САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Економічна історія Голодомору

25 листопада 2023 року на “Апостроф ТV”  вийшла чергова програма із циклу “Інша історія” – “Сьогоденні наслідки Голодомору” (автор та ведучий Олександр Войт). Її учасники проаналізували політичні, економічні, демографічні аспекти Голодомору під науковим кутом зору. Історичні передумови та довгострокові наслідки голоду 1932–1933 рр. для економіки України представила завідувачка відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” д.е.н. Вікторія Небрат.

Дивіться відео тут 

Інформація на сайті НАН України

Дорожня карта чистої енергії: від реконструкції до декарбонізації в Україні

Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України у партнерстві з глобальною ініціативою Net Zero World Initiative було розроблено детальні сценарії моделювання та політичні заходи для просування завдань відновлення та декарбонізації енергетики України. Результатом спільного дослідження є звіт «Дорожня карта чистої енергії: від реконструкції до декарбонізації в Україні».

Дослідження показує переваги впровадження шляхів досягнення нетто-нульових викидів парникових газів в енергетиці до 2050 року для розвитку кліматично нейтральної економіки в Україні. Сценарії нетто-нульових викидів парникових газів показують, як Україна може досягнути енергетичної незалежності за рахунок внутрішнього виробництва вуглецево-нейтральнихенергетичних ресурсів і стати зеленим енергетичним хабом Європи. 

Читайте більше у звіті

План економічного відновлення нашої держави у повоєнний період

Нинішній стан економіки України, а також план економічного відновлення нашої держави у повоєнний період стали темою чергового випуску програми «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України. Гість програми – відомий вчений-економіст, директор Інституту економіки і прогнозування НАН України академік Валерій Геєць.

Інформація за матеріалами сайту НАН України

Розвиватися, надихаючи інших

Чому дослідницький доробок лауреатки Премії Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля 2023 року, професорки Гарвардського університету Клаудії Ґолдін – «за поглиблення розуміння результатів діяльності жінок на ринку праці» – цікавий і важливий не лише для економічної науки, у своїй статті спеціально для сайту Національної академії наук України пояснюють науковиці Інституту економіки та прогнозування НАН України – головна наукова співробітниця відділу економічної історії докторка економічних наук, професорка Наталія Супрун, завідувачка відділу соціоекономіки праці докторка економічних наук Вікторія Близнюк і старша наукова співробітниця цього відділу кандидатка економічних наук, доцентка Тетяна Перегудова.

Читайте більше на сайті НАН України

Кредитні спілки для військовослужбовців: нові можливості

19 жовтня 2023 р. на платформі ДУ “Інститут економіки та  прогнозування НАН України” було проведено засідання круглого столу “Кредитні спілки для військовослужбовців – нагальна потреба армії!”, приурочене до Міжнародного дня кредитних спілок.

Ініціаторами та співорганізаторами круглого столу виступили Всеукраїнська асоціація кредитних установ військовослужбовців та працівників силових відомств і Громадська організація “ЗНИЗУ-ВГОРУ”. У роботі круглого столу взяли участь науковці, дослідники фінансового ринку, представники державних інституцій, дотичних до вирішення головного завдання – створення можливостей для розбудови на основі кредитних спілок певної підсистеми надання фінансових послуг військовослужбовцям та членам їхніх сімей, ветеранам Збройних сил.

Новий Закон України “Про кредитні спілки”», ухвалений Верховною Радою України 14 липня 2023 р., унормовує нові підходи щодо регулювання та діяльності кредитних спілок в нашій країні, зокрема уводить поняття “кредитна спілка військовослужбовців”, і набуде чинності 1 січня 2024 р.

Розглядаючи під час роботи круглого столу питання розвитку законодавчих ініціатив для створення (реєстрації) мережі неприбуткових спеціалізованих фінансових інститутів (кредитних спілок), що надаватимуть фінансові послуги військовослужбовцям, членам їхніх сімей та ветеранам Збройних сил, було запропоновано внести зміни до вже нової версії закону “Про кредитні спілки”, розширивши тлумачення поняття кола (ознаки) членства у кредитній спілці.

Спільнота військовослужбовців, на відміну від цивільного населення, під час виконання професійних обов’язків інтенсивно переміщується з одного місця служби на інше, іноді разом із членами своєї родини, а під час виконання бойових завдань – без них. Ця частина населення відносно рано втрачає свою професійну придатність за віком, а тому для них виникає проблема професійної адаптації після звільнення в запас. Військовослужбовці потребують лікування та реабілітації після отриманих поранень, а сім’ям загиблих держава гарантує виплату значних грошових коштів. Окрім того, ощадні та кредитні рахунки цієї категорії громадян потребують особливого обслуговування з огляду на режим конфіденційності.

Наприклад, у Сполучених Штатах Америки система кредитних спілок для військовослужбовців успішно розвивається упродовж 60 років. Така система може слугувати потужним джерелом позитивного досвіду, можливості поділитись знаннями, обмінятися досвідом неперервного аналізу потреб зазначеної категорії громадян, технологіями та наопрацювання щодо удосконалення фінансових продуктів і стати зразком для створення  подібної системи в Україні.

         Практично всі учасники дискусії, серед яких був присутній і колишній прем’єр-міністр України, міністр оборони України Ю.І. Єхануров, висловились за підтримку цієї ідеї. У ключових бенефіціарів проєкту – Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів – є пропозиції щодо бачення того, як побудувати відповідну систему, тож вони вже розпочали у цьому напрямі продуктивний діалог.

         Активно долучилися до дискусії також представники Національного банку України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики , Міністерства оборони України, Міністерства у справах ветеранів України.

Зміни у соціально-трудових відносинах і нагальні проблеми соціальної політики: що можуть зробити науковці

16 жовтня 2023 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування» відбулася робоча нарада, де обговорювалося забезпечення наукового підґрунтя законотворчої діяльності Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для вирішення актуальних питань соціальної політики України у (по)воєнний період.

Зустріч була ініційована головою Комітету Г.М. Третьяковою після надання Інститутом науково-аналітичної записки «Соціальна резильєнтність національної економіки: дискурси Євросоюзу та України», підготовленої у межах виконання наукового проєкту «Формування засад національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку України в умовах гібридної системи «мир–війна» (держ. реєстр. № 0123U100965).

Учасники робочої групи: голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.М. Третьякова, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць, заступник директора, академік НАН України А.А. Гриценко, заступник директора, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, провідний науковий співробітник Т.В. Бурлай, завідувач відділу соціоекономіки праці В.В. Близнюк, старші наукові співробітники Л.П. Гук та Т.В. Перегудова.

На початку зустрічі було зазначено, що соціально-трудові відносини у світі невизначеності характеризуються асиметричністю та нерівністю всіх суб’єктів, що визначається існуванням різних гібридних та каскадних криз, якісними структурними диспропорціями попиту та пропозиції робочої сили за виключенням окремих сегментів ринку праці, низькою дієвістю соціального діалогу та відсутністю соціальної толерантності сучасного українського бізнесу, який в умовах нерозвиненості інститутів громадянського суспільства, недосконалості державних механізмів реалізації практики соціального діалогу та інших чинників здебільшого зорієнтований на реалізацію у сфері соціально-трудових відносин не стільки демократичного, скільки командно-авторитарного типу поведінки. Розуміння таких обмежень вимагає розроблення наукового підґрунтя для подальшої законодавчої та нормотворчої діяльності органів влади.

Під час зустрічі було визначено пріоритетні напрями досліджень для вирішення нагальних проблем соціальної політики України та їх законодавчого унормування.

Було обговорено питання активного використання нестандартних форм зайнятості, які набувають дедалі більшого поширення при переході суспільства від індустріальної до постіндустріальної епохи, надаючи ринку праці гнучкості та здатності до адаптації. Нові форми зайнятості створюють можливості для диверсифікації робочих місць та можуть відіграти у відновленні національної економіки роль, більш важливу за ті, що пов’язані зі стандартними (індустріальними) соціально-трудовими моделями. Визначено, що робочі місця з цифровою підтримкою, зокрема платформна зайнятість, – це мейнстрім у трансформації зайнятості, що формує новий світ праці.

Розвиток нових форм зайнятості формулює нові вимоги до якості робочих місць та підготовки робочої сили, відповідно до вимог часу. Це потребує подальшої копіткої роботи в частині розробки державних професійних стандартів у співробітництві з роботодавцями та закладами освіти.

Оскільки формування та нагромадження людського капіталу відбувається на одному з основних інституційних рівнів – рівні домогосподарства, необхідно приділити цій інституційній одиниці, обґрунтуванню особливостей та форм економічної діяльності домогосподарств та особливостей оподаткування результатів його діяльності особливу увагу.

На зустрічі зазначалось, що сучасна політика, яка регулює сферу зайнятості, має відповідати трансформаціям у цій сфері не просто через зміну стандартів зайнятості, а й через те, що нестандартність виступає чинником дивергентності – процесу відкриття нових ідей і розширення можливостей у сфері зайнятості, пропонує нові способи вирішення складних завдань у міжнародному співробітництві.

Також було приділено увагу питанню реформування державної служби зайнятості України в частині реформування системи соціального страхування, визначення пріоритетів розвитку соціального діалогу та інше.

Відзначено, що питання, які розглядалися, є комплексними і потребують ґрунтовного наукового супроводу.

Продовження розробки нових технологій для виробництва діоксиду титану на часі: не прогавити б його

Діоксид титану – один із найбільш використовуваних у світі матеріалів. Його потребує целюлозна, лакофарбова та автомобільна промисловість, виробництво синтетичних волокон, гумових виробів, пластмас, термостійкого та оптичного скла, білої емалі, керамічних діелектриків тощо. Перспективним є використання діоксиду титану як модифікатора для створення екологічних будівельних матеріалів – екобетонів та екофарб.

Зміна застарілих технологій отримання діоксиду титану дасть змогу отримати продукт високого ступеня чистоти та підвищити повноту переробки сировини. Такі наукові дослідження в Україні раніше успішно проводились, а потім були призупинені. Час їх поновити.

Стимулом для активних дій має бути усвідомлення, що розвиток цього напряму — це не лише експортні перспективи України, а й передумови для розвитку українських підприємств – споживачів цінного продукту.

Читайте більше у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України” к. т. н. В.К. Хаустова Виробництво діоксиду титану — перспективний шлях розвитку, про який усі забули”, опублікованій на сайті  Zn,ua 13 жовтня 2023 р.

Переробна промисловість у повоєнній відбудові

На черговому засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану в Українському союзі промисловців і підприємців 27 вересня 2023 р. з доповіддю про забезпечення пріоритетного розвитку переробної промисловості у відновленні України та подоланні наслідків повномасштабного російського вторгнення виступила завідувачка відділу промислової політики ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” доктор економічних наук, професор Л.В. Дейнеко.

У доповіді наголошувалося на необхідності посилення уваги до просторового аспекту повоєнної відбудови переробної промисловості, адже одним із наслідків війни є поглиблення регіональної асиметрії розвитку переробної промисловості та стрімкі й разючі зрушення в галузевій структурі, спровоковані як фізичним руйнуванням підприємств промислової інфраструктури, окупацією територій, міграцією населення у західні регіони й за кордон, логістичними перепонами, так і почасти релокацією бізнесу, а також розірванням зв’язків із країнами-агресорами.

Детальніші рекомендації – у презентації.

Інформація на сайті НАН України

Побачила світ монографія «Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи»

Відбудова для розвитку: зарубіжний досвід та українські перспективи : міжнародна колективна монографія / [редколегія, голова – д.е.н. В.В.Небрат] ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – Електрон. дані. – К., 2023. – 571 с. – Режим доступу : http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2023/08/Reconstruction-for-development.pdf

Це міждисциплінарне академічне видання, підготовлене з ініціативи відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України, стало відповіддю на суспільний запит щодо наукового забезпечення трансформації економіки в умовах війни та повоєнної реконструкції, необхідності вироблення національної стратегії відбудови та подальшого соціоекономічного розвитку, а з’явилося завдяки об’єднанню зусиль науковців із різних напрямів і країн. Адже відбудова й розвиток країни не обмежуються суто економічною сферою, так само як перемогу обумовлює не лише воєнне протистояння. Водночас, гострота викликів, які постали перед українською нацією та державою із початком повномасштабного вторгнення рф, а також чимало нерозв’язаних проблем, успадкованих від радянської системи управління союзною господарською системою та ще більше поглиблених за період державної незалежності, саме зараз (і негайно) потребують системного підходу та комплексного розв’язання.

Усвідомлення неможливості швидкого закінчення війни та недостатності  збройної перемоги над ворогом для побудови успішної держави з потужною ефективною економікою спонукало авторів колективної монографії до глибокого історико-економічного аналізу іноземного досвіду й українських умов повоєнної реконструкції. Науковці вважають, що відбудова України має починатися вже зараз. І йдеться не лише про нагальну необхідність релокації та перезапуску підприємств, відновлення критичної інфраструктури і зруйнованого житла, а й про формування нової моделі економіки, спроможної гарантувати національну безпеку та майбутній розвиток, а також про послідовну реалізацію принципу «відбудувати краще, ніж було» («build back better»).

Більше читайте на сайті НАН України

та у Facebook

Системні соціально-економічні виклики сьогодення: виклики України

Всеукраїнський науково-практичний семінар із провідними науковцями та експертами України на тему «Відповідь України насистемні соціально-економічні виклики сьогодення» організував та провів 6 вересня 2023 р. сектор міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» (м. Київ). У семінарі взяли участь науковці з провідних академічних інститутів та університетів країни: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І.Долішнього НАН України», Національного авіаційного університету, Львівського національного університету імені Івана Франка, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Національного університету харчових технологій, Національного інституту стратегічних досліджень, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій. 

В умовах екзистенційної воєнної загрози українській державності тема семінару є надактуальною та включає низку напрямів щодо: 1) макроекономічного стану економіки України під час війни; 2) кластерних моделей відновлення конкурентоспроможності вітчизняної економіки; 3) особливостей відновлення трудового потенціалу України; 4) екологічних викликів в Україні під час війни та способів їх подолання; 5) ІТ-сектора та цифрових технологій як фактора інноваційної трансформації економіки України; 6) ролі держави у формуванні нової прагматичної фінансово-інвестиційної політики.

З науково обґрунтованими доповідями виступали академік НАН України А.А. Гриценко, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін, д.е.н., проф. О.О. Борзенко, д.н.держ.упр. В.В. Юрчишин, д.е.н., проф. Л.Л. Кістерський, д.е.н., проф. А.І. Мокій, д.е.н., проф. О.В. Плотніков, д.е.н., проф. І.Г. Ткачук, д.е.н., с.н.с. О.І. Никифорук, д.е.н., с.н.с. Є. О. Бублик та ін.

Їхні основні акценти та загальні висновки: необхідність для України відходити від шаблонних ринкових реформ і поступово розвивати внутрішній ринок (А.А. Гриценко); фокусування на необхідності в перебудові економіки України в умовах довгострокового протистояння з РФ, а також на недосконалій фінансово-економічній політиці НБУ та уряду, що не сприяє цьому (С.О. Кораблін); оновлення інвестиційної політики та доцільності налагодження виробництва зброї у міжнародному партнерстві (В.В. Юрчишин); відповідність сучасної української освіти потребам вітчизняної економіки (Л.Л. Кістерський);  фокусування уваги на запровадженні висококонкурентної кластерної економіки в Україні (І.Г. Ткачук); увага до колосальних екологічних втрат України від війни та шляхів їх подолання (О.І. Никифорук).

-->