Ukrainian
English 
Часто можна почути й прочитати про те, що Україні необхідне своє "економічне диво". Під економічним дивом зазвичай розуміють дуже швидкий і сталий розвиток упродовж досить тривалого часу. Таке диво демонстрували Німеччина в післявоєнні роки, Японія з середини 50-х до початку 70-х років минулого століття, Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг у 60–90-х роках ХХ століття, Китай, який мав упродовж кількох десятиліть середній приріст ВВП, близький до 10%, та ін. Україна ж продемонструвала інше "економічне диво". В історії ще не було такого випадку, щоб країна, яка входила за рівнем індустріального розвитку до першої десятки країн, через чверть століття втратила значну частину свого промислового потенціалу, понад третину ВВП, що є одним із найгірших у світі результатів економічної динаміки за цей період, і ввійшла до числа найбідніших країн Європи. Як це може бути? Це справжнє диво з від'ємним знаком, гідне не меншої уваги, ніж інші дива. Читайте більше у статті чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»А.А. Гриценка "Українське економічне диво", або Куди ведуть реформи?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 18 червня 2016 р.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Archive for червня, 2016
Мистецтво бонсай, або Створення Департаменту промислової політики
Намагаючись відновити державне управління промисловим розвитком, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив створити в складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України департамент промислової політики. Ті функції та завдання, які мають бути покладені на департамент, виходячи із нагромаджених проблем в цій сфері, «потягнуть» на подвиг Геракла, що вичистив Авгієві конюшні… Завдяки яким інструментам державного управління промисловим розвитком можна вилікувати «хронічні хвороби» національної промисловості? У індустріальних країн є певні рецепти… Читайте більше у матеріалі провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій, д.е.н. О.Б.Саліхової «Мистецтво бонсай, або Створення Департаменту промислової політики», вміщеному на сайті журналу «Економіст» 13 червня 2016 р.
Національний бізнес-цикл. Україна
За даними Держстату, у першому кварталі 2016-го промислове виробництво зросло на 3,7%. Уже у квітні Національний банк викупив на ринку майже 680 млн дол. Гривня до долара зміцнюється. Президент заявив, що економіка починає оживати, а війна — тепер не причина для кризи. МВФ пророкує зростання вітчизняного ВВП. Йому вторять польський і словацький реформатори, які здобули визнання за свої успіхи. Кому дякувати за ці новини? Л.Бальцерович і І.Міклош кажуть про торішні зусилля уряду. Але чому їх упритул не бачив МВФ, понад півроку відмовляючи нам у кредитах? І чому ж тодішній міністр фінансів ще в лютому виправдовувала жорсткість Фонду, зазначаючи, що "грошей без реформ не дають"?
Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Національний бізнес-цикл. Україна“ опублікованій у газеті “Дзеркало тижня” 11 червня 2016 р.
Що зробити, щоб стартапи в Україні залишалися двигунами прогрессу?
У травні 2016 року ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України вперше ініціював опитування стартапів як найбільш динамічних агентів національної інноваційної системи. Отримануінформацію буде використано при підготовці пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти (на 15 червня 2016 р. заплановані слухання з проблем «Законодавчого забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення»). Більше про результати опитування, в якому взяли участь майже 70 стартапів читайте у матеріалі провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту, д.е.н. О.Б. Саліхової та аспіранткиО. Курченко «Про бідного стартапа замовите слово» (сайт ж-лу «Економіст», 7 червня 2016 р.).
Електромобілі та державна політика
Антропогенний вплив на глобальну зміну клімату рік у рік зростає. Перед багатьма країнами стоять завдання, спрямовані на подолання наслідків зміни клімату. Ці заходи охоплюють широкий спектр дій, пов'язаних зі зменшенням викидів парникових газів, а також зі зниженням використання викопного палива, зокрема моторного. Тому використання електромобілів вважається одним з інструментів, які дозволяють зменшити викиди парникових газів транспортним сектором та істотно поліпшити екологію міст.
За всіх принад – чи варта шкурка вичинки? І що в Україні робиться задля просування цього транспорту майбутнього? Адже для поширення електромобілів у багатьох країнах світу задіяно різні регуляторні методи, зокрема прямі субсидії, фіскальні преференції та непрямі заходи, такі як розвиток електромереж…
Читайте більше у матеріалі співробітників відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринку Інституту економіки та прогнозування НАН України ст. наук. співроб., к. е. н. У.Є.Письменної таст. наук. співроб., к. е. н. Г.С.Трипольської “Електромобілі та державна політика”, опублікованому у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 4 червня 2016 р.