Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!

Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.

Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.

Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.

Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.

Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.

Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.

Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».

Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.

Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.

                                 

          ОСТАНОВИТЬ ВОЙНУ!

Обращение ДУ «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины» 

В Украине война. Ее развязала Россия. «Русский мир» принес нашему народу горе, смерть и разруху. Он пытается стереть с лица земли преимущественно русскоязычные Харьков, Сумы и Мариуполь. Оставляет на своем пути уничтоженные села Слобожанщины, Черниговщины и Киевщины. Руки захватчиков в крови невинных детей. Этому нет и никогда не будет никакого оправдания.  Оккупантов не остановить словами, но молчать нельзя.

Мы обращаемся со словами благодарности к нашим защитникам-военным, добровольцам теробороны, добробатовцам, волонтерам, миллионам наших соотечественников, ежедневно обеспечивающих нас светом, теплом и едой.

Мы благодарим весь мир, который встал на защиту наших прав и свобод. Мы никогда не забудем иностранных добровольцев, которые рискуют жизнью, защищая наши семьи. Мы ценим поддержку международного научного сообщества. Мы слышим при этом и голоса русских граждан, но нас продолжают убивать. Ежедневно. Каждую ночь. Женщин, детей, стариков и немощных.

Нас убивают за то, что мы не хотим «русского мира». За то, что мы защищаем свою землю. За наш европейский выбор. За наше будущее.

Пушки меняют и придают страшный смысл взаимоотношениям исторических соседей. Их жатва – десятки тысяч убитых и искалеченных, миллионы беженцев, уничтоженные города и села, разрушенные мосты, искореженные судьбы.

Это – не наш выбор. Это – выбор страны-агрессора. Но мы выстоим. Мы вернемся к нормальной жизни, к обычным человеческим отношениям. Мы заставим нас уважать. И это случится тем скорее, чем более стойкими будут все те, для кого жизнь каждого человека – чудо, а не «щепка при рубке дров».

Государственное благословение убийства – тяжелый мрак средневековья. Весь мир видит, как он поглощает Россию. Это – тупик. Чтобы в нем не застрять бесповоротно, нужно остановиться. Это первое, что нужно сделать, чтобы не превратиться в вечного изгоя, который всем завидует, всем угрожает и во всех видит врагов.

Безусловная остановка огня и переговоры – первый шаг от края пропасти. Его нужно делать немедленно. Ради тех, чьи жизни еще можно сохранить. Ради прекращения этой безумной войны. Ради всех тех, кто еще может после нее родиться.

         

               STOP THE WAR!

          Address of the Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine

There is a war in Ukraine. This war was started by Russia. “Russian World” has brought our people grief, death and destruction. This “World” is trying to wipe out mostly Russian-speaking Kharkiv, Sumy and Mariupol. This “World” is leaving behind the destroyed villages of Slobozhanshchyna, Chernihiv and Kyiv regions. The hands of the invaders are stained with the blood of innocent children. There is no excuse for this and there will never be.

The occupiers cannot be stopped by words, but it is impossible to remain silent.

We express our gratitude to our military defenders, fighters of territorial defense and volunteer battalions, benefactors, volunteers, and millions of our compatriots, who do their best every day to provide us with light, warmth and food.

We thank the whole world for standing up for our rights and freedoms. We will never forget the foreign volunteers who risk their lives to protect our families. We appreciate the support of the international scientific community. We also hear the voices of protest of Russian citizens, but we continue to be killed. Daily. Every night. Women, children, the elderly and disabled.

We are being killed for not wanting the “Russian World.” For protecting our land. For adhering to our European choice. For wanting to have our own future.

Guns change and give terrible meaning to the relationship of historical neighbors. Their harvest is tens of thousands killed and maimed, millions of refugees, destroyed cities and villages, ruined bridges, distorted destinies.

This is not our choice. This is the choice of the aggressor country. But we will endure. We will return to normal life, to ordinary human relationships. We will make respect us. And this will happen the sooner the stronger will be all those for whom everyone’s life is a miracle, rather than a “chip that must fly”.

The state blessing of murder is the heavy gloom of the Middle Ages. The whole world sees how this darkness is descending on Russia. This is a deadlock. In order not to be finally trapped in it, need to stop. This is the first thing to do so as not to become an eternal outcast who envies, threatens and terrifies everyone.

An unconditional ceasefire and negotiations are the first step out of this abyss. It must be done immediately. For the sake of those whose lives can still be saved. To end this crazy war. For the sake of all those who can still be born after it. 

Макропрогноз розвитку економіки України

АКТУАЛЬНИЙ КОМЕНТАР

Глобалізаційні виклики сьогодення

Вебінар на тему «Глобалізаційні виклики сьогодення» провів 19 травня 2022 р. cектор міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” . Захід було присвячено завершенню виконання сектором НДР за темою «Глобалізаційні процеси у світовій економіці: виклики та можливості для України» (2019–2022 рр.).

Олена Борзенко

  Модератором вебінару була завідувачка сектору, д.е.н., проф. Олена Борзенко. Вона відзначила, що війна в Україні стала черговим потужним чинником, який засвідчує кризу глобалізації як процесу всесвітньої економічної, політичної та культурно-ціннісної інтеграції та уніфікації.

Час наразі вкрай турбулентний: одночасно збіглись одразу кілька світових криз (паливна, продовольча, економічна, інституційна, політична, військова, системна, торговельна, ідеологічна). А отже, становище й перспективи будь-якого з глобальних акторів важко передбачити. Утім, при цьому для кожного з них відкриваються широкі можливості для багатофакторної гри.

Віргінія Юреніене

Гостя вебінару, професор Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету (Литва) Віргінія Юреніене присвятила свій виступ новим глобалізаційним викликам. Не оминула доповідачка й питання воєнного нападу РФ на Україну, висловивши свою підтримку Україні.

На вебінарі «Глобалізаційні виклики сьогодення» було різнобічно та конструктивно проаналізовано сучасні виклики глобалізації в умовах геополітичних та геоекономічних зрушень.

  Із доповідями виступили науковці сектору: д.е.н., проф. О.О. Борзенко («The latest imperatives of globalization»), головний науковий співробітник сектору, д.е.н., проф. О.М. Шаров  («Глобалізація та монетарна система: сценарії майбутнього»), провідний науковий співробітник сектору, заслужений економіст України д.е.н., проф. О.В. Плотніков («Фінансова глобалізація в умовах зрушень світової економіки»), провідний науковий співробітник сектору, д.політ.н., к.е.н., проф. І.С. Піляєв («Трансформація глобалізаційних процесів в контексті наслідків повномасштабного російського вторгнення в Україну»), провідний науковий співробітник сектору, к.е.н. Т.О. Панфілова («Глобальні чинники ескалації продовольчої кризи»), старший науковий співробітник сектору, к.е.н., доцент Є.В. Редзюк («Фінансово-інвестиційні наслідки для глобальних ринків капіталу від війни в Україні»), науковий співробітник сектору, к.е.н. А.Б. Глазова («Виклики цифровізації в умовах воєнного стану»).

  До наукової дискусії долучилися провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», д.е.н, проф. А.І. Мокій (піднявши питання продуктивної спроможності  регіонів України в умовах викликів глобального середовища), завідувачка відділу державних фінансів ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, чл.-кореспондент НАН України, д.е.н., проф. І.О. Луніна, завідувачка відділу промислової політики, д.е.н., проф. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник відділу промислової політики, д.е.н., доц. О.М. Кушніренко, завідувачка кафедри східних мов Київської гімназії східних мов № 1, к. істор. н. В.А. Чжен.

Інформація на сайті НАН України

Українский та італійський інститути співпрацюватимуть заради вивчення та розв’язання проблем майбутнього

Перед підписанням Меморандуму в Неаполі

11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.

Перед підписанням Меморандуму в Києві

Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі. 

Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.

Підписантів вітає Максим Коваленко

Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв’язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.

Олександр Шаров і Роберто Паура із підписаним Меморандумом

Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього  набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.

Валерій Геєць щойно теж підписав Меморандум

Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.

Зліва направо: Роберто Паура, Даніела Порпільо (віце-президент та співзасновник ІІМ) та Адріано Козоліно 

До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.

І. Шешньова

Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.

Також співробітники обох наукових установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.

У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.

Інформація на сайті Італійського інституту майбутнього

Перспективи розвитку науки, освіти та публічного управління в умовах війни та в повоєнний період

Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (д.е.н Небрат В.В., д.е.н. Супрун Н.А., к.е.н. Курбет О.П., к.е.н. Боднарчук Т.Л.) взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» ( (15–28.04.2022 р., організатори: Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України, Український Центр суспільного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національний університет «Львівська політехніка», Фундація європейських і безпекових досліджень, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Ужгородський національний університет, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка» та ін.).

Результати наукових досліджень та позиція Інституту були представлені на тематичних секційних засіданнях «Гуманітарні та наукові детермінанти розвитку України в умовах війни і в поствоєнний період» (програма секції 5) та «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та в поствоєнний період»

Зокрема, д.е.н. Небрат В.В. у своїй доповіді «Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн» наголосила, що українське суспільство, освітяни та науковці, вся система державної влади стоять перед необхідністю усвідомлення нової реальності, означеної вторгненням російської армії з багатьох напрямів на нашу територію з використанням усіх видів наступальної зброї. Необхідно прийняти той факт, що для України, незалежно від термінів і умов досягнення миру, сусідство з росією означає постійну воєнну загрозу. Розпочата 24 лютого 2022 р. повномасштабна збройна агресія та характер дій ворога в тимчасово окупованих районах засвідчили, що політичні наміри російської федерації не обмежуються захопленням території чи оволодінням ресурсами та виробничим потенціалом. Метою ворога є знищення української державності та ідентичності, встановлення політичного верховенства та розширення імперського простору, насадження шовіністичних ідеологем «руського міра» та реставрація радянського тоталітаризму.

За таких умов місія науково-освітянської еліти полягає в тому, щоб позбутися хибного наративу про «повоєнну відбудову» як розвиток суспільства та економіки в мирних умовах, повернення до звичного стану речей. Натомість необхідно виробити стратегію протистояння, захисту, збереження і розвитку України в умовах воєнної загрози, сусідства з агресором. Міжнародний позитивний досвід повоєнної відбудови країн, економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози та досягнення при цьому структурного оновлення та системної модернізації національного господарства безпосередньо пов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та нових виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Для України життєво необхідним є усвідомлення важливості, вивчення та імплементація успішних практик у галузі формування людського інноваційного потенціалу, науково-технологічного забезпечення  структурної перебудови та розвитку економіки на нових засадах.

За підсумками роботи конференції сформовані рекомендації для органів державної влади України, закладів вищої освіти та громадських об’єднань. Положення, надані від науковців Інституту, дивіться тут

Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС

Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних трансформацій та економічної реконструкції має задаватися європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у Європейському Союзі.

Ще на початку березня уряд розпочав роботу над формуванням низки спеціалізованих Фондів відновлення країни у зв’язку зі збройною агресією Росії.  Наразі передбачено акумулювання коштів за групами найгостріших проблем, спричинених війною. Проте ці напрями все ж потребують ретельного обґрунтування, виходячи з певних критеріїв.

Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС та прагнення України отримати статус країни-кандидата вже в червні цього року, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері.

Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ О.Ю. Снігової “Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС”, опублікованій 3 травня 2022 р. в “Економічній правді”.

Мобільність робочої сили України в умовах воєнної економіки

Відділ соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України, розуміючи нагальність питань щодо викликаної війною хвилі міграції та вимушеного закриття підприємств і бізнесів, проаналізував основні тенденції на ринку праці України та ситуацію з українськими біженцями станом на квітень із використанням доступних джерел інформації.

Першочерговим завданням відновлення економіки є мінімізація наслідків гуманітарних проблем та збереження людського потенціалу, який є вагомим джерелом ділової активності та убезпечення найважливіших державницьких функцій. Пошук можливостей слід розпочинати якомога раніше, ще під час самого конфлікту, їх використання сприятиме відродженню інституцій, ринків та підприємств; реконструкції інфраструктури;  відновленню довіри і сподівань.

Читати огляд повністю

На сайті НАН України

Нагорода від провідної міжнародної організації з економічних досліджень Consensus Economics

20 квітня 2022 року провідна міжнародна організація з економічних досліджень Consensus Economics оголосила лауреатів своєї нагороди «Eastern Europe 2021 Forecast Accuracy Award». За точність прогнозу ВВП і споживчої інфляції в Україні у 2020–2021 роках (2021 Forecast Accuracy Awards Ukraine) відзначено колектив науковців ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, очолюваний директором Інституту академіком НАН України Валерієм Гейцем і головним науковим співробітником відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку членом-кореспондентом НАН України Марією Скрипниченко.

Організація Consensus Economics, заснована 1989 року, щомісяця опитує понад 700 економістів і організацій з усього світу – для узагальнення глобальних економічних оцінок і прогнозів. Опитування Consensus Economics охоплюють індивідуальні та консенсусні оцінки змін таких макроекономічних показників, як ВВП, інфляція, виробництво, відсоткові ставки й обмінні курси валют у понад 100 країнах, а також динаміки цін понад 40 ключових товарних груп енергоносіїв і металів.

Українські вчені-економісти Валерій Геєць і Марія Скрипниченко впродовж тривалого часу залучаються як експерти до прогнозних опитувань не лише Consensus Economics, а й іншими відомими організаціями. Зокрема, вони понад 25 років співпрацюють із міжнародним проєктом ООН Project LINK.

Інформація на сайті НАН України

СУМУЄМО…

Є втрати воєнні, а є людські у воєнний час. Наш Інститут спіткала велика й непоправна втрата – після важкої хвороби, на 66 році життя померла Ольга Миколаївна Балакірєва – людина, яка задавала тон у новітніх і затребуваних нині наукою соціологічних дослідженнях, – в Інституті та Україні…

Кандидат соціологічних наук Ольга Миколаївна працювала у відділі моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій із часів його створення в Інституті,  а потім його очолювала до сьогоднішнього дня… Математик за освітою і соціолог – за покликанням та практичною діяльністю, людина із величезним досвідом праці у громадських й міжнародних організаціях, своєрідна динамо-машина і генератор на власному креативному паливі, Ольга Балакірєва встигала скрізь – в академічних дослідженнях Інституту (для цього на сайті Інституту можна просто подивитися перелік монографій та наукових доповідей, підготовлених відділом), проводячи величезну кількість польових моніторингових досліджень – на злобу дня, які миттєво ставали бестселерами інформаційних агенцій України, двадцять років поспіль випускаючи (як головний редактор, натхненник, постійний автор) журнал “Український соціум”, що після всіх реєстрацій виборов групу “Б” у переліку фахових видань України із соціологічних та економічних наук… Врешті людина зі своєю позицією, яка ніколи нікому не давала почивати на лаврах і засиджуватися на одному місці…

Її не вистачатиме нашому Інституту, ця втрата непоправна!

Висловлюємо щирі співчуття родині, відділу, усьому соціологічному співтовариству.

Вічна пам’ять!

Після підрахунку втрат треба братися за розроблення стратегічного плану реконструкції країни

На засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року з доповіддю про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ виступив директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць.

Доповідач зазначив, що сценарний обрахунок можливих економічних втрат України, здійснений фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України різними методами, попередньо визначає втрати України від 22 до 46% ВВП, а також втрати промислового виробництва – близько  50%, експортних надходжень – 48%, капітальних інвестицій – 45%. 

Значні втрати пов’язані із колосальною кількістю вимушених переселенців. Загрозливих ознак набувають втрати екологічного характеру. Станом на 21.03.2022 в Україні необхідно реанімувати орієнтовно 85,5 тис. квадратних кілометрів небезпечних районів, що вже забруднені вибухонебезпечними предметами. За попередніми даними професійних аналітичних агенцій, за перші три тижні повномасштабного вторгнення РФ зупинили роботу  від 60 до 80% підприємств України. Пошкоджена велика кількість об’єктів інфраструктури.

Також війна в Україні спричинить шок для глобального постачання продовольства. Низка експертних оцінок засвідчує, що від поставок українського зерна залежать понад 400 мільйонів людей у світі. З початку активної фази збройної агресії РФ світові ціни на продукти харчування підвищилися в середньому на 6%, а ціни на пшеницю виросли на 90%, кукурудзу – на 40%.

Війна гостро виявила важливість мінімізації залежності від Росії щодо імпорту ключових енергоносіїв для багатьох країн світу. Посилення енергобезпеки знову стає базовим імперативом енергетичної політики у світі.

Втім, кількісні оцінки втрат економіки України внаслідок воєнних дій з боку РФ є попередніми через тривалість гострої фази війни, щоденне зростання втрат виробничого та інфраструктурного потенціалу України й відсутність серйозних ознак не лише завершення, а й навіть призупинення воєнної інтервенції РФ.

Водночас, на думку науковців, важливою складовою економічної політики воєнного часу є розроблення стратегічного плану заходів із реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку, до роботи над яким обов`язково має долучитися Національна академія наук України.

Джерело: сайт НАН України

Для перемоги потрібні масштабніші санкції проти РФ і повне відшкодування збитків

За найбільш стриманими підрахункамизбитки, завдані Україні вторгненням окупантів з РФ, уже становили приблизно 300–600 млрд дол. США. З урахуванням втрат, понесених нами за 2014–2022 роки, РФ повинна відшкодувати Україні щонайменше 900–1200 млрд дол. Українські дипломатично-політичні інституції мають орієнтуватися не тільки на повернення територіальної цілісності, але й урахувати ці кошти як орієнтир для компенсації за завдані збитки.

Швидше за все, добровільного відшкодування коштів Росією не буде, тож санкції мають і надалі посилюватися нашими євроатлантичними партнерами, з одного боку, а з іншого — активи РФ повинні надходити до держбюджету України як репарації за завдані збитки. Крім того, в подальшому для повної компенсації необхідно разом з євроатлантичними партнерами впровадити простий і ефективний механізм – доходи від усього, що РФ продає на зовнішніх ринках (нафти, газу, золота, металів тощо), мають надходити на спецрахунок, з якого 50% перераховується Україні, а 50% – на закупівлю товарів для РФ невійськового і неподвійного призначення (обмін ресурсів на продовольство і ліки).

Читайте більше у статті старшого наукового співробітника відділу міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, к.е.н. Євгена Редзюка “Для перемоги потрібні масштабніші санкції проти РФ і повне відшкодування збитків”, опублікованій на ресурсі Zn,ua 24 березня 2022 р.

Глобальна спільнота людей, місія якої – зробити світ кращим, засуджує війну в Україні

16 березня 2022 р. спільнота United People Global організувала захід  #UnitedForUkraine, що мав на меті інформування міжнародної спільноти про війну в Україні та можливі шляхи допомоги українському народові. До нього доєдналися близько 80 учасників з різних куточків світу, зокрема, Іспанії, Пакистану, Грузії, Індії, деяких африканських країн. United People Global – міжнародна спільнота, метою якої є заохочення та залучення людей до того, щоб зробити світ кращим. Це досягається різними способами, але насамперед сприяючи досягненню цілей сталого розвитку (ЦСР).

“UKRAINE NOW: the war, that’s changing the world” – так називалася презентація членкинь спільноти з України – Богдани Капіци, Наталії Ушкевич, а також наукової співробітниці відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” к.е.н. Олександри Курбет.

Олександра Курбет розповіла про початок повномасштабного воєнного нападу росії на Україну, зауваживши про безглуздість причин нападу, наголосивши на терористичних методах ведення війни російською армією, загибелі цивільного населення, дітей та вагітних жінок, катастрофічних руйнуваннях цивільної інфраструктури, переслідуваннях та вбивстві журналістів та активістів. Доповідачка зазначила, що війна триває вже вісім років і Україна та кожен українець сьогодні виступають щитом для усього демократичного світу, захищаючи мир та демократію від російського тероризму.

Наталія Ушкевич наголосила на ядерній загрозі через захоплення російськими військами двох атомних електростанцій, персонал яких утримується в заручниках, працює без змін і не має змоги повноцінно обслуговувати АЕС. Це становить колосальну небезпеку для всього світу, в тому числі й для росії. Розповіла про міста та села, які найбільше потерпають від звірств окупантів, – Маріуполь, Ірпінь, Бучу, Ворзель Харків.

Богдана Капіца зазначила про те, що допомогти Україні може кожен: морально, матеріально, своєю солідарною позицією та психологічною підтримкою, активністю та обізнаністю, та поділилася корисною інформацією про надійні медіаресурси, які об’єктивно висвітлюють події в Україні, а також ознайомила міжнародну спільноту з невеличким словником правильного вживання ключових назв, у якому зокрема війну названо війною, а не кризою, конфліктом абощо.

Під час обговорення піднімалося питання міжнародної підтримки, деякі присутні ділилися своїм гірким досвідом пережитих воєн. Потужна підтримка України пролунала від членкині UPG з Грузії, промова якої була пронизана глибоким співчуттям і розумінням подій, які сьогодні переживають українці. Викладені нею факти відобразили потворне обличчя держави-терориста. Присутні були вражені звірствами, які чинить держава-агресор проти мирного українського населення. І знову і знову запитували: чим можна вам допомогти?

Президент UPG Yemi Babington-Ashaye (Женева, Швейцарія) закликав усю спільноту бути активними, перестати просто говорити українцям, які вони мужні, і нарешті почати діяти. Пан Yemi порівняв Україну з родиною, на яку напав хуліган. Хіба ми можемо просто стояти і дивитись, хіба ми можемо просто спостерігати і казати “тримайтесь”? – запитав він. У зв’язку з цим Yemi Babington-Ashaye висловив негативне ставлення до відсутності рішучих дій у питанні закриття неба над Україною з боку лідерів, які виправдовують свої вагання побоюваннями щодо початку третьої світової війни. Третя світова вже почалась, зазначив він, і відбувається вона на території України. Позиція президента спільноти чітка і конкретна – потрібно вимагати закриття неба для забезпечення #noflyzone.

Важко пояснити людям, не знайомим з історією України та імперськими забаганками держави-агресора,  чому почалася війна? Втім, це була лише перша зустріч. І українки – членкині спільноти спробують відповісти на нього наступної середи. Подію заплановано на 23 березня о 17:00 (за київським часом). Приєднатися можуть усі бажаючі. Для цього потрібно перейти за посиланням https://upglive.org/unitedforukraine, натиснути на віконце RSVP та зареєструватися. 

Відкриття події та її закриття супроводжувалося виконанням національного гімну України.

Разом переможемо!

-->