Ухвалений у січні цього року закон про реінтеграцію Донбасу спричинив чергову хвилю дискусій про пріоритети та інструменти політики щодо окупованих нині територій і майбутньої деокупації.

За політичними баталіями довкола цього закону залишився майже непоміченим факт затвердження наприкінці 2017-го Кабінетом міністрів Державної цільової програми відновлення та розбудови миру в східних регіонах України, розробленої Міністерством з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб. Між тим саме Програма стосується конкретних змін, які мають відбуватися вже сьогодні в якості життя людей і конкурентоспроможності територій Донецької та Луганської областей, що перебувають під контролем України. Причому позитивних змін, відсутність яких, власне, робитиме більш проблематичними і процеси деокупації.

Та чи відповідає Програма рівню стратегічних викликів? Читайте більше у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці    Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігової  “Відновлення без статегії: чи є шанс збудувати новий Донбас?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 5 лютого 2018 р.

26 січня 2018 року в Інституті економіки та прогнозування  Національної академії наук України відбулося засідання Клубу банкірі, присвячене темі «Тіньова економіка в Україні – причини і наслідки».

Тон дискусії задав директор Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, академік Валерій Геєць, звернувшись до відомої книги Ернандо де Сото «Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає тільки на Заході і зазнає поразки у решті світу».

Учасники заслухали доповіді завідувача сектору інституційної економіки Інституту економіки та прогнозування НАН України, професора, доктора економічних наук Олега Яременка «Природа тіньової економіки в Україні”; директора економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування  Національної академії наук України, доктора економічних наук Ярослава Жаліла «Тіньова економіка як “інституційна пастка” на шляху економічної модернізації»; заступника начальника управління економічної стратегії департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України – начальника відділу з питань економічної безпеки, детінізації економіки та статистики, кандидата економічних наук Олени Дубровіної про результати моніторингу рівня тіньової економіки в Україні; кандидата економічних наук, члена Економічного дискусійного клубу Євгена Олейнікова про досвід боротьби з тіньовою економікою в інших країнах; доктора економічних наук Віктора Мандибури про зв’язок між тіньовою економікою та корупцією.

У обговоренні взяли участь президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидат економічних наук Анатолій Дробязко, третій Президент України Віктор Ющенко, виконуючий обов’язки голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, аналітик-консультант  Ігор Шумило, голова Правління банку «Глобус» Сергій Мамедов та інші.

Детальніше про обговорення читайте тут

 Фінансово-економічний потенціал успішного співробітництва між КНР та Україною в контексті реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» обговорювався в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (ІЕПр НАНУ) на круглому столі, що відбувся 23 січня 2018 р. за участі провідних науковців з Інституту світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук (ІСЕП КАСН), які вперше відвідали Україну з робочим візитом.

Інститут світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук представляли його очільник Чжан Юйєнь, заступник директора департаменту міжнародної стратегії ІСЕП Рен Лін, старший науковий співробітник відділу міжнародної стратегії Лу Гуосюе, а також наукові співробітники відділу міжнародної політичної економії Тіень Сю та Лю Вей.

Окреслені та визначені в процесі проведення круглого столу перспективні напрями та механізми потенційної взаємовигідної співпраці були імплементовані до «Меморандуму про взаєморозуміння між Державною установою «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України» та Інститутом світової економіки та політики Китайської академії суспільних наук», який, з української сторони підписав директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік  В.М. Геєць, а з китайської сторони – директор Інституту світової економіки та  політики КАСН Чжан Юйєнь.

Детальніше читайте тут

18 грудня 2017 р. у Києві відбувся міжнародний семінар, присвячений використанню моделі TIMES-Україна для прогнозування розвитку вітчизняної енергетики на довгострокову перспективу, за результатами цьогорічної співпраці Інституту економіки та прогнозування  НАН України з Українсько-данським енергетичним центром і Данським енергетичним агентством.

Розроблення моделі TIMES-Україна стартувало в Інституті економіки та прогнозування НАН України понад 10 років тому в рамках науково-технічних проектів Національної академії наук України. Відтоді ця модель використовувалася в низці національних документів стратегічного характеру. 

Провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Інституту, к. т. н.  О.А.Дячук представив можливості використання моделі TIMES-Україна, зокрема, для оцінювання ключових показників ефективності Енергетичної стратегії України. 

Більше читайте тут

Формування ефективної національної інноваційної системи сьогодні є одним з найважливіших завдань для урядів більшості країни, в т.ч. країн Східного партнерства. Визначення напрямів інноваційної політики держави, в свою  чергу, вимагає володіння об’єктивною інформацією щодо стану інноваційної діяльності, бар’єрів та шляхів їх подолання.
Аналітичними інструментами інноваційної політики, що широко використовуються у світі, є Глобальний інноваційний індекс, Європейське інноваційне табло тощо. Вони, як правило, складаються з досить легко порівнюваних індикаторів, що охоплюють ресурси на вході в інноваційну систему (освіта, інфраструктура, обсяги ДіР і т.ін), та індикатори результативності (високотехнологічний експорт, патентна активність тощо). Водночас вони не дають розуміння регулювання, інструментів, інститутів та процесів, які сприяють або перешкоджають інноваційній діяльності. З огляду на це Європейська економічна комісія ООН розпочала розробку індексу інноваційної політики для країн Східного партнерства.

З метою експертного обговорення можливостей використання запропонованого індексу та розрахунку його складових 14 грудня 2017 року в ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було проведено методологічний семінар «Інноваційна політика та розробка індексу інноваційного розвитку для країн Східного партнерства».

Роботу міжнародного семінару розпочав заступник міністра освіти і науки М.В.Стріха. Учасників семінару привітали директор Інституту економіки та прогнозування академік В.М.Геєць, керівник проекту з промислового та інноваційного розвитку Офісу реформ при Кабінеті Міністрів України О.В.Болібок, які наголосили на актуальності цього заходу для України  та важливості залучення вітчизняних фахівців до міжнародного експертного співтовариства.

У роботі семінару взяли участі експерти з Білорусі, Великої Британії, Вірменії, Грузії, Молдови, України, а також фахівці Європейського банку реконструкції та розвитку, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейської економічної комісії ООН тощо. Україну представляли генеральний директор директорату інноваційної діяльності та трансферу технологій Д.Ю.Чайка, директор департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі А.В.Демчук, фахівці Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації  та Інституту економіки та прогнозування тощо.

Голова секції з розвитку інноваційної політики Європейської економічної комісії ООН Андерс Йонсон у своїй доповіді визначив спільні для країн Східноєвропейського регіону проблеми інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Д.е.н., проф. І.Ю.Єгоров (ІЕП НАНУ) більш детально розповів про стан інноваційного розвитку в Україні та особливостях застосування методології Європейського інноваційного табло в країнах регіону. В свою чергу Мартін Поспісіл (ЄБРР) ознайомив учасників з методологічним підходом ЄБРР до вимірювання інноваційного розвитку  та знаннєвої економіки.  Патрік Прузинські (ОЕСР) свою доповідь присвятив методології формування індексу політики щодо розвитку МСП.

Проф. Славо Радошевич (Велика Британія) презентував структуру та методологію побудову індексу інноваційної політики, метою якого є вдосконалення інноваційної політики в різних країнах, сприяння обміну досвідом та належними практиками інноваційної політики та стимулювання політичного діалогу між різними стейкхолдерами. Передбачається, що індекс вимірюватиме чотири складові: систему державного управління інноваційним розвитком; інструменти інноваційної політики; процес формування інноваційної політики; інституційну спроможність у сфері інноваційної політики. Кожна складова оцінюватиметься за шестибальною шкалою на основі якісних даних.

За підсумками семінару експерти з різних країн наголосили на важливості запровадження індексу у практику з метою підвищення ефективності національної інноваційної політики.

Підготовлено Григою В.Ю., Рижковою Ю.О.

Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” закінчив НДР “Ресурсні можливості розвитку аграрного сектора економіки України” (керівник —  завідувач відділу, д. е. н. Шубравська О.В). Тема виконувалася з IV кв. 2014 р.  по ІІI кв. 2017 р.

Довідка про новизну по НДР “Ресурсні можливості розвитку аграрного сектора економіки України”

Презентація

Члени Клубу банкірів і всі небайдужі до стану справ у вітчизняній банківській системі, хто регулярно бере участь у засіданнях Клубу, добре знають, що у фокусі уваги під час обговорення перебувають найактуальніші, найгарячіші питання сучасного банківського життя. Але коли закінчується рік, цілком природно виникає бажання як проаналізувати все, що відбулося упродовж нього, так і трошки зазирнути у майбутнє, поміркувати над стратегією розвитку банківської системи, її можливостями і перспективами. Саме тому для свого засідання, яке відбулося 8 грудня 2017 р. у приміщенні Університету банківської справи, рада Клубу банкірів обрала тему: «Банківська система України через 5 років. Можливі сценарії». До участі у засіданні були запрошені представники Ради Національного банку, комітетів Верховної Ради, керівники провідних вітчизняних банків, страховики, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

Першу доповідь, з огляду на тему засідання, виголосив старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к. е. н. Євген Бублик:  «Під впливом глобальних та регіональних факторів: банківська система України через п’ять років». Доповідач зауважив, що “на розвиток вітчизняної банківської системи помітним чином впливають також глобальні та регіональні тренди. Зокрема, скорочення кількості банківських установ та відділень, зростання частки NPL, зниження частки кредитів у економіці та замороження банківського інвестиційного кредитування – процеси поширені на європейських ринках. Звичайно, специфічні внутрішні події та обставини суттєво поглибили негативну сторону цих процесів, проте глобальні тренди визначатимуть напрями розвитку вітчизняного банківського ринку й протягом наступних п’яти років. Відповідно революційний характер технологічних змін на світових банківських ринках формує вагомі виклики для регуляторів банківського ринку України. Потрібно забезпечити не тільки подолання існуючих на ньому проблем, відтворити повноцінну структуру ринкових інститутів та інструментів, але й забезпечити у найближчі п’ять років адекватне регулювання”.

Читайте більше тут

6 грудня 2017 року в конференц-залі Інституту економіки та прогнозування НАН України відбувся українсько-німецький семінар «Оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини». Семінар був організований в рамках спільного проекту «Оцінка оцінювання наукових організацій в Україні: можливе використання досвіду Німеччини (Eval-Science)», що фінансується Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини.

Під час семінару були представлені та обговорені результати виконання першого етапу спільного проекту. Д-р екон. наук., проф. Ігор Єгоров доповів про результати оцінювання наукових організацій НАН України за новою методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, розробленою відповідно до Концепції розвитку НАН України на 2014–2023 роки. Проф. Ютта Гюнтер з Бременського університету у своїй доповіді «Досвід Асоціації Ляйбниця в оцінюванні наукових установ: проблеми та досягнення» акцентувала увагу на питанні відбору членів експертних комісій та проблемах щодо запобігання конфлікту інтересів, особливостях оцінювання наукових підрозділів та практичних наслідках оцінювання установ Асоціації Ляйбніца.  Крім цього, вона повідомила про напрями вдосконалення методики оцінювання Асоціації Ляйбниця, зокрема – щодо розподілу критеріїв оцінювання на основні та другорядні з урахуванням типу та тематичної спрямованості установи, а також щодо запровадження групового оцінювання, що дасть можливість зекономити кошти на проведення оцінювання міжнародними експертами.

Д-р фіз.-мат. наук Олександра Антонюк з Інституту математики зробила огляд поточної процедури оцінювання з урахуванням ролі та функцій офісу оцінювання наукових установ НАН України та визначила напрями вдосконалення цієї процедури.

Під час дискусії к.е.н., с.н.с Віталій Грига звернув увагу на проблеми оцінювання діяльності адміністрації наукових установ та можливі наслідки негативного оцінювання. Н.с. Юлія Рижкова наголосила на проблемі з підготовки висновків експертними комісіями під час проведення оцінювання. Учасники також обговорили питання оцінювання публікаційної активності та необхідності забезпечити баланс між кількістю та якістю публікацій, адже суто формальний підхід до оцінювання кількості суттєво зменшує не лише якість публікацій, а й мотивацію до наукової роботи взагалі.

За підсумками семінару було визначено, що максимально об’єктивне оцінювання наукових установ є одним з основних завдань реформування наукової сфери в Україні. Врахування досвіду Німеччини, проблеми та шляхи його вирішення буде корисним для вдосконалення оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України.

Також учасники обговорили плани роботи з реалізації проекту на 2018 рік.