11 травня 2022 року Інститут економіки та прогнозування НАН України та Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь) підписали Меморандум про співробітництво. Документи сторони підписували паралельно в Києві та Неаполі у режимі Zoom-конференції. У Неаполі українську сторону представили представники консульства України, Інституту економіки та прогнозування, а також волонтерської організації, яка опікується наданням допомоги українським біженцям.
Перед підписанням Меморандуму в Києві
Керівники обох інститутів – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура (Roberto Paura) перед підписанням Меморандуму висловили впевненість у перемозі у війні, що триває в Україні, та підкреслили важливість своєчасної підготовки до повоєнного відродження України з урахуванням її нового місця у майбутній світовій системі.
Меморандум передбачає широкий спектр заходів, щодо яких обидві наукові організації можуть тісно співпрацювати. Зокрема, йдеться про підготовку спільного дослідження політико-економічних наслідків війни проти України як для України, так і для Європейського Союзу та світу загалом. Таке дослідження може стати складовою частиною загального проєкту економічного відродження України.
Підписантів вітає Максим Коваленко
Генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко у своєму виступі розповів про наявні ділові україно-італійські зв’язки, в тому числі в галузі освіти та науки і підтвердив повну підтримку їх розвитку з боку українських дипломатів. У виступі було наголошено на значенні таких партнерських відносин для просування євроінтеграційних прагнень України. Окремо М. Коваленко підкреслив, що справжнім скарбом України є її народ, який з упевненістю дивиться у своє та загальноєвропейське світле майбутнє. Генеральний консул зазначив про конкретні напрями співпраці, які завжди можуть знати необхідну дипломатичну підтримку.
Олександр Шаров і Роберто Паура із підписаним Меморандумом
Сторони підписали окремі примірники Меморандуму (який після цього набрав чинності), зі сподіваннями на обмін цими документами при особистій зустрічі у мирному майбутньому.
Валерій Геєць щойно теж підписав Меморандум
Координаторами спільних заходів призначені заступник керівника Італійського інституту майбутнього з питань міжнародного співробітництва Вінченцо Торре (Vincenzo Torre) та заступник директора Інституту економіки та прогнозування, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін.
Зліва направо: Роберто Паура, Даніела Порпільо (віце-президент та співзасновник ІІМ) та Адріано Козоліно
До співпраці між інститутами долучився також науковий “Журнал європейської економіки” (Тернопіль), де часто публікуються статті вчених Інституту економіки та прогнозування НАН України, а також вони є членами редакційної колегії. Нині ж головний редактор журналу професор Євген Савельєв оголосив про включення до складу редакційної колегії також італійського вченого, керівника Центру європейських досліджень Італійського інституту майбутнього, доктора Адріано Козоліно (Adriano Cozzolino). Зі свого боку А. Козоліно висловив впевненість у тому, що така тісна співпраця трьох установ сприятиме підвищенню рівня знайомства обізнаності наукових спільнот наших країн щодо досліджень та напрацювань кожної сторони.
І. Шешньова
Представниця волонтерів, менеджер із міжкультурного спілкування І. Шешньова підкреслила, що українські та італійські волонтери сьогодні докладають усіх зусиль не тільки задля прийому та розміщення українських біженців, а і сприяють встановленню двосторонніх зв’язків, спрямованих на позитивні результати у майбутньому.
Також співробітники обох наукових
установ обмінялися думками стосовно конкретних напрямів співпраці.
У заключному слові координатори заходу – В. Торре та О. Шаров – подякували усім присутнім за продуктивну співпрацю і висловили сподівання щодо того, що вже найближчим часом рамкові умови Меморандуму наповнять конкретні дії.
Науковці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (д.е.н Небрат В.В., д.е.н. Супрун Н.А., к.е.н. Курбет О.П., к.е.н. Боднарчук Т.Л.) взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Публічне управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні» ( (15–28.04.2022 р., організатори: Аналітично-консалтинговий центр публічного врядування і права, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут вищої освіти НАПН України, Український Центр суспільного розвитку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Національний університет «Львівська політехніка», Фундація європейських і безпекових досліджень, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Ужгородський національний університет, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Державного університету «Одеська політехніка» та ін.).
Результати наукових досліджень та позиція Інституту були представлені на тематичних секційних засіданнях «Гуманітарні та наукові детермінанти розвитку України в умовах війни і в поствоєнний період» (програма секції 5) та «Публічне управління у сфері освіти в умовах війни та в поствоєнний період»
Зокрема, д.е.н. Небрат В.В. у своїй доповіді «Роль науки у забезпеченні повоєнного відновлення та розвитку економіки: історичний досвід успішних країн» наголосила, що українське суспільство, освітяни та науковці, вся система державної влади стоять перед необхідністю усвідомлення нової реальності, означеної вторгненням російської армії з багатьох напрямів на нашу територію з використанням усіх видів наступальної зброї. Необхідно прийняти той факт, що для України, незалежно від термінів і умов досягнення миру, сусідство з росією означає постійну воєнну загрозу. Розпочата 24 лютого 2022 р. повномасштабна збройна агресія та характер дій ворога в тимчасово окупованих районах засвідчили, що політичні наміри російської федерації не обмежуються захопленням території чи оволодінням ресурсами та виробничим потенціалом. Метою ворога є знищення української державності та ідентичності, встановлення політичного верховенства та розширення імперського простору, насадження шовіністичних ідеологем «руського міра» та реставрація радянського тоталітаризму.
За таких умов місія науково-освітянської еліти полягає в тому, щоб позбутися хибного наративу про «повоєнну відбудову» як розвиток суспільства та економіки в мирних умовах, повернення до звичного стану речей. Натомість необхідно виробити стратегію протистояння, захисту, збереження і розвитку України в умовах воєнної загрози, сусідства з агресором. Міжнародний позитивний досвід повоєнної відбудови країн, економічного розвитку в умовах постійної воєнної загрози та досягнення при цьому структурного оновлення та системної модернізації національного господарства безпосередньо пов’язаний із державною політикою підтримки науки, освіти та інновацій; стимулюванням науково-технічних розробок та нових виробництв; забезпеченням синергії людського потенціалу нації та розвитку наукових досліджень. Для України життєво необхідним є усвідомлення важливості, вивчення та імплементація успішних практик у галузі формування людського інноваційного потенціалу, науково-технологічного забезпечення структурної перебудови та розвитку економіки на нових засадах.
Післявоєнна
відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної
модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних
трансформацій та економічної реконструкції має задаватися
європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у
Європейському Союзі.
Ще на початку березня уряд розпочав роботу над формуванням низки спеціалізованих Фондів відновлення країни у зв’язку зі збройною агресією Росії. Наразі передбачено акумулювання коштів за групами найгостріших проблем, спричинених війною. Проте ці напрями все ж потребують ретельного обґрунтування, виходячи з певних критеріїв.
Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС та прагнення України отримати статус країни-кандидата вже в червні цього року, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері.
Читайте більше у статті д.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ О.Ю. Снігової “Як організувати відновлення України з прицілом на ЄС”, опублікованій 3 травня 2022 р. в“Економічній правді”.
Відділ соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України, розуміючи нагальність питань щодо викликаної війною хвилі міграції та вимушеного закриття підприємств і бізнесів, проаналізував основні тенденції на ринку праці України та ситуацію з українськими біженцями станом на квітень із використанням доступних джерел інформації.
Першочерговим завданням відновлення економіки є мінімізація наслідків гуманітарних проблем та збереження людського потенціалу, який є вагомим джерелом ділової активності та убезпечення найважливіших державницьких функцій. Пошук можливостей слід розпочинати якомога раніше, ще під час самого конфлікту, їх використання сприятиме відродженню інституцій, ринків та підприємств; реконструкції інфраструктури; відновленню довіри і сподівань.
Організація
Consensus Economics, заснована 1989 року, щомісяця опитує понад 700
економістів і організацій з усього світу – для узагальнення глобальних
економічних оцінок і прогнозів. Опитування Consensus Economics охоплюють
індивідуальні та консенсусні оцінки змін таких макроекономічних
показників, як ВВП, інфляція, виробництво, відсоткові ставки й обмінні
курси валют у понад 100 країнах, а також динаміки цін понад 40 ключових
товарних груп енергоносіїв і металів.
Українські вчені-економісти Валерій Геєць і Марія Скрипниченко впродовж тривалого часу залучаються як експерти до прогнозних опитувань не лише Consensus Economics, а й іншими відомими організаціями. Зокрема, вони понад 25 років співпрацюють із міжнародним проєктом ООН Project LINK.
Є втрати воєнні, а є людські у воєнний час. Наш Інститут спіткала велика й непоправна втрата – після важкої хвороби, на 66 році життя померла Ольга Миколаївна Балакірєва – людина, яка задавала тон у новітніх і затребуваних нині наукою соціологічних дослідженнях, – в Інституті та Україні…
Кандидат соціологічних наук Ольга Миколаївна працювала у відділі
моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій із часів його
створення в Інституті, а потім його очолювала
до сьогоднішнього дня… Математик за освітою і соціолог – за покликанням та
практичною діяльністю, людина із величезним досвідом праці у громадських й
міжнародних організаціях, своєрідна динамо-машина і генератор на власному
креативному паливі, Ольга Балакірєва встигала скрізь – в академічних
дослідженнях Інституту (для цього на сайті Інституту можна просто подивитися
перелік монографій та наукових доповідей, підготовлених відділом), проводячи
величезну кількість польових моніторингових досліджень – на злобу дня, які
миттєво ставали бестселерами інформаційних агенцій України, двадцять років
поспіль випускаючи (як головний редактор, натхненник, постійний автор) журнал
“Український соціум”, що після всіх реєстрацій виборов групу “Б” у переліку
фахових видань України із соціологічних та економічних наук… Врешті людина зі
своєю позицією, яка ніколи нікому не давала почивати на лаврах і засиджуватися
на одному місці…
Її не вистачатиме нашому Інституту, ця втрата непоправна!
На засіданні Президії НАН України 30 березня 2022 року з доповіддю про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ виступив директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” академік НАН України Валерій Геєць.
Доповідач зазначив, що сценарний обрахунок можливих економічних втрат України, здійснений фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України різними методами, попередньо визначає втрати України від 22 до 46% ВВП, а також втрати промислового виробництва – близько 50%, експортних надходжень – 48%, капітальних інвестицій – 45%.
Значні втрати пов’язані із колосальною кількістю вимушених переселенців. Загрозливих ознак набувають втрати екологічного характеру. Станом на 21.03.2022 в Україні необхідно реанімувати орієнтовно 85,5 тис. квадратних кілометрів небезпечних районів, що вже забруднені вибухонебезпечними предметами. За попередніми даними професійних аналітичних агенцій, за перші три тижні повномасштабного вторгнення РФ зупинили роботу від 60 до 80% підприємств України. Пошкоджена велика кількість об’єктів інфраструктури.
Також війна в Україні спричинить шок для глобального постачання продовольства. Низка експертних оцінок засвідчує, що від поставок українського зерна залежать понад 400 мільйонів людей у світі. З початку активної фази збройної агресії РФ світові ціни на продукти харчування підвищилися в середньому на 6%, а ціни на пшеницю виросли на 90%, кукурудзу – на 40%.
Війна
гостро виявила важливість мінімізації залежності від Росії щодо імпорту
ключових енергоносіїв для багатьох країн світу. Посилення енергобезпеки
знову стає базовим імперативом енергетичної політики у світі.
Втім,
кількісні оцінки втрат економіки України внаслідок воєнних дій з боку РФ
є попередніми через тривалість гострої фази війни, щоденне зростання
втрат виробничого та інфраструктурного потенціалу України й відсутність
серйозних ознак не лише завершення, а й навіть призупинення воєнної
інтервенції РФ.
Водночас, на думку науковців, важливою складовою економічної політики воєнного часу є розроблення стратегічного плану заходів із реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку, до роботи над яким обов`язково має долучитися Національна академія наук України.
За найбільш стриманими підрахункамизбитки, завдані Україні вторгненням окупантів з РФ, уже становили приблизно 300–600 млрд дол. США. З урахуванням втрат, понесених нами за 2014–2022 роки, РФ повинна відшкодувати Україні щонайменше 900–1200 млрд дол. Українські дипломатично-політичні інституції мають орієнтуватися не тільки на повернення територіальної цілісності, але й урахувати ці кошти як орієнтир для компенсації за завдані збитки.
Швидше за все, добровільного відшкодування коштів Росією не буде, тож санкції мають і надалі посилюватися нашими євроатлантичними партнерами, з одного боку, а з іншого — активи РФ повинні надходити до держбюджету України як репарації за завдані збитки. Крім того, в подальшому для повної компенсації необхідно разом з євроатлантичними партнерами впровадити простий і ефективний механізм – доходи від усього, що РФ продає на зовнішніх ринках (нафти, газу, золота, металів тощо), мають надходити на спецрахунок, з якого 50% перераховується Україні, а 50% – на закупівлю товарів для РФ невійськового і неподвійного призначення (обмін ресурсів на продовольство і ліки).
16 березня 2022 р. спільнота United People Globalорганізувала захід #UnitedForUkraine, що мав на меті інформування міжнародної спільноти про війну в Україні та можливі шляхи допомоги українському народові. До нього доєдналися близько 80 учасників з різних куточків світу, зокрема, Іспанії, Пакистану, Грузії, Індії, деяких африканських країн. United People Global – міжнародна спільнота, метою якої є заохочення та залучення людей до того, щоб зробити світ кращим. Це досягається різними способами, але насамперед сприяючи досягненню цілей сталого розвитку (ЦСР).
“UKRAINE NOW: the war, that’s changing the world” – так називалася презентація членкинь спільноти з України – Богдани Капіци, Наталії Ушкевич, а також наукової співробітниці відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” к.е.н. Олександри Курбет.
Олександра Курбет розповіла про початок
повномасштабного воєнного нападу росії на Україну, зауваживши про безглуздість
причин нападу, наголосивши на терористичних методах ведення війни російською
армією, загибелі цивільного населення, дітей та вагітних жінок, катастрофічних руйнуваннях
цивільної інфраструктури, переслідуваннях та вбивстві журналістів та
активістів. Доповідачка зазначила, що війна триває вже вісім років і Україна та
кожен українець сьогодні виступають щитом для усього демократичного світу, захищаючи
мир та демократію від російського тероризму.
Наталія Ушкевич наголосила на ядерній загрозі через захоплення російськими військами двох атомних електростанцій, персонал яких утримується в заручниках, працює без змін і не має змоги повноцінно обслуговувати АЕС. Це становить колосальну небезпеку для всього світу, в тому числі й для росії. Розповіла про міста та села, які найбільше потерпають від звірств окупантів, – Маріуполь, Ірпінь, Бучу, Ворзель Харків.
Богдана Капіца зазначила про те, що допомогти Україні може кожен: морально, матеріально, своєю солідарною позицією та психологічною підтримкою, активністю та обізнаністю, та поділилася корисною інформацією про надійні медіаресурси, які об’єктивно висвітлюють події в Україні, а також ознайомила міжнародну спільноту з невеличким словником правильного вживання ключових назв, у якому зокрема війну названо війною, а не кризою, конфліктом абощо.
Під час обговорення піднімалося питання міжнародної підтримки, деякі присутні ділилися своїм гірким досвідом пережитих воєн. Потужна підтримка України пролунала від членкині UPG з Грузії, промова якої була пронизана глибоким співчуттям і розумінням подій, які сьогодні переживають українці. Викладені нею факти відобразили потворне обличчя держави-терориста. Присутні були вражені звірствами, які чинить держава-агресор проти мирного українського населення. І знову і знову запитували: чим можна вам допомогти?
Президент UPG Yemi Babington-Ashaye (Женева, Швейцарія) закликав усю спільноту бути активними, перестати просто говорити українцям, які вони мужні, і нарешті почати діяти. Пан Yemi порівняв Україну з родиною, на яку напав хуліган. Хіба ми можемо просто стояти і дивитись, хіба ми можемо просто спостерігати і казати “тримайтесь”? – запитав він. У зв’язку з цим Yemi Babington-Ashaye висловив негативне ставлення до відсутності рішучих дій у питанні закриття неба над Україною з боку лідерів, які виправдовують свої вагання побоюваннями щодо початку третьої світової війни. Третя світова вже почалась, зазначив він, і відбувається вона на території України. Позиція президента спільноти чітка і конкретна – потрібно вимагати закриття неба для забезпечення #noflyzone.
Важко пояснити людям, не знайомим з історією України та імперськими забаганками держави-агресора, чому почалася війна? Втім, це була лише перша зустріч. І українки – членкині спільноти спробують відповісти на нього наступної середи. Подію заплановано на 23 березня о 17:00 (за київським часом). Приєднатися можуть усі бажаючі. Для цього потрібно перейти за посиланням https://upglive.org/unitedforukraine, натиснути на віконце RSVP та зареєструватися.
Відкриття події та її закриття супроводжувалося виконанням національного гімну України.
24 февраля 2022 года без объявления войны вооруженные силы Российской Федерации осуществили акт военной агрессии против Украины. Тринадцатый день идет кровопролитная война. Разрушаются жилые дома, школы, больницы, детские дома, научные учреждения, гражданская инфраструктура. Гибнут мирные люди, в том числе дети.
Президиум РАН по существу не отреагировал на открытое письмо Президиума НАН Украины с призывом проявить присущее научному сообществу гражданское мужество, совесть, человеческое достоинство и сделать все зависящее от РАН для того, чтобы остановить агрессию Российской Федерации против Украины, принявшую форму братоубийственной войны и безумного варварства.
В этих условиях мы не считаем более возможным поддерживать отношения с РАН и настоящим заявлением объявляем о нашем выходе из состава иностранных членов РАН.
Ukrainian
English 
