Новини Інституту

На останньому в 2021 році засіданні Вченої ради ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” було заслухано доповідь “Про участь співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України на 26-ій сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату” . Конференція СОР26 відбулася у Глазго наприкінці жовтня – на початку листопада 2022 р., у ній взяли участь співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу ІЕПр   – завідувач сектору, к. е.н. Р.З.  Подолець та провідний науковий співробітник, к.т. н. О. А. Дячук.

Понад десять років – починаючи з 2010 р. – науковці сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України займаються дослідженнями, спрямованими на пошук оптимальних шляхів протидії змінам клімату.

Зокрема, оновлений НВВ України, представлений  на одному із найважливіших офіційних заходів України в межах СОР26 – «Дорожня карта оновленого НВВ України – шлях декарбонізації економіки та підвищення її кліматичної стійкості», який організували Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) , підготовлено саме на основі результатів досліджень співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України як лідера міжнародного консорціуму в межах трирічного проєкту ЄБРР «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно визначеного внеску». На цьому заході представники Інституту, Міністерства та Програми системного аналізу енергетичних технологій Міжнародного енергетичного агентства (IEA ETSAP) досягли згоди щодо ініціювання процедури набуття Україною повноцінного членства у програмі IEA ETSAP, спрямованій на посилення національного потенціалу зі стратегічного аналізу і планування розвитку у сфері енергетики та клімату, зокрема з використанням прикладних математичних моделей типу TIMES. Передбачається, що обов’язок представляти Україну у програмі IEA ETSAP буде покладено на Інститут економіки та прогнозування НАН України, адже його науковці понад 15 років тому розробили і постійно використовують модель TIMES-Україна, а також активно співпрацюють із представниками ETSAP та іншими користувачами моделей TIMES.

Разом з іншими представниками офіційної української делегації науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України взяли участь у переговорах із Міжнародною асоціацією торгівлі викидами (IETA) та ЄБРР із питань фінансування заходів щодо скорочення викидів ПГ, які виходять за межі переліку заходів реалізації оновленого НВВ до 2030 року. Україна готова брати участь у міжнародних ринках вуглецю, а іноземні інвестори та компанії – співпрацювати з українськими компаніями в межах державних програм. Проте для цього уряд України має розробити відповідну програму (план), котра відображатиме модельні розрахунки як обсягів скорочення викидів ПГ, що їх планується досягти відповідно до оновленого НВВ, так і потенціал скорочення понад ці обсяги. Тут досвід науковців Інституту у розробленні й використанні моделі TIMES-Україна може стати дуже корисним і вагомим.

Потенційна можливість для України 2025 року  прийняти чергову сесію Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй актуалізує новий виток досліджень науковців Інституту.

Більше інформації тут

Перед Новим роком прийнято підводити підсумки зробленого за рік. Співробітники ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» традиційно звітують про проведені наукові дослідження, результати яких були оприлюднені у статтях та монографіях, обговорювалися на різноманітних конференціях та круглих столах. Але залишається простір, який прийнято вважати суспільним, йому поки що не придумали відповідної графи у звітах, а діяльність у ньому відбувається на волонтерських засадах. Хоча сказати, що він неважливий, аж ніяк не можна. Адже, скажімо, спорт для розвитку молоді – справа державної ваги, це формування людського потенціалу нації. А здоров’я людей є економічним ресурсом, що особливо виявилося під час пандемії. Економісти-науковці це підтвердять і за допомогою розрахунків доведуть, що зміцнення духовних і фізичних основ  сприяє конкурентоспроможності країни в сучасному світі.

Науковий співробітник відділу економічної історії к.е.н. Олександр Корніяка у 2012 р. став засновником та віце-президентом міжнародної громадської організації «Всесвітня федерація козацького двобою», а в 2013 р. – її офіційного представника – громадської організації «Українська спортивна федерація “Козацький двобій”» і ось уже близько десяти років займається їхнім розвитком та промоцією. Популяризація національної спортивної культури відбувається у річищі його професійної діяльності щодо дослідження генези національного господарства та вивчення української інтелектуальної історії.

Козацький двобій як офіційний вид спорту визнаний в Україні з 2001 р. Завданням міжнародної ГО «Всесвітня федерація козацького двобою», представництва якої наразі є у понад двадцяти країнах світу, є розвиток та популяризація козацького двобою у світі. В Україні, згідно із договором з Міністерством молоді та спорту України, розвитком та популяризацією козацького двобою як виду спорту займається ГО «Українська спортивна федерація “Козацький двобій”», відокремлені підрозділи та представництва якої зареєстровано у більшості областей України. Сьогодні у спортивних клубах, секціях, гуртках, відділеннях дитячо-юнацьких спортивних шкіл цим видом спорту займається понад 10000 спортсменів різного віку.

Олександр Корніяка, який є майстром спорту міжнародного класу та суддею міжнародної категорії, опікується організацією та проведенням міжнародних, всеукраїнських, регіональних змагань з козацького двобою; науково-методичним (зміни до правил, навчальні програми для ДЮСШ, навчальні програми для гуртків тощо) та юридичним забезпеченням діяльності організацій; співпрацює у цьому напрямі з міністерствами, відомствами та регіональними органами державної влади та місцевого самоврядування, зі спортивними товариствами, займається кадровою політикою; забезпеченням діяльності керівних органів організацій, пошуками та залученням спонсорів і партнерів.

«Одним із основних завдань нашої федерації і проведення серії турнірів є популяризація не тільки наших національних традицій в Україні та світі, а й розвиток здорової нації, здорової молоді, що є запорукою соціально-економічного розвитку нашої держави у цей надзвичайно складний для всього світу період», – зауважує науковець Олександр Корніяка.

Фінальним і підсумковим заходом 2021 року став 8-й чемпіонат світу із козацького двобою. Турнір, попри ковідні обмеження, зібрав 600 учасників із семи країн.

Сьогодні ліки можна застосовувати як своєрідну “політичну зброю” – на кшталт того, як свого часу нею була нафта, а потім продовольство, – через те, що активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ) для виготовлення ліків і власне самі препарати виробляються в різних частинах світу. Карантинні обмеження внаслідок COVID-19 вкрай загострили цю проблему.  Тому окремим напрямом у рамках виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Оцінка та прогнози ендогенного зростання економіки України» стало вивчення розбудови високотехнологічних виробництв на засадах національних інноваційних надбань.

Досліджуючи досвід Великої Британії початку ХІХ ст., провідний науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України“  д.е.н.  Олена Саліхова визначила, що у часи випробувань продукти тонкої органічної хімії, що є базою для фармацевтики, стають критично важливим фактором виживання нації. У своїй статті “Залежність Великої Британії від імпорту з Німеччини. Відповіді на виклики Першої світової війни”, опублікованій у збірнику наукових праць “Історія народного господарства та економічної думки України” (№ 54 за 2021 рік) вона доводить, що нинішня криза забезпеченості необхідними інгредієнтами для фармацевтичного виробництва  на черговому витку історії повторює ситуацію сторічної давнини, на яку слід зважати, шукаючи відповідей на сучасні виклики.

Спираючись на викладений історичний досвід, у статті  “Залежна незалежність”  (на ресурсі LB.ua, 23 грудня 2021 р.) Олена Саліхова простежує, яким чином світ під час пандемії COVID-19 поринув у нову реальність влади ліків (medicines power). Закриття в Китаї заводів унаслідок суворого карантину, заборона в Індії експортувати певні товари, недоступність авіаперевезень і морського сполучення спричинили перебої в постачанні та заблокували ланцюжки створення доданої вартості, унаочнивши, що «сильні світу цього» – політично та економічно незалежні держави, втім як і несильні, серед яких Україна, – мають проблему: вони залежні від імпорту АФІ, випуск яких сконцентровано в Азії. Водночас у статті “Виклики СОVID-19 фармацевтичній промисловості: відповіді ЄС та України” (автори – Олена Саліхова та Дар’я Гончаренко, “Економіка і прогнозування” № 3 за 2021 рік) доведено, що критична залежність виробництва ліків від імпортних проміжних товарів, нарощування їх поставок в Україну, а також імпорту готових ЛЗ та МВ мають стати для українських можновладців аргументами для ухвалення державницьких рішень із запровадження механізмів розвитку фармацевтики в інтересах безпеки та здоров’я нації. Для зменшення зовнішньої залежності на урядовому рівні необхідно запровадити низку заходів, спрямованих на: 1) посилення науково-технологічного та інноваційного потенціалу фармацевтики, 2) сприяння приватним інвестиціям у розширення номенклатури продукції існуючих фармацевтичних компаній та 3) створення передумов для започаткування нових виробництв в Україні.

Чергове засідання ГО «Клуб банкірів»на тему «ВВП України: перспективи майбутнього» відбулося в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 16 грудня 2021 р. До обговорення ключових питань економічного зростання країни долучилися представники державних та урядових структур, провідних дослідних інститутів, банківської спільноти, приватного бізнесу, аналітичних центрів, громадських організацій. На засіданні був присутній представник Посольства Республіки Болгарія в Україні Стефан Софронієв – керівник  Служби з торгово-економічних питань.

У вітальному слові голова ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала Інституту економіки та прогнозування НАН України за багаторічну плідну співпрацю з Клубом та підкреслила особливу важливість проведення його чергового засідання на зазначену тему саме в стінах Інституту, відзначивши слушність пропозиції щодо цього заступника голови Ради Національного банку України Василя Фурмана.

У доповіді д.е.н. Василя Фурмана «Роль НБУ у досягненні 1 трлн доларів ВВП України» було підкреслено, що цілі усіх центробанків, включаючи Національний банк України, передбачають підвищення економічного зростання. НБУ під час коронакризи діє в рамках політики усіх центробанків країн, що розвиваються. При цьому він не може змусити банки кредитувати економіку. Для економічного зростання в Україні потрібно завершити структурні реформи. При тому високому рівні інфляції в Україні сьогодні, обговорення цільових програм рефінансування не видається логічним. Такі дискусії можуть отримати об’єктивне підґрунтя лише при поверненні інфляції до цільового таргету. В. Фурман підкреслив, що політика центробанків країн, що розвиваються, не може бути тотожною політиці центробанків розвинених країн, а економіки таких країн не варто порівнювати. Будь-яке рефінансування в розвинених країнах іде в економіку або на фінансові ринки, в Україні ж ці кошти можуть іти або на споживчий, або на валютний ринки та впливати на валютний курс, тому НБУ в цьому питанні має бути обережним та консервативним.

Заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін у своєму виступі торкнувся концептуальних питань економічного зростання в Україні, зокрема підкреслив проблематичність визначення показника потенціального зростання ВВП. Було зазначено, що, попри поширене уявлення, що цей параметр для України становить 4% на рік, його кількісне обґрунтування де-факто є відсутнім. Було наголошено, що це має неабияке значення із кількох причин. Саме такі прогнозні параметри закладаються як у стабілізаційні програми МВФ, так і у програмні документи уряду та центрального банку країни. Проте така динаміка є нижчою за фактичні темпи зростання економік, що розвиваються. Внаслідок цього формується «модель динамічного відставання», коли нібито зростаюча економіка з кожним роком виявляється дедалі більше позаду своїх конкурентів. Для України зазначене є ще більш проблематичним, оскільки фактичні темпи зростання її національної економіки є меншими за потенційні та часто майже удвічі поступаються середнім по країнах з ринками, що формуються.

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень д.е.н. Ярослав Жаліло підняв питання щодо глобальних та національних завдань і перешкод для прискорення економічного зростання. Було зазначено, що наразі у світі зараз впроваджуються нові підходи не лише до монетарної і бюджетної політики, а й взагалі до організації управління економікою. За цих умов стандартні інструменти можуть не спрацьовувати і навіть перешкоджати економічному розвитку. Для координації трьох цілей, які стоять перед НБУ, потрібне розширення ідеології функціонування Національного банку, оскільки природа інфляції дедалі більше відходить від суто монетарного складника. Гасити інфляцію монетарними інструментами можна, але потрібно зберегти її функціональну складову. У світі щораз частіше використовуються інструменти бюджетної підтримки. Постає питання, яким чином нейтралізувати деформуючий вплив фіскальної підтримки для збалансованості економіки і фінансової стабільності. Стосовно цієї ключової проблеми ще потрібно шукати відповідь, але її вирішення лежить в площині формування нових інструментів та інститутів, які забезпечують ефективну каналізацію ресурсів, а також таких механізмів, які здатні мінімізувати спекулятивно-інфляційний вплив фіскальної експансії, оптимізуючи її цільовий вплив на економічне зростання.

Екс-заступник голови НБУ Борис Марков у своєму виступі підкреслив різницю між монетарними та фіскальними функціями державного регулювання. Монетарна політика може негативно впливати на економічний розвиток. При цьому одночасне забезпечення стабільності цін та валютного курсу є неможливим. Хоча офіційно тіньовий сектор в Україні становить 35% ВВП, за оцінками доповідача, він перевищує 70%. Враховуючи це, фактичне падіння національної економіки є меншим, ніж вважається. Розігнати ж економіку завдяки інфляції неможливо.

Директор Департаменту координації фінансової політики Міністерства економіки України Тетяна Сисоєва зауважила, що сьогодні, в умовах пандемії, досить складно спрогнозувати економічну динаміку. Зупинившись на необхідності побудови ефективної комунікації між банківським та реальним секторами, вона поінформувала про консультації, які відбуваються в Міністерстві економіки щодо іпотечного кредитування.

У продовження думки С. Корабліна про те, що темпи зростання цін на сировину нижчі, ніж темпи зростання цін на промислові товари, голова наглядової ради АТ «Кристалбанк» Вадим Копилов зазначив, що сьогодні глобальна конкуренція сконцентрована на боротьбі за можливість регулювати товарні ринки. Говорячи про енергетичну безпеку, він зауважив що Україна має у своїх родовищах достатні запаси українського газу для власних потреб. Крім того, доповідач наголосив на ризиках іпотечної кризи у разі нарощення надмірного іпотечного кредитування.

Більше читайте тут

16 грудня 2021 року у форматі zoom-meeting на базі Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбулися щорічні грудневі Руденківські читання. Співорганізаторами заходу виступили: відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; кафедра економічної теорії ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; Наукова бібліотека імені М. В. Довнар-Запольського ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»; громадська організація «Наукове товариство імені Сергія Подолинського».

Микола Данилович Руденко (1920–2004) – український письменник, філософ, правозахисник, політв’язень, один із засновників Української Гельсінської групи, Герой України. Наприкінці 1960-х років він виступив із критикою економічної теорії Маркса та економічної політики КПРС. Своє бачення джерел додаткової вартості та важелів економічного розвитку суспільства Микола Руденко виклав у працях «Економічні монологи» (1975, «самвидав») «Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії» (1998), «Формула Сонця» (2005).

Співробітники відділу економічної історії у своїх виступах представили результати останніх досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України з питань історії та сучасності землекористування та експортоорієнтованого землеробства у контексті поглядів Миколи Руденка на критерії оцінювання ефективності господарських систем (зав. відділу, д.е.н. В. Небрат); принципи відповідального використання ресурсів у контексті ідей Миколи Руденка (гол. наук. співр., д.е.н. Н. Супрун); аналіз причин та передбачення падіння імперії у творчості Миколи Руденка (ст. наук. співр., к.е.н. Н. Горін); роздуми і враження від знайомства з науковою фантастикою Миколи Руденка (наук. співр., к.е.н. О. Курбет).

У читаннях взяли участь науковці, викладачі, студенти, підприємці та громадські діячі з Києва, Сум, Тернополя, Мукачева, Львова, Харкова, Одеси, Житомира. Прозвучали уривки з творів Миколи Руденка, коментарі до них, були обговорені питання популяризації спадщини мислителя та впровадження його ідей у практику господарювання. На заході була представлена виставка книжок Миколи Руденка із фондів Наукової бібліотеки імені М. В. Довнар-Запольського.

2021 року наукова спільнота України відзначає 200-річчя від народження Івана Васильовича Вернадського (1821–1884) – вченого-економіста, основоположника теорії потреб, історика і теоретика економічної науки, громадського та державного діяча, банкіра, професора кафедри політичної економії та статистики Київського університету Св. Володимира, публіциста і видавця, батька академіка Володимира Вернадського (1863–1945) та діда історика й правознавця Георгія Вернадського (1887–1973).

Враховуючи роль Івана Вернадського як вченого і педагога у формуванні академічної традиції, непересічне значення його діяльності для розвитку науки відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» долучився  до вшанування пам’яті видатного вченого оцифруванням та публікацією окремих творів з його наукового доробку. Звернення до них сьогодні обумовлено не тільки тим, що ці праці фактично перебувають поза науковим дискурсом і важкодоступні для сучасного читача, а й актуальністю проблем, порушених вченим. Так, у новому 54 випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» вперше українською мовою перевидаються праці «Про зовнішню торгівлю»  та «Що потрібно для землеробства», які були написані та опубліковані на сторінках науково-публіцистичних видань у середині ХІХ ст. Для розміщення в електронній бібліотеці Інституту відділ економічної історії оцифрував не менш актуальні для сьогодення праці вченого «Про земські банки», «Про обмін та торгівлю», «Про протекціонізм в Росії»,   «Про диференційні мита».

Стаття «Про зовнішню торгівлю» (1856) репрезентує цілісність наукових поглядів Івана Вернадського на природу, значення, рушійні сили та бар’єри зовнішньоторговельних відносин між народами. Ця праця містить цінні фактологічні дані про структуру, обсяги і динаміку зовнішньої торгівлі Російської імперії, а також висновки вченого щодо місця зовнішньої торгівлі в системі пріоритетів економічної політики держави. Сучасні реалії глобальної невизначеності та нестабільності, обумовлені інституційною і ринковою слабкістю національних держав перед викликами, породженими гібридними формами економічного глобалізму, вказують на важливість соціальних пріоритетів суспільного добробуту, народного благополуччя, державної безпеки, поборником яких був Іван Вернадський і які він відстоює у цій статті.

У короткому нарисі «Що потрібно для землеробства» (1864) Іван Вернадський, розглядаючи загальні умови економічного розвитку та активізації народних продуктивних сил, наголошує на значенні урядової політики сприяння землеробству. Окремо вчений зупиняється на значенні освіти в контексті формування споживчої культури і внутрішнього ринку для вітчизняної продукції та наукового знання як теоретичного базису раціонального землеробства. По-сучасному звучить і вимога забезпечення громадянських прав і рівності можливостей вільного користування землею як основним ресурсом і умовою господарського розвитку.

Відкриття ринку землі в Україні актуалізувало обговорення питання доцільності створення Державного земельного банку для забезпечення фермерських господарств довгостроковими фінансовими ресурсами. Проблема розвитку земельної іпотеки не нова, і була на порядку денному ще після скасування кріпацтва в Російській імперії. У лекції «Про земські банки» (1864), прочитаній Іваном Вернадським на зборах сільських господарів у Москві, вчений намагався окреслити  принципи та напрями реформування державної банківської системи в рамках розбудови ринкового господарства, наголошував на необхідності надання довгострокових фінансових ресурсів для успішного розвитку аграрного підприємництва.

Стаття «Про обмін і торгівлю» (1865) є однією з найвідоміших робіт Івана Вернадського як теоретика ринкового господарства. У цій праці вчений представив критичний аналіз теорій обміну та збуту, попиту та пропозиції, запропонованих А. Смітом, Ж.-Б. Сеєм та Ф. Бастіа. Іван Вернадський ретельно проаналізував економічне значення обміну, виокремив різні його фази, форми та цілі, розглянув вплив конкуренції на ефективність обміну, узагальнив підходи до вимірювання ціни, охарактеризував причини зміни цін та роль у цьому спекуляцій. Особливу увагу автор приділив поняттю товарних ринків у контексті завдань внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Іван Вернадський звернувся також до важливого й досі актуального питання митних союзів, а також системи вільного обміну товарами.

У світлі активного поширення неопротекціонізму у сучасному світі корисно буде ознайомитись із статтею «Про протекціонізм в Росії» (1865), в якій Іван Вернадський аналізує політичні та економічні підстави введення обмежувальних заходів. Вчений наголошує на тому, що захисні заходи можуть створювати привілеї деяким внутрішнім виробникам, проте у зовнішніх відносинах вони здебільшого знижують ділову довіру до країни. Зрештою, вчений, навіть враховуючи деякі позитивні сторони протекціоністської політики, доходить до висновку, що обмежувальні заходи в цілому не сприяють, а часто навіть затримують економічний розвиток країни.

Публікація маловідомих джерел української економічної думки, зокрема, творів І. Вернадського, спрямована на розширення історіографічної та фактологічної бази сучасних досліджень, актуалізацію засадничих положень політичної економії як основи розбудови ефективного конкурентоспроможного національного господарства задля забезпечення народного добробуту.

У цьогорічному випуску збірника наукових праць «Історія народного господарства та економічної думки України» (№ 54) також підготовлено спеціальний розділ до 200-річчя від народження Івана Вернадського, уточнено та доповнено бібліографію наукових та науково-публіцистичних праць вченого, вміщено перелік публікацій, присвячених його науково-педагогічній діяльності та економічній спадщині.

Більше про матеріали збірника «Історія народного господарства та економічної думки України» (№ 54)  читайте тут

Зі статтями з нового випуску щорічника «Історія народного господарства та економічної думки України» можна ознайомитись на сайті видання http://ingedu.org.ua/

З 2 листопада по 10 грудня 2021 р. науковці відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України розкривали вітчизняним інноваторам секрети та навчали вимогам підготовки пітч-презентацій інноваційних проєктів для залучення інвестицій.

У рамках Інкубаційної програми «Booster Інноваційних Проєктів 2021», що реалізується на базі Київського академічного університету в рамках проєкту регіонального розвитку «Науково-технологічний центр КАУ (НТЦ КАУ)» за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України понад місяць співробітники відділу промислової політики – завідувачка відділу д.е.н. Л.В. Дейнеко, старший науковий співробітник д.е.н. О.М Кушніренко та старший науковий співробітник д.е.н. О.О. Ципліцька виступали як тренери, навчаючи стартап-компанії вмінню привабливого подання своїх інноваційних проєктів та правилам грамотного створення пітч-презентацій останніх.

Понад 10 українських команд академічних стартапів протягом декількох тижнів готували презентації своїх проєктів та отримували онлайнові консультації від співробітників Інституту економіки та прогнозування НАН України та інших залучених фахівців.

Більше читайте та дивіться тут

Добре було б, якби відновлення після COVID-19 відбувалося на зелених засадах, бо ця криза особливо унаочнила вразливість людей від екодеструкції. Потрібні прості й реальні правила, як діяти й жити по-зеленому, які харчові продукти і промислові товари обирати, як поводитися в домівках з електроприладами, водоспоживанням тощо. Варто поширювати ці правила повсюди, щоб досягти «критичної маси», коли з набуттям громадянами екологічних знань сформується екологічна свідомість суспільства загалом.

У формуванні екологічної свідомості можуть спрацювати як вражаючі факти, так і суто корисні поради. До прикладу, кожна тонна переробленого паперу рятує від вирубування 17 дерев, заощаджує майже 4 тис. кВт енергії і 26 тис. літрів води, запобігає викиданню в атмосферу 27 кг забруднюючих речовин. Одне ж дерево поглинає щорічно приблизно 12 кг вуглекислого газу, що важливо в контексті сучасних гасел декарбонізації.

А ось вражаючий приклад із побуту: нормальний водогінний кран чи головка душу виливає майже 18 літрів води за хвилину. Щоразу, коли зливається вода в туалеті, витрачається майже п’ятиденна норма питної води для однієї людини…

Екологічно деструктивні факти можна наводити з різних сфер: у світі викидаються у смітник майже 30% продуктів харчування; щосекунди викидається чи спалюється повна фура одягу; за рік одна людина створює майже 500 кг побутових відходів. І визнане правило 3R (reducing, reusing, recycling) — скорочення, повторне використання та переробка — ще більше актуалізується.

У деяких містах за спеціальним номером телефону громадян консультують щодо методів і технологій зменшення споживання енергії та води в домашніх господарствах, підвищення ефективності використання цих ресурсів тощо…

Читайте більше у статті  д.е.н., проф., головного наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” О.Л. Попової “Екологічно свідоме споживання“, опублікованій в інтернет-виданні zn,ua 6 грудня 2021 р.

3 грудня 2021 р. на платформі ZOOM відбулося засідання науково-практичного круглого столу «Фінансовий розвиток трансформаційних економік: можливості, обмеження, перспективи», організованої відділом грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». У форматі виступів і дискусії фахівці обговорили питання фінансового розвитку економіки (індикатори та підходи до вимірювання), взаємозв’язку між фінансовою глибиною та економічним розвитком, доларизації економіки, фінансової грамотності населення.

Провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин, д.е.н, с.н.с. Є.О. Бублик у своїй доповіді «Пандемія COVID-19 як драйвер модернізації монетарної політики» відзначив суттєві зрушення у практиці монетарного регулювання спочатку після глобальної економічної кризи, а потім унаслідок пандемії COVID-19. Ці трансформаційні процеси поглиблюються і прискорюються, зумовлюючи перегляд усталених теоретичних підходів. Доповідач наголосив, що актуальні тренди монетарного регулювання вимагають детальної уваги з боку вітчизняних науковців, фахівців та регуляторів не лише для підвищення ефективності монетарної політики на внутрішньому ринку, а й з огляду на перспективи економічної інтеграції.

Разом із тим завідувачка кафедри банківської справи та фінансового моніторингу Державного податкового університету, д.е.н., професор О.І. Береславська у своїй доповіді «Доларизація та її вплив на ефективність грошово-кредитної політики» узагальнила тенденції залучених депозитів та наданих депозитними корпораціями кредитів, вартості строкових депозитів, залучених банками України, вартості наданих кредитів банками України, обсягів приватних грошових переказів, рівня доларизації протягом 2015–2021 рр.

Заступник директора ДНУ «Інститут освітньої аналітики» МОН України, к.е.н. Г.М. Терещенко у доповіді «Фінансова грамотність населення і економічний розвиток: висновки з українського досвіду» акцентувала на ролі фінансової освіти як інструменту захисту людей від шахрайства з платіжними картками в умовах відсутності довіри населення до фінансових установ.

Більше інформації тут

Зважаючи на плідне наукове спілкування учасників заходу, за результатами дискусії заплановано публікацію статей.