Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Новини Інституту
Відділ економіки і політики аграрних перетворень завершив науково-дослідну роботу «Формування державної політики сільського розвитку на основі адаптаційного потенціалу сільських громад» (керівник – д.е.н., проф., член-кор. НАН України Бородіна О.М.),яка виконувалась протягом IV кв. 2012 р. – IV кв. 2015 р. За підсумками виконаного дослідження отримано наукові результати, що полягають в обґрунтуванні основних засад формування політики сільського розвитку за методологічним підходом “знизу – вгору” (“від громади до держави”) на основі оцінювання готовності різних типів сільських громад до розробки і реалізації програм локального розвитку. В межах дослідження розкрито зміст поняття «сільська громада» як суб’єкта сільського розвитку, виокремлені ендогенні та екзогенні чинники становлення сільських громад; обґрунтовано концептуальні підходи до формування політики сільського розвитку як складової Стратегії розвитку сільського господарства і села на середньострокову перспективу. Удосконалено методологічні підходи до оцінювання адаптаційного потенціалу сільських громад: сформовано матрицю та процедури опитування громад з метою визначення рівня їх готовності до участі в місцевому розвитку, включено до поняття рушійних сил цього розвитку активи нематеріального характеру, запропоновано розраховувати Коефіцієнт соціальної взаємодії в громаді та ін. Розроблено науково-прикладні засади удосконалення державного регулювання аграрного сектору з урахуванням інтересів сільських громад (формалізація аграрного устрою загалом і сімейного фермерства зокрема, використання «ланцюгового» підходу до зміцнення економічних основ сільського розвитку тощо); обґрунтовані пріоритетні для України напрями підвищення ефективності систем життєзабезпечення на селі на засадах державно-приватного партнерства; розкрито загрози реалізації потенціалу периферійних сільських громад в процесі реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні та обґрунтовано шляхи їх подолання.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут
У ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершено виконання НДР «Монетарний механізм розвитку економіки України в умовах глобальної фінансової нестабільності».
Дослідженням охоплене широке коло питань, пов’язаних з домінантами і суперечностями монетарного розвитку малих трансформаційних сировинних економік в умовах глобальної фінансової нестабільності, чинниками і особливостями монетарного механізму економічної кризи в Україні, концептуалізацією та обґрунтуванням шляхів модернізації монетарного механізму економічного розвитку України у контексті викликів і ризиків, породжених глобальними фінансовими дисбалансами і підсилених внутрішніми протиріччями.
Отримані результати характеризуються теоретичною та практичною значимістю, доповнюють теорію і практику грошово-кредитного регулювання економіки, а також мають практичну цінність для реалізації завдань, пов’язаних із підвищенням впливу монетарних важелів на економічний розвиток України.
Економічний ефект від практичної реалізації наукових здобутків проведеного дослідження полягатиме у підвищенні ролі монетарного механізму відтворення економіки України у процесі її трансформації в умовах посилення ризиків глобальної фінансової нестабільності господарювання та загострення внутрішніх економічних протиріч.
У процесі роботи над виконанням НДР науковцями було підготовлено низку науково-аналітичних записок, висновків та пропозицій з актуальних питань підвищення ефективності використання монетарних важелів регулювання макро- і мікроекономіки.
З презентацією результатів дослідження можна ознайомитись тут
В Україні їх понад три мільйони – кожен третій працівник. Це співробітники освітніх, медичних, соціальних, наукових, культурних й інших організацій. Їх усіх називають одним словом – бюджетники.
У передвиборний період до них звертаються партії й окремі кандидати, обіцяючи їм золоті гори. Про них часто згадує і держава, адже вона – їхній роботодавець. Зрідка, особливо перед виборами, вона підвищує їм зарплату, а в кризові періоди готує для них нововведення, придумуючи, як би на них заощадити. Більшість з них немолоді, розчаровані та бідні. При цьому вони досить кваліфіковані й освічені: багато видів їхньої діяльності потребує високого рівня професійної підготовки й наявності фахової освіти.
Більше читайте у статті “Це гірке слово – бюджетник” старшого наукового співробітника відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України Г.В.Монастирської, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 5 грудня 2015 р.
Закон про держбюджет не повинен визначати основні заходи й етапи реорганізації Національної академії наук України (НАНУ) — головної наукової установи країни. Це — нонсенс, із юридичної точки зору, — таку думку в коментарі DT.UA висловив доктор економічних наук, професор, завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАНУ, експерт ЮНЕСКО з проблем статистики науки та інновацій І.Ю. Єгоров.
Більше читайте в матеріалі “Оптимізація чи “шокова терапія”: опублікованому у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 5 грудня 2015 р.
“В Україні відсутнє чітке консолідоване науково обгрунтоване бачення щодо енергетичного, екологічного та соціально-економічного майбутнього країни на довгострокову перспективу, принаймні на період 2021-2030 років — тобто на період дії нової глобальної кліматичної угоди. Проте Україна може реально зменшити викиди парникових газів до 35-40% до 2030 року”, — такі дані навів старший науковий співробітник сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України О.А.Дячук під час прес-конференції в “Укрінформі” на тему “Кліматична політика України та позиція сторін на COP 21” (3 грудня 2015 р.).
Більше читайте тут
Відео прес-конференції
1 грудня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Регулятори і регулювання: ефективність реформ у фінансовому секторі». Засідання відкрили голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Андрій Гриценко, який зазначив, що банківська система не може бути стабільною та успішною, якщо не буде успішною та стабільною економіка, а для цього слід використовувати ті інструменти, які пасують саме вітчизняній економіці.
 Велику увагу викликала у учасників засідання доповідь к.е.н., старшого наукового співробітника ІЕПр НАНУ Євгена Бублика на тему: «Ефективність реформ у фінансовому секторі економіки України», де, зокрема, йшлося про те, що основні напрями реформ у фінансовому секторі України на поточному етапі орієнтовані на посилення інституційної спроможності та реорганізації регуляторів з підвищенням ролі ключових регуляторних функцій НБУ, НКЦПФР, ФГВФО, зміцненням інституційної та фіскальної незалежності НБУ, а також на очищення фінансового ринку від проблемних установ.
«За оцінкою ряду експертних груп, – підкреслив Є. Бублик, – реформи реалізуються досить повільно. При цьому недостатньо уваги приділяється таким важливим напрямам, як очищення ринків від токсичних активів, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, модернізації системи регулювання та нагляду, покращення захисту прав споживачів та інвесторів, а також розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків.  Реформи за цими напрямами відкладаються або заплановані на далекі строки. Подальше зволікання з вирішенням зазначених проблем ускладнить реалізацію оголошеної програми реформ та досягнення поставлених в її рамках стратегічних цілей модернізації фінансового сектора України».
У дискусії також взяв участь спеціальний гість засідання, професор Imperial College Business School Андрій Кириленко, який наголосив на тому, що потрібно розуміти, як працюють центральні банки в післякризових умовах, куди рухається глобальна банківська система, оскільки Україна є її невід’ємною часткою.
 У дискусії взяли участь радник міністра фінансів України Юрій Блащук, голова Агентства з рефінансування житлових кредитів Сергій Волков, заступник голови Держкомфінпослуг Олександр Залєтов, екс-член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Петрашко, президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров, радник президента Київської школи економіки Ігор Шумило, колишній заступник голови Національного банку України, екс-голова ДПА України Олександр Кірєєв, директор Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Сергій Мамедов, радник голови правління Укрексімбанку Борис Соболєв.
У своєму виступі Борис Соболєв наголосив: «До економіки України складно підходити з позицій класичного монетаризму, оскільки близько 50% її перебуває у нелегальному (напівлегальному) обороті і понад 50% ВВП державою вилучається до перерозподілу через канали консолідованого бюджету, НАК “Нафтогаз” та Пенсійного фонду України (ПФУ)».
Постійна демотивація господарської ініціативи внаслідок такого вилучення робить спроби стимулювання економічної динаміки, контролю за інфляцією чи обмінним курсом гривні до долару США й євро марними.
Борис Соболєв запропонував започаткувати в межах Клубу банкірів громадську ревізію ефективності вилучення та використання коштів ВВП для реформування державного споживання, демонополізації ринку газу, електроенергії та суттєвого реформування Пенсійного фонду. Розпочати цю роботу варто вже з наступного засідання Клубу, запропонувавши учасникам здійснити за інтересами самостійний та неупереджений аналіз соціально-економічної ефективності головних розпорядників статей фінансування витрат.
Учасники засідання Клубу банкірів зійшлися на думці, що питання створення мегарегулятора в Україні потребує якнайглибшого та якнайдетальнішого відпрацювання, адже це саме той випадок, коли варто дослухатися до мудрого народного вислову – сім разів відміряти і тільки потім відрізати.
Шановні колеги!
30 листопада ц.р. у Парижі розпочала свою роботу 21 Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (Конференція ООН з питань змін клімату), яка триватиме до 11 грудня 2015 року.
Крім проблем глобальних кліматичних змін, у центрі уваги учасників Конференції питання забезпечення сталого розвитку на регіональному та планетарному рівні з урахуванням його економічного, екологічного та соціального вимірів.
Підкреслюючи надзвичайну важливість соціальної складової сталого розвитку, Міжнародна асоціація соціальної якості (Нідерланди) підготувала та розмістила на своєму сайті Маніфест, у якому закликає лідерів усіх країн світу стимулювати наукову спільноту до комплексного вивчення проблем сталого розвитку (в т.ч. їх соціально-економічних, соціально-екологічних, соціально-політичних і соціально-культурних аспектів) шляхом створення відповідної глобальної мережі науково-дослідних установ і навчальних закладів та забезпечення координації їх роботи і фінансування (неофіційний переклад Маніфесту російською мовою).
Поділяючи цінності та підтримуючи цілі, задекларовані у зазначеному Маніфесті, його офіційними підписантами наразі вже стали сотні учених з усіх куточків планети. Серед них і відомі українські вчені – академіки НАН України В.М. Геєць, О.Г. Білорус, Е.М. Лібанова, О.І. Амоша, В.С. Бакіров, а також чл.-кор. НАН України А.А. Гриценко та О.М. Бородіна (міжнародний список підписантів станом на 26.11.15р.).
Підтримуючи заклик Міжнародної асоціації соціальної якості щодо підтримки та поширення Маніфесту серед представників наукової спільноти, розміщуємо адресу електронного доступу, за допомогою якого кожен науковець за бажання може приєднатися до числа підписантів цього важливого документа.
1 грудня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України за ініціативи Асоціації фермерів і землевласників України та відділу економіки і політики аграрних перетворень ІЕПр НАНУ відбувся круглий стіл на тему «Співпраця держави та громадянського суспільства у підтримці розвитку сімейного фермерства і села в Україні». У заході взяли участь представники Міністерства економічного розвитку та торгівлі, Міністерства аграрної політики та продовольства, Верховної Ради України, Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, банку Кредит Агриколь, експерти, фермери, приватні землевласники та власники особистих селянських господарств.
Під час засідання обговорювалися питання: перспектив розвитку сімейного фермерства і села в сучасній аграрній системі; спільної діяльності органів влади, громадських об’єднань та донорів як інструменту розбудови фермерського укладу в Україні; можливостей створення власних агропродовольчих ланцюгів як потужного мотиву активізації і консолідації фермерського руху; підвищення спроможностей селян до самостійного господарювання на землі і зростання добробуту громад; формування інформаційної системи підтримки сімейних ферм та сільських громад; створення системи доступу фермерів до фінансових ресурсів та розбудови локальних мереж фінансування.
Співробітники відділу економічної історії Інституту взяли участь у засіданні клубу „Наукова спадщина”, присвяченому 150-й річниці від народження М.І. Туган-Барановського. Захід відбувся 23 листопада у Київському будинку вчених НАН України. Свій виступ д.е.н. Небрат В.В. присвятила питанням поєднання в житті та творчості М.І. Туган-Барановського суспільно-політичної, державотворчої та науково-педагогічної діяльності.  Доповідач наголосила на ролі вченого у становленні інститутів державності та розвитку українського суспільства, зокрема його роботі по створенню національної грошово-фінансової та  банківської систем; розбудові української освіти й вищої школи; науково-організаційній діяльності щодо заснування Української академії наук. Д.е.н. Супрун Н.А. зупинилася на світоглядних та ціннісних аспектах звернення до постаті видатного українського вченого-економіста. В ході обговорення учасникам засідання були представлені результати діяльності ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» з вивчення, перевидання та популяризації наукової спадщини М.І. Туган-Барановського.
Відбулася презентація цьогорічного ювілейного видання, підготовленого за ініціативою відділу економічної історії – колективної монографії «М.І. Туган-Барановський: вчений, громадянин, державотворець (До 150-річчя від дня народження)».
Про розвиток вітчизняного підприємництва у контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС як один з визначальних напрямів, який має сприяти значному підвищенню ефективності реалізації вітчизняного економічного потенціалу, оптимізації участі України у міжнародному поділі праці, зміцненню конкурентоспроможності національної економіки, а також про основні потенційні можливості і основні ризики реалізації Угоди у цьому контексті йдеться у статті к.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України Я.А.Жалила “Євроасоціація і нові можливості для розвитку малого бізнесу в Україні”, опублікованій 21 листопада 2015 р. у газеті “Дзеркало тижня. Україна”.
|
-->
|
Ukrainian
English 
