Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Новини Інституту

Нереальна високотехнологічність української фармацевтики

Наша країна продовжує представляти інтерес для світової економіки як гравець на ринку високотехнологічних товарів. Але, як каже народна мудрість: «Не все те золото, що блищить». Українські індустрії, що позиціонуються як високотехнологічні, зокрема фармацевтика, тому підтвердження.

Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. О.Б.Саліхової та аспірантки Інституту  Д.Дуюн Нереальна високотехнологічність української фармацевтики” розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26 липня 2016 р.

 

Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України

22 липня 2016 року Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів круглий стіл на тему: «Ратифікація Паризької угоди: що далі?». Урядовці, експерти, науковці, зарубіжні фахівці та представники бізнесу дискутували про майбутні заходи, необхідні для того, щоб скористатися усіма перевагами угоди та адаптуватися до кліматичних змін.  Із напрацюваннями сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України з цього питання, які проводилися за підтримки проекту USAID “Муніципальна енергетична реформа” виступив с.н.с., канд.техн. наук О.А.Дячук.  Він зазначив, що боротьба зі зміною клімату полягає в запровадженні низьковуглецевого розвитку, а це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.

Пропонуємо детальніше ознайомитися із виголошеною на круглому столі доповіддю «Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України».

Чи можливо побудувати незалежну державу без потужних фундаментів у світі цінностей? – польсько-український діалог


IMG_2i
Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень, чл.-кор. НАН України  О.М.Бородіна, перебуваючи у Польщі з діловим візитом по Програмі сільського розвитку взяла участь у громадському польсько-українському діалозі “Незалежність і світ цінностей”, який відбувся 15 липня 2016 року у Щецині.

Організаторами такого діалогу, присвяченого 25-річчю незалежності України, стали Фундація розвитку місцевої демократії (FRDL) та Центр громадського діалогу «Переломи» (Польща). Лейтмотивом обговорення власне  і стали категорії “незалежність” та “цінності” і питання, чи можливо побудувати незалежну державу та вільне суспільство без потужних фундаментів у світі цінностей.

IMG_3547iУ громадському діалозі з української сторони брали участь професор Олена Бородіна (Інститут економіки та прогнозування  Національної академії наук України) та Олена Газізова (Інститут Демократії ім. Пилипа Орлика). З польської сторони – отець Олександр Хауке-Ліговські (домініканець, натхненник домініканства в Україні після 1991 року) і Марек Таласевич (екс-воєвода Західного Помор’я).

Модератор зустрічі Пшемислав Фенрих (FRDL) наголосив, що у серпні Україна відзначатиме 25-річчя своєї незалежності і Польща святкуватиме разом з Україною. Учасники діалогу зійшлися на думці, що Польща від початку підтримувала українські прагнення до незалежності. Вона була першою державою у світі, що визнала незалежну державу Україну і стала послом України у Європі. Польща підтримувала і підтримує демократичні реформи, створення громадянського суспільства в Україні, процвітання українського села. Розбудова незалежної української держави уже чверть століття здійснюється за підтримки  польських неурядових організацій, органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Спільно оцінюючи минулі роки, різні історичні події, Польща та Україна мають винести спільні уроки з тим, щоб у майбутньому  ефективно зміцнювати гарні відносини між нашими народами і державами незважаючи на зовнішні обставини. Обговорювалися основні шляхи як захистити себе, коли світ цінностей у розбудові злагоди, рівноправної співпраці, поваги прагнень  до незалежності деякими  країнами зневажається.

Оголошення

У зв’язку із запровадженням нового Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих начальних закладах (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 261 від 23 березня 2016 р., та необхідністю отримання ліцензії Міністерства освіти і науки України на освітню складову освітньо-наукової програми доктора філософії відповідно до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1187 від 30 грудня 2015 р., інформуємо усіх зацікавлених осіб про те, що детальна інформація щодо вступної кампанії до аспірантури ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у 2016 р. буде оголошена одразу після отримання відповідних дозволів МОН та Президії НАН України.

Монетарне стимулювання економічного розвитку України: оцінки і механізми

13 липня 2016 р. відділ грошово-кредитних відносин Інституту разом із громадською організацією «Клуб банкірів» провели круглий стіл на тему: “Монетарне стимулювання економічного розвитку України: оцінки і механізми”.

IMG_4iУ роботі круглого столу взяли участь науковці Інституту, провідні вчені-економісти, представники фінансового ринку та центральних органів виконавчої влади.

Директор Інституту, академік НАН України Валерій Геєць у вступній доповіді на тему «Міжнародна фінансова допомога для України: реальна політика» акцентував увагу на кореляції між показниками реальної грошової маси та виробництва промислової продукції у 2008 р. – 5 місяців 2016 р., зробивши висновок про те, що причиною збільшення пропозиції грошей в економіці стало не проведення певної грошово-кредитної політики, а зміна кон’юнктурних циклів у економіці. Також він підкреслив, що в Україні потрібно реалізувати проект фінансової інституції за прикладом європейського інвестиційного банку, щоб задіяти наявні в країні фінансові ресурси та підвищити загальний рівень довіри до банківської сисIMG_1570iтеми.

Заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зосередив увагу на конкретних інструментах, які б сприяли стимулюванню кредитування та стійким темпам економічного зростання в Україні. Він згадав про зареєстровані у ВРУ законопроекти щодо змін, які б дозволили зменшити ризики банків при кредитуванні.

IMG_1iОсновну увагу директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук приділив монетарній політиці, яку застосовував НБУ в умовах високих інфляційних тисків. Також він підкреслив, що виведення неплатоспроможних банків з ринку є необхідною умовою для підтримки стійкості банківської системи.

Професор ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» М. Савлук акцентував увагу на необхідності законодавчої зміни основних функцій НБУ для розширення відповідальності центрального банку за стан економіки.

Заступник голови правління Агентства з рефінансування житлових кредитів Зінаїда Беляєва як ключову проблему виділила зниження попиту підприємств на кредити через падіння економічного зростання та розглянула можливі виходи з ситуації через модернізацію фінансового сектора і застосування нових для України фінансових інструментів.

IMG_3iВ ході дискусії учасники круглого столу приділили увагу проблемам цільового рефінансування комерційних банків, залучення депозитів під високі процентні ставки, спекулятивним умовах розміщення депозитних сертифікатів НБУ, можливостям створення фінансових інститутів розвитку для стимулювання кредитування реального сектора економіки та багатьом іншим питанням, що стосуються монетарного стимулювання економічного розвитку в Україні.

  тп

оппоьтбь

 

Реформування громад: “добровільність” без альтернативи

Держава усіляко стимулює “максимізм” при формуванні територіальних громад, за якого міста і селища ініціюють об’єднувальні процеси з навколишніми селами. Активно просувається підхід “район — одна об’єднана громада”. При цьому селам не гарантується належний статус у новостворених громадах, тож вони часто не хочуть об’єднуватися, побоюючись залишитися без ресурсів на периферії. Орієнтація на жорстке дотримання схвалених урядом перспективних планів, в основі яких лише економічний розрахунок, подеколи виглядає як безальтернативність. Водночас надзвичайно важливо всіляко підтримати саме енергію громад, які визначили свою позицію. Адже головна мета реформи місцевого самоврядування, про яку не слід забувати, — організовуючи людей навколо місць їхнього проживання, всіляко сприяти їхній спільній діяльності для зміни на краще життя в містах і селах, починаючи зі своєї вулиці.

Більше про об’єднані громади, їх критерії та реалії існування, про досвід інших країн у цьому питанні читайте у статті  д-ра екон. наук, головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.Л.Попової  “Реформування громад: “добровільність” без альтернативи“,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 липня 2016 р.

Щоб залучати інвестиції в “зелені” технології, Україна має переглянути задекларовані цілі щодо обмеження рівня викидів парникових газів

Питання низьковуглецевого розвитку лежить на перетині економіки, екології та енергетики і напряму стосується того, на якій планеті і в якій країні житимемо за десяток років ми самі, наші діти та внуки.

Щоб переконатися в тому, що Паризька кліматична угода та низьковуглецевий розвиток України, до якого прагне наша держава – це насправді важливо, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалась зі старшим науковим співробітником Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександром Дячуком – учасником одразу декількох робочих груп, що розробляють План дій з низьковуглецевого розвитку України.

Читайте більше – у інтерв’ю с.н.с., канд. техн. наук Інституту економіки та прогнозування НАН України О.А.Дячука “Щоб залучати інвестиції в “зелені” технології, Україна має переглянути задекларовані цілі щодо обмеження рівня викидів парникових газів” (опубліковано 8 липня 2016 р. на інформаційному порталі «ЖИТЛО in. ua»).

“Українське економічне диво”, або Куди ведуть реформи?

Часто можна почути й прочитати про те, що Україні необхідне своє “економічне диво”. Під економічним дивом зазвичай розуміють дуже швидкий і сталий розвиток упродовж досить тривалого часу. Таке диво демонстрували Німеччина в післявоєнні роки, Японія з середини 50-х до початку 70-х років минулого століття, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг у 60–90-х роках ХХ століття, Китай, який мав упродовж кількох десятиліть середній приріст ВВП, близький до 10%, та ін. Україна ж продемонструвала інше “економічне диво”. В історії ще не було такого випадку, щоб країна, яка входила за рівнем індустріального розвитку до першої десятки країн, через чверть століття втратила значну частину свого промислового потенціалу, понад третину ВВП, що є одним із найгірших у світі результатів економічної динаміки за цей період, і ввійшла до числа найбідніших країн Європи. Як це може бути? Це справжнє диво з від’ємним знаком, гідне не меншої уваги, ніж інші дива.
Читайте більше у статті  чл.-кор.  НАН України,  заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»А.А. Гриценка  “Українське економічне диво”, або Куди ведуть реформи?”, опублікованій у газеті  “Дзеркало тижня. Україна” 18 червня 2016 р.

Мистецтво бонсай, або Створення Департаменту промислової політики

Намагаючись відновити державне управління промисловим розвитком, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив створити в складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України департамент промислової політики. Ті функції та завдання, які мають бути покладені на департамент, виходячи із нагромаджених проблем в цій сфері, «потягнуть» на подвиг Геракла, що вичистив Авгієві конюшні…

Завдяки яким інструментам державного управління промисловим розвитком можна вилікувати «хронічні хвороби» національної промисловості? У індустріальних країн є певні рецепти…

Читайте більше у матеріалі провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н. О.Б.Саліхової «Мистецтво бонсай, або Створення Департаменту промислової політики», вміщеному на сайті журналу «Економіст» 13 червня 2016 р.

 

Національний бізнес-цикл. Україна

За даними Держстату, у першому кварталі 2016-го промислове виробництво зросло на 3,7%. Уже у квітні Національний банк викупив на ринку майже 680 млн дол. Гривня до долара зміцнюється. Президент заявив, що економіка починає оживати, а війна — тепер не причина для кризи. МВФ пророкує зростання вітчизняного ВВП. Йому вторять польський і словацький реформатори, які здобули визнання за свої успіхи. Кому дякувати за ці новини? Л.Бальцерович і І.Міклош кажуть про торішні зусилля уряду. Але чому їх упритул не бачив МВФ, понад півроку відмовляючи нам у кредитах? І чому ж тодішній міністр фінансів ще в лютому виправдовувала жорсткість Фонду, зазначаючи, що “грошей без реформ не дають”?

Читайте більше у  статті д.е.н., головного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна  “Національний бізнес-цикл. Україна“ опублікованій у газеті “Дзеркало тижня”  11 червня  2016 р.