Новини Інституту

14 березня 2023 року в Залі засідань Президії Національної академії наук України у Києві відбулися академічні читання «Наука – основа незалежності, міцності та обороноздатності держави», присвячені 160-річчю від дня народження видатного вченого і першого Президента Академії Володимира Вернадського. Від ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з доповіддю «Наукова спадщина Володимира Вернадського і сучасна парадигма економічного розвитку» виступила зав. відділу економічної історії д.е.н. Вікторія Небрат.

У доповіді було розкрито зв’язок вчення Володимира Вернадського з економічною наукою, значення світоглядних та методологічних засад теорії біосфери та ноосфери для вирішення актуальних завдань, що постали перед українським суспільством, державою та Академією наук.

Доповідачка наголосила на джерелах формування економічної складової вчення академіка Вернадського, адже  його батько – Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – був професійним вченим-економістом, професором і завідувачем кафедри політичної економії та статистики у Київському університеті св. Володимира. Іван Вернадський визначав політичну економію як науку про засоби задоволення потреб людини. Тому не дивно, що в теорії Володимира Івановича Вернадського також реалізована ідея цінності людського життя, значення людської діяльності в планетарному вимірі, а також ідея відповідальності за результати господарювання.

У доповіді було представлено роль Володимира Вернадського у створенні Української академії наук, зокрема, у формуванні економічного напряму досліджень, його позицію як Президента Академії щодо необхідності вивчення природно-ресурсного потенціалу, моделювання просторового розвитку, оптимізації територіальної структури народного господарства. Зокрема, нагадала В. Небрат, з цією метою у 1919 р. з ініціативи та під головуванням В. Вернадського була створена Комісія для досліду виробничих сил України, у тому ж році перейменована у Комісію для виучування природних багатств України. Були створені секції з вивчення корисних копалин, гідротехніки, будівельних матеріалів України, палива; відділи з геологічних досліджень донецького вугілля, гідрології, меліорації, болотознавства та ін. Наприкінці 1919 р. Комісія з вивчення продуктивних сил була найструктурованішою та найчисельнішою установою УАН. Вона неодноразово змінювала назву, але продовжувала працювати як академічний підрозділ, відповідальний за вивчення природних багатств України, оптимізацію просторового розміщення та використання економічного потенціалу. Рада з вивчення продуктивних сил проіснувала до 2010 р., коли на її базі було створено Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України.

Володимир Вернадський заклав траєкторію розвитку Академії відповідно до запитів і вимог динамічно змінного соціального, політичного та економічного середовища. Ця траєкторія передбачає, що пріоритетні напрями досліджень і відповідні наукові підрозділи не лише слідуватимуть тими напрямами, що були відкриті й започатковані видатним вченим, а й будуть адаптивними до змін і нових викликів. В умовах стрімких і масштабних змін просторового розвитку економічних систем, у тому числі національного господарства України, доцільною є імплементація в структуру і напрями досліджень нового розуміння економічного простору та економічного потенціалу. Слідуючи ідеї Володимира Вернадського про те, що наука – це чинник і рушій розвитку людства, варто зосередити наукові дослідження на забезпеченні успішної структурної трансформації з урахуванням нових підходів до економічного розвитку на засадах єдності економічного, соціального та екологічного.

В. Небрат у своїй доповіді також зупинилася на внеску Володимира Вернадського у розвиток загальнонаукової та економічної методології досліджень, основних складових концепції Вернадського в економічному вимірі, розкрила прогностичний потенціал його вчення в частині передбачення глобальних загроз, які створює саме людство; формування знаннєвої економіки та інформаційно-інноваційного суспільства як наступного рівня розвитку біосфери і ноосфери. Відштовхуючись від принципу єдності праці й розуму та масштабів людської діяльності, Вернадський передбачив економічну та інформаційно-комунікаційну глобалізацію. Вченням про місце людини в еволюції біосфери та трансформації живої оболонки Землі він заклав основи екологічного світогляду. Адже, за Вернадським, суспільне відтворення – це не перероблення ресурсів, а відтворення людини як складової глобальної живої системи.

У підсумку доповіді було зазначено, що сучасна економічна парадигма сталого розвитку прямо наслідує вчення Вернадського про суть і місце людської діяльності. Тому розвиток академічних досліджень також має слідувати логіці системного підходу до структурних реформ для забезпечення та реалізації цілісності, стійкості та керованості економічного розвитку в технологічному, просторовому, галузевому та соціогуманітарному вимірах.

В умовах обумовлених війною викликів потрібна наука, що зміцнює Україну як державу, дослідження, що забезпечують економічний суверенітет і геоекономічну перспективу України. Можливо, деякі галузі знання, представлені в НАН, мають кращі наукометричні показники. Можливо, ці галузі більш інтегровані в міжнародну наукову спільноту і це сприяє авторитету українських дослідників – вони мають хороші перспективи залучення до міжнародних проєктів і навіть запрошення для продовження роботи в кращих, з точки зору наукового забезпечення, умовах. Але за критичних теперішніх умов пріоритетними є дослідження, спрямовані на розроблення шляхів і механізмів забезпечення Перемоги і відбудови України. З цими завданнями ані корпоративна, ані університетська наука самі по собі не впораються: корпоративна – бо орієнтована на прикладні розробки з швидкою комерційною віддачею, університетська – бо «зав’язана» на гранти й міжнародну мобільність молодих наукових кадрів. Тобто, суголосно ідеям Володимира Вернадського, створення й зміцнення наукового підґрунтя незалежності, економічної стійкості й обороноздатності держави – це місія Національної академії наук України, завдання для кожного з нас.

Презентація

Інформація на сайті НАН України

Наразі в Україні відбувається масштабний воєнний екоцид — порушення екосистеми проживання українців у результаті збройної агресії, мета якої політична — геноцид українського народу. І екоцид є компонентою геноциду.

Негативні екологічні наслідки для українських земельних ресурсів через стратегію випаленої землі, яку реалізує російське військо, відчутні для всього цивілізаційного «дому».

Згуртованість міжнародної спільноти для подолання глобальних екопроблем і масштабного екоциду в Україні має бути такою ж, як і щодо підтримки озброєнням і фінансами. З донорами та приватними інвесторами варто узгодити частку фінансових ресурсів, яка спрямовуватиметься суто на еколого-кліматичні проєкти.

Важливо, щоб повоєнне відновлення відбувалося на засадах цілісної еко-номіки, а не суто економіки з її детермінізмом.

Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової «Не допустити екологічного “відступу”», опублікованій 12 березня 2023 р. на ресурсі Zn.ua. 

2 березня 2023 р. відбулося засідання круглого столу до 160-річчя від народження Володимира Вернадського – всесвітньовідомого вченого, одного із засновників і першого Президента Української академії наук.

Ініціаторами широкої академічної дискусії з питань актуальності  та універсальності наукової спадщини видатного мислителя виступили Наукове товариство ім. Сергія Подолинського та відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

До проведення круглого столу як співорганізатори долучилися ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», Наукова бібліотека ім. М.В. Довнар-Запольського та кафедра економічної теорії КНЕУ імені Вадима Гетьмана. У роботі форуму взяли участь науковці установ НАН України і провідних вищих навчальних закладів з Києва, Львова, Одеси, Харкова, Сум, Херсону, Умані.

Від Інституту економіки та прогнозування з доповідями виступили: д.е.н., зав. відділу економічної історії Вікторія Небрат з доповіддю «Академічні дослідження: бачення Володимира Вернадського і сучасні суспільні запити»; к.е.н., наук. співр. відділу економічної історії Олександра Курбет з доповіддю «Переосмислення ролі науки у повоєнному світі»; д.е.н., проф., пров. наук. співр. Володимир Липов з доповіддю «Цифровізація у сфері відновлюваної енергетики: енергетичні мікромережі як інструмент сталого розвитку».

Результати своїх наукових досліджень, власну позицію щодо напрямів розвитку ідей Володимира Вернадського в сучасному науковому дискурсі та потенціалу його світоглядної парадигми для практичної реалізації національної стратегії повоєнної відбудови України також представили: д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу економічної історії Наталія Супрун («Теорія ноосфери В. Вернадського як предтеча парадигми сталого розвитку»); д.е.н., проф., гол. наук. співр. відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі Любов Молдаван («Парадигма сталого розвитку аграрного сектора в контексті ноосферного вчення В. І. Вернадського»); кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу економічної історії Ольга Кудласевич («Прогностичний потенціал вчення В. Вернадського»); головний економіст відділу економічної історії Тетяна Новик («Відповідальне споживання та суспільний добробут у контексті теорії Володимира Вернадського»); молодший науковий співробітник відділу розвитку виробничої інфраструктури Ірина Плюта («Модернізація інфраструктури електропостачання на засадах концепції сталого розвитку»).

Засідання проходило у форматі zoom-конференції, за його підсумками готується відеозвіт та електронне видання матеріалів. З повним складом учасників і тематикою виступів можна ознайомитися тут.

Інформація на сайті НАН України

Вікторія Небрат

10 лютого 2023 р. співробітники відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН УКраїни” д.е.н. член-кор. НААН України Т.О. Осташко і д.е.н. В.В. Венгер взяли участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему: «Заміщення українськими товарами імпорту з російської федерації і республіки білорусь в Україні, ЄС та світі». Спеціально для слухань Комітету відділ секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків спільно з відділом промислової політики підготували  «Інформаційно-аналітичний матеріал щодо можливостей заміщення українськими товарами імпорту з рф і рб в Україні, ЄС та світі».

Читайте більше

Відеотрансляція слухань Комітету ВРУ з питань економічного розвитку

10 лютого 2023 року у форматі онлайн-конференції Світовий банк представив звіт щодо Діагностичного оцінювання системи управління державними інвестиціями (УДІ). У конференції взяла участь ст.н.с. ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” к.е.н. Г.В. Єршова.

Головними темами обговорення були: основні сильні й слабкі сторони побудови й функціонування системи управління державними інвестиціями (УДІ) України та питання, які виникають у цій сфері на етапі повоєнної відбудови економіки. Рекомендації з усунення слабких місць, зокрема, адаптовані до повоєнної ситуації; УДІ в Україні з урахуванням зміни клімату; результати оцінювання державно-приватного партнерства; результати оцінювання державних підприємств.

Результати діагностики, проведеної фахівцями Світового банку, підтверджують та доповнюють результати, отримані науковцями відділу фінансів реального сектора Інституту економіки та прогнозування НАН України в рамках дослідження ефективності державних інвестицій під час виконання НДР «Фінансове забезпечення структурної модернізації реального сектора економіки України», основні підсумки якого викладені у монографії “Фінансове забезпечення структурної модернізації реального сектора економіки України”, що побачила світ у 2017 р.


Хоча дослідження Світового банку проводилося пізніше за часом і було зосереджене на 2021–2022 рр., результати обох зазначених досліджень різних років констатують низьку ефективність системи УДІ, що потребує рішучих змін. Сподіваємося, що слушні рекомендації фахівців Світового банку щодо реформування УДІ будуть сприйняті відповідними державними органами структурами і запроваджені у практику вже у найближчому майбутньому.

Наприкінці 2022 року наукові співробітники відділу економічної історії інституту взяли участь в організації та проведенні Міжнародної наукової конференції «Трансформаційні процеси в Україні у повоєнний період: міждисциплінарний підхід» (24–25.11.2022). Метою конференції було визначено наукове обґрунтування теоретичних підходів і конкретних науково-прикладних рекомендацій щодо розв’язання системних проблем і окреслення стратегічних пріоритетів подальшої трансформації суспільства та економіки України в умовах глобальних викликів, у тому числі військової агресії Російської Федерації. Співорганізаторами заходу виступили ГО Українська асоціація економістів-міжнародників, Академія наук вищої школи України, Навчально-науковий центр «СИНТЕЗ» Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

У пленарному засіданні та роботі дискусійних платформ взяли участь представники української академічної науки, дослідницьких університетів, вищих навчальних закладів, органів державної влади, бізнесу та громадянського суспільства з багатьох міст України – Києва, Вінниці, Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Луцька, Львова, Тернополя, Харкова, Хмельницького, Ужгорода, Чернівців. Зокрема, своє бачення реальної економічної моделі України, тенденцій і перспектив її трансформації представили науковці  ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень. Міждисциплінарний підхід до аналізу змісту й напрямів суспільних трансформацій був забезпечений участю науковців Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України, Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету ”Києво-Могилянська академія”, Львівської національної академії мистецтв та ін. До дискусії також  долучилися представники експертно-консультативного і підприємницького середовища, зокрема Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Українського інституту дослідження щастя, ТОВ Ґоу Ту-Ю Україна, Запорізької ТПП та ін.

Модерування дискусійної платформи “Зарубіжний досвід післявоєнного відновлення” здійснювали завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н. В. В. Небрат та гол. наук. співр. відділу економічної історії, д.е.н. Н. А. Супрун.

Історико-економічний аналіз міжнародного досвіду повоєнного відновлення економіки та соціогуманітарного простору було представлено у виступах науковців відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у таких аспектах: доцільність та основні напрями використання міжнародного історичного досвіду для успішного повоєнного відновлення України (В.В. Небрат, д.е.н., ст. наук. співр.); чинники успіху реконструкції економіки Німеччини після Другої світової війни (Н.А. Супрун, д.е.н. проф.); позитивний досвід Держави Ізраїль щодо інноваційно-технологічної трансформації експорту (Т.Л. Боднарчук, к.е.н, доц..); “Італійське економічне диво”: орієнтири для України (Л.В Дідківська, к.е.н.); роль науки у повоєнній відбудові Норвегії (О.П. Курбет, к.е.н.); повоєнний досвід Франції щодо регуляторних механізмів розвитку високотехнологічних галузей виробництва (Т.О Сливка, к.е.н.); досвід повоєнного відновлення європейської економіки щодо напрямів та обсягів зовнішньої фінансової допомоги (О.В. Корніяка, к.е.н.), інструменти фінансування повоєнної відбудови Хорватії (Н.О. Горін, к.е.н.).

Результати досліджень відділу економічної історії інституту були включені до підсумкових матеріалів і резолюції конференції.

                                                                                Вікторія Небрат

20–21 грудня 2022 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» спільно з Італійським інститутом майбутнього (Неаполь) провели міжнародну науково-практичну конференцію “Фундаментальні зсуви геоекономічної системи світу“. Конференція відбулася у форматі Zoom.

Учасників конференції привітали директори наукових установ – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура.

Звернення Валерія Гейця

Дорогі друзі та колеги!

Я з великим задоволенням всіх вас вітаю і дякую за ту підтримку, яку ви, ваші народи і ваші уряди надають Україні в ці важкі часи, – тож, незважаючи на продовження повномасштабної агресії Росії проти України ми віримо у нашу спільну перемогу!

Щорічно наш Інститут проводить традиційну міжнародну конференцію, присвячену оцінці геоекономічних зв’язків у світовій економіці. Цього року вона проводиться спільно з Італійським інститутом майбутнього та іншими нашими партнерами по Міжнародному аналітичному консорціуму щодо повоєнного відродження України.

Тематика цьогорічної конференції орієнтована на оцінку сучасного стану глобальної економіки з метою заглянути за часовий горизонт і зрозуміти сутність геоекономічних та геополітичних змін епох. Україна зможе зайняти нове, помітне місце у новій структурі глобальної економіки та політики.

Саме тому для нас важлива думка та погляди міжнародних експертів із різних країн, навіть різних частин світу – Австралії, Азії, Африки, Європи та Америки, – які погодилися взяти участь у нашій конференції.

Масштаб конференції орієнтує на серйозну розмову, висновки якої, без сумніву, відіграють помітну роль у підготовці Програми повоєнного економічного відродження України. Маю сподівання, що конференція дасть можливість більш глибоко зрозуміти, в якому напрямі рухається глобальна економіка, – що важливо для всіх нас.

Безпосередню організаційну роботу проводив сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України. Науковці сектору представили дві установчі доповіді – «Війна в Україні, кліматичні зміни та вірусні інфекції: вплив на геоекономічні зсуви у глобальному світі» (завідувачка сектору, д.е.н., проф. О. Борзенко) та «Геоекономічна структура глобального ринку: повоєнна трансформація» (д.е.н., проф. О. Шаров).

Інші ключові доповіді виголосили: у перший день роботи конференції – Х.М. Алонсо-Трабанко (Нова Зеландія) та М. Махмутова (Казахстан), а у другий день – принц Майкл фон Ліхтенштейн (Ліхтенштейн) та А. Козоліно (Італія).

У обговоренні доповідей взяли активну участь В. Патон (Канада), Б. ле Бланк (Нідерланди), Х. Карільо-Піна (Мексика), Л. Шагелешвілі (Грузія), а також вітчизняні дипломати (Г. Надоленко, В. Хоманець та вчені (акад. НАН України А. Гриценко, д.е.н., проф. В. Плотніков, д. політ. н. І. Піляєв, д.е.н. Є. Бублик тощо).

Підсумовуючи роботу конференції, перший заступник директора Інституту академік НАН України А. Гриценко високо оцінив рівень доповідей та виступів учасників, зауваживши, що вітчизняні дослідження у сфері міжнародної економіки стримуються відсутністю в системі НАН України спеціалізованої наукової установи, і запропонував рекомендувати перетворити сектор фінансових досліджень на відділ міжнародної економіки з наступним відродженням на його основі окремої установи – Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України.

Матеріали конференції планується опублікувати у вигляді збірки та окремих статей у наукових виданнях Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Детальна програма конференції

Відеозвіт



Можна згадати слова президента США Рональда Рейгана: «Ми фінансуємо науку не тому, що ми багаті. Ми багаті тому, що фінансуємо науку». Із цих слів видно і ставлення країни до науки, і результат, який приносить наука державі, і бачення суспільством місця та значимості науки.

Якщо оцінювати ставлення держави до науки, то можна подумати, що воно вкрай негативне, оскільки останні 30 років наука завжди фінансувалася недостатньо й за залишковим принципом. Навіть стаття Закону України «Про науку та науково-технічну діяльність», в якій чітко прописано фінансування науки в 1,7% ВВП України, ще жодного разу не була виконана.

Але це – суб’єктивна оцінка місця та ролі науки в Україні. Об’єктивної оцінки науки загалом, яка б базувалася на наборі певних показників і критеріїв, немає.

Про недоліки та “підводні камені” методик атестації й оцінювання ефективності діяльності наукових установ та використання ними бюджетних коштів читайте у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова “Українська наука – як оцінювати”, оприлюднену на сайті Zn,ua 12 грудня 2022 р.

Провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інстиут економіки та прогнозування НАН України”, член наглядової ради Українського інституту політики (УІП) І.С. Піляєв, який наразі перебуває у науково-дослідному відрядженні на запрошення Токійського університету, став учасником зустрічі у Токійському університеті з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо в рамках її робочого візиту до Японії . Пані Рено-Бассо виступила в з лекцією-презентацією “Роль ЄБРР у ​​турбулентному світі”. Значна частина виступу голови ЄБРР була присвячена діяльності Банку з підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії проти нашої країни.

У коментарі для УІП професор І.С.Піляєв відзначив, що ЄБРР уже схвалив проєкти допомоги Україні в умовах війни на суму близько $3 млрд (включно з отриманим від США грантом на суму $500 млн) із здійсненням фінансування до 2023 року.

У своїй проєктній політиці Банк продовжує дотримуватися трьох пріоритетів: зелений перехід, націлений на боротьбу з глобальним потеплінням у рамках Паризької угоди щодо клімату, що передбачає послідовне скорочення використання вуглеводневих енергоносіїв; інклюзивність та прискорення цифрового переходу, насамперед щодо забезпечення у країнах-реципієнтах доступу до Інтернету та цифрових послуг для малого та середнього бізнесу.

Більше, у тому числі про можливості залучення до співфінансування проектів фінансової та технічної допомоги Україні азіатських фінансових інституцій, читайте у матеріалі “Роль ЄБРР у відновленні української економіки: як підвищити ефективність допомоги”.