Наприкінці 2022 року
наукові співробітники відділу економічної історії інституту взяли участь в
організації та проведенні Міжнародної наукової конференції «Трансформаційні
процеси в Україні у повоєнний період: міждисциплінарний підхід» (24–25.11.2022).
Метою конференції було визначено наукове обґрунтування теоретичних підходів і
конкретних науково-прикладних рекомендацій щодо розв’язання системних проблем і
окреслення стратегічних пріоритетів подальшої трансформації суспільства та
економіки України в умовах глобальних викликів, у тому числі військової агресії
Російської Федерації. Співорганізаторами заходу виступили ГО Українська асоціація
економістів-міжнародників, Академія наук вищої школи України,
Навчально-науковий центр «СИНТЕЗ» Навчально-наукового інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
У пленарному засіданні та
роботі дискусійних платформ взяли участь представники української академічної
науки, дослідницьких університетів, вищих навчальних закладів, органів
державної влади, бізнесу та громадянського суспільства з багатьох міст України
– Києва, Вінниці, Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Луцька, Львова, Тернополя,
Харкова, Хмельницького, Ужгорода, Чернівців. Зокрема, своє бачення реальної
економічної моделі України, тенденцій і перспектив її трансформації представили
науковці ДУ
“Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Інституту
демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Національного
інституту стратегічних досліджень. Міждисциплінарний підхід до аналізу змісту й
напрямів суспільних трансформацій був забезпечений участю науковців Інституту
філософії імені Г. Сковороди НАН України, Навчально-наукового інституту
міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, Національного університету ”Києво-Могилянська академія”, Львівської
національної академії мистецтв та ін. До дискусії також долучилися представники експертно-консультативного
і підприємницького середовища, зокрема Інституту економічних досліджень та
політичних консультацій, Українського інституту
дослідження щастя, ТОВ Ґоу Ту-Ю Україна, Запорізької
ТПП та ін.
Модерування дискусійної
платформи “Зарубіжний досвід післявоєнного відновлення” здійснювали завідувачка
відділу економічної історії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”,
д.е.н. В. В. Небрат та гол. наук. співр. відділу економічної історії,
д.е.н. Н. А. Супрун.
Історико-економічний аналіз міжнародного досвіду повоєнного відновлення економіки та соціогуманітарного простору було представлено у виступах науковців відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» у таких аспектах: доцільність та основні напрями використання міжнародного історичного досвіду для успішного повоєнного відновлення України (В.В. Небрат, д.е.н., ст. наук. співр.); чинники успіху реконструкції економіки Німеччини після Другої світової війни (Н.А. Супрун, д.е.н. проф.); позитивний досвід Держави Ізраїль щодо інноваційно-технологічної трансформації експорту (Т.Л. Боднарчук, к.е.н, доц..); “Італійське економічне диво”: орієнтири для України (Л.В Дідківська, к.е.н.); роль науки у повоєнній відбудові Норвегії(О.П. Курбет, к.е.н.); повоєнний досвід Франції щодо регуляторних механізмів розвитку високотехнологічних галузей виробництва (Т.О Сливка, к.е.н.); досвід повоєнного відновлення європейської економіки щодо напрямів та обсягів зовнішньої фінансової допомоги (О.В. Корніяка, к.е.н.), інструменти фінансування повоєнної відбудови Хорватії (Н.О. Горін, к.е.н.).
20–21 грудня 2022 року ДУ «Інститут
економіки та прогнозування НАН України» спільно з Італійським інститутом
майбутнього (Неаполь)
провели міжнародну
науково-практичну конференцію “Фундаментальні зсуви
геоекономічної системи світу“. Конференція відбулася у форматі
Zoom.
Учасників конференції привітали директори наукових установ – академік НАН України Валерій Геєць та професор Роберто Паура.
Звернення Валерія Гейця
Дорогі друзі та колеги!
Я з великим задоволенням всіх вас вітаю і дякую за ту
підтримку, яку ви, ваші народи і ваші уряди надають Україні в ці важкі часи, – тож,
незважаючи на продовження повномасштабної агресії Росії проти України ми віримо
у нашу спільну перемогу!
Щорічно наш Інститут проводить традиційну міжнародну конференцію, присвячену оцінці геоекономічних зв’язків у світовій економіці. Цього року вона проводиться спільно з Італійським інститутом майбутнього та іншими нашими партнерами по Міжнародному аналітичному консорціуму щодо повоєнного відродження України.
Тематика цьогорічної конференції орієнтована на оцінку
сучасного стану глобальної економіки з метою заглянути за часовий горизонт і
зрозуміти сутність геоекономічних та геополітичних змін епох. Україна зможе
зайняти нове, помітне місце у новій структурі глобальної економіки та політики.
Саме тому для нас важлива думка та погляди міжнародних
експертів із різних країн, навіть різних частин світу – Австралії, Азії,
Африки, Європи та Америки, – які погодилися взяти участь у нашій конференції.
Масштаб конференції орієнтує на серйозну розмову, висновки
якої, без сумніву, відіграють помітну роль у підготовці Програми повоєнного
економічного відродження України. Маю сподівання, що конференція дасть
можливість більш глибоко зрозуміти, в якому напрямі рухається глобальна
економіка, – що важливо для всіх нас.
Інші ключові доповіді виголосили: у перший день роботи конференції – Х.М. Алонсо-Трабанко (Нова Зеландія) та М. Махмутова (Казахстан), а у другий день – принц Майкл фон Ліхтенштейн (Ліхтенштейн) та А. Козоліно (Італія).
У обговоренні доповідей взяли активну участь В. Патон (Канада), Б. ле Бланк (Нідерланди), Х. Карільо-Піна (Мексика), Л. Шагелешвілі (Грузія), а також вітчизняні дипломати (Г. Надоленко, В. Хоманець та вчені (акад. НАН України А. Гриценко, д.е.н., проф. В. Плотніков, д. політ. н. І. Піляєв, д.е.н. Є. Бублик тощо).
Підсумовуючи роботу конференції, перший заступник директора Інституту академік НАН України А. Гриценко високо оцінив рівень доповідей та виступів учасників, зауваживши, що вітчизняні дослідження у сфері міжнародної економіки стримуються відсутністю в системі НАН України спеціалізованої наукової установи, і запропонував рекомендувати перетворити сектор фінансових досліджень на відділ міжнародної економіки з наступним відродженням на його основі окремої установи – Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України.
Матеріали
конференції планується опублікувати у вигляді збірки та окремих статей у
наукових виданнях Інституту економіки
та прогнозування НАН України.
Можна згадати слова президента США Рональда Рейгана: «Ми
фінансуємо науку не тому, що ми багаті. Ми багаті тому, що фінансуємо науку».
Із цих слів видно і ставлення країни до науки, і результат, який приносить
наука державі, і бачення суспільством місця та значимості науки.
Якщо оцінювати ставлення держави до науки, то можна подумати, що воно вкрай негативне, оскільки останні 30 років наука завжди фінансувалася недостатньо й за залишковим принципом. Навіть стаття Закону України «Про науку та науково-технічну діяльність», в якій чітко прописано фінансування науки в 1,7% ВВП України, ще жодного разу не була виконана.
Але це – суб’єктивна оцінка місця та ролі науки в Україні.
Об’єктивної оцінки науки загалом, яка б базувалася на наборі певних показників
і критеріїв, немає.
Про недоліки та “підводні камені” методик атестації й оцінювання ефективності діяльності наукових установ та використання ними бюджетних коштів читайте у статті вченого секретаря Інституту, к.т.н. В.К. Хаустова“Українська наука – як оцінювати”, оприлюднену на сайті Zn,ua12 грудня 2022 р.
Провідний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ “Інстиут економіки та прогнозування НАН України”, член наглядової ради Українського інституту політики (УІП) І.С. Піляєв, який наразі перебуває у науково-дослідному відрядженні на запрошення Токійського університету, став учасником зустрічі у Токійському університеті з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо в рамках її робочого візиту до Японії . Пані Рено-Бассо виступила в з лекцією-презентацією “Роль ЄБРР у турбулентному світі”. Значна частина виступу голови ЄБРР була присвячена діяльності Банку з підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії проти нашої країни.
У коментарі для УІП професор І.С.Піляєв відзначив, що ЄБРР уже схвалив проєкти допомоги Україні в умовах війни на суму близько $3 млрд (включно з отриманим від США грантом на суму $500 млн) із здійсненням фінансування до 2023 року.
У своїй проєктній політиці Банк продовжує дотримуватися трьох пріоритетів: зелений перехід, націлений на боротьбу з глобальним потеплінням у рамках Паризької угоди щодо клімату, що передбачає послідовне скорочення використання вуглеводневих енергоносіїв; інклюзивність та прискорення цифрового переходу, насамперед щодо забезпечення у країнах-реципієнтах доступу до Інтернету та цифрових послуг для малого та середнього бізнесу.
З огляду на нагальність подолання викликаної війною кризи як у сільськогосподарському секторі, так і в економічній, екологічній, соціальній та гуманітарній сферах, відділ економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” виступив ініціатором проведення народного форуму «Селянські та фермерські господарства під час війни та у період повоєнного відновлення України: політичний діалог». Народний форум тривав два дні — 15-16 листопада 2022 р. у Києві.
15 листопада2022 р. у великій конференц-залі НАН України зібралися разом академічна громадськість, фермери і селяни, представники громадянського суспільства, міжнародних організацій, органів влади різного рівня, щоб обговорити основні шляхи подолання спричинених війною втрат виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства у секторі селянських та фермерських господарств та найважливіші питання розвитку фермерства і запропонувати підходи до забезпечення участі селян та фермерів у процесах повоєнного відновлення України на засадах сталого розвитку.
Зміни у політиці державної підтримки аграрного сектора відповідно до світових та європейських тенденцій, яку уряд започаткував під час війни, звернувши увагу на підтримку дрібнотоварного сільськогосподарського виробництва, заслуговує на подальше розширення. Оскільки такий вектор змін є важливим кроком у напрямі досягнення Україною найважливіших Цілей сталого розвитку: гарантування стабільного споживання та виробництва, подолання голоду і бідності, підвищення ефективності використання води та інших природних ресурсів, зміцнення кліматичної стійкості, сталого використання ґрунтів і морських ресурсів, призупинення втрати біорізноманіття, досягнення гендерної рівності тощо.
Керуючись тим, що Україна впевнено прямує до Європейського Союзу, а Спільна аграрна політика ЄЄ а також ФАО та інші організації ООН визнають важливість традиційних знань фермерів і їхню вирішальну роль у забезпеченні продовольчої безпеки, українські дрібні виробники продовольства та споживачі заслуговують на нову політику агропродовольчої відбудови, що підтримує традиційну культуру харчування, орієнтовану на здоров’я нації і за якої екологічна відповідальність та економічна справедливість мають пріоритет над сучасними системами промислового аграрного виробництва. Участь українських фермерів та споживачів у такій відбудові є важливою для трансформації довоєнної аграрної моделі, що призводила до виснаження ґрунтів, водних ресурсів та сільського середовища, та для просування нової моделі сільськогосподарського виробництва, що зберігає сільські громади, біорізноманіття та сприяє екологічній стійкості.
Довоєнна вітчизняна агропродовольча система базувалася на засадах неоліберальної політики, лібералізації торгівлі та промислового ведення сільського господарства включно з монокультуризацією, широким використанням агрохімікатів, генетично модифікованого насіння та ігноруванням притаманних їм загроз внутрішній продовольчій безпеці, високих соціально-екологічних втрат і погіршення здоров’я українців. За такої агропродовольчої моделі у споживачів немає іншого вибору, крім як купувати нездорову їжу, вироблену на забруднених ґрунтах, отруєних хімікатами, з великою кількістю консервантів. Промислове сільське господарство засноване на помилковій ідеї, що нібито звільнене від екологічної і соціальної відповідальності нарощення виробництва недорогих сировинних продуктів є необхідним кроком, аби прогодувати населення країни та світу.
Учасники Народного форуму дійшли згоди у тому, що враховуючи виснаження значної частиниукраїнських чорноземів і водоносних горизонтів, нанесення непоправної шкоди біорізноманіттю та суттєвий негативний внесок у глобальні кліматичні зміни, промислове сільське господарство у повоєнній Україні може претендувати лише на відносно невелику частину аграрного виробництва. Натомість державна підтримка малих фермерських та селянських господарств у виробництві продукції з доданою вартістюза рахунок використання місцевих ресурсів, зменшення залежності економіки від експортної сировинної торгівлі забезпечить те, що агропродовольча система в Україні стане екологічно, соціально та економічно стійкою. Щоб закріпити цю стійкість у період відбудови, учасники Форуму звернулися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України із вимогою дослухатися до їхніх знань і досвіду та змінити довоєнну агропродовольчу модель, що була орієнтована на сировинний експорт, на сімейно-фермерську, що функціонує на засадах сталого розвитку. Для цього учасники форуму напрацювали конкретні пропозиції невідкладного та середньострокового характеру, які представили у заключній Резолюції.
16 листопада 2022 р. учасники відвідали Наливайківський старостинський округ Макарівської селищної територіальної громади, де зустрілись із старостою, представниками фермерських та селянських господарств, які постраждали від воєнних дій.
Учасники форуму, фермери, відвідуючи господарства, що зазнали шкоди від воєнних дій, активно обмінювалися контактами з місцевими господарями, ділилися інформацією щодо можливостей технічної та іншої допомоги у відновленні господарств, пропонували і домовилися про передачу постраждалим власних технічних засобів, сільськогосподарських тварин тощо.
Проведення заходів у перший та другий день форуму стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Німецької громадської організації Austaush e.V.litViewState
10 листопада 2022 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулася міжнародна науково-практична нарада з питань створення фінансового механізму для економічного відновлення України. Нарада проходила в on/offline режимі на базі Zoom-платформи.
На обговорення було винесено, зокрема,
такі питання:
перспективи створення спеціального інституціонального механізму фінансування економічного відновлення України;
узгодження зовнішніх і внутрішніх елементів управління й контролю за функціонуванням механізму фінансування економічного відновлення;
особливості забезпечення взаємного моніторингу за функціонуванням механізму на національному і міжнародному рівнях;
теоретичні та практичні аспекти зовнішнього фінансування, ухвалення рішень про використання коштів, моніторинг їхнього цільового використання;
відбір проєктів і отримувачів коштів на внутрішньому рівні;
контроль за цільовим та ефективним використанням коштів на національному рівні;
гарантії повернення кредитних коштів.
У нараді, яку модерував головний науковий співробітник сектору міжнародних фінансових досліджень відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України, колишній заступник голови Національного банку України доктор економічних наук, професор Олександр Шаров, взяли участь українські й іноземні експерти. Серед них: директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Андрій Гриценко; заступник директора з наукової роботи Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін; голова інвестиційної компанії «Channel Capital» (Швейцарія), колишній скарбник Європейського банку реконструкції та розвитку Маркус Феддер (MarcusFedder); голова Інвестиційного комітету ООН, голова Пенсійно-інвестиційного фонду (Нідерланди), колишній керівник апарату і член Правління Європейського банку реконструкції та розвитку Барт Ле Бланк (Bart Le Blanc); спеціальний представник генерального директора Міжнародної організації розвитку законодавства, колишній високопосадовець Генерального секретаріату ООН Вільям Петон (William Paton); виконавчий директор консалтингової компанії «Castalia» (Австралія), колишній керівник Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Алекс Сундаков (Alex Sundakov); співробітник Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House» (Велика Британія), колишній виконавчий директор і член Ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку Юрій Полунєєв; економічний експерт, колишній Голова Національного банку України доктор економіки та менеджменту Володимир Стельмах; економічний експерт, колишній заступник Голови Національного банку України й колишній голова «Укрексімбанку» Сергій Яременко; економічний експерт, колишній віцепрем’єр-міністр України, Міністр фінансів України, заступник Голови Національного банку України та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії Ігор Мітюков; голова Ради Асоціації українських банків доктор економічних наук, професор Станіслав Аржевітін; президент Асоціації українських банків Андрій Дубас; експерт з питань національної економічної безпеки, колишній перший заступник голови Служби безпеки України Петро Шатковський.
За підсумками
обговорення вирішено підготувати узагальнені матеріали у форматі «Білої книги»,
які буде надіслано до відповідних державних органів для можливого практичного
використання.
2022 року Премію Шведського центрального банку в галузі економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля – з формулюванням «за дослідження банків і фінансових криз» – отримали: Бен Бернанке (Інститут Брукінгс, США),Дуглас Даймонд(Чиказький університет, США)таФіліп Дибвіг (Університет Вашингтона у Сент-Луїсі, США).
Життя кожного з нас так чи інакше пов’язане з банками. Ми отримуємо заробітну плату і соціальні виплати на банківські рахунки; зберігаємо в банках наші заощадження, використовуємо банки для здійснення платежів; беремо кредити, аби користуватися певними благами (житлом, побутовою технікою, електронікою, платною освітою тощо) протягом багатьох місяців чи років, перш ніж заробимо всю необхідну для їхнього придбання суму. Не менш важливу роль відіграють банки й у роботі бізнесу: це і розрахунки, і кредитування поточних потреб, пов’язаних із сезонністю чи іншою циклічністю виробничого процесу, і фінансування інвестиційних проєктів, які почнуть приносити прибуток за рік або більше. Якщо ж банківську систему охоплює криза, економіка зазнає таких значних втрат, що її розвиток може загальмуватися на десятиліття.
Наукові праці, за які цьогоріч було присуджено Премію Шведського центрального банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля, спільно заклали основи для побудови комплексної теорії банківської справи, що: 1) описує банки як фінансових посередників, які найефективніше виконують суспільну функцію фінансування довгострокових проєктів за рахунок ліквідніших депозитів, але при цьому стають вразливими до банківської паніки; 2) описує і дає змогу кількісно оцінити різноманітні канали впливу банків на економіку, зокрема в умовах фінансової кризи; 3) обґрунтовує необхідність і дозволяє розробити заходи державного регулювання, що збільшують ефективність і безпечність фінансових послуг.
Спеціальний коментар на цю тему доктора економічних наук, провідного наукового співробітника відділу економічної теорії ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“ Т.О. Кричевської читайте на сайті НАН України та у Facebook.
За дорученням засідання робочої групи з вивчення стану виконання Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ДННУ «Академія фінансового управління» в межах компетенції спільно опрацювали проєкт інформаційної довідки щодо окремих аспектів фінансової безпеки держави в контексті реалізації Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року та направили відповідні пропозиції до Бюро економічної безпеки України разом з оцінкою результативності та ефективності виконання визначених йому функцій протягом 2022 року.
Стратегію повоєнного відновлення української промисловості неможливо побудувати лише з погляду компенсації воєнних втрат та руйнувань. Україна не перебуває у просторовому та часовому вакуумі і має рухатися у повоєнний час уперед разом з усім світом. При цьому в майбутньому вона зіштовхнеться як із довоєнними викликами, так і з наслідками жахливого терору, який вчинила і продовжує чинити рф проти українського народу.
Таких викликів безліч – військово-політичні, фінансові, інвестиційні, екологічні, технологічні, соціальні тощо, вони можуть мати суттєвий прояв у майбутньому або, навпаки, з часом нівелюватися. Тож важливим завданням для стратегічного планування є виокремлення ключових детермінантів впливу та врахування можливих загроз і перспектив для промислового розвитку майбутнього України.
У монографії не лише відзначено потенційні виклики для української промисловості, а також наведено комплекс заходів державної економічної політики, які дозволять пом’якшити їх вплив або скористатися «вікном можливостей».
У розвинених країнах наука в ієрархії професій посідає одне з досить почесних місць, оскільки там розуміють, що без неї практично неможливо досягти сталого економічного розвитку і високих стандартів життя. В Україні ситуація зовсім інша. Наука та інновації не розглядались і зараз не розглядаються як двигун розвитку країни. Хоча в нинішніх умовах наука могла би стати нашим шансом на відновлення та розвиток. Тим більше, що, як свідчить світова історія, саме війни і є тим самим «локомотивом», який прискорює економічний розвиток країн за рахунок розвитку науки, насамперед технічної та природничої.
Проте у Плані відновлення України, презентованому урядом у
Лугано, взагалі немає розділу «Наука». Хоча під час підготовки документа група
експертів працювала над таким розділом і запропонувала важливі речі, які
охоплювали всі сфери розвитку науки. Робота над Планом ще триває, і наукова
спільнота намагається змінити ситуацію. Позаяк мусимо, за словами Лесі
Українки, «без надії таки сподіватись».
Читайте більше у статті наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Ю. Рижкової, вченого секретаря інституту, к.т.н. В. Хаустова та старшого наукового співробітника НАН України, к.е.н. В. Григи“Наука може стати локомотивом, який витягне Україну з економічної прірви”, опублікованій 6 серпня 2022 р. на ресурсі Zn.ua