САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 01 березня 2016 р. – 31 грудня 2016 р. здійснював дослідження за ІІ етапом «Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем» наукового проекту«Моделювання та оцінка сталого використання земельних, водних та енергетичних ресурсів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – ст. наук. співр., канд. техн. наук Дячук О.А.).

 Встановлено, що найбільш вразливими галузями економіки України від зміни клімату є енергетика, агропромисловий комплекс, системи водопостачання та охорона здоров’я. Тому надзвичайно актуальним є необхідність розвивати та розробляти в Україні дедалі більше модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем в контексті зміни клімату.

На основі міжнародного досвіду розроблено методологічні підходи до дослідження впливу зміни клімату на процеси комплексного використання водних та енергетичних ресурсів, сільське господарство та землекористування, соціально-економічних наслідків такої зміни в Україні. Методологічні підходи включають використання динамічних моделей часткової рівноваги національної TIMES-Україна та глобальної GLOBIOM, а також обчислюваної моделі загальної рівноваги GTAP-E із розширеним енергетичним блоком. Крім того, отримані практичні оцінки впливу заходів в боротьбі зі зміною клімату на трансформацію енергетичного сектора, векторність та масштабність змін у землекористуванні, на макроекономічні та галузеві зміни в Україні.

Обґрунтовано, що Україні необхідно визначити та прийняти як один із важливих пріоритетів державної політики виконання вимог кліматичної Паризької угоди і взяти на себе амбітне зобов’язання щодо скорочення викидів ПГ до 2050 р. У роботі обґрунтовано запропоновано, що такою ціллю може бути неперевищення 30% від загальних викидів ПГ у 1990 р. Паризька угода може надати Україні значні можливості (фінансові, технологічні, інтелектуальні тощо), щоб не тільки модернізувати вітчизняну економіку, але й допомогти стати на шлях сталого низьковуглецевого розвитку, підвищуючи добробут громадян, адже вона має на меті мобілізувати до 2025 р. мінімум 100 млрд дол. США на рік. Модельними результатами підтверджено можливість енергетичної системи України розвиватися у контексті сталого, надійного та економічно доступного задоволення енергетичних потреб суспільства.

Дослідження процесів зміни клімату в Україні можуть мати помірні позитивні макроекономічні наслідки, абсолютна величина яких практично лінійно зростає зі збільшенням температури у разі адекватної політики та адаптації України до зміни клімату. Однак лише за умови, що зростання глобальної температури буде керованим і здійснюватимуться необхідні заходи щодо адаптації до міни клімату. Основними факторами, що визначають позитивний характер наслідків, виступає суттєве зниження споживання енергоресурсів, використання відновлювальних джерел енергії та збільшення експорту послуг туристичної галузі. Загалом основні «теоретичні» переваги від зміни клімату для України пов’язані з технологічними змінами та зміною умов торгівлі. Основним фактором невизначеності у випадку макроекономічних оцінок можна вважати температурні еластичності попиту на енергоресурси.

Обґрунтовано, що в глобальному вимірі до 2050 р., за збереження існуючих тенденцій соціо-економічного розвитку та темпів викидів ПГ, чинитиметься переважно негативний вплив на сільське господарство (через недоотримання в середньому 17% від потенційного рівня продуктивності сільськогосподарських культур за сценарієм без змін клімату). Чутливість агропродовольчої сфери до впливу змін клімату підтверджено суттєвими коливаннями світових продовольчих цін, що в середньому становитиме 20% (порівняно зі сценарієм сталого стану клімату). Це загрожує поглибленню проблеми голоду в окремих регіонах. Встановлено, що одним із ефективних інструментів зниження чутливості агропродовольчої системи до змін клімату може бути подальша лібералізації міжнародної торгівлі. Розширення господарського використання природних земель, за прогнозами, можливе в напрямі розширення лісових масивів, у тому числі енергетичних порід дерев, та пасовищ. Це сприятиме сталому й безпечному використанню земельних ресурсів і підвищенню екологічної стійкості природно-господарських систем.

З результатами дослідження можна ознайомитись тут 

 

 

Експортне фінансування. Можливості для модернізації економіки України та розвитку експортних галузей країни

У засіданні під такою назвою, що відбулося 9 грудня 2016 р. в Посольстві Угорщини в Україні, взяли участь співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні пан Ерно Кешкень підкреслив, що тема, запропонована для обговорення, є дуже важливою і актуальною саме для подальшого розвитку економіки України з урахуванням досвіду зарубіжних колег і насамперед найближчої країни – сусідки Угорщини.

Більше читайте тут

Презентація угорської системи експортного фінансування

Фінансова підтримка українських експортерів: реальні бар’єри і потенціальні можливості

Концептуальні основи формування і організації зовнішньоторгової політики України

Мережа сільського розвитку як платформа для формування нового аграрного устрою

Обговорення за такою темDSC08450ою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови

DSC08396Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН DSC08379України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови структур, виконання рішень і підготовки до чергового з’їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України.

DSC08454Презентовано перші результати адвокаційної діяльності Української мережі сільського розвитку, зокрема щодо підтримки розвитку сімейного фермерства в Україні, яке створює реальні можливості для зміцнення сільської економіки, покращення добробуту сільських громад. Інформація про Українську мережу сільського розвитку розміщена в Інтернеті на платформі «Громадський простір» і заінтересовані особи можуть приєднуватися до неї шляхом реєстрації (http://www.prostir.ua/?news=hromadska-spilka-ukrajinska-merezha-silskoho-rozvytku-zaproshuje-do-spivpratsi). Докладніше про Мережу сільського розвитку в ЄС  див. тут

Прийняте за результатами роботи рішення надіслано до Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З коротким викладом виступів учасників круглого столу можна ознайомитися тут

Підприємництво як рушійна сила суспільного прогресу

IMG_18641 грудня 2016 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУкраїни» відбувся круглий стіл на тему «Підприємництво як рушійна сила суспільного прогресу», організований за ініціативи відділу економічної історії Інституту У засіданні взяли участь фахівці з економічної історії, теорії та практики підприємництва, представники академічної наукової спільноти, бізнесу та провідних економічних кафедр національних університетів. У доповідях та виступах учасників розглядалися питання історичної обумовленості сучасних рис та інституційних бар’єрів розвитку підприємництва в Україні (Небрат В.В., Чуткий А.І.,); вітчизняного досвіду економічних реформ та історичних аналогій у розвитку теорії та практики підприємництва (Леоненко П.М., Борисов М.Ю.); IMG_1887внутрішнього змісту підприємництва як соціально-економічного феномена (Лагутін В.Д., Степаненко С.В.); еволюції теорії підприємництва та внеску представників української економічної думки в розроблення питань інституційного забезпечення підприємницького середовища (Фещенко В.М., Нестеренко О.П.); суспільної ролі підприємництва як інноваційної та соціально-відповідальної діяльності (Супрун Н.А., Баюра Д.О., Єлісєєва Л.В.), сучасних реалій та перспектив розвитку підприємництва в Україні (Гайдай Т.В., Уманців Ю.М., Петроє О.М.). У ході дискусії учасниками круглого столу було порушено проблему зміни парадигми підприємницької діяльності в ході розвитку цивілізації. Розглядались синтезуючі аспекти теорії та практики підприємництва в контексті оптимізації державної регуляторної політики та вдосконалення системи підготовки фахівців за напрямом «Економіка і підприємництво».

З матеріалами круглого столу можна ознайомитися тут

На порозі — олігархічний ренесанс?

У популярній нині чорно-білій палітрі громадських оцінок національна економіка досі сприймається як така, що перебуває у глибокій кризі. На повідомлення про позитивні тренди реагують здебільшого з іронією або принаймні з недовірою, що й не дивно: їхній вплив на якість життя пересічного українця залишається практично невідчутним.

Між тим слід зважати на те, що нова хвиля економічного зростання вже не надійде ззовні, як це було у 2006-му чи 2010 р., умови для його відновлення потрібно буде ретельно вибудовувати. Тому для фахівців ці тренди мають важливе значення: вони дають змогу побачити картину майбутнього зростання, коригувати його якість, вчасно підхопити вплив сприятливих чинників. І найближчими роками саме державна політика зростання визначатиме довгострокові, на наступні десятиліття, характеристики розвитку національної економіки та суспільства в цілому.
Більше читайте  у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н  Я.А.Жаліла  “На порозі — олігархічний ренесанс?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  3  грудня 2016 р.

Ложка меду в бочці е-дьогтю

Одне з останніх вітчизняних топ-шоу — е-декларації — породило чимало емоцій, причому здебільшого вкрай негативних.

Знайти позитив на цьому похмурому тлі досить складно.  Тим часом рухатися в глибоких сутінках хоча й незручно, та все ж таки краще, ніж у суцільній пітьмі. Тому дещиця пролитого світла все ж таки краща за дрімучі омани, а аналіз “нововиявлених обставин” — за глибоку деморалізацію. Тим більше, що ці обставини містять цікавий фактаж не тільки зі сфери моралі й права, але і з практичної економіки. І першою в цьому ряду стоїть наша національна валюта.

…Примітно й те, що в цій масовій втечі від рідної валюти особливо вирізнилося керівництво Нацбанку, здивувавши всіх своїм феноменальним результатом. Його бажання зберігати особисті заощадження в доларах було продиктоване, напевно, не лише 50-відсотковою інфляцією і курсом гривні, що впав утричі, а й… відсутністю віри у власну політику і результативність своєї роботи. Адже згідно зі статтею 99 Конституції України основною функцією НБУ є “забезпечення стабільності національної грошової одиниці”. Коли керівництво центробанку вірить своїй політиці менше, ніж пересічний банківський вкладник, з цією політикою вочевидь щось негаразд. Сьогодні її візитівкою є плаваючий (нерегульований) курс гривні: згідно з численними заявами НБУ, він давно перейшов на таргетування інфляції (ІТ) і за обмінний курс не відповідає.

…Згідно з підрахунками журналістів, родини 400 народних депутатів зберігають готівкою понад 7 млрд грн. Коли так, ідеться про суму, що перевищує 2% грошової бази, яку сьогодні контролює Нацбанк (355 млрд). Щоб зрозуміти масштаб цих відсотків, доречно згадати, що згідно з діючою програмою EFF увесь приріст грошової бази цього року не повинен перевищити 13,8%, а 2017-го — 12,8. Виходить, що заощадження цих 400 родин впливають на економічний стан усієї країни. І це не кажучи про кошти, вкладені в їхній особистий бізнес! Якщо ці обрані родини почнуть синхронно переміщувати свої мільярди у трикутнику “банк—готівка—валютний ринок”, амплітуда вільних коливань курсу може перевищити 5 грн на кожному доларі. При найгірших розкладах він падатиме із сьогоднішніх 26 до 28–29 грн/дол.

Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України  С.О.Корабліна “Ложка меду в бочці е-дьогтю”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 26 листопада 2016 р. 

 

Педагог, вчений, новатор

Савлук11 листопада 2016 р. з нагоди 80-річчя доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Івановича Савлука в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл «Наставник банкірів».

Саме так називають Михайла Івановича багато тих, хто сьогодні працює у банківській сфері, адже він стояв біля витоків перебудови змісту базової навчальної дисципліни «Гроші та кредит» відповідно до ринкової трансформації економіки, виховав цілу плеяду банкірів та вчених. Ще у 1986 році – за соціалізму – він захистив свою докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади та механізм забезпечення стабільності грошей», піднявши у ній питання, які випереджали свій час. Власне його наукові праці завжди актуальні, злободенні та оригінальні. І у розбудові грошової та банківської систем України М.І.Савлук завжди надавав фахову підтримку керівництву НБУ та інших державних органів.

Ювіляра щиро вітали його учні та колеги. Привітання переросли у дискусію  про актуальні питання сучасного стану проблем грошово-кредитного регулювання національної економіки, новітні тенденції у сфері грошового обігу, зокрема електронних грошей, а також ризики практичної реалізації положень, зафіксованих у Меморандумі з МВФ.

Чи скористається Україна «вікном можливостей» для модернізації та інвестицій?

Таке «вікно можливостей» може відкрити для України Паризька кліматична угода. Проте, як зазначали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі 2 листопада 2016 р., спрогнозувати, чи скористається ним Україна, важко.

DSC_3242-825x400К.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України» О.А. Дячук, який був серед учасників дискусії, повідомив, що Інститут і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України вже розробили проект енергетичної стратегії для України до 2050 року. Основні цілі стратегії – підвищення енергоефективності, більша частка відновлюваних джерел енергії і зниження викидів парникових газів.

«Зменшення викидів парникових газів – це не просто скорочення споживання вуглецевмісних ресурсів – нафти, газу, вугілля тощо. Це, у першу чергу, модернізація нашої економіки, зокрема енергетики, шляхом підвищення ефективності та використання «зелених» технологій», – наголосив він.

Більше читайте тут

Удосконалення організації готівкового обігу в Україні – чергове засідання Клубу банкірів у НБУ

«Перспективи вдосконалення організації готівкового обігу в Україні» – саме такою була тема чергового засідання Клубу банкірів в Національному банку України 24 жовтня 2016 р. Увагу учасників засідання було зосереджено на реорганізації моделі готівкового обігу в Україні, яку Національний банк затвердив у серпні цього року. Відкрив засідання Заступник Голови Нацбанку Роман Борисенко, який відкрив засідання, наголосив, що важливість цього питання – як
для банківської системи, так і економіки в цілому – вIMG_1843ажко переоцінити.

Напрями та перспективи зменшення частки готівкових розрахунків в Україні розглянув у своєму виступі к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України Євген Бублик.

Більше читайте тут

Національний банк України: час справжніх реформ

У запалі чергової метушні та владної “міжусобиці” навколо банківського Олімпу чомусь щоразу забувається питання про те, а ЯКИЙ САМЕ Національний банк потрібен Україні? Тим часом система функціонування НБУ як центрального банку держави потребує не лише подальшого вдосконалення, а й серйозного реформування – як функціонального, так і організаційного. І ця проблема набагато важливіша, аніж спір щодо персоналій.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ІЕПр НАНУ О.М.Шарова «Національний банк України: час справжніх реформ», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 22 жовтня 2016 р.

-->