Новини Інституту

Оновлений план зменшення викидів парникових газів в атмосферу українські урядовці останні три місяці називали не інакше як “амбітним”. Так само охарактеризував його президент Володимир Зеленський, анонсуючи на конференції COP26 у Глазго (листопад 2021 р.) наміри щодо скорочення у наступне десятиріччя забруднення повітря до рівня 35% від 1990 р.

На тлі цілей, які оголошують світові лідери парникових викидів, український план справді може здатися передовим. Так, США очікують у 2030 р. вуглецеву емісію на рівні 57% порівняно з 1990 роком, Японія – 60%, ЄС – 45%. Перебуваючи у Глазго, українська делегація пішла на рішучий крок – приєдналась до міжнародної ініціативи з повної відмови від спалення вугілля на ТЕС до 2035 р.

Стрімку декарбонізацію Україна пережила ще в 1990-ті роки. Тоді йшлося, однак, не про захист клімату, це стало наслідком колапсу радянської індустрії. Не було значної емісії парникових газів і під час відновлення ВВП у наступному десятиріччі. Однак після чергового падіння внаслідок світової кризи 2008-го року українська економіка й атмосферне забруднення перебувають у прямій залежності. Тож, щоб знизити викиди, економіці потрібні структурні реформи в економіці.

Однак, як свідчить цьогорічне опитування німецького фонду імені Фрідріха Еберта, кліматичні зміни хвилюють менше половини українських громадян, загалом екологічні проблеми вважають для себе пріоритетними близько чверті.

Не готові українці і платити за декарбонізацію з власної кишені. Саме тому, наприклад, за оцінками міністерства довкілля масовий перехід на приватний електричний автотранспорт – питання не найближчих двох десятиріч.

У репортажі “Україна і зміна клімату: обіцянки замість досягнень?“ 09 листопада.2021 р. від DW: Ukrainian взяв участь к.т.н., провідник науковий співробітник сектора прогнозування поливно-енергетичного комплексу О.А. Дячук.

8 листопада 2021 року за ініціативи й організації Інституту розвитку села та сільського господарства Польської академії наук (IRWIR PAN), ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Європейської мережі сільського розвитку (ERDN) в онлайн-форматі – в рамках спільного Українсько-польського дослідницького проєкту «Інклюзивний розвиток в українських громадах і польських гмінах: спільне та відмінне», що реалізується відповідно до Угоди про наукове співробітництво між Національною академією наук України і Польською академією наук на 2021–2024 рр.  під керівництвом д.е.н., професора, чл.-кореспондента НАН України О.М. Бородіної (Україна) та д-ра Віталія Крупіна (Польща), – відбулася міжнародна конференція «Inclusive rural development: empirical evidence from Central and Eastern Europe» («Інклюзивний сільський розвиток: практичний досвід країн Центральної та Східної Європи»). Робочою мовою заходу була англійська.

Участь у конференції взяли близько 50 фахівців із наукових установ Польщі, України, Литви, Молдови, Румунії, обговоривши у форматі виступів і дискусії широке коло сучасних соціально-економічних проблем сільського розвитку з позицій інклюзивності.

Лейтмотивом усіх доповідей, в яких було представлено результати досліджень сучасних тенденцій розвитку села у країнах Східної Європи, зокрема в Польщі, Україні, Литві, Молдови та Румунії, стала оцінка соціально-економічних аспектів розвитку сільських територій і сільського соціуму з позицій інклюзивності. Визначено, що проблеми депопуляції та старіння сільського населення, відставання розвитку інженерної та соціальної інфраструктури, низького рівня диверсифікації сільської економіки, недостатнього використання можливостей кооперації, поширення цифровізації в інтересах селян, збереження патерналістських настроїв є спільними для всіх країн. Науковці одностайні у тому, що низький рівень економічної, соціальної та політичної інклюзії пов’язаний із недостатнім використанням потенціалу сільських територій і спільнот в інтересах місцевого населення.

Польща, Литва й Румунія є членами Європейського Союзу і, відповідно, мають більші фінансові можливості й організаційно-технічну підтримку для впровадження інноваційних підходів інклюзивного розвитку села, а от Молдові й Україні необхідно активізувати насамперед внутрішній потенціал.

Виконання цих завдань має ґрунтуватися на базовому принципі інклюзивності – «нікого не залишити без уваги», – що передбачає розширення можливостей та збільшення спроможностей селян і сільських спільнот щодо підвищення та якості життя на основі інновацій, нових знань і навичок в економічній, соціальній та політичній сферах.

Більше про конференцію читайте тут

4 листопада 2021 року відбулась онлайн-презентація результатів проєкту «Перспективи посткоронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі», який Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова виконував за підтримки «Фонду Фрідріха Науманна за свободу». Як співвиконавці проєкту співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  взяли участь у заході та поділилися своїми напрацюваннями.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін у своїй доповіді «Чи зміниться світ після коронакризи?» відзначив глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером її вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу.

Завідувачка відділу економічного зростання та структурних змін в економіці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  д. е. н. І.М.  Бобух у своїй доповіді «Розбудова інституційного каркасу інклюзивних економічних аспектів протидії пандемії в Україні» підкреслила, що місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлене й обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади.

Науковий співробітник відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю.В. Прозоров у своїй доповіді з теми «Глобалізація розвитку та вільний цифровий фінансовий ринок чи локалізація та одержавлення банківських систем після корона кризи» відзначив, що прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним  із  нечисленних  позитивних  наслідків  коронакризи.

Провідний  науковий співробітник   відділу моделювання  та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д. е. н.  О.Б. Саліхова у своїй    доповіді  «Локалізація фармацевтичного виробництва в Європі як відповідь на зростаючу зовнішню стратегічну торговельну залежність» відзначила, що пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку в надзвичайній  ситуації.

Більше читайте тут

Відео презентації

«Газова тема» завжди перебуває на піку обговорень. На порозі ж зими вона – у топі, а через лібералізацію ринків природного газу, що є одним із головних трендів європейської енергетики, стала ще й вкрай дражливою. Молодий учений — кандидат економічних наук, науковий співробітник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Роман Юхимець написав монографію «Ринки природного газу України та ЄС: лібералізація та інтеграція», щоби відповісти на низку запитань: чи є лібералізація ринків газу еволюційним шляхом розвитку енергетичних ринків? Які основні мотиви трансформації національного ринку природного газу – доцільність чи бажання просто скалькувати західну модель ринків, не заглиблюючись в особливості національної економіки? Що таке ефективний ринок природного газу і чи взагалі можливий ринок із таким особливим товаром, як природний газ? А чи, можливо, природний газ є просто суспільним благом, а тому, за визначенням, не може мати ринкової ціни, і держава має реалізувати його лише на соціально прийнятних умовах?

Більше читайте тут

Наприкінці 2021 року на шпальтах престижного міжнародного наукового видання «Renewable and Sustainable Energy Reviews», який публікує найцікавіші дослідження в царині переходу до низьковуглецевого майбутнього (імпакт-фактор – 15), вийшла друком спільна стаття співробітників сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” – к.т.н., провідного наукового співробітника  О.А. Дячука, к.е.н., завідувача сектору Р.З. Подольця і к.е.н., старшого наукового співробітника Г.С. Трипольської, – а також к.е.н., економіста-дослідника Центру аналізу глобальної торгівлі Університету Пердью (США) М.Г. Чепелєва «The role of bioenergy in Ukraine’s climate mitigation policy by 2050» («Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року»).

Автори дослідили потенціал використання біомаси в Україні за двома сценаріями пом’якшення – зниження викидів парникових газів у 2050 р. на 68% і 83% порівняно з рівнем 2010 р. (за обома сценаріями понад половина енергії з відновлюваних джерел походить саме з біомаси) і продемонстрували, що у майбутньому пом’якшенні зміни клімату біомаса відіграватиме важливу роль.

Представлені у цій роботі висновки важливі не лише для ухвалення політичних рішень в Україні, а й можуть стати у нагоді іншим країнам із подібними умовами.

Більше читайте тут

20 жовтня 2021 р. в рамках спільного українсько-болгарського проєкту “The coordination with the EU monetary authorities: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Координація з монетарними органами ЄС: досвід Болгарії та перспектива України») у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” відбувся міжнародний онлайн-семінар “The impact of integration processes on the monetary policy: Bulgarian experience and Ukrainian perspective” («Вплив інтеграційних процесів на грошово-кредитну політику: досвід Болгарії та перспектива України»), ініційований відділом грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України та Інститутом економічних досліджень Болгарської академії наук (БАН). Захід відбувся у форматі відеоконференції, робочою мовою була англійська.

У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили широке коло сучасних фінансово-економічних проблем української та болгарської економік. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, д. е. н. Євген Бублик у своїй доповіді “Financial openness: contradictions of European integration requirements under global economic destabilization” зосередився на фінансовій відкритості як важливій умові економічної інтеграції. Він зазначив, що шоки від раптового припливу та втечі іноземного капіталу впливали на курс болгарської національної валюти менше, тоді як для стабільності української валюти це мало вкрай негативне значення.

Професор Інституту економічних досліджень БАН доктор економічних наук Гарабед Мінасян разом із доцентом цього Інституту кандидатом економічних наук Віктором Йоцовим виголосили доповідь “Foreign capital inflows in Central and East European countries”, в якій представили аналітичну оцінку позитивних і негативних аспектів основних фінансових потоків та їх впливу на економічну динаміку, зокрема у країнах CMEA (Ради економічної взаємодопомоги).

А професори Інституту економічних досліджень БАН к. е. н. Еміл Панушев, Іскра Христова-Балканська та Татяна Хубенова-Делісівкова представили спільне дослідження “Financial integration of Bulgaria after the debt crisis”. Їхній виступ присвячувався останнім змінам у фінансовій сфері ЄС під впливом кризових наслідків, особливостям політики адаптації банківської системи до умов ЄС та станові болгарського ринку капіталів після боргової кризи в Європі.

Співробітники ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” взяли активну участь у роботі двох наукових секцій – щодо аспектів макроекономічної політики української та болгарської економік. На семінарі було представлено  огляд змін в українському законодавстві, що наблизили його гармонізацію з європейськими нормами і нормативами у сфері фінансових ринків. Визначалися роль та місце малих відкритих економік, таких як Болгарія й Україна, у світових фінансових потоках. Учасники заходу приділили увагу проблематиці впровадження фінансової відкритості згідно з новими поглядами на глобальну економічну нестабільність і пов’язані з нею проблеми. Наголошувалося на ролі грошових переказів, зокрема для фінансової інклюзії. Розглядалися сучасні тенденції фінансового поглиблення та монетизації економік країн світу, згрупованих за рівнем доходу, зокрема Болгарії та України.

Зі свого боку, болгарські колеги погодилися, що фінансіалізація (як стимулює приплив транскордонного фінансового капіталу, так і призводить до негативної реакції на ендогенні економічні процеси. Вона перебудовує функціонування економічної системи на макро- та мікрорівні. Крім того, болгарські вчені звернули увагу на неможливість реалізації незалежної грошово-кредитної політики у своїй країні. Зокрема, Болгарія приєдналася до Європейського механізму обмінних курсів, що уможливило отримання фінансової підтримки від ЄС, але при цьому наразилася на економічні й фінансові ризики, притаманні всій Єврозоні. Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” також констатували залежність української грошово-кредитної політики, зумовленої, однак, іншими чинниками.

Учасники семінару підсумували, що розвинені фінансові ринки передбачають розвинену інфраструктуру, тому вкрай важливо адаптувати законодавство до європейських норм із урахуванням місцевих реалій, а також наголосили на необхідності підвищення фінансової інклюзії в Україні. На шляху до ЄС Україні потрібно імплементувати ці заходи у власній політиці для безпечного впровадження фінансової відкритості. Професор Інституту економічних досліджень БАН   Гарабед Мінасян спрогнозував, що інституційна якість економічного розвитку відіграватиме більшу роль, аніж розмір ринку та якість інфраструктури. Як підкреслили болгарські колеги, завдання підвищення фінансової інклюзії важливе і для Болгарії.

Більше читайте тут

8 жовтня 2021 р. у режимі відеоконференції відбувся круглий стіл «Виклики нової якості життя», ініційований ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” та Національним інститутом економічних досліджень Молдови. Понад 30 фахівців з наукових установ та закладів вищої освіти України, Молдови та Румунії долучилися до обговорення широкого кола сучасних соціально-економічних проблем з метою визначення основних детермінант зниження якості життя населення.

До проблеми, породженої цифровою революцією, – втрати прямих, емоційно забарвлених взаємовідносин між людьми – привернув увагу директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць. На його думку, найважливішим елементом соціалізації стає саме контактність індивідуумів. Вимушена ізоляція набуває домінантних ознак у проблемах бідності та соціального розшарування суспільства, усе це загострює та посилює інформаційні розриви.

На думку директора Національного інституту економічних досліджень Молдови члена-кореспондента Академії наук Молдови Александру Стратана, питання якості життя безпосередньо пов’язані з вирішенням різноманітних аспектів бідності, а особливої ваги набуває проблема існування працюючих бідних, оскільки саме невиконання заробітною платою відтворювальної та стимулюючої функцій суттєво знижує мотивацію до продуктивної та ефективної праці, починає становити загрозу фінансовій стабільності соціальних фондів.

Важливість й актуальність вивчення різноманітних домінант та детермінант якості життя підкреслив ректор Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія) професор Александру Лукіян Манолє. Він відзначив різноспрямованість впливу соціально-економічних чинників, поширення інновацій, цифровізації, погіршення епідеміологічної ситуації, які для України, Молдови та Румунії залишаються викликами якості життя.

Під час наукової дискусії вчені виступили з доповідями, в яких окреслили наслідки впливу різноманітних домінант і детермінант якості життя. Дружня атмосфера круглого стілу сприяла обміну науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сусідніх країнах. Учасники дійшли висновку, що на якість та умови трудового життя суттєво вплинула пандемія COVID-19: це знайшло віддзеркалення не лише у поширенні безробіття, а й у масштабуванні віддалених форм зайнятості та короткострокових трудових контрактів. Саме ці виклики потребують активізації цілеспрямованого і системного використання результатів наукових досліджень та провідного іноземного досвіду мінімізації соціальних ризиків і, як наслідок, поліпшення якості життя. Учасники заходу вважають, що на базі наукових установ України, Молдови та Румунії доцільно продовжити й удосконалити підготовку ґрантових проєктів, які стосуються актуальних проблем соціально-економічного розвитку наших країн. Водночас необхідно розробити інструментарій для популяризації результатів наукових досліджень щодо покращення якості життя та мінімізації сучасних викликів.

Детальніше про роботу круглого столу читайте тут

Цьогоріч Інститут економіки та прогнозування НАН України уперше було представлено на конференції, яку щороку організовує та проводить European Society for the History of Economic Thought на базі кращих університетів Європи.

24-та щорічна конференція ESHET «Development and Underdevelopment in the History of Economic Thought» відбулася 8–10 жовтня у Софії, Болгарія в гібридному форматі.

Наукова співробітниця відділу економічної історії, кандидатка економічних наук Олександра Курбет відкрила секційне засідання, присвячене українським економістам,  доповіддю на тему «Academic Mobility of the Ukrainian Economists and its Effect on the Development of Economic Education in the 19^th and early 20^th century» .

В рамках формату конференції О. Курбет  виступила дискусантом доповідей на теми спроможнісного підходу до розуміння міграції та розвитку, а також формування дослідницької традиції у російській економічній думці XVIII століття, що певним чином перетинаються з тематикою її досліджень.

Програма конференції детальніше

6 жовтня 2021 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання Круглого столу з презентацією колективної монографії

Історичні детермінанти включення України в систему міжнародних економічних відносин : монографія / В.В. Небрат, Н.О. Горін та ін.; за ред. д.е.н. В.В. Небрат ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України».– К., 2021.

Більше про монографію читайте тут

Організатором заходу виступив відділ економічної історії інституту. Захід проходив в онлайн-режимі, з використанням інтернет платформи Zoom.

Предметом обговорення стали дискусійні питання української економічної історії в контексті актуальних проблем сьогодення:

• Чи завжди Україна була аутсайдером світової економіки?
• Як «житниця Європи» перетворилася на імпортера продовольства?
• Що посприяло перетворенню України на міжнародного донора трудових ресурсів?
• Як вплинуло включення українських земель до господарських комплексів інших держав на конкурентоспроможність українського виробництва?
• В чому суперечності намірів і наслідків державного регулювання зовнішньої торгівлі?
• Яка роль іноземних інвестицій в економічному розвитку України?
• Чому Україна з її багатими надрами стала залежною від зовнішніх джерел енергоресурсів і світових цін на сировину?

У засіданні взяли участь провідні фахівці з питань економічної історії, теорії міжнародної економіки, макроекономіки, міжнародних фінансів, кон’юнктури ринків, економіки і політики аграрних перетворень, промислової політики, форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, грошово-кредитних відносин, зокрема науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України (академік НАН України В.М. Геєць, академік НАН України А.А. Гриценко, д.е.н., проф., член-кореспондент НААН України І.В. Прокопа, д.е.н., проф., член кореспондент НААН України Т.О. Осташко, д.е.н., проф. Л.В. Молдаван, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.е.н., проф. Н.А. Супрун, д.е.н. Л.В. Єлісєєва, д.е.н. Є.О. Бублик, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н. О.В. Риковська та ін.). До роботи круглого столу долучилися понад 60 учасників – представників академічних осередків НАН України та провідних економічних кафедр національних університетів (КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ ім. В. Гетьмана, КНТЕУ, НаУКМА, ЛНУ ім. Івана Франка, ОНУ ім. І. Мечнікова). На засіданні був присутній член Президії НАН України, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України», чл.-кор. НАН України В.А. Устименко.

Модератором заходу виступила д.е.н. В.В. Небрат – зав. відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Учасників привітав директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ академік НАН України В.М. Геєць, наголосивши на важливості всебічного комплексного аналізу сучасного глобального економічного простору в єдності історичного, теоретичного та практичного підходів з огляду на посилення нестабільності, невизначеності та суперечливості сучасного світу. Увага академічної спільноти до проблематики світової економіки та місця в ній національного господарства визначається тим, що становлення України як самостійної держави відбувається в умовах загострення конкуренції та переформатування міжнародних відносин, боротьби за лідерство між провідними країнами світу, що становить виклик і для української державності. Тому є підтримка як таких досліджень в інституті, так і відділу економічної історії, що їх проводить та ініціює їх обговорення й обмін думками.

Академік НАН України, д.е.н., проф. А.А. Гриценко підкреслив актуальність і суспільну значимість історико-економічних досліджень загалом і представленої праці зокрема, наголосивши, що історико-економічний напрям академічних досліджень є недооціненим. Визначення історичних детермінант, які сформували сучасні позиції національного виробництва на світових ринках, має пізнавальну та практичну функцію щодо наукового усвідомлення та цілеспрямованої трансформації інституційного середовища економічної діяльності. Наскрізні висновки монографії, зокрема щодо формування в результаті експортоорієнтованих структурних перетворень диспропорційної господарської структури та закріплення сировинної спеціалізації українського експорту, дають можливість сформувати більш об’єктивне, історично обґрунтоване уявлення про сучасні процеси, що мають місце в економіці України і визначають, серед іншого, характер її участі у світовому поділі праці. Тому вихід наукового видання у світ  академік Гриценко оцінив як важливу подію не лише для відділу й інституту, а для України.

В обговоренні взяли активну участь представники академічної спільноти. Зокрема, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього, д.е.н., проф. А.І. Мокій наголосив на вагомості історико-економічного аспекту розроблення актуальних проблем сучасності, навівши як один із аргументів теоретичну конструкцію інерційності великих соціально-економічних систем (розроблена у 1960-х – 70-х роках фахівцями ЦЕМІ АН СРСР). Він відзначив, що суперечності, які розгортаються і поглиблюються в сучасному глобальному економічному просторі, несуть особливу загрозу через низьку стресостійкість національної економічної системи. Втрата тяглості, спадковості, на думку виступаючого, є однією з найбільших небезпек для соціуму. Монографія відділу економічної історії є засобом протидії тотальному неусвідомленню чи недооцінці значення цієї тяглості й спадковості, бо вона представляє погляд на історію міжнародних економічних відносин з позицій передбачення перспектив України в світі. На думку А.І. Мокія, йдеться не про детермінанти, а про імперативи, що визначають місце України в сучасному світі та рівень реалізації продуктивної спроможності українців у нашій країні та за кордоном.

Проф. кафедри економіки України ЛНУ ім. Івана Франка д.е.н. М.В. Кічурчак акцентувала на положенні щодо перманентності участі українського господарства в зовнішньоекономічних зв’язках і тих чинниках, які сформували ризики та загрози міжнародній суб’єктності економіки України після здобуття державної Незалежності. Виступаюча відзначила також ідею соборності, що реалізована в книжці через комплексне відображення розвитку українських земель у складі різних держав під впливом їхніх економічних політик. Згадуючи видатного вченого-економіста української діаспори Вс. Голубничого, вона зазначила, що галузеві диспропорції, особливості географічної спрямованості зовнішньоекономічних відносин та низькотехнологічна структура експорту значною мірою обумовлені історичними чинниками, зокрема бездержавністю, а багатство території сприяє закріпленню сировинного характеру економіки. М.В. Кічурчак звернула увагу присутніх на третю частину монографії, де розглянуто морфологію участі України в сучасній міжнародній економіці. Зокрема, відзначила перспективність розвитку нових форм входження в глобальні ринки праці та капіталу через глобальну  цифровізацію та формування шерінгової економіки. У виступі була піднята проблема ендогенізації економічного розвитку України, зокрема суспільної ефективності управління приватною власністю, ролі  внутрішніх інвестицій, консолідації суспільства та якості державної економічної політики.

Детальніше читайте тут