Новини Інституту

Відділ державних фінансів закінчив  НДР «Консолідація державних фінансів України в умовах світової фінансової нестабільності» (керівник — зав. відділу, д.е.н. І.О. Луніна). Тема виконувалась у рамках відомчої тематики НАН України протягом I кв. 2014 р. – IV кв. 2016 р. За підсумками проведеного дослідження розроблено теоретико-методичні засади консолідації державних фінансів України у частині реформування податкової системи, бюджетно-податкового стимулювання національної економіки, системи міжбюджетних відносин з урахуванням сучасних тенденцій розвитку бюджетно-податкових систем та факторів нестабільності.

Відділ промислової політики у 2016 р. завершив науково-дослідну роботу «Неоіндустріальна трансформація промислового потенціалу України» (науковий керівник теми – завідувач відділу, д.е.н., проф. Дейнеко Л.В.). Визначено наукові засади неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу в умовах глобальних викликів, розроблено рекомендації з удосконалення промислової політики держави з метою формування у країні промислового потенціалу неоіндустріального типу, обґрунтовано пропозиції щодо створення механізмів впливу на функціонування галузей промислового виробництва в контексті неоіндустріальної трансформації промисловості України, розроблено пропозиції щодо формування фінансових механізмів реіндустріалізації економіки. Запропоновано шляхи вдосконалення управління промисловим розвитком у частині більш тісної інтегрованості екологічної політики в галузевій політиці, удосконалено організаційно-економічні механізми формування сприятливого інституціонального та інвестиційного середовища для неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу, формування сучасної промислової структури експорту та вбудовування в міжнародні ланцюжки формування кінцевої вартості в умовах глобальної конкуренції.

«Чи далеко може заїхати «Запорожець», якщо на нього поставити двигун від Rolls-Royce?», – саме з такого риторичного запитання Романа Шпека, старший радника Альфа-Банку Україна, розпочалося засідання Клубу банкірів 6 жовтня 2016 р., що проводилося в Альфа-Банку Україна. Питання було цілком логічним, адже тема зустрічі – «Впровадження нових підходів оцінки кредитних ризиків: плюси і мінуси для банківської системи і фінансового ринку» спонукала до серйозних роздумів і дискусій. «Під «Запорожцем», – пояснив Роман Шпек «можна розуміти нереформовану банківську систему, а двигун від Rolls-Royce – це передові вимоги, які презентує Національний банк».

 Було виголошено доповіді «Оцінка впливу на банківську систему України нових вимог НБУ щодо визначення кредитного ризику» (Сергій Чорнойван, начальник Управління контролю за ризиками фізичних осіб Альфа-Банку Україна); «Особливості оцінки кредитного ризику відповідно  до вимог Постанови 351: необхідність перегляду окремих вимог та основні напрями роботи банків на етапі опрацювання нових вимог” (Ірина Московчук, старший менеджер PwC Україна); зі співдоповіддю з обговорюваного питання виступив Євген Бублик, канд. екон. наук, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України.

Є.Бублик зазначив, що при запровадженні цієї  Постанови  перед вітчизняними банками постають певні ризики і виклики.  Власне Положення – це приклад кращих сучасних зарубіжних практик і містить корисні для вітчизняного банківського ринку ініціативи, а його запровадження є прогресивним кроком з точки зору визначення реальних обсягів проблемної заборгованості та зниження кредитних ризиків.

Відображення реальної картини кредитних ризиків може мати наслідками падіння капіталу та скорочення кредитної активності.

Також потребує активізації розбудова необхідної інституційної інфраструктури банківського ринку. Зокрема,  розвиток РПА. Необхідно усунути  недоліки нормативно-правового забезпечення звернення стягнення на заставлене майно, можливостей застосування спеціальних інструментів для операцій із проблемною заборгованістю (механізму сек’юритизації), поширення ринкових  інститутів, що проводять операції з проблемними активами, а також запобігають кредитним ризикам (бюро кредитних історій, кредитних реєстрів тощо), підкреслив Є.Бублик.

29 вересня 2016 р. Центр Разумкова спільно з Міжнародним інститутом бізнесу та за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні провели фахову дискусію «Монетарна політика України – джерело зростання?», де було презентовано результати дослідження “Політика монетарного розширення на підтримку зростання і розвитку”, у підготовці якого взяли участь зав. відділу грошово-кредитних відносин Інституту, д.е.н. Н.М. Шелудько та зав. відділу фінансів реального сектора, д.е.н. В.В. Зимовець.

Учасники дискусії також обговорили такі питання:

• сучасні світові тенденції, глобальні чинники і складові формування монетарної політики;
• взаємний вплив макроекономічних складових (інфляції, процентної ставки, інвестицій тощо) та результативності інструментів монетарної політики;
• особливості реалізації монетарної політики в Україні, у т.ч. з урахуванням оголошеної політики НБУ переходу до т.зв. інфляційного таргетування;
• умови та напрями посилення банківської системи для підтримки розвитку країни.

У дискусії взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, банківської та фінансової системи, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств та міжнародних організацій.

Валюта, як відомо, — відображення економіки. Тому про хвороби гривні говорити, здавалося б, немає сенсу: про них і так усе давно зрозуміло.  Остання курсова лихоманка, що струсонула ринок напередодні виділення МВФ третього, “вимученого”, траншу, — ще одне тому підтвердження: нічого нового. Ні по суті, ні за реакцією. Проте дивує одностайний висновок — стрибок курсу (з 24,8 до 26 грн/дол. і вище) був очікуваним. Чому так говорять експерти, зрозуміло. А от те, що за ними повторюють регулятори, вражає. Оскільки це, по суті, їхня власна оцінка своєї колективної роботи і якості наших реформ.

Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Курсова лихоманка: пауза між рецидивами”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  24 вересня 2016 р.

23 вересня 2016 р. у Національному банку України відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Інфляційне таргетування. Новий підхід до монетарної політики в НБУ: рішення та їх результати».

У засіданні взяли участь чимало колишніх високопосадовців Національного банку України, представники провідних вітчизняних банків України, вчені-економісти та інші.

У своїй презентації заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н С.Кораблін відкреслив, що «протягом часу свого існування гривня девальвувала відносно долара США майже у 15 разів — з 1,76 до 26 грн/дол. США. Причому приблизно 70% цього падіння припали на останні два роки. Така курсова нестійкість звичайно пов’язується з прорахунками монетарної та фінансової політики. Зокрема, вважається, що головним поштовхом до валютних проблем, як правило, виступає розбалансований державний бюджет.

У засіданні також взяли участь третій Президент України, колишній голова НБУ В.Ющенко перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської політики М.Довбенко, колишній голова НБУ В.Стельмах, д.е.н., професор В.Козюк, колишній директор департаменту монетарної політики НБУ Н.Гребеник, президент Українського товариства фінансових аналітиків Ю.Прозоров, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України, екс-голова Ради НБУ В. Геєць.

Більше читайте тут

83,4% українських учнів хоча б один раз упродовж життя вживали якісь алкогольні напої. Для 15-річних цей показник становить 78,4%, а серед 16- та 17-річних наближається до 85%. А кожен дванадцятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 9 років або раніше.

Такі результати показало соціологічне опитування “Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні” у 2015 році в рамках міжнародного проекту “Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин” (ESPAD – European School Survey Projecton Alcohol and Other Drugs, www.uisr.org.ua/espad), результати якого 20 вересня 2016 р. в українському інформагентстві УНІАН презентувала канд. соціол. наук, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», координатор проекту ESPAD в Україні О.М.Балакірєва.

Цього ж дня у Лісабоні було презентовано міжнародний звіт ESPAD–2015 р. (www.espad.org.)

• Презентація дослідження українською мовою
• Презентація дослідження англійською мовою

Ще один транш кредиту МВФ Україні цього року отримати нереально – таку думку висловила на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA  16 вересня 2016 р. к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України О.О. Сльозко.

Більше читайте тут: http://ru.golos.ua/ekonomika/esche_odin_transh_mvf_do_kontsa_goda_ukraine_poluchit_nerealno__ekonomist_3822

 http://ru.golos.ua/ekonomika/v_byudjet2017_vklyuchili_staryie_finansovyie_planyi_poetomu_ekonomicheskogo_chuda_ne

Вітчизняні реформи не можуть не дивувати — під їхній акомпанемент уже виросло перше покоління незалежної України, яке тепер оббиває пороги посольств західних країн і Китаю.  Рецепти ж реформ не змінюються. Змінюються їхні провідники. Сьогодні вони докоряють своїх попередників за незнання англійської мови.

Програма з МВФ, однак, буксує — третій її транш планувався ще минулого вересня. Але тоді не склалося в основному через бюджетно-фінансові проблеми. Потім затріщала парламентська коаліція, став очевидним провал податкової реформи, а бюджет-2016 зуміли зверстати лише під Новий рік. У січні, через війну та кризу, депутати й топ-чиновники добряче відпочили. У лютому ж парламент визнав роботу уряду незадовільною. Меморандум із ним МВФ переглядати не став.

 Новий уряд здавався налаштованим рішуче. Один із перших його кроків став і найбільш радикальним — для всіх споживачів було встановлено єдину ціну на газ. Ця ринкова атака мала розблокувати програму розширеного фінансування (EFF). Тим паче що вона нас до того й не зобов’язувала. Однак МВФ цей радикалізм оцінив по-своєму — місію в Київ відправив, але грошей… не дав.
Більше читайте у статті  д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Навіщо нам гроші МВФ?“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 27 серпня 2016 р.

Референдум про членство Великої Британії в Євросоюзі, що завершився перемогою прибічників Brexit, яскраво продемонстрував відсутність консенсусу в британському суспільстві щодо подальшого шляху його розвитку.  Аж ніяк не применшуючи значущості нинішніх проблем занадто бюрократизованого і зарегульованого Євросоюзу серед мотиваторів заперечення британцями євроінтеграції, все ж таки незайвим буде поглянути на проблему в історичному контексті. Річ у тім, що в Brexit-2016 дивним чином спливають привиди, здавалося б, давно забутих протиріч індустріальної “молодості” Об’єднаної Європи, дуже актуальних і для сьогоднішньої України.
Більше читайте у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігової  “Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна”  20 серпня 2016 р.