Новини Інституту

13 червня 2017  року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулися громадські слухання «Розвиток деревообробної галузі в інтересах зростання національної промисловості та активізації експорту», присвячений обґрунтуванню інструментів підтримки та створенню ефективних умов і переваг для розвитку в Україні виробництва нових енергозберігаючих конструкційних матеріалів з деревини.

Організатори громадських слухань – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Торгово-промислова палата України та компанія «Edelizon GmbH» за активної підтримки відділу промислової політики інституту.

Мета заходу  – обговорення перспектив співпраці науки, бізнесу та держави в сфері розвитку деревообробної промисловості та розширення її експортного потенціалу на основі використання інноваційних технологій, які системно впливають на розвиток національної економіки, формуючи значні економічні, екологічні та соціальні ефекти: залучення інвестицій; збільшення експорту продукції галузі з високим рівнем обробки; включення в міжнародні (в тому числі європейські) ланцюги доданої вартості; розвиток виробництва енергоефективних матеріалів; зменшення енергозалежності вітчизняної промисловості; розвиток будівництва енергоефективних будинків; створення нових робочих місць тощо.

У громадських слуханнях взяли участь представники органів державної влади (Мінрегіону України, Мінагрополітики, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України), міжнародних організацій в Україні, фінансово-кредитних установ: Укрексімбанку, Укргазбанку, ПриватБанку, Ощадбанку; підприємств, зацікавлених у впровадженні енергоефективних технологій; наукових кіл; міжнародних та українських експертів, а також іноземні представники з Китаю, Нідерландів та Словенії.

Засідання відкрив директор Інституту економіки та прогнозування НАН України  В.М. Геєць, учасників привітали  перший віце-президент ТПП України М.І.Непран, інвестор, директор представництва «Edelizon GmbH» В.С. Мітрохін, радник прем’єр-міністра В.Т. Пятницький, радник з торгово-економічних питань Лю Цзюнь, які зазначили важливість подібних заходів.

Напочатку провідний науковий співробітник відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами, д.е.н., проф. ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» І.М. Лицур зробив огляд лісоресурсного потенціалу України та розкрив можливості українського лісопромислового комплексу для розвитку інноваційних виробництв енергозберігаючих конструкційних матеріалів з деревини. Старший науковий співробітник відділу промислової політики, к.е.н., доцент О.М.Кушніренко окреслила основні тренди внутрішнього ринку продукції деревообробної промисловості та зазначила перспективні напрями і умови реалізації потенціалу галузі у сфері імпортозаміщення і просування продукції на зовнішні ринки. В.С. Мітрохін, директор представництва «Edelizon GmbH» звернув увагу на практичні аспекти впровадження в Україні інноваційних будівельних технологій з глибокою (безвідходною) переробкою лісоматеріалів. Виступ генерального директора «Eltomation B.V» Берта Ван Елтена з Нідерландів був присвячений технології виробництва фібролітових виробів. А особливості виробництва стенових панелей за інноваційними технологіями CLT для енергоефективного будівництва детально розкрив у своїй доповіді Франц Валдхубер, керівник проекту «Ledinek». 

h

Виступ технічного керівника проекту В.І. Рубінштейна був присвячений енергоефективному будівництву з інноваційних будівельних стенових матеріалів, у т.ч. стенових панелей та утеплювачів у житловому будівництві та об’єктах соціально-культурного призначення. Продовжили виступи презентації вчених. Провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. В.Е. Лір презентував у своїй доповіді результати дослідження ІЕП щодо концептуальних засад розвитку ринку нових конструкційних матеріалів в Україні. Особливості функціонування індустріальних парків у деревообробній промисловості детально висвітлила провідний науковий співробітник відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, к.е.н., О.М. Бойко. А головний науковий співробітник цього відділу д.е.н., І.В. Одотюк розповів про вихідні умови та найближчі перспективи розробки та використання інноваційних надбань забезпечення глибокої переробки деревини в Україні шляхом співпраці науки і бізнесу.

Тематика громадських слухань викликала значний інтерес, що підтвердилося не лише кількістю учасників, а й досить активною дискусією, в ході якої учасники відзначили необхідність подальшого проведення заходів щодо ефективної комунікації між владою, наукою та бізнесом, створення сприятливого адміністративного середовища в деревообробній промисловості та обміну досвідом в цих питаннях. У дискусії взяли участь начальник відділу енергозабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Р.М. Радченко, начальник відділу супроводу Національного плану дій з відновлюваної енергетики Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження О.О. Лєнська, провідний науковий співробітник відділу промислової політики, к.е.н. І.А. Шовкун, керівник відділу Приватбанку О.О. Болтенко, начальник відділу використання лісових ресурсів Державного агентства лісових ресурсів України Р.П. Крикун.

Обговоривши основні проблеми, виклики та можливості, які постали перед деревообробною промисловістю, а також принципи державної політики в галузі законодавчого і технічного стимулювання виробництва і обороту продукції з деревини з високою частиною доданої вартості, учасники громадських слухань  прийняли резолюцію, де узагальнили основні пропозиції щодо можливих напрямів стимулювання запропонованих ініціатив.

РЕЗОЛЮЦІЯ Круглого столу "Розвиток деревообробної галузі в інтересах зростання національної промисловості та активізації експорту"
Завантажень : 311

Жоден з регіонів України наразі не може конкурувати з Донбасом за рівнем уваги з боку політиків, експертів, пересічних українців. Стратегія побудови нового Донбасу може стати одним із наріжних каменів реконсолідації України. Для цього потрібно дійти згоди щодо основних концептуальних позицій цієї стратегії.

Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А. Жаліла “Донбас у пошуку нової моделі: шість вихідних позицій для стратегії майбутнього”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 10 червня 2017 р.

На сьогодні деревообробна промисловість України є перспективною експортно орієнтованою галуззю, від розвитку якої залежить створення нових робочих місць, наповнення бюджету, зростання конкурентоспроможності регіонів. Як захистити відчизняних деревообробників у рамках дії торговельних угод?

Відповідні рекомендації співробітників відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України — завідувача відділу, д.е.н. Л.В.Дейнеко, с.н.с., к.е.н. О.М.Кушніренко та м.н.с. О.С.Зарудної   читайте у матеріалі “Деревообробна галузь: як захищати і розвивати” на VoxUkraine  19 травня 2017 р.

gjkgkmh

vmgm

В.Гонтарєва: «Моя місія повністю виконана – реформи зроблені». ЩО І ХТО ДАЛІ?» – спільний з Клубом банкірів круглий стіл під такою назвою 28 квітня 2017 р. відбувся в Інституті економіки та прогнозування НАН України за сприяння Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.

fghjfgj

У інформативній дискусії щодо наслідків реформування банківської системи, шляхів відновлення довіри до неї населення і бізнесу та повернення коштів в економіку країни, подальших дій НБУ, взяли участь третій Президент України, колишній голова НБУ В.А.Ющенко, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності М.В.Довбенко, член Ради Національного банку України В.М. Фурман, колишній заступник голови НБУ Я.Ф.Солтис, радник президента Київської школи економіки, колишній член правління та виконавчий директор з економічних питань НБУ І.А.Шумило, голова наглядової ради Національного депозитарію України, екс-міністр фінансів України І.О.Мітюков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів С.С.Волков, генеральний директор Української федерації убезпечення Г.М.Третьякова, голова правління банку «Глобус» С.Г.Мамедов, академік НАНУ, директор ІЕПр НАНУ В.М.Геєць, керівник аналітичного відділу фінансової групи ICU О.В.Вальчишен, заступник директора Інституту економіки та прогнозування С.О.Кораблін та інші.

Про думки учасників засідання читайте у статті В.Княжанського “Чи працюватиме Нацбанк “агентом зростання”?”  (“День”, 30 квітня 2017 р.)

Чи то конфлікт, а чи то непорозуміння, що сталися в публічній площині цього тижня спочатку у вигляді “спонукальної” публікації голови місії МВФ в Україні Рона ван Родена про необхідність якнайшвидшої реалізації пенсійної реформи, а потім — несхвальних та явно надто емоційних висловлювань із цього приводу соціального віце-прем’єра Павла Розенка, нагадали, наскільки непростими завжди були і залишаються відносини офіційного Києва та його головного кредитора.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова “Україна—МВФ: 25 років самотності або мовчання “золотих ягнят”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 22 квітня 2017 р.

Опікування селом завжди було елементом передвиборних програм політиків. У законотворчій практиці формуванню політики держави з розвитку села теж, здавалося б, відводилося чільне місце. Але задекларовані норми і виголошені гасла щодо пріоритетності села найчастіше не реалізовувалися, бо не супроводжувалися реальними діями влади. Наслідками цього є занепад, знелюднення і, зрештою, зняття з обліку великої кількості сіл. Для демонстрації цих неблагополучних процесів можна наводити цифри, більш чи менш гнітючі та приголомшливі, але очевидно — це сформований стійкий тренд.

Як факт, у 2009 р. світ перейшов важливу межу — половина населення вже проживає в містах. Індустріалізація як чинник економічного зростання сприяє урбанізації, а сільське населення скорочується внаслідок деаграризації. Звичні, але доволі поверхові ув’язки. Не доводитиму необхідності спротиву урбанізації, натомість акцентую увагу на важливості виваженої державної політики сільського розвитку, а також на діях, що стримували б процеси деградації соціально-економічного потенціалу села, та тих, що їх форсують.  Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.Л.Попової “Селу — нарешті особлива опіка?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 15 квітня 2017 р.

За останні 25 років спливло чимало води. І не тільки весняної. За цей час багато наших сусідів зуміли не лише стати членами ЄС і скасувати валютне регулювання, а й відмовитися від своїх національних валют на користь євро (Словенія, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва). Там же, де з цим кроком, як у Польщі з Чехією, не поспішають, про валютні заборони теж давно забули — їх скасували у зв’язку із вступом у Євросоюз. Китай хоча й зберіг валютні обмеження, однак зміг забезпечити своєму юаню членство в елітному клубі резервних валют. У цьому сенсі він став рівним не тільки японській єні й британському фунту, але також євро й американському долару. Україна тепер з радістю позичає у Піднебесної — її кредити тим привабливіші, чим важче їх одержати у сусідів-європейців.

Наше валютне життя на цьому тлі застигло в образах 20-річної давності: усе ті самі валютні дефіцити, той самий страх неминучої девальвації, перегони цін, випаровувані заощадження й пенсії, обмеження на купівлю/вивезення валюти, ліміти на її перекази за кордок, терміни повернення валютної виручки й норми її обов’язкового продажу. Ясно, що всі ці заборони неабияк набридли. І бажання позбутися їх цілком зрозуміле. Однак тоді резонно постає питання про наші успіхи, які дозволили б мати повноцінні гроші, а не довгий список інструкцій з їхнього використання. Питання це тим доречніше, що голосніші заклики легалізувати виведення з країни українського капіталу й що довше ми стоїмо з простягнутою рукою перед МВФ, як жебрак під церквою.
Читайте більше у статті д.е.н. заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О. Корабліна “Валютна лібералізація по-українськи: втеча від реформ“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня Україні” 8 квітня 2017 р.