Новини Інституту

Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи
Тетяна Богдан
Ще напередодні саміту Східного партнерства, який відбувся на поточному тижні – 20–21 травня – в Ризі, з’явилась інформація щодо надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні на 1,8 млрд євро у кредитній формі, 150 млн євро безповоротної допомоги та ще 1,5 млрд – у вигляді кредитів для малого і середнього бізнесу. Загальний рівень макрофінансової допомоги, виділеної Брюсселем Києву з травня 2014-го, становитиме 3,41 млрд євро – це найбільший її обсяг для третіх країн за такий короткий період. Однак, беручи до уваги зазначені цифри, не варто забувати про головні цілі, які передбачало закріплення європейського вектора розвитку України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. І полягали вони далеко не в отриманні тих чи інших коштів від західних сусідів та навіть не в спрощенні візового режиму. Подальший євроінтеграційний процес передбачає серйозні виклики, пов’язані з проведенням глибоких соціально-економічних реформ та радикальних інституційних перетворень в Україні. Тим більше, що трохи раніше – під час квітневого саміту Україна–ЄС у Києві – сторони виключили можливість перегляду та подальше відтермінування введення з 1 січня 2016 року Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною.
Передбачена Угодою про асоціацію (УА) ПВЗВТ створить правові, економічні й організаційні засади для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і частково — робочої сили між Україною та ЄС. У перспективі надзвичайно місткий і диверсифікований ринок Євросоюзу, усунення бар’єрів для зовнішньої торгівлі, гармонізація регуляторних режимів і вдосконалення ринкових інститутів можуть стати потужними драйверами зростання української економіки. Досить згадати, що сумарний ВВП 28 країн-членів ЄС становить близько 13 трлн євро, тоді як сумарний ВВП 10 країн СНД – 2 трлн євро.
Водночас у коротко- і середньостроковому періодах імплементація УА/ПВЗВТ між Україною та ЄС породжуватиме певні економічні втрати та потребуватиме значних інвестицій. Йдеться про вихід з ринку економічних суб’єктів унаслідок посилення конкуренції з виробниками/постачальниками з ЄС та наступний перерозподіл чинників виробництва; підвищення рівня безробіття і необхідність перенавчання і працевлаштування робочої сили, що вивільнятиметься у процесі реструктуризації економіки; впровадження і дотримання стандартів ЄС (технічних стандартів, фітосанітарних норм, екологічних стандартів, стандартів соціальної безпеки), які потребують чималих зусиль та інвестицій з боку виробників товарів і послуг; реформування за зразком ЄС правової і адміністративної системи: створення нових регуляторних органів, прийняття нового законодавства, запровадження нових правил і процедур.
Читайте більше у «Дзеркалі тижня. Україна»

Науковцями відділу фінансів реального сектора (науковий керівник – д.е.н. Зимовець В.В.) у рамках виконання НДР «Фінансове забезпечення структурної модернізації реального сектора економіки України» підготовлено науково-аналітичні матеріали «Моніторинг факторів, що створюють ризики стійкості державних фінансів України», де висловлено пропозиції, що спрямовані на пом’якшення кризових явищ у сфері державних фінансів і можуть використовуватись при опрацюванні конкретних заходів зі зміцнення стійкості державних фінансів. Матеріали направлено керівним та виконавчим органам України.

Моніторинг факторів що створюють ризики стійкості державних фінансів

В Україні учасників таких проектів законодавчо не захистять, а їхніх засновників — не покарають. Детальніше про це —  у матеріалі канд. екон. наук Брус С.І. та канд. екон. наук  Бублика Є.О. “Стережіться пірамід” , опублікованому 20 травня 2015 р. у газеті “Урядовий кур’єр”.

Відділ промислової політики завершив роботу над НДР конкурсної тематики «Модернізація регіонального і муніципального управління Росії та України».
Узагальнено зарубіжний досвід формування та реалізації моделей управління регіонами, обґрунтовано інституціональні механізми забезпечення модернізації регіонального управління, визначено напрями децентралізації і деконцентрації владних повноважень органів місцевого самоврядування в умовах трансформаційних процесів в Україні, обґрунтовано аспекти координації політики щодо транскордонного співробітництва. Визначені перспективи розвитку та можливі шляхи модернізації регіонального та муніципального управління в сучасних умовах, що базуються на вітчизняному і зарубіжному досвіді, враховуючи інтеграційну складову вітчизняної економіки; обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо реформування територіальної організації влади, забезпечення дієвості та ефективності прийняття рішень в органах державного управління різних рівнів, модернізації національної системи регіонального і муніципального управління, що сприятиме гармонійному розвитку регіонів і муніципальних утворень та нарощуванню їх економічного потенціалу; визначені перспективи співпраці регіонів України із прикордонними регіонами суміжних держав.

Цій темі була присвячена наукова конференція, що відбулася 20 квітня 2015 року в Інституті економіки та прогнозування.

Політична економія відзначає 400-річний ювілей. Динамічний розвиток і глобалізація поставили перед економічною наукою нові історичні виклики. Відповіді на них шукають теоретики і практики, фінансисти і менеджери, представники усіх економічних напрямів і течій. Але визначальні підходи, нова парадигма і методологія може бути закладена політичною економією, яка за своїм походженням та історичною долею покликана розкривати сутність економічних явищ і процесів, що криється за зовнішніми формами і зв’язками. Саме ці фундаментальні економічні завдання вирішувалися у низці доповідей, присвячених історії та сучасності, глобальним кризам та інноваціям, фундаментальним зрушенням та ролі соціального капіталу, проблемам цінностей та викладання політичної економії.

Інститут планує і надалі проводити тематичні читання з політичної економії розвитку.

Така думка домінувала під час проведення круглого столу «Організаційно-правові механізми вирішення проблем та використання соціального потенціалу внутрішньо переміщених осіб (ВПО)», який відбувся 9 квітня 2015 року в Інституті економіки та прогнозування і став першим у серії круглих столів, запланованих у рамках постійно діючого при Інституті Форуму з питань вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб. Захід зібрав представників громадських організацій внутрішньо переміщених осіб, Кабінету Міністрів, інститутів Національної академії наук.
У ході круглого столу неодноразово лунало твердження, що ВПО мають випрацювати діючі механізми самоорганізації і виробити конкретні програми зі свого облаштування та адаптації, які можуть бути запропоновані Уряду та міжнародним донорам. Також ішлося про те, що внутрішніх переселенців не можна протиставляти іншим групам українського суспільства.
Учасники круглого столу з Криму звертали увагу присутніх, що кримчани становлять помітну частину ВПО, навіть попри те, що в їхньому регіоні бойові дії не відбуваються.
У результаті обговорень було прийнято рішення сконцентрувати зусилля учасників на аналізі та висловленні пропозицій до «Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України», яка розробляється Міністерством соціальної політики України.
Наступний круглий стіл, присвячений проблемам забезпечення житлом осіб, які виїхали з регіону конфлікту, заплановано провести в кінці квітня 2015 року.