Новини Інституту

У презентації відображено результати НДР на тему «Система комплексних індикаторів оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті процесів євроінтеграції», що була виконана 2015 р. у відділі інноваційної політики, економіки та організації високих технологій. У ній розкрито широке коло питань – від аналізу засад статистичної звітності щодо науково-технічної діяльності до світового досвіду складання рейтингів інноваційної активності та його імплементації в Україні.

Фахівцями тимчасового творчого колективу ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було завершено виконання НДР «Рекапіталізація фінансового сектора економіки України  як передумова її модернізації», що розроблялася у рамках конкурсної тематики НАН України. Дослідження проблеми декапіталізації фінансового сектора в економіці України містить узагальненняпричин, форм, масштабів і наслідків декапіталізації фінансового сектора на сучасному етапі; оцінки потреб у рекапіталізації суб’єктів фінансового сектора для відновлення функціональної спроможності фінансових інститутів, пропозиції щодо рекапіталізації фінансового сектора (у розрізі банків і небанківських фінансових установ) з позицій необхідності посилення його ролі у фінансуванні модернізації національної економіки.

Економічний ефект від практичної реалізації результатів проведеного дослідження полягатиме у підвищенні ролі рекапіталізації суб’єктів фінансового сектора як передумови посилення його ролі в процесах модернізації економіки України в умовах зростання ризиків глобальної фінансової нестабільності та загострення внутрішніх економіко-політичних протиріч.

За період виконання НДР напрацьовано низку науково-практичних матеріалів для органів державної влади та управління, зокрема Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Верховної Ради України та регуляторів фінансового сектора (Мінфіну, НКЦПФР, НКРРФП).

З основними матеріалами дослідження можна ознайомитись тут

Останнім часом знову загострилася дискусія, пов’язана з розвитком вітчизняної науки. Багато високопоставлених урядових чиновників, народних депутатів почали озвучувати пропозиції про різке скорочення її фінансування. Причина начебто проста: представники влади не бачать належної віддачі від вкладених коштів. І тепер, коли процес затвердження бюджету на наступний рік уже на завершальній стадії, витрати на науку є одними з головних потенційних претендентів на скорочення.

Більше читайте у матеріалі д.е.н. завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій І.Ю.Єгорова “Як (і чи треба взагалі) підтримувати вітчизняну науку?”,  опублікованого  у “Дзеркалі тижня. Україна” 19 грудня 2015 р.

17 грудня 2015 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбувся національний форум «Стан дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Україні» (підсумки 2014–2015рр.) у форматі постійно діючого Форуму з питань вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб у рамках реалізації проекта «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри (UCBI) за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку (USAID), який реалізовує громадська організація «Український захист», та спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України і громадською організацією «Конгрес сходу України».
У роботі форуму взяли участь депутати Верховної Ради України, представники міжнародних організацій, центральних органів виконавчої влади, провідні науковці у сфері економіки, соціології, соціальних і регіональних досліджень, а також представники неурядових дослідницьких центрів та організацій громадянського суспільства, засобів масової інформації. Метою проведення форуму є визначення проблем зі станом дотримання прав і свобод ВПО в Україні та опрацювання рекомендацій щодо забезпечення комплексної й системної підтримки вимушених переселенців.
У рамках роботи форуму обговорювались нормативно-правові та організаційні аспекти державного регулювання дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Україні, їх розміщення та забезпечення житлом, а також робочими місцями, створення умов для розвитку підприємництва серед внутрішньо переміщених осіб.
Учасники круглого столу підготували резолюцію із зверненням до Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України із закликом ужити всіх заходів для визначення єдиної позиції щодо подій на Сході України та Криму, а також з рядом пропозицій до державних органів влади щодо дотримання прав та свобод внутрішньо-переміщених осіб в Україні, зокрема розробити та впровадити глибшу інтеграцію між ОГС, що допомагають ВПО та створити спільні коаліції щодо адвокації інтересів ВПО в Україні, а також створити робочу групу з підготовки та проведення парламентських слухань у лютому 2016 р. «Стан дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України та на території, не контрольованій українською владою в зоні проведення антитерористичної операції».

Презентації основних виступів форуму:
Ключові аспекти соціальної інтеграції і адаптації внутрішньо переміщених осіб у контексті захисту їх соціально-економічних прав

Об’єднання зусиль держави та приватного сектора для запуску стабільного бізнесу переселенців

Сучасні перспективи промислових регіонів, або Казка про модернізацію

16 грудня 2015 р. в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулося засідання круглого столу на тему: «Особливості соціально-трудових відносин Донбасу: оцінка, наслідки та напрями мінімізації соціальних ризиків» за участю дослідників, що представляють Міністерство соціальної політики України, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень, Федерацію профспілок України, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Університет економіки та права «КРОК», Донецький національний університет.
У межах роботи круглого столу обговорювалися можливості розвитку соціально-трудової сфери Донбасу. Були розглянуті проблеми праці в Україні та Донбасі й означені перспективи розвитку в цій сфері. Науковці оцінили ризики та запропоновали напрями відновлення Донбасу. Увага приділялася таким питанням, як особистісний вплив на суспільні процеси в оцінках населення регіонів України та постконфліктні зміни у системі соціально-трудових відносин Донбасу. Наголошувалося на необхідності трудової інклюзії інвалідів-воїнів АТО та інвалідів-мешканців Донбасу для мінімізації їх соціального відторгнення.
Учасники круглого столу підготували резолюцію з рекомендаціями центральним і місцевим органам виконавчої влади щодо відновлення соціально-трудового потенціалу Донбасу з урахуванням потреб внутрішньо переміщених осіб.

Відділ економіки і політики аграрних перетворень завершив науково-дослідну роботу «Формування державної політики сільського розвитку на основі адаптаційного потенціалу сільських громад» (керівник – д.е.н., проф., член-кор. НАН України Бородіна О.М.),яка виконувалась протягом IV кв. 2012 р. – IV кв. 2015 р. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають в обґрунтуванні основних засад формування політики сільського розвитку за методологічним підходом “знизу – вгору” (“від громади до держави”) на основі оцінювання готовності різних типів сільських громад до розробки і реалізації програм локального розвитку. В межах дослідження розкрито зміст поняття «сільська громада» як суб’єкта сільського розвитку, виокремлені ендогенні та екзогенні чинники становлення сільських громад; обґрунтовано концептуальні підходи до формування політики сільського розвитку як складової Стратегії розвитку сільського господарства і села на середньострокову перспективу. Удосконалено методологічні підходи до оцінювання адаптаційного потенціалу сільських громад: сформовано матрицю та процедури опитування громад з метою визначення рівня їх готовності до участі в місцевому розвитку, включено до поняття рушійних сил цього розвитку активи нематеріального характеру, запропоновано розраховувати Коефіцієнт соціальної взаємодії в громаді та ін. Розроблено науково-прикладні засади удосконалення державного регулювання аграрного сектору з урахуванням інтересів сільських громад (формалізація аграрного устрою загалом і сімейного фермерства зокрема, використання «ланцюгового» підходу до зміцнення економічних основ сільського розвитку тощо); обґрунтовані пріоритетні для України напрями підвищення ефективності систем життєзабезпечення на селі на засадах державно-приватного партнерства; розкрито загрози реалізації потенціалу периферійних сільських громад в процесі реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні та обґрунтовано шляхи їх подолання.

З результатами дослідження можна ознайомитись тут

У ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершено виконання НДР «Монетарний механізм розвитку економіки України в умовах глобальної фінансової нестабільності».

Дослідженням охоплене широке коло питань, пов’язаних з домінантами і суперечностями монетарного розвитку малих трансформаційних сировинних економік в умовах глобальної фінансової нестабільності, чинниками і особливостями монетарного механізму економічної кризи в Україні, концептуалізацією та обґрунтуванням шляхів модернізації монетарного механізму економічного розвитку України у контексті викликів і ризиків, породжених глобальними фінансовими дисбалансами і підсилених внутрішніми протиріччями.

Отримані результати характеризуються теоретичною та практичною значимістю, доповнюють теорію і практику грошово-кредитного регулювання економіки, а також мають практичну цінність для реалізації завдань, пов’язаних із підвищенням впливу монетарних важелів на економічний розвиток України.

Економічний ефект від практичної реалізації наукових здобутків проведеного дослідження полягатиме у підвищенні ролі монетарного механізму відтворення економіки України у процесі її трансформації в умовах посилення ризиків глобальної фінансової нестабільності господарювання та загострення внутрішніх економічних протиріч.

У процесі роботи над виконанням НДР науковцями було підготовлено низку науково-аналітичних записок, висновків та пропозицій з актуальних питань підвищення ефективності використання монетарних важелів регулювання макро- і мікроекономіки.

З презентацією результатів дослідження можна ознайомитись тут

В Україні їх понад три мільйони – кожен третій працівник. Це співробітники освітніх, медичних, соціальних, наукових, культурних й інших організацій. Їх усіх називають одним словом – бюджетники.

У передвиборний період до них звертаються партії й окремі кандидати, обіцяючи їм золоті гори. Про них часто згадує і держава, адже вона – їхній роботодавець. Зрідка, особливо перед виборами, вона підвищує їм зарплату, а в кризові періоди готує для них нововведення, придумуючи, як би на них заощадити. Більшість з них немолоді, розчаровані та бідні. При цьому вони досить кваліфіковані й освічені: багато видів їхньої діяльності потребує високого рівня професійної підготовки й наявності фахової освіти.

Більше читайте у статті “Це гірке слово – бюджетник”  старшого наукового співробітника відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.В.Монастирської, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 5 грудня 2015 р.

Закон про держбюджет не повинен визначати основні заходи й етапи реорганізації Національної академії наук України (НАНУ) — головної наукової установи країни. Це — нонсенс, із юридичної точки зору, — таку думку в коментарі DT.UA висловив доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАНУ, експерт ЮНЕСКО з проблем статистики науки та інновацій І.Ю. Єгоров.
Більше читайте в матеріалі “Оптимізація чи “шокова терапія”: опублікованому у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  5 грудня 2015 р.