Дослідження сучасної теорії та практики регулювання монетарної сфери зарубіжними центробанками дають підстави стверджувати, що необхідною передумовою підвищення ефективності функціонування НБУ є відновлення довіри у банківському секторі України.

Уже багато років МВФ у звітах про фінансову стабільність рекомендує центробанкам посилювати використання вербальних інтервенцій разом із традиційними інструментами.

Програмні документи та поведінка НБУ свідчать про усвідомлення тенденції зростання ролі комунікаційної політики у сучасній практиці монетарного регулювання: офіційні публічні повідомлення від нашого регулятора стали виходити частіше. Проте їх ефективність усе ще залишається незадовільною.

Однією з головних причин цього слід вважати низький рівень довіри учасників ринку до діяльності НБУ, про що свідчить низка досліджень у цій сфері. Згідно з опитуваннями, баланс довіри/недовіри до НБУ у червні 2018 р. схилявся у бік недовіри, яку висловлювали 62,1% громадян. Подібним, але трохи нижчим є рейтинг довіри до самих банків (-69,6%). Підтверджують ці дані й іноземні організації, зокрема USAID.

За такого рівня довіри, чи то пак недовіри, ефективність сучасних інструментів монетарної політики НБУ не може бути дієвою щодо широкого кола учасників ринку. Малий бізнес і населення воліють триматися подалі від банківського ринку, і це призводить до його стиснення.

Читайте більше у статті  співробітників відділу грошово-кредитних відносин, с.н.с., к.е.н. Є.О.Бублика та м.н.с. Ю.І.Шаповал “Відновлення довіри до банків – завдання НБУ”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 16 лютого 2019 р. 

До 90-х років минулого століття наука в ієрархії професій посідала одне з почесних місць.

З 1990-х ситуація в українській науці почала змінюватися. Відбувалося неухильне щорічне зниження частки фінансування науки у внутрішньому валовому продукті (ВВП), і 2016 року воно становило трохи більше ніж 15% від частки фінансування ВВП 1990-го. Це при тому, що й ВВП 2016 року менший, ніж ВВП 1990-го, майже вдвічі. Скорочення витрат на науку призводило до неминучого скорочення кількості науковців. Зниження заробітної плати призвело до падіння престижності наукової праці. Молодь перестала прагнути вчитися і йти працювати в науку. Нині найчисленніша вікова категорія в науці — категорія понад 65 років.

Читайте більше у матеріалі вченого секретаря Інституту,  канд. техн. наук В.К.Хаустова  “Українська наука: як вийти з крутого піке”,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 2 лютого 2019 р.

У той час, коли світова спільнота у польському місті Катовіце на черговій Конференції сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату обговорює правила імплементації Паризької кліматичної угоди, у самому Парижі вирують пристрасті далеко не екологічного спрямування.

Багато аналітиків збігаються у думках, що заплановане підвищення акцизів на пальне у Франції є лише приводом для протестів “жовтих жилетів”, які насправді зумовлені глибшими соціально-економічними чинниками. Обурення французів спричинене тим, що тандем політичних еліт і великого капіталу спробував вирішувати екологічні проблеми за рахунок середнього класу, який і так на тлі помірного економічного розвитку відчуває перешкоди для пересування у “соціальних ліфтах”.

Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.Е.Ліра “Європейський світлофор енергетичного переходу до сталого розвитку: режим миготливого жовтого”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна” 8 грудня 2018 р.

22 листопада 2018 р. у стінах ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся круглий стіл на тему «Роль економічної науки у суспільному розвитку: До 100-річчя заснування Української академії наук».

Організаторами заходу виступив відділ економічної історії на чолі з д.е.н. В.В. Небрат.

У роботі круглого столу взяли участь академік НАН України В.М. Геєць, член-кореспондент НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, член-кореспондент НАН України А.І. Даниленко, член-кореспондент НАН України В.Р. Сіденко та інші представники академічної спільноти (Інститут економіки та прогнозування НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України та ін.), а також провідних економічних кафедр національних університетів (ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київський національний торговельно-економічний університет, Львівський національний університет ім. Івана Франка та ін.).

Засідання Круглого столу відкрив директор Інституту академік НАН України В.М. Геєць, виступивши з вітальним словом на тему «Роль академічної науки у процесах суспільної трансформації».

У виступах учасників розглядалися питання історії Української академії наук та ретроспективи академічних економічних досліджень (В.В. Небрат, В.М. Фещенко, М.В. Кічурчак), ролі економічної науки в суспільних реформах (В.Р. Сіденко, Ю.М. Бажал), актуальних проблем і перспектив академічних досліджень (В.Д. Лагутін, В.П. Антонюк, Л.М. Черенько).

У ході засідання відбулася дискусія стосовно місця Академії наук у процесах суспільних трансформацій, міжнародного визнання українських вчених-економістів, можливості оцінки втрат економічної науки за радянських часів, взаємодії академічної науки та економічної освіти. До дискусій долучились В.М. Геєць, А.А. Гриценко, С.О. Кораблін, Н.А. Супрун, О.М. Балакірєва.

Напередодні нового календарно-політичного 2019 року та різдвяних свят українців чекають “листи щастя” з новими сумами у платіжках за житлово-комунальні послуги.

Це, безумовно, стане приводом для важких і одвічних роздумів: “хто винуватий?” і “що робити?”. Бум фасадного утеплення своїм коштом поступово завершується, оскільки несумлінні сусіди продовжують “підігріватися” державними субсидіями. Програма “теплих кредитів” забюрократизована (на всіх охочих коштів просто не вистачає) з боку держави та саботується уповноваженими банками. Про іноземні кредити на енергоефективні заходи чули, але не відчули. Муніципальних програм енергоефективності майже немає, хоча децентралізованих ресурсів у більшості місцевих громад більш ніж достатньо.

Донедавна платоспроможний виборець в умовах відсутності економічного суверенітету (як споживача) на зміну постачальника вже на гарячу голову і напевне вже з холодним серцем шукатиме тих, хто в змозі розірвати це замкнуте коло… Чи не “послідовників”?

Читайте більше у статті к.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.Е.Ліра “БЕЗмежність тарифів у вирі субсидій”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна” 17 листопада 2018 р.

Закон України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», розроблений Комітетом Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та ухвалений Верховною Радою минулого року, справив неоднозначний вплив на процеси, що відбуваються нині у вітчизняній банківській системі. Це  і стало темою для обговорення на черговому засіданні Клубу банкірів 8 листопада 2018 р.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зауважив, що у розробленого профільним комітетом закону було три мети: спростити процедуру приєднання банків, спростити процедуру докапіталізації банків і запровадити процедуру добровільного виходу з ринку. Безумовно, позиції закону можна вдосконалювати, але вже зараз зрозуміло, що банківська система сприйняла його позитивно.

Фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України звернули увагу на макроекономічний та інституційний аспекти імплементації Закону.

У дискусії взяли участь колишній заступник голови НБУ, екс-голова Держказначейства Олександр Кірєєв, член ради Клубу банкірів Микола Нос, член Нацкомфінпослуг, кандидат економічних наук, доцент Олександр Залєтов, колишній заступник голови НБУ Борис Марков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, радник голови правління  АТ АКБ “АРКАДА» Віктор Кравець та інші.

Учасники засідання ухвалили рішення передати всі матеріали обговорення з пропозиціями та зауваженнями у Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Для реформи децентралізації, яка в Україні увійшла у практичну стадію у 2015 році, настає принципово новий етап. 

Якщо раніше 2020 рік як імовірний термін успішного закінчення процесу утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) згадувався переважно як абстрактний орієнтир, наразі офіційні представники влади вже предметно ставлять завдання провести чергові загальні вибори до органів місцевого самоврядування у жовтні 2020-го у новій адміністративно-територіальній структурі.

Це означає, що 100-відсоткове покриття території об’єднаними громадами має завершитися навесні 2020-го, тобто приблизно за півтора року. Враховуючи, що у попередні чотири роки відбулося об’єднання 3,8 тисячі із 10,9 тисячі громад (утворилося 838 ОТГ), а 65% громад залишаються необ’єднаними, необхідно різко прискорити впровадження реформи децентралізації.

Отже, очевидно, що децентралізація із проривного харизматичного добровільного процесу неминуче переходить до етапу рутинної директивної реалізації…

Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Я.А.Жаліла “Чи з іскри полум’я заметься,  або Сім викликів для нового етапу децентралізації”,  опублікованій в газеті “Дзеркало тижня. Україна” 3 листопада 2018 р.

Науковий  семінар під  назвою “Стратегії взаємодії МВФ та України” 10 жовтня 2018 р. було проведено в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Його організаторами виступили сектор міжнародних фінансових досліджень Інституту та ДВНЗ «Університет банківської справи» НБУ. На ньому відбувся конструктивний обмін думками, грунтовно проаналізовано стратегії та існуючі проблеми у сфері взаємодії МВФ з Україною, було сформульовано нові ідеї та підходи до їх вирішення у співпраці України з МВФ. Модератором семінару була д.е.н., проф., завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень О.О.Борзенко.

                 Відкрив семінар академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»  В.М. Геєць.  Було представлено стендові доповіді: д.е.н., професора, головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень О.М.Шарова – «Міфи про МВФ: існуючи підходи до співпраці з МВФ та реальні можливості» та д.е.н., професора, Заслуженого економіста України, члена Ради Національного банку України, заступника виконавчого директора МВФ (2012–2017 рр.) О.І.Петрика – «Проблеми та перспективи співпраці: погляд з МВФ». Дуже цікавими були доповіді члена-кореспондента НАН України, заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» С.О.Корабліна  та д.е.н., професора, Заслуженого економіста України О.В.Плотнікова на тему «Ризикові аспекти співробітництва України з МВФ» та економічного експерта В.В.Степанюка на тему «Перспективи співробітництва України з МВФ».