З огляду на нагальність подолання викликаної війною кризи як у сільськогосподарському секторі, так і в економічній, екологічній, соціальній та гуманітарній сферах, відділ економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” виступив ініціатором проведення народного форуму «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог». Народний форум тривав два дні — 15-16 листопада 2022 р. у Києві.
15 листопада2022 р. у великій конференц-залі НАН України зібралися разом академічна громадськість, фермери і селяни, представники громадянського суспільства, міжнародних організацій, органів влади різного рівня, щоб обговорити основні шляхи подолання спричинених війною втрат виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства у секторі селянських та фермерських господарств та найважливіші питання розвитку фермерства і запропонувати підходи до забезпечення участі селян та фермерів у процесах повоєнного відновлення України на засадах сталого розвитку.
Зміни у політиці державної підтримки аграрного сектора відповідно до світових та європейських тенденцій, яку уряд започаткував під час війни, звернувши увагу на підтримку дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва, заслуговує на подальше розширення. Оскільки такий вектор змін є важливим кроком у напрямі досягнення Україною найважливіших Цілей сталого розвитку: гарантування стабільного споживання та виробництва, подолання голоду і бідності, підвищення ефективності використання води та інших природних ресурсів, зміцнення кліматичної стійкості, сталого використання ґрунтів і морських ресурсів, призупинення втрати біорізноманіття, досягнення гендерної рівності тощо.
Керуючись тим, що Україна впевнено прямує до Європейського Союзу, а Спільна аграрна політика ЄЄ а також ФАО та інші організації ООН визнають важливість традиційних знань фермерів і їхню вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки, українські дрібні виробники продовольства та споживачі заслуговують на нову політику агропродовольчої відбудови, що підтримує традиційну культуру харчування, орієнтовану на здоров’я нації і за якої екологічна відповідальність та економічна справедливість мають пріоритет над сучасними системами промислового аграрного виробництва. Участь українських фермерів та споживачів у такій відбудові є важливою для трансформації довоєнної аграрної моделі, що призводила до виснаження ґрунтів, водних ресурсів та сільського середовища, та для просування нової моделі сільськогосподарського виробництва, що зберігає сільські громади, біорізноманіття та сприяє екологічній стійкості.
Довоєнна вітчизняна агропродовольча система базувалася на засадах неоліберальної політики, лібералізації торгівлі та промислового ведення сільського господарства включно з монокультуризацією, широким використанням агрохімікатів, генетично модифікованого насіння та ігноруванням притаманних їм загроз внутрішній продовольчій безпеці, високих соціально-екологічних втрат і погіршення здоров’я українців. За такої агропродовольчої моделі у споживачів немає іншого вибору, крім як купувати нездорову їжу, вироблену на забруднених ґрунтах, отруєних хімікатами, з великою кількістю консервантів. Промислове сільське господарство засноване на помилковій ідеї, що нібито звільнене від екологічної і соціальної відповідальності нарощення виробництва недорогих сировинних продуктів є необхідним кроком, аби прогодувати населення країни та світу.
Учасники Народного форуму дійшли згоди у тому, що враховуючи виснаження значної частиниукраїнських чорноземів і водоносних горизонтів, нанесення непоправної шкоди біорізноманіттю та суттєвий негативний внесок у глобальні кліматичні зміни, промислове сільське господарство у повоєнній Україні може претендувати лише на відносно невелику частину аграрного виробництва. Натомість державна підтримка малих фермерських та селянських господарств у виробництві продукції з доданою вартістюза рахунок використання місцевих ресурсів, зменшення залежності економіки від експортної сировинної торгівлі забезпечить те, що агропродовольча система в Україні стане екологічно, соціально та економічно стійкою. Щоб закріпити цю стійкість у період відбудови, учасники Форуму звернулися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України із вимогою дослухатися до їхніх знань і досвіду та змінити довоєнну агропродовольчу модель, що була орієнтована на сировинний експорт, на сімейно-фермерську, що функціонує на засадах сталого розвитку. Для цього учасники форуму напрацювали конкретні пропозиції невідкладного та середньострокового характеру, які представили у заключній Резолюції.
16 листопада 2022 р. учасники відвідали Наливайківський старостинський округ Макарівської селищної територіальної громади, де зустрілись із старостою, представниками фермерських та селянських господарств, які постраждали від воєнних дій.
Учасники форуму, фермери, відвідуючи господарства, що зазнали шкоди від воєнних дій, активно обмінювалися контактами з місцевими господарями, ділилися інформацією щодо можливостей технічної та іншої допомоги у відновленні господарств, пропонували і домовилися про передачу постраждалим власних технічних засобів, сільськогосподарських тварин тощо.
Проведення заходів у перший та другий день форуму стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Німецької громадської організації Austaush e.V.litViewState
10 листопада 2022 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулася міжнародна науково-практична нарада з питань створення фінансового механізму для економічного відновлення України. Нарада проходила в on/offline режимі на базі Zoom-платформи.
На обговорення було винесено, зокрема,
такі питання:
перспективи створення спеціального інституціонального механізму фінансування економічного відновлення України;
узгодження зовнішніх і внутрішніх елементів управління й контролю за функціонуванням механізму фінансування економічного відновлення;
особливості забезпечення взаємного моніторингу за функціонуванням механізму на національному і міжнародному рівнях;
теоретичні та практичні аспекти зовнішнього фінансування, ухвалення рішень про використання коштів, моніторинг їхнього цільового використання;
відбір проєктів і отримувачів коштів на внутрішньому рівні;
контроль за цільовим та ефективним використанням коштів на національному рівні;
гарантії повернення кредитних коштів.
У нараді, яку модерував головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України, колишній заступник голови Національного банку України доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, взяли участь українські й іноземні експерти. Серед них: директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Андрій Гриценко; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін; голова інвестиційної компанії «Channel Capital» (Швейцарія), колишній скарбник Європейського банку реконструкції та розвитку Маркус Феддер (MarcusFedder); голова Інвестиційного комітету ООН, голова Пенсійно-інвестиційного фонду (Нідерланди), колишній керівник апарату і член Правління Європейського банку реконструкції та розвитку Барт Ле Бланк (Bart Le Blanc); спеціальний представник генерального директора Міжнародної організації розвитку законодавства, колишній високопосадовець Генерального секретаріату ООН Вільям Петон (William Paton); виконавчий директор консалтингової компанії «Castalia» (Австралія), колишній керівник Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Алекс Сундаков (Alex Sundakov); співробітник Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House» (Велика Британія), колишній виконавчий директор і член Ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку Юрій Полунєєв; економічний експерт, колишній Голова Національного банку України доктор економіки та менеджменту Володимир Стельмах; економічний експерт, колишній заступник Голови Національного банку України й колишній голова «Укрексімбанку» Сергій Яременко; економічний експерт, колишній віцепрем’єр-міністр України, Міністр фінансів України, заступник Голови Національного банку України та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії Ігор Мітюков; голова Ради Асоціації українських банків доктор економічних наук, професор Станіслав Аржевітін; президент Асоціації українських банків Андрій Дубас; експерт з питань національної економічної безпеки, колишній перший заступник голови Служби безпеки України Петро Шатковський.
За підсумками
обговорення вирішено підготувати узагальнені матеріали у форматі «Білої книги»,
які буде надіслано до відповідних державних органів для можливого практичного
використання.
2022 року Премію Шведського центрального банку в галузі економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля – з формулюванням «за дослідження банків і фінансових криз» – отримали: Бен Бернанке (Інститут Брукінгс, США),Дуглас Даймонд(Чиказький університет, США)таФіліп Дибвіг (Університет Вашингтона у Сент-Луїсі, США).
Життя кожного з нас так чи інакше пов’язане з банками. Ми отримуємо заробітну плату і соціальні виплати на банківські рахунки; зберігаємо в банках наші заощадження, використовуємо банки для здійснення платежів; беремо кредити, аби користуватися певними благами (житлом, побутовою технікою, електронікою, платною освітою тощо) протягом багатьох місяців чи років, перш ніж заробимо всю необхідну для їхнього придбання суму. Не менш важливу роль відіграють банки й у роботі бізнесу: це і розрахунки, і кредитування поточних потреб, пов’язаних із сезонністю чи іншою циклічністю виробничого процесу, і фінансування інвестиційних проєктів, які почнуть приносити прибуток за рік або більше. Якщо ж банківську систему охоплює криза, економіка зазнає таких значних втрат, що її розвиток може загальмуватися на десятиліття.
Наукові праці, за які цьогоріч було присуджено Премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, спільно заклали основи для побудови комплексної теорії банківської справи, що: 1) описує банки як фінансових посередників, які найефективніше виконують суспільну функцію фінансування довгострокових проєктів за рахунок ліквідніших депозитів, але при цьому стають вразливими до банківської паніки; 2) описує і дає змогу кількісно оцінити різноманітні канали впливу банків на економіку, зокрема в умовах фінансової кризи; 3) обґрунтовує необхідність і дозволяє розробити заходи державного регулювання, що збільшують ефективність і безпечність фінансових послуг.
Спеціальний коментар на цю тему доктора економічних наук, провідного наукового співробітника відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ Т.О. Кричевської читайте на сайті НАН України та у Facebook.
За дорученням засідання робочої групи з вивчення стану виконання Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ДННУ «Академія фінансового управління» в межах компетенції спільно опрацювали проєкт інформаційної довідки щодо окремих аспектів фінансової безпеки держави в контексті реалізації Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року та направили відповідні пропозиції до Бюро економічної безпеки України разом з оцінкою результативності та ефективності виконання визначених йому функцій протягом 2022 року.
Стратегію повоєнного відновлення української промисловості неможливо побудувати лише з погляду компенсації воєнних втрат та руйнувань. Україна не перебуває у просторовому та часовому вакуумі і має рухатися у повоєнний час уперед разом з усім світом. При цьому в майбутньому вона зіштовхнеться як із довоєнними викликами, так і з наслідками жахливого терору, який вчинила і продовжує чинити рф проти українського народу.
Таких викликів безліч – військово-політичні, фінансові, інвестиційні, екологічні, технологічні, соціальні тощо, вони можуть мати суттєвий прояв у майбутньому або, навпаки, з часом нівелюватися. Тож важливим завданням для стратегічного планування є виокремлення ключових детермінантів впливу та врахування можливих загроз і перспектив для промислового розвитку майбутнього України.
У монографії не лише відзначено потенційні виклики для української промисловості, а також наведено комплекс заходів державної економічної політики, які дозволять пом’якшити їх вплив або скористатися «вікном можливостей».
У розвинених країнах наука в ієрархії професій посідає одне з досить почесних місць, оскільки там розуміють, що без неї практично неможливо досягти сталого економічного розвитку і високих стандартів життя. В Україні ситуація зовсім інша. Наука та інновації не розглядались і зараз не розглядаються як двигун розвитку країни. Хоча в нинішніх умовах наука могла би стати нашим шансом на відновлення та розвиток. Тим більше, що, як свідчить світова історія, саме війни і є тим самим «локомотивом», який прискорює економічний розвиток країн за рахунок розвитку науки, насамперед технічної та природничої.
Проте у Плані відновлення України, презентованому урядом у
Лугано, взагалі немає розділу «Наука». Хоча під час підготовки документа група
експертів працювала над таким розділом і запропонувала важливі речі, які
охоплювали всі сфери розвитку науки. Робота над Планом ще триває, і наукова
спільнота намагається змінити ситуацію. Позаяк мусимо, за словами Лесі
Українки, «без надії таки сподіватись».
Читайте більше у статті наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю. Рижкової, вченого секретаря інституту, к.т.н. В. Хаустова та старшого наукового співробітника НАН України, к.е.н. В. Григи“Наука може стати локомотивом, який витягне Україну з економічної прірви”, опублікованій 6 серпня 2022 р. на ресурсі Zn.ua
Побачив світ липневий номер (№ 7) журналу «Вісник Національної академії наук України» за 2022 р. У ньому опубліковано виступ заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», члена-кореспондента НАН України С.О. Корабліна на річній Сесії Загальних зборів НАН України – “Україна: фінансовий вимір війни”.
Понад 150 науковців, освітян, екологічних діячів, активістів та політиків з усієї Європи зібрала у середині липня у Варшаві літня Європейська Зелена Академія (ЄЗА) для вивчення викликів непростої нинішньої ситуації у Європі, викликаної повномасштабним вторгненням РФ в Україну. За допомогою цього заходу, що проводився у співпраці з Фондом імені Генріха Бьолля, організатори створили науково-освітнє середовище для обговорення нагальних соціально-екологічних проблем, яке проводилося у різних форматах – семінарів, тренінгів, пленарних дебатів та спілкування.
На сесії пленарних дебатів «Продовольча безпека під час кризи. Як війна в Європі кидає виклик глобальній продовольчій системі та можливі шляхи виходу з кризи», де обговорювалися короткострокові та довгострокові наслідки воєнної агресії РФ проти України для продовольчої безпеки, на запрошення ЄЗА виступила завідувач відділу економіки та політики аграрних перетворень, професор, член-кореспондент НАН України О.М. Бородіна. Свою доповідь на тему «Як війна в Україні може змінити глобальну продовольчу систему» вона виголосила онлайн.
Доповідачка наголосила на тому, що для пом’якшення наслідків сучасної глобальної продовольчої кризи, особливо стосовно найбільш вразливих груп населення в Європі, необхідно сконцентрувати політичні заходи підтримки продовольчих систем на посилення ролі сімейних ферм, розвитку місцевих продовольчих ринків і скороченні агропродовольчих ланцюгів з переходом до агроекологічної трансформації сільського господарства з перевагами цифрових технологій у місцевому виробництві їжі. Такі заходи державної аграрної політики мають стати основою переходу до стійких агропродовольчих систем в Україні, Європі та в усьому світі.
Також виголосили доповіді професор Пауліна Крамарж (Ягеллонський університет, Польща); Дагмар Тутчек, член правління Європейського зеленого фонду (GEF) з 2019 р. та його співпрезидентка з 2022 р.; Гаррієт Клейтон, радниця Європейського Парламенту в Комітеті з питань сільського господарства та сільського розвитку. У ході обговорень було визначено варіанти зміни політики на коротко- та середньострокову перспективу, а також які інституційні рішення у довгостроковому періоді можуть бути запропоновані з точки зору економічної, соціальної та екологічної безпеки.
19 липня виповнюється 25 років із дня ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1997 р. № 772 “Про утворення Інституту економічного прогнозування”.
Час створення Інституту припав на нелегкий період становлення молодої незалежної держави. Адже стало зрозуміло, що виконання завдань побудови національного господарства як самостійної системи, ринкові перетворення економіки та подолання негативних екстерналій трансформації вимагають не лише теоретичного підґрунтя, а й модельних розрахунків та сценарних прогнозів. І тут слід згадати, що, коли у 1918 р., у період активних державотворчих змагань, створювалася Українська академія наук, то один із її співзасновників – всесвітньовідомий вчений-економіст Михайло Туган-Барановський – ініціював створення у ній Соціально-економічного відділу. Головним напрямом наукових досліджень М. Туган-Барановський визначив вивчення самої України – її господарства, населення, ресурсного потенціалу та економічних перспектив. Як автор ендогенної теорії економічного розвитку, що пояснювала природу періодичних промислових криз та відкривала можливості наукового передбачення макродинаміки, вчений вважав економічну науку засобом формування та зміцнення національного господарства.
Коли ж у 90-ті роки суспільство й економіка перебували
в стані динамічних змін і водночас – невизначеності, багатоваріантності
перспектив, а політичні рішення, в тому числі стосовно економіки, потребували
обґрунтування та оцінки майбутніх наслідків, настав час для виконання заповіту
М. Туган-Барановського – вивчати Україну, щоб будувати її успішне майбутнє.
Наука як інститут розвитку суспільства знову була потрібна для виконання практичних завдань. В умовах будівництва держави і національного господарства, докорінної зміни суспільних норм і зв’язків, нагальним завданням стало не тільки передбачення майбутнього, а і його моделювання. За таких умов необхідним, доцільним і закономірним стало створення Інституту економічного прогнозування (із липня 2005 р. перейменовано у “Державну установу ”Інститут економіки та прогнозування НАН України”).
Нинішня діяльність Інституту до початку повномасштабного вторгнення РФ і Україну зосереджувалася на дослідженнях, зокрема у напрямах низьковуглецевого розвитку економіки, просторової справедливості у землекористуванні, поглиблення фінансової інклюзії, євроорієнтованої агропродовольчої системи.
За воєнного стану в Інституті здійснено коригування планів науково-дослідних робіт з урахуванням злободенних питань організації, управління та прогнозування економіки. Готуються аналітичні та прогнозні матеріали для вищих органів державної влади, зокрема, було проведено макроекономічний вимір оцінки втрат України від повномасштабного воєнного вторгнення РФ (опубліковано у журналі «Економіка і прогнозування», №1 за 2022 р.).
А наразі всі наукові підрозділи та провідні вчені інституту залучені до підготовки аналітично-прогнозної наукової доповіді «Відновлення та реструктуризація повоєнної економіки України». Її генералізуючою ідеєю слугує положення про необхідність і можливість модернізувати країну, акумулювати внутрішні та залучити зовнішні організаційно-технологічні та інвестиційно-інноваційні ресурси для досягнення нової якості економічного розвитку. При цьому одним із ключових принципів є збереження та зміцнення суб’єктності України в процесі відбудови, відстоювання національних інтересів – побудови інноваційної, конкурентоспроможної, структурно збалансованої економіки. Разом із тим важливим чинником і запорукою успішного майбутнього нашої держави є поглиблення міжнародного військово-політичного партнерства та економічної інтеграції. У доповіді, що орієнтована на вироблення чітких рекомендацій та обґрунтування майбутньої моделі економіки України, розглядатимуться виклики та можливості, обумовлені прискоренням євроінтеграційних процесів в умовах триваючого збройного протистояння з російським агресором, а також перспективи подальшого розвитку національної енергетики, агропродовольчого комплексу, промисловості та транспорту.
Нелегкі
часи зумовлюють непрості рішення. Науковий пошук покликаний запропонувати різні
варіанти. Тож свої чверть віку Інститут зустрічає по-робочому. Адже завдання
економічного прогнозування полягає не лише в тому, щоб передбачати майбутнє, а
й щоб впливати на нього, конструювати й будувати його.
Про те, яких збитків завдає українській економіці російська агресія, та які перспективи та можливості її відновлення у програмі «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України В.П. Семиноженко) для YouTube-каналу Національної академії наук України 11 липня 2022 року розповів заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України С.О. Кораблін.