Новини Інституту

У засіданні під такою назвою, що відбулося 9 грудня 2016 р. в Посольстві Угорщини в Україні, взяли участь співробітники відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні пан Ерно Кешкень підкреслив, що тема, запропонована для обговорення, є дуже важливою і актуальною саме для подальшого розвитку економіки України з урахуванням досвіду зарубіжних колег і насамперед найближчої країни – сусідки Угорщини.

Більше читайте тут

Презентація угорської системи експортного фінансування

Фінансова підтримка українських експортерів: реальні бар’єри і потенціальні можливості

Концептуальні основи формування і організації зовнішньоторгової політики України

Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови

Обговорення за такою темою у форматі круглого столу відбулося 6 грудня 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України, організованого громадськими об’єднаннями – Українська мережа сільського розвитку (президент Геєць В.М., голова координаційної ради Бородіна О.М.) та Асоціацією фермерів та приватних землевласників України (президент Томич І.Ф.). У роботі круглого столу взяли участь понад 50 осіб. Розглянуто питання взаємодії громадських організацій і науково-освітніх установ при формуванні та просуванні державної політики сільського розвитку в Україні, а також розбудови структур, виконання рішень і підготовки до чергового з’їзду Асоціації фермерів та приватних землевласників України.

Презентовано перші результати адвокаційної діяльності Української мережі сільського розвитку, зокрема щодо підтримки розвитку сімейного фермерства в Україні, яке створює реальні можливості для зміцнення сільської економіки, покращення добробуту сільських громад. Інформація про Українську мережу сільського розвитку розміщена в Інтернеті на платформі «Громадський простір» і заінтересовані особи можуть приєднуватися до неї шляхом реєстрації (http://www.prostir.ua/?news=hromadska-spilka-ukrajinska-merezha-silskoho-rozvytku-zaproshuje-do-spivpratsi). Докладніше про Мережу сільського розвитку в ЄС  див. тут

Прийняте за результатами роботи рішення надіслано до Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З коротким викладом виступів учасників круглого столу можна ознайомитися тут

1 грудня 2016 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУкраїни» відбувся круглий стіл на тему «Підприємництво як рушійна сила суспільного прогресу», організований за ініціативи відділу економічної історії Інституту У засіданні взяли участь фахівці з економічної історії, теорії та практики підприємництва, представники академічної наукової спільноти, бізнесу та провідних економічних кафедр національних університетів. У доповідях та виступах учасників розглядалися питання історичної обумовленості сучасних рис та інституційних бар’єрів розвитку підприємництва в Україні (Небрат В.В., Чуткий А.І.,); вітчизняного досвіду економічних реформ та історичних аналогій у розвитку теорії та практики підприємництва (Леоненко П.М., Борисов М.Ю.); внутрішнього змісту підприємництва як соціально-економічного феномена (Лагутін В.Д., Степаненко С.В.); еволюції теорії підприємництва та внеску представників української економічної думки в розроблення питань інституційного забезпечення підприємницького середовища (Фещенко В.М., Нестеренко О.П.); суспільної ролі підприємництва як інноваційної та соціально-відповідальної діяльності (Супрун Н.А., Баюра Д.О., Єлісєєва Л.В.), сучасних реалій та перспектив розвитку підприємництва в Україні (Гайдай Т.В., Уманців Ю.М., Петроє О.М.). У ході дискусії учасниками круглого столу було порушено проблему зміни парадигми підприємницької діяльності в ході розвитку цивілізації. Розглядались синтезуючі аспекти теорії та практики підприємництва в контексті оптимізації державної регуляторної політики та вдосконалення системи підготовки фахівців за напрямом «Економіка і підприємництво».

З матеріалами круглого столу можна ознайомитися тут

У популярній нині чорно-білій палітрі громадських оцінок національна економіка досі сприймається як така, що перебуває у глибокій кризі. На повідомлення про позитивні тренди реагують здебільшого з іронією або принаймні з недовірою, що й не дивно: їхній вплив на якість життя пересічного українця залишається практично невідчутним.

Між тим слід зважати на те, що нова хвиля економічного зростання вже не надійде ззовні, як це було у 2006-му чи 2010 р., умови для його відновлення потрібно буде ретельно вибудовувати. Тому для фахівців ці тренди мають важливе значення: вони дають змогу побачити картину майбутнього зростання, коригувати його якість, вчасно підхопити вплив сприятливих чинників. І найближчими роками саме державна політика зростання визначатиме довгострокові, на наступні десятиліття, характеристики розвитку національної економіки та суспільства в цілому.
Більше читайте  у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н  Я.А.Жаліла  “На порозі — олігархічний ренесанс?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна”  3  грудня 2016 р.

11 листопада 2016 р. з нагоди 80-річчя доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Івановича Савлука в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбувся круглий стіл «Наставник банкірів».

Саме так називають Михайла Івановича багато тих, хто сьогодні працює у банківській сфері, адже він стояв біля витоків перебудови змісту базової навчальної дисципліни «Гроші та кредит» відповідно до ринкової трансформації економіки, виховав цілу плеяду банкірів та вчених. Ще у 1986 році – за соціалізму – він захистив свою докторську дисертацію на тему «Теоретичні засади та механізм забезпечення стабільності грошей», піднявши у ній питання, які випереджали свій час. Власне його наукові праці завжди актуальні, злободенні та оригінальні. І у розбудові грошової та банківської систем України М.І.Савлук завжди надавав фахову підтримку керівництву НБУ та інших державних органів.

Ювіляра щиро вітали його учні та колеги. Привітання переросли у дискусію  про актуальні питання сучасного стану проблем грошово-кредитного регулювання національної економіки, новітні тенденції у сфері грошового обігу, зокрема електронних грошей, а також ризики практичної реалізації положень, зафіксованих у Меморандумі з МВФ.

Таке «вікно можливостей» може відкрити для України Паризька кліматична угода. Проте, як зазначали учасники дискусії в Українському кризовому медіа-центрі 2 листопада 2016 р., спрогнозувати, чи скористається ним Україна, важко.

К.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інституту економіки та прогнозування НАН України» О.А. Дячук, який був серед учасників дискусії, повідомив, що Інститут і Міністерство енергетики та вугільної промисловості України вже розробили проект енергетичної стратегії для України до 2050 року. Основні цілі стратегії – підвищення енергоефективності, більша частка відновлюваних джерел енергії і зниження викидів парникових газів.

«Зменшення викидів парникових газів – це не просто скорочення споживання вуглецевмісних ресурсів – нафти, газу, вугілля тощо. Це, у першу чергу, модернізація нашої економіки, зокрема енергетики, шляхом підвищення ефективності та використання «зелених» технологій», – наголосив він.

Більше читайте тут

«Перспективи вдосконалення організації готівкового обігу в Україні» – саме такою була тема чергового засідання Клубу банкірів в Національному банку України 24 жовтня 2016 р. Увагу учасників засідання було зосереджено на реорганізації моделі готівкового обігу в Україні, яку Національний банк затвердив у серпні цього року. Відкрив засідання Заступник Голови Нацбанку Роман Борисенко, який відкрив засідання, наголосив, що важливість цього питання – як
для банківської системи, так і економіки в цілому – важко переоцінити.

Напрями та перспективи зменшення частки готівкових розрахунків в Україні розглянув у своєму виступі к.е.н., старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАН України Євген Бублик.

Більше читайте тут

У запалі чергової метушні та владної “міжусобиці” навколо банківського Олімпу чомусь щоразу забувається питання про те, а ЯКИЙ САМЕ Національний банк потрібен Україні? Тим часом система функціонування НБУ як центрального банку держави потребує не лише подальшого вдосконалення, а й серйозного реформування – як функціонального, так і організаційного. І ця проблема набагато важливіша, аніж спір щодо персоналій.
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника ІЕПр НАНУ О.М.Шарова «Національний банк України: час справжніх реформ», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 22 жовтня 2016 р.

Відділ розвитку виробничої інфраструктури ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершив роботу над відомчою НДР «Розвиток інфраструктурних секторів як чинник реалізації пріоритетних напрямів економічної політики України» (керівник – д-р. екон. наук О. І. Никифорук).

У роботі розглянуто проблеми інфраструктурних секторів, здійснено оцінку сучасного стану та тенденцій розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури в контексті реформування економіки країни відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Коаліційної угоди та Угоди про асоціацію між  Україною та ЄС. В результаті проведених досліджень  розвинено методологічні підходи щодо оцінки ефективності функціонування та розвитку інфраструктурних секторів, а також обґрунтовано ефективні інвестиційні механізми розвитку інфраструктурних секторів з урахуванням сучасних викликів та процесів структурного реформування в економіці України.

З результатами дослідження можна ознайомитися тут