Новини Інституту

На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 12 листопада 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Івана-Святослава Коропецького як ключ до розуміння економічної історії та перспектив розвитку України». Захід, присвячений видатному представнику української наукової діаспори, іноземному члену Національної академії наук України, професору Темпльського університету (Філадельфія, США) І.-С. Коропецькому, організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

Метою проведення академічних читань організатори визначили актуалізацію наукової спадщини І.-С. Коропецького (1921–2012) як вченого-економіста, історика, дослідника економічних систем у контексті актуальних проблем економічної науки та сучасних завдань забезпечення стійкості економіки України.

Участь у читаннях взяли науковці та аспіранти НАН України, вчені та студентська молодь провідних національних університетів, члени низки наукових громадських організацій, представники дослідницьких осередків з вивчення української економічної історії в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу («Туристична ліга») та Білоцерківському аграрному національному університеті. До заходу також долучилися керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті (США), доктор економіки Тарас Злупко та члени родини І.-С. Коропецького – доктор славістики Роман Коропецький, професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (США) і доктор економіки Софія Коропецька.

Модератором заходу була завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат.

Відкрив академічні читання голова ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників», професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка д.е.н., проф. Антон Філіпенко. Він окреслив основні віхи наукової біографії та громадської діяльності проф. Івана-Святослава Коропецького, наголосив на його активній позиції та внеску в розбудову міжнародних інституційних осередків дослідження господарства та економічної історії України. Проф. Філіпенко представив І.-С. Коропецького як воїна і патріота, підкресливши світоглядну й діяльну цілісність його особистості. Тому, як відзначив доповідач, звертаючись сьогодні до постаті та ідей одного з найвидатніших представників української наукової діаспори, ми маємо перед собою приклад наполегливої і новаторської наукової діяльності щодо розкриття феномену української економіки через виявлення ключових питань економічної історії. При цьому у сув’язі минулого, теперішнього та майбутнього України розкривається діалектика й перспектива національного розвитку.

Плідної роботи учасникам академічних читань побажав директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н., проф., академік НАН України Валерій Геєць. Теплі спогади про батька як українського патріота та вченого висловили його діти – Роман та Софія Коропецькі. Зокрема, професор Роман Коропецький наголосив на активній життєвій позиції вченого, який своєю дослідницькою працею намагався створити наукове підґрунтя для майбутньої трансформації та успішного розвитку економіки України. 

Перший тематичний блок академічних читань було присвячено розкриттю головних напрямів досліджень професора І.-С. Коропецького як українського історика, економіста та прогнозиста. У доповідях науковців відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було представлено широкий проблемно-тематичний спектр і прогностичний потенціал наукового доробку вченого.

Новаторський внесок І.-С. Коропецького у розвиток історико-економічної науки, зокрема у дослідження радянського періоду, розкрила у своїй доповіді д. е. н. Вікторія Небрат. Вона наголосила, що вчений визначав осягнення попередньої траєкторії розвитку господарської системи як імператив ефективних суспільних реформ, прогресивних перетворень усього комплексу соціальних інститутів, зміни суспільної свідомості та моделей поведінки. Ігнорування негативного власного досвіду не може бути заміщене запозиченням чужого позитивного досвіду.

Д. е. н., проф. Наталія Супрун зробила акцент на історико-порівняльному аналізі економічних систем та методології економічної компаративістики у творчості І.-С. Коропецького та Вс. Голубничого. Ці вчені, – наголосила доповідачка, – розглядали українську економіку як самодостатній економічний регіон, що був штучно прив’язаний до економіки росії не вигідними інтеграційними економічними зв’язками, а імперською політикою СССР. Прогностичний потенціал використання компаративного підходу не лише у просторовому, а й у інституційно-еволюційному ракурсі дає можливість виявити ті інституційні бар’єри, що перешкоджають поступальному розвитку і прогресу, а також визначити вплив ефективних та неефективних інститутів.

Особливу роль історико-культурної спадщини та господарських традицій Покуття, де народився і виріс І.-С. Коропецький, у становленні його економічної доктрини розкрили у своїй доповіді-презентації викладачі та студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (д.е.н., проф. Володимир Гуменюк, к.е.н., доц. Наталія Казюка, студ. Альона Кошка та Анастасія Мерчук).

Важливим напрямом дослідницької та науково-популяризаторської діяльності І.-С. Коропецького була історія української економічної думки. Його книга «Українські економісти XIX століття та західна наука» (Київ, 1993) стала настільною для нової генерації економістів-істориків, зауважила у своїй доповіді старша наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.е.н. Олександра Курбет. І.-С. Коропецький був обраний іноземним членом НАН України саме за спеціальністю «історія економічної думки». Він активно співпрацював із відділом економічної історії Інституту економічного прогнозування (тепер – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України») із перших років його створення. Доповідачка також наголосила на важливості наукового доробку українських вчених для забезпечення сучасного піднесення економічної науки і освіти в процесах післявоєнної відбудови України.

Проблеми радянської спадщини розміщення продуктивних сил та капіталовкладень за працями І.-С. Коропецького розкрив у своїй доповіді старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.е.н. Назар Горін. Старша наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.е.н. Леся Дідківська відзначила вагому роль дорадницької діяльності І.-С. Коропецького в перші роки відновлення державної незалежності України та розкрила перспективи економічного дорадництва в сучасних умовах.

Другий тематичний блок академічних читань було присвячено актуальним питанням визначення місця України в системі міжнародних економічних відносин. Зокрема, наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», доцентка кафедри економіки підприємства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка к.е.н., Тетяна Бондарчук зробила ґрунтовну доповідь про оцінку І.-С. Коропецьким радянської зовнішньоторговельної політики та її сучасних наслідків.

Необхідність оновлення промислової спеціалізації регіонів як обов’язкову умову повоєнного просторового розвитку України фахово аргументувала у  своїй доповіді старша наукова співробітниця відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Олена Снігова.

За цим тематичним напрямом участь у читаннях взяли науковці Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (д-р фіз.-мат. н., завідувач відділу інтелектуальних інформаційних технологій Василь Горбачук, аспіранти Віктор Годлюк, Дмитро Рибачок); ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України» (д.е.н. Ігор Макаренко); Київського національного університету імені Тараса Шевченка (професор кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки, д.е.н., проф. Тетяна Гайдай) та ін. фахівці.

Учасники академічних читань запропонували низку конкретних напрямів актуалізації теоретичного доробку І.-С. Коропецького, зокрема, щодо довгострокових наслідків радянської економічної політики для господарства України та шляхів їх подолання (наукові співробітники відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» к.е.н. Тетяна Сливка так.е.н. Олександр Корніяка); щодо потенціалу економічних ідей вченого для повоєнної відбудови і розвитку економіки України (провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», д.е.н., проф. Анатолій Мокій; голова ГО «Наукове товариство ім. Сергія Подолинського», д.е.н., проф. Володимир Шевчук;); щодо фінансових ресурсів та інвестиційних механізмів господарського розвитку (завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н., проф. Олена Борзенко); щодо інтеграції української історико-економічної спадщини у європейський та загальносвітовий науковий контекст (наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» к.е.н. Ольга Кудласевич;доцент кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка к.е.н. Ксенія Лопух; керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті (США), доктор економіки Тарас Злупко) та ін.

Підбиваючи підсумки заходу, організатори зазначили, що теоретичні напрацювання та наукові новаторства І.-С. Коропецького потребують подальшого вивчення та переосмислення з огляду на нагальні завдання посилення інтелектуальної складової національної ідентичності на засадах осягнення української наукової спадщини, а також забезпечення стійкості економіки; консолідації суспільства; зміцнення фінансової, економічної та соціальної безпеки; підвищення якості державного управління та економічної демократизації.

У межах реалізації міждисциплінарного наукового проєкту «Солідаризація українського суспільства в умовах війни та перспективи збереження і відтворення солідарного соціального потенціалу у повоєнному розвитку країни» директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ та завідувачка відділу соціоекономіки праці д.е.н. Вікторія БЛИЗНЮК 30 жовтня 2024 р. взяли участь у масштабному науково-практичному заході «Соціальний діалог як інструмент повоєнної солідаризації та оновлення суспільного договору в Україні». Організатором проведення круглого столу виступили Об’єднання організацій роботодавців України, Національна служба посередництва і примирення, Федерація професійних спілок України, Український союз промисловців і підприємців та Національна академія наук України.

Розпочинаючи наукову дискусію, президент УСПП Анатолій Кінах відзначив необхідність використання програмного підходу при вирішенні соціальних проблем, збереженні та розвитку людського потенціалу. Саме діалог між усіма соціальними партнерами є запорукою подальшого економічного розвитку країни та створення економічного базису перемоги.

У своєму виступі заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України, член Національної академії соціального страхування (США) Василь Костриця відзначив, що тристоронній соціальний діалог є одним із дієвих інституційних інструментів повоєнного оновлення суспільного договору.

У цьому контексті необхідним видається проведення консультативних заходів з питань відновлення діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) та внесення до Офісу Президента України узгодженої пропозиції щодо призначення її голови на наступний період відповідно до Закону України «Про соціальний діалог».

У рамках сторін соціального партнерства на національному рівні спільно з Асоціаціями міст та населених пунктів України актуалізується розгляд питання щодо організації розширеного соціального діалогу на рівні територіальних громад.

З метою підвищення мотивації роботодавців створювати їх галузеві організації на різних рівнях та приєднуватися до міжгалузевих об’єднань, а також спрощення їх юридичної реєстрації В. Костриця запропонував провести відповідні консультації щодо внесення законодавчих змін стосовно реєстрації організацій та об’єднань роботодавців та їх гармонізація відповідно до Конвенцій 87 та 98 МОП. Визначення цілей соціального діалогу в Україні, розроблення і впровадження показників його ефективності – усе це потребує проведення узгоджених тристоронніх консультацій.


Розкриваючи проблематику солідаризації суспільства та ролі суспільного договору в його забезпеченні, Валерій Геєць відзначив, що у воєнно-повоєнний період доцільно, враховуючи національний досвід, використати економічну соціалізацію як один із ключових ресурсів солідарного конструювання реальності та успішного розвитку. Війна, продукуючи ресоціалізацію, підвищила мотивацію щодо відчуття громадянського обов’язку та сформувала соцієтальну згуртованість українського суспільства навколо ідеї непорушності суверенної та незалежної Української держави.

У своєму виступі Валерій Геєць відзначив, що, незважаючи на існуючі деструкції соціального діалогу в Україні, які проявляються в низькому рівні охоплення найманих працівників колективними угодами, поширенням незадекларованої праці, тривалою дисфункціональністю Національної тристоронньої соціально-економічної ради та ін., соціальний діалог залишається важливим чинником макроекономічної стійкості, соціальної підтримки та інституціоналізації держави.

Погоджуючись з тезами попередніх доповідачів щодо посилення міжкласової солідарності та пом’якшення соціальної нерівності у перший рік війни, Євген Головаха відзначив формування тривожних ознак суспільної десолідаризації. Про це свідчать результати постійних моніторингових досліджень Інституту соціології НАНУ. Він наголосив, що детермінантами послаблення процесу консолідації можуть бути, з одного боку  поступове погіршення суспільно-політичної ситуації, з іншого – необхідність вирішення соціально-економічних проблем населення та переключення інтересів на особистісно-побутові. Так, у вересні 2024-го, соціологи відзначили посилення конфліктності між представниками усіх соціальних груп. Наразі ці тенденції не є критичними для суспільної стабільності, але це може бути тривожною ознакою розвитку суспільних настроїв. Тому їх ігнорування у процесі прийняття державницьких рішень, на глибоке переконання науковців, матиме негативні наслідки.

Розглядаючи роль суб’єктів соціального діалогу в соціально-трудовій сфері, Вікторія Близнюк наголосила на необхідності подолання інституційних деструкцій, що потребує впровадження адекватної державної соціальної політики, сформованої на основі сучасних міжнародних підходів і практик. Саме це дозволить забезпечити інклюзивність та рівні можливості всіх соціальних груп українського суспільства у соціально-трудовій сфері, з урахуванням інтересів нових груп, що виникли під час війни. Доповідачка підкреслила необхідність модернізації трудового законодавства, з гарантованим збереженням прав працівників і практичного досвіду функціонування профспілок та наближенням до норм Євросоюзу щодо соціального діалогу.

На це критично важливе питання для розвитку економіки відповідали ключові стейкхолдери в рамках чергової Наукової дискусії з представлення результатів досліджень у рамках наукової платформи при Мінекономіки, яка відбулася 31.10.2024 р.

Результати колективного дослідження за темою «Розвиток виробництва біоетанолу та ефекти від зростання його випуску в Україні», які представив старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Олександр БИКОНЯ, викликали гаряче обговорення серед учасників платформи. Зокрема, Наталія ГОРШКОВА, директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України, відзначила два можливі напрями прискорення розвитку виробництва біоетанолу: створення нових заводів у безпечному місці, із відповідними інфраструктурним та енергетичним забезпеченням, або модернізація існуючих виробничих потужностей в Україні.

Учасники визначили, що, попри значні ризики, пов’язані з безпековими чинниками, драйвером галузі є гостра потреба в заміщенні імпорту нафтопродуктів, а наявність наукової, технологічної та виробничої бази для продукування біологічного компоненту палива, наявність сировинної бази, яка істотно розширилась через неможливість експортувати зернові в повному обсязі, зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема необхідність виконання директив, які передбачають використання енергії з ВДЕ в тому числі на транспорті, – сприятливими базовими компонентами.

Другу цікаву доповідь «Сценарії мінімального «прожиткового мінімуму» для української економіки, нижче якого економіка вимушена переходити до 100% економіки воєнного часу» представив Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Для узагальнення результатів роботи наукової платформи при Мінекономіки, після оприлюднення 10 основних проєктів науково-дослідних інститутів з відновлення економіки України із 15 запланованих, а також представлення проектів із додаткової тематики, готується загальна презентація результатів наукових досліджень, що обговорюватиметься на підсумковому засіданні в кінці році. Конкретні результати досліджень будуть враховані у планах розвитку Міністерства економіки на наступний, 2025-й рік.

Презентація проєкту «EU4ClimateResilience» та національна конференція «Сприяння готовності до Зеленого курсу в країнах Східного партнерства» (PROGRESS)» відбулася 4 жовтня 2024 року у готелі Hilton Kyiv. Як член консорціуму організацій, що реалізують міжнародний проєкт PROGRESS в Україні разом із Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD), ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (ІЕПр НАНУ) став співорганізатором національної конференції.

Проведення заходу в гібридному (онлайн та офлайн) форматі дало змогу отримати цінні знання щодо адаптації до змін клімату в сільському господарстві та секторі переробки сільськогосподарської продукції, її логістики, зокрема й експорту до Європейського Союзу, понад 130 учасникам персонально та близько 30 учасникам онлайн. Особливу увагу було приділено вирощуванню, переробці, зберіганню та транспортуванню продукції плодоягідництва, а також обміну знань щодо найкращих практик та рішень для впровадження політики та заходів Європейського зеленого курсу в Україні.

Учасникам заходу було представлено мету та цілі проєкту EU4ClimateResilience як частини проєкту PROGRESS, що підтримує країни Східного партнерства у вдосконаленні кліматичної політики для досягнення цілей і завдань щодо пом’якшення наслідків та адаптації відповідно до Паризької угоди і пов’язаних двосторонніх угод з ЄС. Конференція також включала панельні дискусії про адаптацію та стійкість до змін клімату, обговорення успішних екологічних практик, презентації спікерів щодо найкращих практик ЄС для українського садівництва, інструментів і джерел екологічного фінансування та презентації дорожньої карти.

Для фокусування панельних дискусій партнери проєкту PROGRESS в Україні (OECD, GIZ, ІЕПр НАНУ) представили ряд презентацій. Зокрема, керівник групи експертів від Інституту економіки та  прогнозування, кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Олександр Дячук представив аналіз вирощування плодів, ягід, горіхів в Україні, концентрацію їх виробництва, обсяги переробки та структуру експорту. Він наголосив на основних – як уже існуючих, так і нових викликах – для вирощування, переробки та експорту продукції плодоягідництва, які насамперед пов’язані з повномасштабною агресією РФ проти України, серед яких руйнація енергетичної та виробничої інфраструктури, проблеми з логістикою та дефіцит робочої сили. Також Олександр Дячук торкнувся аспектів гендерної рівності серед директорів плодово-ягідних компаній в Україні і запропонував деякі рекомендації.

Практичні аспекті участі держави, банків та міжнародних фінансових організацій у «зеленому» фінансуванні в Україні розкрив у своїй доповіді завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, ключовий експерт з питань «зелених» фінансів у проєкті PROGRESS в Україні Євген Бублик. Він також окреслив основні виклики на ринку капіталу, зокрема, відсутність акредитованих зовнішніх верифікаторів «зелених» облігацій в Україні.

Завідувачка відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України докторка економічних наук, професор, ключова експертка з питань політики в проєкті PROGRESS в Україні Олена Шубравська представила порівняння нормативно-правової бази України та ЄС у контексті Європейського зеленого курсу. Науковиця у свої доповіді відзначила про реглементи щодо декарбонізації сільського господарства та його адаптації до змін клімату, які унормовано в ЄС, а також про те, які закони, програми і стратегії діють в Україні, а які потрібно розробити чи впровадити.

Про державну політику «зеленого» фінансування в Україні розповіла у свої доповіді старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидатка економічних наук, старша експертка із зелених фінансів у проєкті PROGRESS в Україні Юлія Шаповал. Зокрема, було зазначено про кроки, зроблені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України у напрямі розвитку «зелених» фінансових інструментів, а також акцентовано увагу на європейському досвіді розбудови інфраструктури «зеленого» фінансування, а саме – на ролі «зеленої» таксономії.

У доповідях представників українського офісу Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) було, зокрема, представлено: обрані ланцюжки доданої вартості садівництва, їх SWOT-аналіз та напрями державного втручання, необхідного для посилення спроможності плодоягідництва протистояти зміні клімату (Дмитро Березовський, керівник проєкту PROGRESS в Україні) та оцінка потреб і напрями розбудови навчального потенціалу для представників галузі, в тому числі вищих навчальних закладів та наукових установ (Артем Садомов, радник проєкту PROGRESS в Україні).

Представники OECD сфокусували увагу учасників заходу на поточній кліматичній та екологічній політиці країн учасниць OECD та необхідність наближення відповідних українських політик до стандартів ЄС та OECD (старший програмний менеджер Кшиштоф Міхалак), незаконному використанні пестицидів у світі та питаннях страхування в секторі сільського господарства та деяких інструментах та джерелах «зеленого» фінансування в країнах ЄС та OECD (аналітикині OECD з питань політики та фінансів Ольга Ольсон та Ізабелла Нойвег).

У панельних дискусіях взяли участь представники місцевого самоврядування; представники навчальних та академічних закладів, представники зарубіжних та вітчизняних фінансових організацій, спеціалізованих асоціацій, дорадчих служб, різноманітних неурядових організацій у сфері боротьби та адаптації до зміни клімату, консалтингових компаній та інші.

Регіональний проєкт PROGRESS, який фінансується Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), орієнтований на підготовку країн Східного партнерства, включно з Україною, до Європейського зеленого курсу. Він націлений на адаптацію сільського господарства та інших секторів економіки до зміни клімату, нових екологічних вимог, що сприятиме відновленню та сталому розвитку України.

Інформація на сайті НАН України

21 серпня 2024 року відбулося 5-те засідання дискусійної наукової платформи при Міністерстві економіки України, до якого долучилися понад 60 учасників з профільних організацій та наукових установ, що опікуються розробкою та впровадженням ефективних управлінських рішень на ключові виклики сьогодення – Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, Інституту економіки промисловості НАН України.

Дослідження «Нестача бюджетних ресурсів та резерви збільшення доходів Державного бюджету України» презентувала завідувачка відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н., проф, чл-кор. НАН України Інна ЛУНІНА. У процесі дослідження встановлено, що пріоритетними напрямами збільшення податкових надходжень є заходи щодо розширення податкової бази та зменшення втрат бюджетних надходжень, насамперед із податку на додану вартість. На основі досвіду країн ЄС визначено шляхи завчасного виявлення зловживань та ухилень від оподаткування і – відповідно – суттєвого зменшення втрат бюджетних надходжень завдяки заходам цифрової трансформації податкових адміністрацій, запровадженню звітності у режимі реального часу та нових вимог до електронний рахунків, проведенню масової перехресної перевірки рахунків-фактур з податку на додану вартість.

Активне застосування нових інструментів адміністрування ПДВ у постсоціалістичних країнах ЄС забезпечило зменшення податкового розриву з ПДВ (різниці між потенційними і фактичними надходженнями) у середньому по таких країнах із 26,6% потенційних надходжень податку у 2012 р. до 9% у 2021 р., тоді як в Україні він перевищує 40%. За результатами сценарних оцінок доведено, що навіть за умов часткового викоренення ухилянь від сплати ПДВ податкові надходження до Державного бюджету України у 2022 р. можна було підвищити якнайменш на 86–180 млрд. грн, або на 9–19%.

Також в процесі засідання виступили член-кореспондент НАН України Володимир САРІОГЛО та Людмила ЧЕРЕНЬКО з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України на тему «Непідвищення тарифів на ЖКГ в умовах воєнного стану: плюси та мінуси»; Дмитро ЛАЗАРЕНКО з Інституту економіки промисловості НАН України на тему «Створення спільних з іноземними партнерами підприємств з утилізації та переробки будівельних відходів (ДПП)»; Богдан ЛОГВИНЕНКО з Інституту економіки промисловості НАН України на тему «Стратегічні перспективи розвитку літію».

Доповіді учасників викликали жваве обговорення серед експертної спільноти щодо можливостей швидкого реагування на критичні загрози, спричинені внутрішніми і зовнішніми викликами. Сьогоднішній захід сприяв формуванню спільної позиції, ефективній координації з урядовими структурами та напрацюванню конкретних практичних рішень щодо перспектив майбутнього економічного розвитку України.

Співробітниками ДУ ”Інститут економіки та прогнозування НАН України” підготовлено прогноз індексів цін на продовольчі товари у 2024 р.

29 липня 2024 р. відбулося чергове засідання наукової платформи при Мінекономіки, де було представлено результати нових наукових досліджень. Розроблені науково обґрунтовані рішення, озвучені на засіданні фаховими експертами, представниками провідних наукових профільних установ – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту економіки промисловості НАН України, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», – спонукають  органи влади і громадськість до реагування на гострі виклики сьогодення, створюють підґрунтя для реалізації дієвих рішень, необхідних для відновлення української економіки.

У рамках дискусії було представлено доповідь завідувача відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринку ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н. Віталія ВЕНГЕРА «Розвиток виробництва металевого титану в Україні та перспективи інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості» в рамках пошуку та розробки ТОП 10 інвестиційних проєктів, що мають реалізовуватись під патронатом перших осіб. Результати дослідження показали, що реалізація проєкту з  виробництва металевої титанової продукції забезпечить макроекономічні та мультиплікативні ефекти. Зокрема, доведено, що мультиплікаційний ефект по економіці загалом може забезпечити середньорічний додатковий приріст ВВП України на рівні 0,11–0,13 в.п., а кумулятивно за перші десять років його діяльності внесок у динаміку вітчизняного ВВП становитиме близько 1,2–1,5 в.п.

Розрахунки ТЕО інвестиційного проєкту будівництва нового заводу з виробництва металевої титанової продукції показали, що проєкт є інвестиційно привабливим для держави, вітчизняних та іноземних інвесторів з позицій його перспективності та прибутковості: чиста приведена вартість становить майже 11,4 млрд грн; внутрішня норма доходності – 17%; рентабельність інвестицій – понад 1,5; коефіцієнт вигід до втрат становитиме 1,2; EBITDA – майже 8,8 млрд грн; дисконтований період окупності майже 13 років. Крім того, реалізація проєкту дасть позитивні ефекти для соціально-економічного розвитку України за весь період його реалізації: створення 3500 якісно нових робочих місць, забезпечення значних податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів – 81 млрд грн, бюджетний мультиплікатор – 9,2. Це сприятиме відновленню не тільки титанової промисловості, а й забезпечить потужні економічні ефекти в суміжних галузях та дасть Україні змогу долучитися до глобальних ланцюгів доданої вартості й зайняти ніші на багатьох перспективних ринках – авіаційному, медичному, транспортному, ОПК – які у середньостроковій  перспективі матимуть високі темпи щорічного зростання.

Презентація викликала гарячу дискусію. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ підкреслив необхідність поширення технології виробництва кінцевої продукції з титанової сировини, що в умовах зростання впливу безпекових загроз вимагає державної уваги до пошуку альтернативних шляхів для створення нових заводів. Володимир ВЛАСЮК (ДП «Укрпромзовнішекспертиза») підтримав важливість активізації державно-приватного партнерства для модернізації титанової галузі;  Олександра БЕТЛІЙ (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) підняла питання прозорої приватизації в титановій галузі. Сергій ПОВАЖНЮК підкреслив важливість залучення стратегічного партнера-інвестора для запуску виробничих потужностей титанової галузі, згадавши успішний приклад Казахстану.

Анатолій БУРИЛКО, головний спеціаліст відділу розвитку та забезпечення екомоднернізації промисловості та імпортозаміщення Департаменту промислової політики Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості  підтримав важливість реалізації стратегічних ініціатив відновлення титанової галузі, вказавши на їх підкріплення низкою державних нормативно-правових документів. При цьому економічний механізм налагодження повного циклу переробки титанової сировини дозволить збільшити розміри отриманого прибутку з 1 тонни титану від 10 до 100 разів.

        Наталія ГОРШКОВА, кандидат економічних наук, директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України передбачила можливість просування цього проєкту шляхом розроблення пропозицій щодо реалізації можливостей залучення стратегічних інвесторів – провідних світових компаній з різних країн світу.

Завідувач відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н. Євген БУБЛИК представив результати дослідження за темою «Шляхи залучення банків до кредитування вітчизняної економіки», де зазначив, що в умовах війни і зовнішніх криз зниження частки банківського кредитування в Україні з 72% до 14% ВВП було зумовлено невизначеністю державних пріоритетів кредитної підтримки, дестимулюючим впливом на кредитний ринок депозитних сертифікатів та ОВДП, слабкою кредитною активністю державних банків, а також вадами поточної моделі монетарної політики НБУ. Для досягнення оптимального рівня кредитної підтримки економіки на рівні 40–50% ВВП, кредитний портфель банків до 2035 р. має щорічно приростати на 1,5–3,0% ВВП, а в перший рік – на 270 млрд грн. В умовах війни такий приріст банківських кредитів неможливо забезпечити суто ринковими механізмами. Активізація банківського кредитування потребуватиме реалізації масштабних державних цільових програм пільгового кредитування у галузях переробної, видобувної промисловості, транспорту та ІТ-сектору, що демонструють найбільш сприятливе співвідношення отриманих кредитів і частки у ВВП країни. Проведені розрахунки засвідчили можливість скоротити витрати держави за рахунок зниження прибутковості частини ОВДП, яка вже перебуває у портфелі НБУ і державних банків. За 2024–2025 рр. така економія може становити близько 125 млрд грн, а до 2037 р. – понад 700 млрд грн. Такий заощаджений ресурс дасть можливість зреалізувати масштабні цільові кредитні програми, а також сприятиме скороченню пасивного доходу банків і відповідному стимулюванню їх кредитної активності.

Відповідно до порядку денного засідання результати своїх досліджень представили: Ярослав КРИЛЬ (Інститут економіки промисловості НАН України, к.е.н., директор ТОВ «Водень України») – за темою «Розвиток водневої енергетики України»  як одного з ТОП-10 інвестиційних проєктів, що мають реалізовуватися під патронатом перших осіб; Володимир ВЛАСЮК, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», та Сергій ПОВАЖНЮК, заступник директора з питань розвитку, – на тему «Закупівля Укрзалізницею вітчизняних платформ для перенавантаження при контейнерних перевезеннях»; Володимир РЯБОШЛИК (Український союз промисловців і підприємців УСПП, Київський академічний університет КАУ, Київський національний економічний університет КНЕУ та НК НРУНТ) – на тему «Створення ринкового середовища, сприятливого для комерційного кредитування на основі досягнутого подолання інфляції (від низької інфляції – до низьких ринкових ставок);

Оприлюднені наукові результати викликали жваву дискусію серед учасників заходу, в ході якої відзначено важливість та необхідність їх швидкого практичного впровадження. Спільне творення майбутнього України як європейської демократичної держави можливе необхідність лише за  об’єднання зусиль на всіх рівнях: наука – виробництво – держава.

Черговий випуск програми «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), що виходить на YouTube-каналі НАН України, – «Нова система координат для інновацій» – присвячено моніторингу й оцінювання науково-технічного та інноваційного розвитку і потенціалу нашої держави. Гостем програми став завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров.

Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», який залучено до консорціуму організацій, що реалізують в Україні регіональний проєкт «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (Promoting Green Deal Readiness in the  Eastern Partnership Countries, PROGRESS), виступили співорганізаторами та взяли активну участь у проведенні першого круглого столу координаційної групи локальних партнерів проєкту, що відбувся 10 липня 2024 р. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Захід об’єднав представників консорціуму цього проєкту, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також національних і міжнародних організацій, аграрних асоціацій, університетів, науково-дослідницьких і фахових інституцій.

Регіональний проєкт PROGRESS фінансується Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV) та реалізується в Україні консорціумом організацій у складі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Цей Проєкт є новим доповненням до GIZ-портфелю Енергетичного та кліматичного кластеру та буде реалізовуватися з 2024 до 2028 року. Метою PROGRESS є пом’якшення наслідків та адаптація до зміни клімату і забезпечення сталого розвитку в країнах Східного партнерства, таких як Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.

Від Інституту економіки та прогнозування НАН України до реалізації проєкту PROGRESS залучено широке коло співробітників: з відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків (сектор галузевих ринків та сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу), відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, відділу грошово-кредитних відносин.

Представники робочої групи Інституту доповіли про основні напрями діяльності групив рамках реалізації Проекту, перспективні кліматично стійкі практики у агропродовольчому секторі, стандарти належних сільськогосподарських та екологічних умов, а також актуальні політики та практики у сфері зеленого фінансування сільського господарства завдання.

Як зазначив керівник робочої групи від Інституту, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат технічних наук Олександр Дячук, хоч сьогодні найбільшим викликом і загрозою для нашої країни є повномасштабна війна, та на друге місце слід поставити зміну клімату, що становить відчутні короткострокові й довгострокові загрози, негативні наслідки яких не вдасться нівелювати швидко. Тому, попри війну, проєкт PROGRESS надзвичайно актуальний для України, її аграріїв, бізнесу й кожного громадянина. «Завдяки урядам Німеччини й України, а також нашим партнерам різного рівня ми можемо поширити на всю країну найкращі практики та методи адаптації сільського господарства до наслідків зміни клімату», – підкреслив Олександр Дячук.

Завідувачка відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Шубравська відзначила, що адаптація сільського господарства до негативного впливу зміни клімату передбачає насамперед підтримання родючості ґрунтів, ощадливе споживання водних ресурсів, збереження біорізноманіття. Європейський Союз приділяє велику увагу впровадженню кліматично стійких практик, їхнє застосування передбачає обов’язкові умови, дотримання яких є підставою для фінансування європейських фермерів. Вочевидь такий підхід має стати орієнтиром і для України. Переорієнтація на екологічно дружнє та кліматично стійке агропродовольче виробництво є одним із ключових чинників запевнення його довгострокової сталості, а також вагомою ознакою відповідності українського аграрного сектора вимогам Європейського Союзу під час інтеграції.

Головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НААН України Тамара Осташко розповіла про кліматичні стійкі практики тепличного плодоягідництва в Європейському Союзі, наголосивши на доцільності їхнього впровадження в Україні. Науковиця відзначила, що інноваційні практики тепличного плодоягідництва на кшталт інтелектуальних систем поливу, аеропоніки, використання відновлювальних джерел енергії для опалення тощо зменшують вуглецевий слід тепличної продукції, вплив зовнішніх кліматичних умов і зменшення використання пестицидів, підвищують ефективність використання води, добрив та інших ресурсів.

Використання «зелених фінансів» водночас відкриває додаткові можливості не лише для участі у збереженні довкілля, а й для посилення конкурентоспроможності всієї країни економіки й окремих бізнесів, зазначив завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик. Учений підкреслив, що у межах сприяння виконанню цілей сталого розвитку (ЦСР), адаптації до кліматичних викликів і вимог євроінтеграції, а також з огляду на перспективи доступу до величезних обсягів відповідних фондів, поширення зелених фінансів поєднує інтереси основних учасників агросфери – від органів влади і фінансових посередників до фермерів і садівників.

У круглому столі взяли участь і інші науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України: завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринківдоктор економічних наук Віталій Венгер, завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу цього відділу кандидат економічних наук Роман Подолець, головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі доктор економічних наук Ольга Попова, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Світлана Брус, провідний науковий співробітник сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Володимир Олефір, провідний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропромисловому комплексі кандидат економічних наук Катерина Прокопенко, провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Галина Трипольська, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Юлія Шаповал, молодші наукові співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Тетяна Саприкіна й Андрій Семенюк, пропровідний інженер з науково-технічної інформації Валентина Денисенко.

Програмна директорка проєкту PROGRESS Мартіна Кольб зазначила, що, з огляду на перемовини щодо вступу України до ЄС, проєкт має підтримати виконання всіх необхідних вимог у сільськогосподарському секторі. Сторонами співпраці є різні групи стейкхолдерів, метою – посилення сталості та стійкості українського сільськогосподарського сектора до кліматичних ризиків.

Про історичні умови, особливості й плани у реалізації проєкту PROGRESS доповіли представники Київського офісу GIZ – менеджер проєкту Дмитро Березовський та радник проєкту Артем Садомов. Представники OECD Кшиштоф Міхалак, Ізабела Нойвег, Ольга Ольсон і Неллі Петкова надали оцінку стану аграрної політики України у світлі кліматичних ризиків.

Круглий стіл продемонстрував критичну важливість міжнародної співпраці й обміну досвідом для успішного впровадження Європейського зеленого курсу в Україні й інших країнах Східного партнерства.

Інформація на сайті НАН України та у Фейсбуці