Новини Інституту

Відділ державних фінансів закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою “Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі” (термін виконання І кв. 2017 р. – ІV кв. 2019 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, д.е.н. Луніною І.О. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи  такі: розроблено інструментарій оцінювання середньострокової та довгострокової стійкості державних фінансів України, який враховує особливості національної статистики державних фінансів; удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження стійкості державних фінансів, зокрема, визначення понять “публічні фінанси”; “стійкість державних фінансів”, “фінансова взаємодія держави та підприємств”, “інвестиційний та фінансовий потенціал підприємств”, “бюджетні видатки розвитку”, “податкове навантаження на інвестиції в основний капітал”, “фіскальна стійкість охорони здоров’я”, “віково-залежні бюджетні витрати; обґрунтовано підходи до фінансової взаємодії держави та підприємств на етапі переходу від малої та переважно сировинної до інноваційної, конкурентоспроможної економіки; розроблено інструментарій оцінки фінансових наслідків запровадження інноваційних пільг з податку на прибуток для бюджету країни та фінансових ресурсів підприємств; визначено ризики стійкості державних фінансів України у частині фінансування охорони здоров’я та фактори результативності державного фінансування освіти; розроблено інструментарій комплексної оцінки фінансової стійкості місцевих бюджетів; здійснено оцінки недоотримання надходжень ПДВ до бюджету України у наслідок значних обсягів податкових пільг та недоліків податкового адміністрування.

Відділ економіки і політики аграрних перетворень закінчив дослідження за відомчою науково-дослідною роботою «Інклюзивний сільський розвиток в Україні» (термін виконання І кв. 2018 р. – ІІ кв. 2020 р.). Звіт про виконання НДР був оприлюднений завідувачкою відділу, чл.-кор. НАН України, д.е.н. Бородіною О.М. на засіданні Вченої ради Інституту.

Найважливіші результати науково-дослідної роботи  такі: запропоновано трактування сутності інклюзивного сільського розвитку, що передбачає розширення можливостей і збільшення спроможностей селян та сільських спільнот у підвищенні рівня та якості життя шляхом подолання економічного, соціального та політичного вилучення; з позицій інклюзивності оцінено соціально-економічні аспекти розвитку сільської економіки, аграрного сектора і сільського соціуму; запропоновано теоретико-методологічні підходи до вимірювання рівня інклюзивності сільського розвитку на основі застосування двовимірної матриці індикаторів, яка включає три секторальні площини (політичну, соціальну й економічну) і три виміри інклюзивності/нерівності (за доступністю, якістю та розподілом суспільних благ та послуг); визначено субінтегральні та інтегральний індекси інклюзивного сільського розвитку за 9 групами індикаторів, обґрунтовано напрями підвищення їх рівнів. Обґрунтовано необхідність і розкрито умови переходу до інклюзивного сільського розвитку в Україні, визначено його рушійні сили; розроблено методичні підходи до підвищення політичної інклюзії селян шляхом посилення їх спроможності брати участь у процесах формування і прийняття рішень на всіх рівнях з використанням потенціалу Декларації ООН (2018р.) про права селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості.

За результатами дослідження підготовлено колективну монографію «Інклюзивний сільський розвиток в Україні»;  розроблено Основні положення проєкту стратегії інклюзивного сільського розвитку.

27 жовтня 2020 р. було презентовано результати 7-ої хвилі «Світового дослідження цінностей»  (World Values Survey, WVS), активну участь в якому взяли  також і співробітники відділу моніторингових трансформацій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Це довгострокове порівняльне дослідження було започатковано в 1981 р. професором Рональдом Інглхартом із Мічиганського університету (США) на базі Європейського дослідження цінностей (EVS) і швидко стало одним із найбільш широко використовуваних та найавторитетніших міжнародних досліджень, яке охоплює майже 120 країн/суспільств (майже 95% світового населення). Україна долучилася до «Світового дослідження цінностей»  у 1999 р. (четверта хвиля WVS) та брала участь в наступних хвилях – у п’ятій у 2006 р. та шостій у 2011 р., а крім того, в Україні проводилося Європейське дослідження цінностей (EVS) в 1996 р. та в 2008 р.

За допомогою такого дослідження можна отримати дані про основні риси та цінності окремих суспільств/країн, відстежувати динаміку змін у суспільному розвитку та робити порівняльний аналіз різних суспільств за різними тематичними блоками та індикаторами. Метою проєкту є оцінка того, який вплив стабільність або зміна цінностей у часі має на соціальний, політичний та економічний розвиток країн та суспільств.

Наскільки ціннісні орієнтації та тенденції їх трансформації відповідають напрямам та перспективам соціально-економічного розвитку України, ідеям розбудови демократії, правової, соціальної та незалежної держави, показує  Світове дослідження цінностей 2020 в Україні. 

За твердженням голови Держгеокадастру, держава втратила 5 мільйонів гектарів землі через їх виведення у приватну власність за допомогою схем з безоплатною приватизацією й інших корупційних оборудок. Це та ймовірні шляхи влади у продовженні земельної реформи  д.е.н., головний науковий співробітник ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  Л.В. Молдаван коментує в інтерв’ю інформаційному агентству «Укрінформ» від 27 жовтня 2020 р. «Земля може зникнути з балансу, але вона не може покинути Україну, власника знайти не важко».

Відділ форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі закінчив  дослідження за відомчою науково-дослідною роботою “Корпоратизація аграрного сектора економіки України” (період виконання ІУ кв. 2017 р. – ІІІ кв. 2020 р.), про що завідувачка відділу д.е.н. О.В. Шубравська доповіла на Вченій раді Інституту.

Основні результати роботи такі: сформовано комплексні науково-теоретичні засади дослідження процесу корпоратизації галузі, здійснено наукові оцінки параметрів і наслідків функціонування сільськогосподарських корпорацій та особливостей їх взаємодії з державою і малим агробізнесом; проведено системний аналіз законодавчої бази функціонування аграрних корпоративних структур, виявлено ключові тенденції розвитку інфраструктурних корпорацій у сфері забезпечення агропродовольчого виробництва; розроблено практичні засади формування інституціонального середовища для забезпечення сталого землекористування в умовах корпоратизації агарного сектора.

За результатами досліджень підготовлено колективну монографію “Корпоратизація аграрного сектора економіки України”, яку розміщено на сайті Інституту за посиланням

Треба визнати, що на зорі своєї незалежності Україна отримала в спадок від Союзу, що розпався, не лише порожні прилавки, а й промислові галузі, які уособлюють сьогодні передній край технологічного прогресу, — власну мікроелектроніку, виробництво комп’ютерів, супутників і авіакосмічну галузь. Йдеться, по суті, про індустріальну базу, без якої нині немислимі ні Інтернет, ні цифрові технології, ні «четверта промислова революція». Причому в ряді випадків країна не просто мала налагоджене виробництво, а й входила до когорти визнаних світових лідерів. При нормальному поступальному розвитку таких заділів вона могла б сьогодні перебувати в першому ешелоні технологічної еліти світу.

У Китаю ж тоді не було ні Lenovo, ні Huawei, ні технологій 5G, а про український рівень промисловості він міг тільки мріяти. Внаслідок чого виробіток одного зайнятого в економіці Китаю був у 6–7 разів нижчий, ніж в Україні, а сам ВВП перевищував вітчизняний лише в 4,4 разу виключно завдяки гігантській армії праці: 642 мільйони чоловік проти 25 мільйонів в Україні.

Що сталося далі, усім добре відомо. Китай пішов «недемократичним» шляхом еволюційних реформ, а Україна стала слідом за Росією копіювати «шокову терапію» Польщі, намагаючись за «500 днів» побудувати ринкову економіку, аналогічну західній. Хоча на самому Заході на це пішло близько 500 років…

Про економічну базу країни за 29 років та тренди в цифрах до Дня Незалежності читайте у статті д.е.н., чл.-кореспондента НАН України, застцпника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Спадок і  спадкоємці”, розміщеній на сайті  zn,ua 20 серпня 2020 р.

22 липня 2020 р. на Zoom-платформі відбувся міжнародний інтерсекторальний науковий семінар “Міжнародні економічні та політичні взаємовідносини під впливом пандемії COVID-19: досвід Китаю та України”, організаторами якого виступили ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень) та Ланчжоуський університет (Вища школа політики та міжнародних відносин) у Китаї.

Цей науковий захід об’єднав понад 30 учасників, серед яких – провідні вчені та експерти з різних регіонів України – Києва, Львова, Тернополя, Запоріжжя та ін., а також представники дослідницьких установ при Ланчжоуському університеті в Китаї.

У фокусі уваги учасників семінару перебували актуальні питання розвитку світової економіки та геополітики в умовах розгортання та подолання наслідків пандемії COVID-19, зокрема, оцінка її впливу на суспільну динаміку та стан фінансової, макроекономічної, транспортної, соціальної, освітньої та інших сфер в Україні та Китаї.

Детальніше читайте тут

За підсумками проведення міжнародного наукового заходу його учасниками вироблено – з урахуванням відповідного досвіду України та Китаю – конкретні рекомендації щодо формування та розвитку міждержавних економічних і політичних відносин в умовах подолання пандемії COVID-19.

Стратегією реформування державного управління України на період до 2021 року визначено один із основних напрямів розвитку державної служби та управління людськими ресурсами – формування організаційної культури державної служби, яка базується на цінностях досягнення результатів, відповідальності, інноваційності, відкритості комунікацій.

У рамках виконання Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019–2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р, Національне агентство України з питань державної служби спільно із Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Офісом реформ Кабінету Міністрів України провели дослідження «Державна служба в Україні: Ваша точка зору», що є продовженням спільного проєкту «Цикл зворотного зв’язку державної служби» Секретаріату Кабінету Міністрів України, Асоціації українців – випускників провідних університетів світу «Професійний уряд» (PGA), Центру демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (CDDRL) та Київської школи економіки (KSE). Опитування проведено за підтримки Центру з питань доброчесності в оборонному секторі (CIDS, Норвегія) із залученням науковців відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Державної установи «Інститут економки та прогнозування НАН України».

Результати дослідження, які викладено в аналітичній доповіді “Дослідження організаційної культури державної служби України”, є важливими для розроблення рекомендацій щодо підвищення привабливості держави як роботодавця, посилення ефективності та якості державної служби, а також вже використані при підготовці концепції культури державної служби.

Минулого тижня в парламенті було зареєстровано законопроєкт про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, яким покликано втілити в життя ідею «інвестиційних нянь», озвучену президентом на форумі в Давосі пів року тому. Який же чудодійний засіб стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів у ньому запропоновано та чи потрібен новий закон для досягнення поставленої мети –читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.В. Запатріної “Інститут “смотрящих” нянь” на сайті  zn,ua  15 липня 2020 р.