Новини Інституту

Після імплементації Угоди в Україні покращуватимуться правила конкуренції, спростяться умови руху капіталів. Очевидно, що ці переваги мають сенс лише для підприємств, які працюють легально. Яким є рівень тіньової економіки у зовнішньоторговельних операціях України та ЄС і як запобігти його подальшому зростанню, читайте у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці  Т.А.Тищук “Рух до Європи “в “тіні””, опублікованій в газеті “Дзеркало тижня. Україна”  30 жовтня 2015 р.

Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС відкриває перспективи розвитку вітчизняного морського транспорту, наближення умов його функціонування до рівня європейських стандартів. Теоретико-методологічні засади досліджень фінансування морських портів на основі європейського досвіду розглянуті у статті к.е.н. старшого наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури Н.В.Кудрицької «Как привлечь инвесторов в порты», опублікованій у журналі «Порты Украины» у жовтні 2015 р. (№ 8).

28 жовтня ц. р. у «Фідобанку» відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?». В обговоренні підсумків діяльності вітчизняних банків за три квартали поточного року взяли участь: перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, провідні українські банкіри, вчені-економісти та експерти.
Під час обговорення було докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на діяльність банківської системи.
Так, к.е.н. старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Є.О. Бублик відзначив: «Одним з основних факторів, що зумовлюють збереження негативного тренду у банківській системі України виступає катастрофічне зниження рівня довіри між всіма учасниками ринку банківських послуг. Через відсутність довіри, в умовах високих відсоткових ставок та значних обсягів коштів на руках у населення продовжується відплив депозитів з банків, в умовах суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Внаслідок відсутності впевненості у подальшій долі діючих банків продовжує лишатись замороженим навіть ринок міжбанківських кредитів. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Навіть проголошення переходу від етапу «очищення» банківської системи до більш конструктивного етапу забезпечення її стабільності та формування умов розвитку економіки може суттєво покращити рівень довіри».
На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, це насамперед пов’язано з довірою українців до дій Національного банку та урядових структур щодо стабілізації макроекономічної ситуації.
У ході обговорення учасники засідання Клубу банкірів домовилися про координацію зусиль банківської спільноти щодо розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України, профільними комітетами Верховної Ради для транспарентності рішень, які ними приймаються, і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі України. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших тем і проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.

Приватні вугільні компанії на практиці продемонстрували, що українські шахти можуть працювати ефективно, розвіявши міф, що через складність гірничо-геологічних умов в Україні вуглевидобування можливе лише при державному дотуванні. Сьогодні, коли надання державної підтримки вугільній промисловості Угодою про асоціацію і нормами СОТ в принципі не забороняється, але має ряд обмежень, виникає запитання, чи цікавий державі такий досвід і як вона його використає? Читайте більше у коментарі  к. е. н.,  провідного наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури
О.Ф.Ляшенко «Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС» газеті «День» 28 жовтня 2015 р.

Державний протекціонізм фермерства існує в усіх країнах Європи: «Хочете жити, як у Європі? Тоді робіть, як в Європі, у тому числі щодо українського селянина». Наскільки готовий український аграрій до відкриття кордонів та дуже близької конкуренції? Що зроблено і ще можна зробити, аби підготуватися до цього?
Читайте у інтерв’ю д.е.н., головного наукового співробітника відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України Л.В. Молдаван Укрінформу 27.10.2015 р.