Новини Інституту

Нарешті завершилася чергова “траншева” епопея, особливу інтригу в яку наразі внесла необхідність урахування впливів, яких завдаватиме українській економіці припинення товаропотоків з непідконтрольних Україні територій.  Тривалість виниклої паузи сприяла нарощуванню політичних спекуляцій навколо Меморандуму про економічну і фінансову політику, який підписує українська влада та схвалює МВФ. Вони накопичували політичний капітал різних політсил, проте жодним чином не сприяли конструктиву у сприйнятті змісту самого документа. Інтрига вирішилася традиційно банально: Україна попередила Фонд про зниження майже на 1 відсотковий пункт прогнозу економічного зростання та попросила пом’якшити вимоги щодо обсягів чистих міжнародних резервів…

Читайте більше у статті д.е.н., провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А. Жаліла “Маяки та буйки МВФ: макроекономіка структурних реформ”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 8 квітня 2017 р.

США сьогодні перебувають на старті нової хвилі концептуальних економічних та соціальних реформ, зокрема у сфері охорони здоров’я. Як відомо, одним із перших кроків Д. Трампа на посаді президента США став наказ, який передбачає зміну механізмів фінансування системи охорони здоров’я у країні з метою обмежити навантаження на її бюджет, підвищити рівень фінансової доступності медичної допомоги для населення. Ці дії спрямовані на скасування частини положень реформи охорони здоров’я Барака Обами, впровадженої у 2010 р., неофіційна назва якої — Obamacare.

На противагу цій реформі, на початку березня 2017 р. було оприлюднено нові підходи до розвитку системи охорони здоров’я у США, які відповідають республіканській ідеології та проголошеним цілям Д. Трампа, — Trumpcare. Частина ідей Trumpcare, імплементованих у відповідний законопроект, наштовхнулася на опір у Конгресі США, змусивши Д.Трампа його відкликати.  На перший погляд, здається, що зміна пріоритетного напряму реформ — це конкуренція ідей та політичних груп республіканців і демократів. Однак сьогодні ми стаємо свідками не тільки впровадження різних підходів до реформи охорони здоров’я, а й боротьби за формування різних векторів та концепцій розвитку економіки й існування суспільства у США.

Більше читайте у статті к. е. н., старшого наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України О.В.Степанової  “Trumpcare vs Obamacare: дорого й ефективно чи ощадливо та на свій страх і ризик?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня Україні” 8 квітня 2017 р.

До теми промислового відродження економіки України останнім часом дедалі частіше звертаються представники уряду та бізнесу. А перший віце-прем’єр С.Кубів навіть заявив: “В України є всі передумови відновити свою індустріальну велич”. Безумовно, Україні, яка потерпає від військово-політичної та економічної агресії, сьогодні конче потрібно відроджувати промисловість, непоправної шкоди якій завдають, зокрема, і втрата господарських зв’язків з підприємствами окупованої території Донецької та Луганської областей, порушення виробничих ланцюжків між технологічно пов’язаними галузями добувної та обробної промисловості. Але чи маємо необхідні для цього інвестиційні та фінансові передумови?

Більше читайте у статті канд. екон. наук, провідного наукового співробітника відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України І.А. Шовкун “Промислове відродження України: ціна питання”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 1 квітня 2017 р.

“Немає більш тонкого та більш вірного способу перевернути існуючий базис суспільства, аніж занапастити його валюту. Цей процес залучає усі приховані сили економічного закону на сторону руйнування і робить це таким чином, що жодна людина з цілого мільйону не здатна збагнути, у чому справа”.

Дж.М.Кейнс. “Економічні наслідки миру” (1919 р.).  

Хвацько “розібравшись” з інфляційним таргетуванням, Національний банк, здається, вирішив повернутися до знехтуваного раніше “валютного питання”.  Керівництво НБУ неодноразово заявляло (в тому числі з трибуни Верховної Ради), що більше не має бажання (вибачаюсь — “не бачить необхідності”) займатися валютним регулюванням, відпускаючи курс гривні на вільні хліба, тобто у вільне плавання. Щоправда, далеко він не поплив. І не тільки тому, що перед тим був “потоплений” на самісіньке дно, а й тому, що, як швидко з’ясувалося, подальше падіння загрожує негативними політичними наслідками та “організаційними висновками”. Тож Нацбанк почав (продовжив) запроваджувати різні обмеження на валютні операції (нехтуючи вже вимогами ратифікованої Верховною Радою статті VIII Угоди про МВФ щодо забезпечення поточної конвертованості гривні)…

Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарова  “Aurum lex sequitur? Про причини і наслідки невизначеності та безсистемності валютної політики в Україні”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 25 березня 2017 р.

22 березня 2017 року в резиденції посла Швейцарії  в Україні відбулося спільне засідання Клубу банкірів та Міжнародного трейд-клубу, на якому к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин А.Шкляр та колишня аспірантка Інституту, а нині к.е.н., головний економіст-аналітик ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»  К.Ануфрієва представили розгорнуту доповідь про перспективи валютного ринку України.

 Захід, який зібрав високих представників іноземних держав, експертів у сфері банківського бізнесу та торгових операцій, був дуже важливим, адже  дав змогу не тільки поділитись баченням нинішніх проблем у банківському секторі та шляхів їх вирішення, почути міркування експертів щодо викликів на шляху розвитку банківської системи, а й поширити меседж щодо потреби у забезпеченні зрозумілої регуляторної бази банківської діяльності, відповідальності власників банків, підвищенні репутації України та її банків-резидентів на міжнародній арені для забезпечення ролі банків як посередників припливу зовнішніх ресурсів та безперебійних міжнародних розрахунків українських підприємств. Є великі сподівання, що спільні засідання Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів стануть вагомим рушієм позитивних змін.

Імперативність завдання прискорення економічного зростання для України, яка, зав’язнувши в перманентних економічних і політичних кризах, дедалі більше нарощує відставання від темпів глобальної економіки, є настільки очевидною, що практично не викликає сумнівів у прибічників усіх економічних шкіл і течій. Поза сумнівом, для створення “економіки зростання”, що одночасно потребує макроекономічної стабільності, динамічного зростання та структурної модернізації, необхідний вплив на реалізацію цього завдання з боку усіх сегментів економічної політики. Діяльність Національного банку України як одного з найвпливовіших суб’єктів вітчизняної економічної політики не може перебувати осторонь цього завдання. Між тим статтею 99 Конституції основною функцією НБУ визначено забезпечення стабільності гривні…

Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла “Нацбанк та економічне зростання: хто кого?”, опублікованій  у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 4 березня 2017 р.

15 лютого 2017  року в конференц-залі Інституту економіки та прогнозування НАН України відбувся міжнародний семінар, присвячений проблемам управління, розвитку та інтернаціоналізації промислових кластерів у Чорноморському регіоні. Мета заходу  — сприяння діалогу між окремими промислово-дослідницькими кластерами Чорноморського регіону, розширення можливостей співпраці та надання рекомендацій щодо створення, управління, підтримки й інтернаціоналізації цих кластерів.

У семінарі взяли участь 80 учасників, з них 23  представляли такі країни, як Австрія, Болгарія, Вірменія, Литва, Молдова, Німеччина, Румунія, Польща, Португалія, Угорщина, Франція. Також у роботі семінару взяли участь представник Європейської комісії Т’єрі Деварс, заступник директора департаменту КМДА Анатолій Баган тощо.

пол

У першій частині семінару Інеш Марінковіч (Австрія) зробила огляд проекту Black Sea Horizon, учасником якого є й Інститут економіки та прогнозування, а Горазд Вайс (Австрія) презентував проект RILINKS2UA, що має на меті посилення взаємодії між Україною та ЄС у сфері науки та інновацій. Також Дуглас Томпсон та Францишку Рока презентували рекомендації зі створення, управління, розвитку та інтернаціоналізації кластерів та Європейську платформу співробітництва кластерів. Пьотр Святек (Німеччина) зробив огляд німецьких ініціатив з підтримки кластерів.

Друга частина семінару  була присвячена обміну досвідом розвитку та функціонування кластерів у країнах Чорноморського регіону. Надія Бойко (Україна) доповіла про досвід транскордонного кластеру Cassiove Life Science, Фелік Аріон (Румунія) розповів про кластер «Агротрансільванія». У третій презентації Светлін Рангелов (Болгарія) висвітлив діяльність болгарської асоціації бізнес-кластерів.

Семінар викликав значний інтерес, що підтвердилося не лише кількістю учасників, а й досить активною дискусією та обговоренням, в ході яких учасники відзначили необхідність подальшого проведення заходів щодо сприяння співробітництва між кластерами, формування мереж, обміну досвідом тощо.

_

Семінар проводився у рамках виконання двох проектів, що фінансуються Рамковою програмою Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»: the Black Sea Horizon  та the Strengthening Research and Innovation towards Ukraine  (грантові угоди №645785 та №692476). Іноземні та вітчизняні учасники особливо відзначили організацію семінару, проведеного Інститутом економіки та прогнозування .

Основні презентації