Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України
Сайт було оновлено. Перейти на старий сайт

Новини Інституту

Державні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України

Сектор прогнозування розвитку ПЕК відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків у 2015 р. завершив НДР «Державні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України» у рамках наукового проекту «Оцінка стратегій довгострокового розвитку енергетики та економічна політика оптимізації енергетичного балансу України» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.).
На основі розроблених з використанням економіко-математичного моделювання кількісних та якісних оцінок стратегічних напрямів розвитку енергетичного сектору визначено основні управлінсько-адміністративні та ринкові механізми оптимізації енергетичного балансу України та запровадження стратегічного планування і управління в енергетиці.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут

Модернізація соціально-трудової сфери Донбасу: загрози та можливості

Відділ соціально-економічних проблем праці закінчив НДР «Модернізація соціально-трудової сфери Донбасу: загрози та можливості» (керівник — канд. екон наук В.В.Близнюк), виконаної у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році.
За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають у визначенні складових модернізації СТС Донбасу, формуванні його ймовірнісного сценарного прогнозу розвитку та обґрунтуванні методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення державної політики у напрямі зменшення соціальної напруги та пом’якшення наслідків економічної кризи; запропоновано План реформування СТС Донбасу, що ґрунтується на основі стратегічного бачення економічних перетворень і розвитку регіону на засадах структурної перебудови з урахуванням європейського досвіду структурної модернізації та диверсифікації економіки старопромислових регіонів.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут

 

Обезземелення громадян іде…

У 2014 р. уперше кількісно скоротилася загальна площа сільгоспугідь у громадян – майже на 90 тис. га за рік. Цифра невелика (0,6% від наявної у них площі), однак саме явище важливе не лише як симптом, а подеколи як досить болюча проблема для конкретних сімей, що залишилися без використовуваних тривалий час для власних господарських цілей земельних ділянок.
Є підстави очікувати, що “роздача” землі державою припинятиметься. Щодо переходу до ринкового механізму її придбання “за гроші” виникає запитання: чи мають селяни та ті громадяни, що користувалися городами, матеріальну спроможність скористатися цим механізмом? Чи без землі легше претендувати на соціальні виплати?
Більше читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень О.Л.Попової «Обезземелення громадян іде…», надрукованій 30 січня 2016 р. у газеті «Дзеркало тижня. Україна».

Система комплексних індикаторів оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті процесів євроінтеграції

Відділ інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування завершив НДР «Система комплексних індикаторів оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності в контексті процесів євроінтеграції», виконаної у межах дослідницьких проектів установ НАН України у галузі соціогуманітарних наук у 2015 році. На основі результатів дослідження запропоновано практичні рекомендації щодо адаптації системи комплексних показників оцінки науково-технічної та інноваційної діяльності ЄС у вітчизняну практику оцінювання, що сприятимуть подальшому розвитку євроінтеграційних процесів в Україні.

Економічний аналіз довгострокових сценаріїв розвитку ядерної енергетики для забезпечення надійності електрозабезпечення України

Сектором прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 02 березня 2015 р. – 31 грудня 2015 р. завершено дослідження за ІІІ етапом «Економічний аналіз довгострокових сценаріїв розвитку ядерної енергетики для забезпечення надійності електрозабезпечення України» наукової роботи «Моделювання та економічна оцінка забезпечення надійної роботи Об’єднаної енергетичної системи України при подовженні або виведенні з експлуатації діючих ядерних блоків АЕС» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – ст.наук.співр., канд. екон. наук Серебренніков Б.С.).
У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом на основі розробленого модельного інструментарію “WASP-Україна” сформовано та проведено оцінку шести альтернативних сценаріїв розвитку генеруючих потужностей ОЕС України на період до 2030 року з урахуванням виведення та подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС України за критеріями економічності, екологічності, надійності та ресурсозабезпеченості функціонування енергосистеми, зокрема, середньої вартості електроенергії, шкідливих викидів у навколишнє природне середовище, агрегованих показників імовірності виникнення дефіциту активної електричної потужності та величини незадоволених потреб споживачів в електроенергії. Отримані модельні результати та порівняльний аналіз сценаріїв довели, що подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС України є економічно та екологічно доцільним і сприяє підтриманню надійності роботи енергосистеми.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут

 

Методологічні підходи до оптимізації взаємопов’язаного використання земельних, водних та енергетичних ресурсів в умовах зміни клімату

Сектором прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 20 квітня 2015 р. – 31 грудня 2015 р. здійснено дослідження за І етапом «Методологічні підходи до оптимізації взаємопов’язаного використання земельних, водних та енергетичних ресурсів в умовах зміни клімату» наукового проекту «Моделювання та оцінка сталого використання земельних, водних та енергетичних ресурсів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – наук.співроб. Чепелєв М.Г.).
Було розроблено методичні підходи до моделювання процесів комплексного використання водних та енергетичних ресурсів України в контексті зміни клімату на базі інструментарію моделі енергетичної системи TIMES-Україна та динамічної обчислюваної моделі загальної рівноваги з розширеним енергетичним блоком; обґрунтовано та реалізовано метод комплексного представлення процесів використання водних ресурсів для виробництва електроенергії та забезпечення безпеки роботи блоків ТЕС, ТЕЦ та АЕС в Україні на базі методології моделей MARKAL/TIMES.
Удосконалено модель оцінки сталості функціонування систем землекористування в сільському господарстві України шляхом її доповнення індикаторами зміни біорізноманіття агроландшафтів, якості питної води, багатоукладності агросистем тощо та визначення єдиного інтегрованого показника сталого використання земельних ресурсів.
Подальшого розвитку набули підходи до визначення та класифікації впливу основних природно-кліматичних чинників на процеси землекористування в сільському господарстві України з використанням яких встановлено, що збереження існуючих тенденцій та практик землекористування можуть суттєво загострити проблеми рівня розораності та посилення екологічного тиску на земельні ресурси.
З результатами дослідження можна ознайомитися тут

 

Підтримка сімейного фермерства: гасла і дії

Останнім часом в Україні стало правилом хорошого тону демонструвати прихильність до сімейного типу господарювання на землі. Мінагрополітики декларує сприяння його розвитку, парламентарії опрацьовують відповідні законопроекти, Асоціація фермерів і приватних землевласників висуває ініціативи щодо посилення інституційних засад функціонування фермерського укладу тощо.

На жаль, обіцянки урядовців розвивати сімейне фермерство не підкріплюються реальними практичними діями, а ті кроки, які здійснюються у цьому напрямі, дають підстави підозрювати, що створюються умови не для залучення до цивілізованого сімейного господарювання якомога більшої кількості селян, а для забезпечення доступу обраних до можливих коштів донорської підтримки.
Більше читайте у статті чл.-кор НАН України, зав. відділу економіки і політики  аграрних перетворень О.М.Бородіної та чл.-кор. НААН України, головного наукового співробітника цього ж відділу І.В.Прокопи “Пітримка сімейного фермерства: гасла і дії”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 16 січня 2016 р.

Хто та як має реалізувати механізм держгарантій для Ощадбанку

Ощадбанк для вкладника в Україні вже давно не такий як всі інші банки, завдяки «безлімітній» державній гарантії на будь-які за розміром депозити. Очільниця НБУ вважає, що в цій гарантії немає сенсу, оскільки держава не допустить банкрутства системних державних банків і завжди їх докапіталізує. Чи справді це так?
Більше про те, хто та як має реалізувати механізм держгарантій для Ощадбанку читайте у статті к.е.н., ст. н. с. відділу грошово-кредитних відносин А.І. Шкляра «Держава гарантує?» , опублікованій 11 січня 2016 р. у журналі «Forbes Україна».

 

 

Виконання НДР

Відділ моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій закінчив НДР «Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації й інтеграції», виконаної у межах дослідницьких проектів установ НАН України в галузі соціогуманітарних наук у 2015 року. На основі результатів дослідження запропоновано комплекс практичних рекомендацій щодо доцільних заходів із розбудови соціальної згуртованості та шляхів мінімізації негативних проявів інтеграції ВПО у приймаючих громадах.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут

Як (і чи треба взагалі) підтримувати вітчизняну науку?

Останнім часом знову загострилася дискусія, пов’язана з розвитком вітчизняної науки. Багато високопоставлених урядових чиновників, народних депутатів почали озвучувати пропозиції про різке скорочення її фінансування. Причина начебто проста: представники влади не бачать належної віддачі від вкладених коштів. І тепер, коли процес затвердження бюджету на наступний рік уже на завершальній стадії, витрати на науку є одними з головних потенційних претендентів на скорочення.

Більше читайте у матеріалі д.е.н. завідувача відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій І.Ю.Єгорова “Як (і чи треба взагалі) підтримувати вітчизняну науку?”,  опублікованого  у “Дзеркалі тижня. Україна” 19 грудня 2015 р.