Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Новини Інституту
Уряд офіційно задекларував, що ВВП цього року зросте на 2%, інфляція знизиться до 12%, середньорічний курс гривні стабілізується на рівні 24,1 грн./USD, дефіцит бюджету становитиме 3,7% ВВП, середньомісячна заробітна платня працівників, скоригована на індекс споживчих цін, за оптимістичним сценарієм, збільшиться на 2,3%, а за песимістичним можливе її падіння до 99,5% порівняно з 2015 р. З часу оприлюднення зазначені макроекономічні показники викликають доволі суперечливі оцінки на тлі суттєвого впливу на їх динаміку тенденцій змін у світовій економіці.
Читайте більше у статті директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ, академіка НАНУ В.М.Гейця “Економіка України 2016 року”, опублікованій у газеті “Бізнес” 14 березня 2016 р.
Людська цивілізація перебуває в глибокій кризі. Досягнувши величезних успіхів у науково-технічному розвитку, суспільство не змогло вирішити базових проблем людини, забезпечити збалансований, сталий розвиток економіки і духовний прогрес. Разом з глобалізацією прийшла фрагментація людського суспільства, виникли глобальні загрози й конфлікти. Людство постало перед глобальним викликом своєму існуванню. Це потребує усвідомлення проблеми в усій її складності та адекватних ситуації рішень.
Більше читайте у статті заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, чл.-кор. НАН України А.А.Гриценка «Маніфест ліберально-соціалістичного руху», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 12 березня 2016 р.
Майже місяць тому, 29 січня, відбулося засідання Ради з фінансової стабільності. Його ініціював прем’єр-міністр через прискорення падіння курсу гривні. Назвати зустріч результативною складно – уже після неї долар пробив стелю у 27 грн не тільки на ринку, а й в офіційних котируваннях Нацбанку. Проте засідання виявилося знаковим: на ньому відповідно до прес-релізу НБУ голова Національного банку повідомила про зміну монетарного режиму та перехід до інфляційного таргетування. Це, з одного боку, відповідає колишнім заявам регулятора про плаваючий курс і відсутність планів не тільки з його фіксації, а і з підтримки. Але з іншого — постає питання про цілі продажу Нацбанком 118 млн дол. під час валютних інтервенцій у січні та 120 млн уже в лютому. Така суперечливість лише посилює перегони на виживання, в які, крім учасників валютного ринку, виявилися втягнутими майже всі українські сім’ї, що не встигають перезатягувати свої паски після кожного походу до магазину.
Читайте більше у статті головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. С.О.Корабліна «НБУ: безтурботний вибір мети», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 лютого 2016 р.
25 лютого 2016 р. директор Інституту економіки та прогнозування, академік НАН України В.М.Геєць взяв участь у радіопрограмі «Фінансовий прайм” на радіо «Європа плюс», яка виходить за патронату ВГО «Асоціація платників податків України». Дискусія у форматі круглого столу була присвячена темі «Бідним бути дорого: оподаткування пенсій, депозитів та зменшення розміру податкової соціальної пільги».
Переглянути відео програми можна за посиланням http://www.appu.org.ua/video/ (відеотека, випуск програми Асоціації платників податків України в прямому в ефірі на «Європа плюс» «Фінансовий прайм», 25 лютого 2016 р.)
Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, член Президії НАН України, академік В.М. Геєць 24 лютого 2016 р. взяв участь у черговому засіданні творчого об’єднання науковців та освітян «Елітарна світлиця» на тему: «Пошуки співпраці у трикутнику «Наука – бізнес – влада». Дискутувалися актуальні проблеми, які гальмують розвиток науки та впровадження її результатів у виробництво.
Більше читайте тут
Співробітники Інституту економіки та прогнозування узяли активну участь у міжнародній науково-практичній конференції «Творення простору суспільної довіри в Україні XXI сторіччя» у м. Львів 17–19 лютого 2016 р. Конференція, яку проводила Асоціація українських банків за підтримки Львівського ННІ «Університет банківської справи», Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, Київського національного університету культури і мистецтв, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Громадської ради при НБУ та нашого Інституту, мала на меті висвітлити шлях творення простору суспільної довіри в соціально-економічних та в суспільних відносинах загалом, з’ясувати стан довіри на різних рівнях і в різних галузях суспільних відносин; виявити причини кризи довіри у суспільних відносинах; запропонувати стратегії, інструменти, засоби, технології творення простору суспільної довіри. Цей простір розглядався під кутом зору філософії, богослів’я, соціології, психології, мистецва, економіки, адже однією з цілей конференції було створити умови для використання результатів наукових досліджень українських вчених з різних аспектів теми суспільної довіри.
На конференції ІЕПр НАНУ представляли академік НАН України, директор Інституту В.М.Геєць, член-кор. НАН України, заступник директора А.А.Гриценко, член-кор. НАН України, головний науковий співробітник відділу економічної теорії В.Р.Сіденко, д.е.н., проф., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії О.Л.Яременко, канд.соціол.наук, зав. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій О.М.Балакірєва, к.е.н., провідний науковий співробітник відділу економічної теорії Т.О. Кричевська.
З матеріалами конференції можна ознайомитися тут
17 лютого 2016 р.  в Посольстві Швейцарської Конфедерації в Україні відбулося спільне засідання Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів на тему «Актуальні питання діяльності банківської системи і фінансового ринку України». Міжнародний трейд-клуб об’єднує керівників та працівників торгово-економічних відділів близько 60 посольств іноземних держав та міжнародних організацій, акредитованих в Україні. Тож все, що відбувається в економіці нашої держави, має для них дуже важливе значення, наголосила голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова. Без розуміння цих процесів та їх причинно-наслідкових зв’язків діяльність керівників економічних відділів і торговельних представників посольств, акредитованих в  Україні, не може бути успішною.
А посольство Швейцарської Конфедерації в Україні, як підкреслив виконуючий обов’язки Посла Швейцарської Конфедерації в Україні пан Крістоф Шпеті, невипадково стало місцем проведення засідання, — враховуючи високий міжнародний авторитет діяльності швейцарських банків і стабільність швейцарського франка.
Перший заступник голови Комітету Верхової Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності М. Довбенко поділився з присутніми своїм баченням роботи вітчизняної банківської системи за нинішніх умов і розповів про законодавчу підтримку діяльності банкірів. Зокрема, у березні у Верховній Раді заплановано спеціальний тиждень для розгляду законопроектів, спрямованих на реформування вітчизняного фінансового і банківського сектора.
Радник міністра фінансів України Ю. Блащук детально проаналізувавши деякі аспекти діяльності банківської системи у середньостроковому періоді, зокрема макроекономічні показники, її сучасний ландшафт і неякісні активи банків, підкреслив, що вперше за роки незалежності України була розроблена і прийнята Стратегія розвитку державних банків і докладно розповів про неї.
Великий інтерес присутніх викликала доповідь п редставника Інституту економіки та прогнозування НАНУ — ст. н.с. відділу грошово-кредитних відносин, к.е.н. А. Шкляра “Валютний ринок в Україні: проблеми і виклики”, виголошена англійською мовою (“Currency market in Ukraine: problems and challenges”).
Загалом у засіданні взяли участь представники 22 посольств, що акредитовані в Україні, зокрема генеральний секретар Міжнародного Трейд-клубу В. Балясний, керівник торгово-економічного відділу Посольства Іспанії в Україні пан Хайме Рамон Фернандес Санчес, міністр-радник Посольства Аргентинської Республіки в Україні пан Херман Домінгес, перший секретар Посольства Республіки Індонезія пан Дату Путра Персада, перший секретар Посольства Республіки Польща пані Малгожата Гавін, радник-повірений з питань економіки, голова відділу з питань економіки Посольства Угорщини в Україні пан Андраш Кадар, почесний консул Австралії пан Ярослав Шипиленко, аташе Посольства Азербайджанської Республіки в Україні пан Табріз Гараєв, радник з економічних питань Посольства Румунії в Україні пан Адріан Мірон та інші.
Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій завершив роботу над виконанням наукового проекту «Соціокультурні виміри модернізації економіки України (2-й етап: Складові та механізми впливу на соціокультурні чинники економічної модернізації)». НДР виконана в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація соціокультурної сфери в Європі та Україні». У роботі прослідковано особливості взаємозв’язку складових і механізмів впливу на соціокультурні чинники та самі ці чинники в контексті економічної модернізації; досліджено чинники формування сприятливих політичних установок та інституційної ефективності у вимірі політичної підтримки, проведено аналіз потенціалу соціальних інститутів та груп як рушіїв соціально-економічного розвитку; визначено чинники економічних складових модернізаційної ідеології, а також стратегії ефективного розвитку соціального капіталу для мобілізації спільнот в українському суспільстві; представлено механізми посилення модернізаційного потенціалу представників політичної еліти. На основі результатів дослідження розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо дієвості соціокультурних чинників у контексті забезпечення інституційної ефективності, розвитку соціального капіталу та формування соціально відповідальних еліт.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут
Відділ моделювання та прогнозування економічного розвитку закінчив НДР «Макроекономічні перспективи структурних реформ в Україні» (керівник — чл.-кор. НАНУ, доктор екон. наук, проф. М.І. Скрипниченко), яка виконувалась у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році.
За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають у здійсненні оцінки впливу структурних реформ на динаміку і структуру розвитку вітчизняної економіки та обґрунтуванні напрямів вдосконалення їх змісту у секторному розрізі, а саме: визначено особливості розвитку економіки України відповідно реформ секторального характеру; здійснено кількісну та якісну оцінку змісту структурних реформ в Україні (з опрацюванням досвіду структурних реформ за країнами світу), виявлено їх вплив на структурні зрушення і темпи економічного зростання на період до 2020 року, обґрунтовано основні напрями ефективної державної політики щодо забезпечення реалізації структурних реформ в Україні за окремими секторами економіки (аграрний, енергетичний та житлово-комунальний сектори, транспортна інфраструктура, гуманітарна сфера, державне управління), частка яких у структурі ВВП становить майже 35%.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут
|
-->
|
Ukrainian
English 
