Міждисциплінарний характер розгляду проблематики та науково-практична спрямованість заходу були підтримані співорганізаторами конференції:

• ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М. Долішнього НАН України», відділ регіональної економічної політики;
• Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України;
• Гуманітарно-економічна академія в Лодзі (Польща);

• ГО «Всеукраїнська Асоціація Економістів-Міжнародників».

Для участі в конференції було подано близько 150 заявок, серед яких понад третина – від фахівців з установ НАН України, зокрема 25 – від співробітників нашого інституту.

Головним модератором конференції виступила завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» докторка економічних наук Вікторія Небрат.

Із вітальним словом до учасників форуму звернулися очільники установ-співорганізаторів конференції. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць у своєму виступі закликав до конструктивної роботи з метою вироблення конкретних управлінських рішень для наукового забезпечення економічної політики відбудови. Він також наголосив, що конференція покликана сприяти формуванню спільного бачення проблем і шляхів їх розв’язання, що слугуватиме забезпеченню взаєморозуміння між представниками науки, влади, бізнесу, громадянського суспільства, а це, своєю чергою, стане фундаментом суспільної згоди, довіри та консолідації задля успішної реалізації стратегії повоєнної реконструкції економіки України та відновлення соціогуманітарного простору.

Представлення доповідей, виступи учасників та дискусія велися за такими тематичними панелями:

1. Економіко-теоретичне підґрунтя національних стратегій відбудови.
2. Успішні зарубіжні практики повоєнної відбудови та модернізації економіки: можливості імплементації в Україні.
3. Регіональна економічна політика відбудови та стратегічні пріоритети суспільного розвитку.
4. Відкрита наука як чинник повоєнного відновлення та розбудови України як сильної європейської країни.
5. Роль громадянського суспільства в реалізації завдань інституційної модернізації.

Титульною доповіддю «Національно-укорінений розвиток у розділено-спільному світі» роботу економіко-теоретичної панелі відкрив доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  академік НАН України Андрій Гриценко. Він зробив глибокий політико-економічний аналіз основних характеристик сучасного світу, наголосивши, що війна росії проти України є локалізацією у просторі  України найбільш гострих глобальних суперечностей провідних світових гравців. Повоєнна реконструкція економіки України повинна бути спрямованою на формування національно-укоріненого економічного розвитку, який спирається на найбільш повне використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості та переробки сировини у кінцеву продукцію для задоволення внутрішніх потреб і експорту.

Звернувшись до історичного досвіду успішних країн, докторка економічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу економічної історії Наталія Супрун обґрунтувала необхідність стратегування повоєнного відновлення України як процесу багатофокусного позиціонування на основі зрівноваження довгострокових інтересів широкого кола стратегічних гравців. Доповідачка наголосила на ролі економічної науки, перед якою постав виклик – вироблення сценарію повоєнної відбудови, що передбачає порівняння економічної моделі довоєнної України, моделі, що формується сьогодні і моделі України майбутнього. Визначенню основних сценаріїв та механізмів відновлення має передувати розроблення науково-обґрунтованої моделі майбутнього та концептуалізація її базових параметрів, які були представлені у виступі.

Розглядаючи можливості імплементації в Україні успішних зарубіжних практик повоєнної відбудови та модернізації економіки, доктор політичних наук, кандидат економічних наук, професор, провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень Ігор Піляєв зупинився на історичному прикладі ціннісного фундаменту повоєнної реконструкції економіки Японії. Докторка економічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця відділу промислової політики Олена Ципліцька представила у своєму виступі докладний аналіз досвіду відновлення промисловості країн Західних Балкан після югославських війн 1990-х років та виокремила причини негативних результатів і провалів повоєнної економічної політики, сформулювавши застереження для України. 

Читайте більше

Інформація на сайті НАН України

Відеозапис конференції