Новини Інституту

8 серпня 2016 р. одним з гостей студії радіопрограми «Донбас.Реалії» на «Радіо Свобода», присвяченій темі «Чи можливий успішний Донбас без промисловості?»,  була старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігова.

Слухайте більше  тут

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості  : наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М.Гейця та чл.-кор. НААН України Т.О.Осташко ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2016. – 184 с.

ISBN 978-966-02-7973-5

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості
Завантажень : 482

 У доповіді аналізуються економічні, екологічні та науково-технічні чинники, що зумовлюють успішність імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Представлені рекомендації щодо розвитку вітчизняного експорту у ЗВТ з ЄС, модернізації вітчизняної промисловості та транспорту, сільського господарства, інститутів споживчого ринку, механізмів фінансової підтримки бізнесу та забезпечення інноваційного розвитку в контексті євроінтеграційних процесів. Запропоновані підходи до імплементації положень Угоди, які стосуються сільського розвитку та збереження довкілля.

Для представників державних органів управління, галузевих асоціацій та бізнесу, науковців, викладачів ВНЗ.

Зміст

Резюме (українською та англійською мовами)

Наша країна продовжує представляти інтерес для світової економіки як гравець на ринку високотехнологічних товарів. Але, як каже народна мудрість: «Не все те золото, що блищить». Українські індустрії, що позиціонуються як високотехнологічні, зокрема фармацевтика, тому підтвердження.

Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. О.Б.Саліхової та аспірантки Інституту  Д.Дуюн “Нереальна високотехнологічність української фармацевтики” розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26 липня 2016 р.

22 липня 2016 року Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів круглий стіл на тему: «Ратифікація Паризької угоди: що далі?». Урядовці, експерти, науковці, зарубіжні фахівці та представники бізнесу дискутували про майбутні заходи, необхідні для того, щоб скористатися усіма перевагами угоди та адаптуватися до кліматичних змін.  Із напрацюваннями сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України з цього питання, які проводилися за підтримки проекту USAID “Муніципальна енергетична реформа” виступив с.н.с., канд.техн. наук О.А.Дячук.  Він зазначив, що боротьба зі зміною клімату полягає в запровадженні низьковуглецевого розвитку, а це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.

Пропонуємо детальніше ознайомитися із виголошеною на круглому столі доповіддю «Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України».

Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень, чл.-кор. НАН України  О.М.Бородіна, перебуваючи у Польщі з діловим візитом по Програмі сільського розвитку взяла участь у громадському польсько-українському діалозі “Незалежність і світ цінностей”, який відбувся 15 липня 2016 року у Щецині.

Організаторами такого діалогу, присвяченого 25-річчю незалежності України, стали Фундація розвитку місцевої демократії (FRDL) та Центр громадського діалогу «Переломи» (Польща). Лейтмотивом обговорення власне  і стали категорії “незалежність” та “цінності” і питання, чи можливо побудувати незалежну державу та вільне суспільство без потужних фундаментів у світі цінностей.

У громадському діалозі з української сторони брали участь професор Олена Бородіна (Інститут економіки та прогнозування  Національної академії наук України) та Олена Газізова (Інститут Демократії ім. Пилипа Орлика). З польської сторони – отець Олександр Хауке-Ліговські (домініканець, натхненник домініканства в Україні після 1991 року) і Марек Таласевич (екс-воєвода Західного Помор’я).

Модератор зустрічі Пшемислав Фенрих (FRDL) наголосив, що у серпні Україна відзначатиме 25-річчя своєї незалежності і Польща святкуватиме разом з Україною. Учасники діалогу зійшлися на думці, що Польща від початку підтримувала українські прагнення до незалежності. Вона була першою державою у світі, що визнала незалежну державу Україну і стала послом України у Європі. Польща підтримувала і підтримує демократичні реформи, створення громадянського суспільства в Україні, процвітання українського села. Розбудова незалежної української держави уже чверть століття здійснюється за підтримки  польських неурядових організацій, органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Спільно оцінюючи минулі роки, різні історичні події, Польща та Україна мають винести спільні уроки з тим, щоб у майбутньому  ефективно зміцнювати гарні відносини між нашими народами і державами незважаючи на зовнішні обставини. Обговорювалися основні шляхи як захистити себе, коли світ цінностей у розбудові злагоди, рівноправної співпраці, поваги прагнень  до незалежності деякими  країнами зневажається.

13 липня 2016 р. відділ грошово-кредитних відносин Інституту разом із громадською організацією «Клуб банкірів» провели круглий стіл на тему: “Монетарне стимулювання економічного розвитку України: оцінки і механізми”.

У роботі круглого столу взяли участь науковці Інституту, провідні вчені-економісти, представники фінансового ринку та центральних органів виконавчої влади.

Директор Інституту, академік НАН України Валерій Геєць у вступній доповіді на тему «Міжнародна фінансова допомога для України: реальна політика» акцентував увагу на кореляції між показниками реальної грошової маси та виробництва промислової продукції у 2008 р. – 5 місяців 2016 р., зробивши висновок про те, що причиною збільшення пропозиції грошей в економіці стало не проведення певної грошово-кредитної політики, а зміна кон’юнктурних циклів у економіці. Також він підкреслив, що в Україні потрібно реалізувати проект фінансової інституції за прикладом європейського інвестиційного банку, щоб задіяти наявні в країні фінансові ресурси та підвищити загальний рівень довіри до банківської системи.

Заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко зосередив увагу на конкретних інструментах, які б сприяли стимулюванню кредитування та стійким темпам економічного зростання в Україні. Він згадав про зареєстровані у ВРУ законопроекти щодо змін, які б дозволили зменшити ризики банків при кредитуванні.

Основну увагу директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук приділив монетарній політиці, яку застосовував НБУ в умовах високих інфляційних тисків. Також він підкреслив, що виведення неплатоспроможних банків з ринку є необхідною умовою для підтримки стійкості банківської системи.

Професор ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» М. Савлук акцентував увагу на необхідності законодавчої зміни основних функцій НБУ для розширення відповідальності центрального банку за стан економіки.

Заступник голови правління Агентства з рефінансування житлових кредитів Зінаїда Беляєва як ключову проблему виділила зниження попиту підприємств на кредити через падіння економічного зростання та розглянула можливі виходи з ситуації через модернізацію фінансового сектора і застосування нових для України фінансових інструментів.

В ході дискусії учасники круглого столу приділили увагу проблемам цільового рефінансування комерційних банків, залучення депозитів під високі процентні ставки, спекулятивним умовах розміщення депозитних сертифікатів НБУ, можливостям створення фінансових інститутів розвитку для стимулювання кредитування реального сектора економіки та багатьом іншим питанням, що стосуються монетарного стимулювання економічного розвитку в Україні.

  тп

оппоьтбь

Держава усіляко стимулює “максимізм” при формуванні територіальних громад, за якого міста і селища ініціюють об’єднувальні процеси з навколишніми селами. Активно просувається підхід “район — одна об’єднана громада”. При цьому селам не гарантується належний статус у новостворених громадах, тож вони часто не хочуть об’єднуватися, побоюючись залишитися без ресурсів на периферії. Орієнтація на жорстке дотримання схвалених урядом перспективних планів, в основі яких лише економічний розрахунок, подеколи виглядає як безальтернативність. Водночас надзвичайно важливо всіляко підтримати саме енергію громад, які визначили свою позицію. Адже головна мета реформи місцевого самоврядування, про яку не слід забувати, — організовуючи людей навколо місць їхнього проживання, всіляко сприяти їхній спільній діяльності для зміни на краще життя в містах і селах, починаючи зі своєї вулиці.

Більше про об’єднані громади, їх критерії та реалії існування, про досвід інших країн у цьому питанні читайте у статті  д-ра екон. наук, головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.Л.Попової  “Реформування громад: “добровільність” без альтернативи“,  опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 липня 2016 р.

Питання низьковуглецевого розвитку лежить на перетині економіки, екології та енергетики і напряму стосується того, на якій планеті і в якій країні житимемо за десяток років ми самі, наші діти та внуки.

Щоб переконатися в тому, що Паризька кліматична угода та низьковуглецевий розвиток України, до якого прагне наша держава – це насправді важливо, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалась зі старшим науковим співробітником Інституту економіки та прогнозування НАН України Олександром Дячуком – учасником одразу декількох робочих груп, що розробляють План дій з низьковуглецевого розвитку України.

Читайте більше – у інтерв’ю с.н.с., канд. техн. наук Інституту економіки та прогнозування НАН України О.А.Дячука “Щоб залучати інвестиції в “зелені” технології, Україна має переглянути задекларовані цілі щодо обмеження рівня викидів парникових газів” (опубліковано 8 липня 2016 р. на інформаційному порталі «ЖИТЛО in. ua»).

Часто можна почути й прочитати про те, що Україні необхідне своє “економічне диво”. Під економічним дивом зазвичай розуміють дуже швидкий і сталий розвиток упродовж досить тривалого часу. Таке диво демонстрували Німеччина в післявоєнні роки, Японія з середини 50-х до початку 70-х років минулого століття, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг у 60–90-х роках ХХ століття, Китай, який мав упродовж кількох десятиліть середній приріст ВВП, близький до 10%, та ін. Україна ж продемонструвала інше “економічне диво”. В історії ще не було такого випадку, щоб країна, яка входила за рівнем індустріального розвитку до першої десятки країн, через чверть століття втратила значну частину свого промислового потенціалу, понад третину ВВП, що є одним із найгірших у світі результатів економічної динаміки за цей період, і ввійшла до числа найбідніших країн Європи. Як це може бути? Це справжнє диво з від’ємним знаком, гідне не меншої уваги, ніж інші дива.
Читайте більше у статті  чл.-кор.  НАН України,  заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»А.А. Гриценка  “Українське економічне диво”, або Куди ведуть реформи?”, опублікованій у газеті  “Дзеркало тижня. Україна” 18 червня 2016 р.

Намагаючись відновити державне управління промисловим розвитком, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив створити в складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України департамент промислової політики. Ті функції та завдання, які мають бути покладені на департамент, виходячи із нагромаджених проблем в цій сфері, «потягнуть» на подвиг Геракла, що вичистив Авгієві конюшні…

Завдяки яким інструментам державного управління промисловим розвитком можна вилікувати «хронічні хвороби» національної промисловості? У індустріальних країн є певні рецепти…

Читайте більше у матеріалі провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н. О.Б.Саліхової «Мистецтво бонсай, або Створення Департаменту промислової політики», вміщеному на сайті журналу «Економіст» 13 червня 2016 р.