Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Новини Інституту
Промислова політика посткризової економіки: кол. монографія / [Дейнеко Л.В., Якубовський М.М., Шелудько Е.І. та ін.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. Л.В. Дейнеко; за ред. д-ра екон. наук, проф. М.М. Якубовського; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогноз. НАН України” – К. , 2014. – 316 с.: табл., рис.
ISBN 978-966-02-7429-7
Обґрунтовано теоретичні засади національної промислової політики, її змістовні особливості відповідно до галузевого розвитку, запропоновано методологію інтегрального виміру пріоритетності видів промислової діяльності за критеріями ефективності, виробничої активності, забезпечення внутрішнього ринку та сприяння структурно-технологічній модернізації. Особливу увагу приділено подальшому розвитку методології вимірювання екологічного рівня промислового виробництва на основі теорії декаплінгу, теоретично обґрунтовано змістовні характеристики потенціалу фінансового забезпечення процесів відтворення, узагальнено наслідки впливу кризи на корпоративне управління та обґрунтована необхідність посилення мотиваційної стратегії залучення учасників корпоративних відносин, визначено пріоритетні напрями промислової політики, що утворять стратегічний вектор нової парадигми промислового розвиту.
Для науковців, державних службовців, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.
Агропродовольчий розвиток України в контексті забезпечення продовольчої безпеки : кол. моногр. / [О.В.Шубравська, Л.В.Молдаван, Б.Й.Пасхавер та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук О.В.Шубравської ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2014. – 456 с. : 99 табл., 19 рис.
ISBN 978-966-02-7366-5
Досліджені тенденції та чинники сучасного агропродовольчого розвитку України і світу в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки. Запропоновані методологічні підходи щодо оцінки розмірів аграрного ресурсного потенціалу, ефективності використання основних ресурсів сільськогосподарського і харчопереробного виробництв, відповідності існуючої моделі аграрного господарювання України концепції сталого розвитку.
Для науковців, викладачів і студентів ВНЗ, працівників міністерств і відомств, а також широкого загалу читачів.
Лебеда Т.Б. Макроекономічне моделювання перерозподілу ВВП через бюджет : монографія / Тетяна Борисівна Лебеда ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». – К., 2014. – 296 с. : табл., рис.
ISBN 978-966-02-7367-2
Монографія присвячена дослідженню впливу бюджетно-податкової політики на макроекономічну динаміку. Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід державного регулювання з використанням засобів бюджетно-податкової політики, зокрема в період фінансово-економічної кризи, у тому числі з використанням економіко-математичних моделей; проаналізовано тенденції економічного розвитку України з визначенням основних факторів та впливів; розроблено методологічні підходи та сконструйовано економіко-математичні моделі оцінки впливу бюджетно-податкової, валютної, грошово-кредитної та інвестиційної політики на динаміку макроекономічних показників розвитку України, на базі яких реалізовано прогнозно-імітаційні розрахунки за ймовірними сценаріями розвитку подій.
Для науковців, працівників міністерств і відомств, викладачів і студентів ВНЗ, фахівців у сфері економічного планування та прогнозування.
Розвиток державних фінансів України в умовах глобалізації : кол. моногр. / [Луніна І.О., Булана О.О., Фролова Н.Б. та ін.] ; за ред. д.е.н. І.О.Луніної ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2014. – 296 с. : 46 табл., 25 рис.
ISBN 978-966-02-7365-8
Досліджено теоретико-методичні проблеми аналізу та оцінки впливу зовнішніх та внутрішніх ризиків на стан державних фінансів в умовах глобалізації. Виявлено фактори, що несуть потенційну загрозу збільшення зобов’язань держави. Досліджено роль зовнішніх корпоративних позик як фактора ризику для боргової стійкості держави. Запропоновано інструментарій оцінки загроз для стабільності державних фінансів.
Проаналізовано розподіл податкового навантаження на працю, капітал та кінцеве споживання в Україні з урахуванням впливу факторів глобального фінансового середовища, обґрунтовано пропозиції щодо забезпечення національної податкової системи надійними джерелами доходів. Досліджено інструменти державної підтримки підприємств в умовах глобалізації. Визначено напрями реформування державної підтримки економіки України з урахуванням вимог СОТ та ЄС.
Для спеціалістів з питань бюджетно-податкової політики, науковців, викладачів, аспірантів і студентів ВНЗ.
Відділ економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України у 2014 р. завершив дослідження за темою «Структурні трансформації в економіці України: динаміка, суперечності та вплив на економічний розвиток» (науковий керівник – завідувач відділу, член-кореспондент НАН України Шинкарук Л.В.).
У результаті виконання наукового дослідження авторським колективом: уточнено категорійний апарат і методологічний інструментарій дослідження структурних трансформацій в економіці та визначено основні їх характеристики і наслідки; обґрунтовано основні завдання структурної трансформації економіки України; визначено тенденції трансформаційних змін у структурі виробництва за період 2000–2013 рр.; виявлено особливості структури ВДВ; визначено основні диспропорції кінцевого використання ВВП; визначено розвиток індустріальної компоненти як базової умови реалізації структурної політики з ідентифікацією факторів стимулювання розвитку реального сектора економіки України; виявлено особливості утворення доходу нефінансового сектора України та характер впливу доходів від власності на обсяг валового прибутку сектора; ідентифіковано особливості структури рахунків сектора загального державного управління та доходу сектора домашніх господарств; виявлено структурні особливості національного багатства України; обґрунтовано роль продуктів інтелектуальної власності (нематеріальних основних засобів) як можливих ключових аттракторів формування нової економічної системи; визначено обмеження внутрішнього ринку, що впливають на формування структури вітчизняного виробництва і спеціалізацію країни у світовому поділі праці.
Науковцями відділу сформульовано основні положення формування системи державного стратегічного планування як організаційно-господарського механізму реалізації стратегії; обґрунтовано методологічні засади формування моделі промислової політики; визначено напрями реформування української промисловості; запропоновано заходи податкового й бюджетного стимулювання структурно-технологічних змін й активізації інвестиційних й інноваційних процесів; сформовано прогноз структурних зрушень в економіці України внаслідок підписання Угоди про асоціацію між Україною та країнами ЄС; визначено напрями структурних реформ та основні складові структурної політики, що має забезпечити умови для розвитку національної економіки.
За результатами дослідження підготовлено 72 публікації у наукових виданнях та 26 науково-аналітичних матеріалів до державних органів влади, на 7 з яких отримано позитивні відгуки.
За результатами досліджень буде випущено наукову доповідь.
З “небес” на землю. Як має виглядати бюджетна децентралізація в Україні
Луніна І.О.
Сьогодні ні в кого не викликає сумніву, що формування ефективного місцевого самоврядування потребує децентралізації влади, зокрема, щодо прийняття бюджетних рішень, від яких і залежить надання високоякісних і доступних публічних послуг, задоволення інтересів громадян у різних сферах життєзабезпечення територій. Вирішення цих завдань передбачено Концепцією реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні (схвалена розпорядженням КМУ від 1 квітня 2014 р. №333-р).
За останні 15 років питання бюджетної децентралізації неодноразово вносилися до порядку денного. Однак у практичних кроках на цьому шляху була відсутня системна логіка, за якою бюджетна децентралізація є частиною більш загальної проблеми створення ефективно функціонуючої багаторівневої бюджетної системи. Остання має створювати умови для ефективного та відповідального виконання органами влади всіх рівнів своїх функціональних повноважень у межах ресурсів відповідних бюджетів. Існуючі підходи до формування місцевих бюджетів таких умов не створюють.
Читайте більше у «Дзеркало тижня. Україна»
11 грудня 2014 р. за ініціативи Інституту економіки і прогнозування НАН України відбулося друге засідання серії семінарів на тему «Зона вільної Торгівлі Україна-ЄС: виклики та можливості» для галузевих асоціацій України за участі представників металургійної, аграрної, транспортної галузей, малого та середнього бізнесу. На засіданні було запропоновано використовувати зазначені семінари як платформу доведення до органів державної влади потреб, пропозицій, бачення бізнесу, формування обґрунтованої позиції української сторони в торговельно-економічних стосунках з Євросоюзом. Протягом семінару обговорювалися поточний стан та проблемні питання українського бізнесу, перспективи створення єдиної політики держави щодо зовнішньої торгівлі, можливості та підходи до формування власної позиції в умовах активізації участі України в двосторонніх та багатосторонніх торговельно-економічних угодах.
На семінарі розглядалися такі питання.
1) Досвід взаємодії Євросоюзу з іншими країнами та економічними блоками в рамках угод про зону вільної торгівлю та його урахування при імплементації угоди Україна-ЄС.
2) Методи та підходи для проведення оцінки впливу положень двосторонніх та багатосторонніх торговельно-економічних угод на розвиток окремих галузей економіки України та їх практичне використання.
3) Застосування заходів захисту вітчизняних виробників для створення ЗВТ з ЄС: роль виробничих асоціацій.
4) Вплив виконання екологічних вимог Директив ЄС на розвиток ГМК України.
У рамках співпраці між проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» та Державною установою «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» 6 листопада 2014 року відбувся спільний семінар-тренінг щодо розробки та використання моделі TIMES-Україна. Цей захід є першим у програмі тренінгів для держслужбовців щодо використання енерго-екологічної моделі TIMES-Україна у процесі стратегічного планування, прогнозування та розробки стратегій низьковуглецевого розвитку.
Співробітники сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринку (завідувач Р.З. Подолець) на чолі з заступником директора Інституту, чл.-кор. НАН України А.А.Гриценком, разом із представниками проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» (Наталею Кушко, керівник завдання EC-LEDS), а також Національного інституту стратегічних досліджень (Ярославом Бережним) провели навчальний семінар для представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; Міністерства екології та природних ресурсів України; Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Державного агентства екологічних інвестицій України; Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України; Державної служби статистики України; Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Фонду цільових екологічних (зелених) інвестицій; Національного екологічного центра України та ін.
Концептуальні підходи до моделювання, прогнозування та стратегічного планування розвитку енергетики розглядалися у доповіді Р.З. Подольця.
О.А. Дячук представив ІТ-ландшафт, структуру та інформаційне наповнення моделі TIMES-Україна, зосередивши увагу на практичних можливостях її використання.
Питання соціально-економічної оцінки сценаріїв довгострокового розвитку енергетики з використанням обчислювальної моделі загальної рівноваги розглянуто у доповіді М.Г. Чепелєва.
Я.В. Бережний представив доповідь на тему «Стратегічне планування в державному управлінні та енергетиці».
За участю учасників семінару було проведено процедуру “мозкового штурму” щодо визначення бачення та пріоритетів розвитку енергетики в Україні.
Презентації: PodoletsIRG_Nov2014, DiachukIRG_Nov2014, BarezhnyIRG_Nov2014, ChepelievIRG_Nov2014
Інститут економіки та прогнозування відвідали науковці з Інституту Росії, Центральної Азії та Східної Європи Китайської академії суспільних наук – начальник відділу міжнародних зв’язків WangXiaoquan та науковий співробітник ZhangHong. Вони зустрілися з директором Інституту академіком В.М.Гейцем та заступниками директора – чл.-кор. НАНУ А.І.Даниленком та чл.-кор НАНУ А.А.Гриценком. Науковці двох країн обговорили питання щодо розвитку соціально-економічної ситуації в Україні та Китаї та проблеми співробітництва у сфері економіки та наукових досліджень.
Проблема бюджетної децентралізації в Україні обговорюється вже багато років. Її актуалізація саме сьогодні викликана тим, що в передачі повноважень, у т.ч. бюджетних, на місця містяться значні резерви підвищення ефективності бюджетної системи, створення стимулів для соціально-економічного розвитку регіонів, розширення їхньої доходної бази, детінізації економіки і зростання на цій основі добробуту населення.
29 жовтня 2014 р. на круглий стіл «Перспективи та завдання бюджетної децентралізації в Україні» в Інституті економіки та прогнозування зібралися фахівці з проблематики місцевих бюджетів та місцевого самоврядування, щоб обговорити питання:
– практики формування місцевих бюджетів України з точки зору створення економічних стимулів для місцевого самоврядування щодо розвитку своїх адміністративно-територіальних одиниць, розширення власної податкової бази, ефективного використання бюджетних коштів;
– законодавства України у частині розподілу функціональних та відповідних видаткових повноважень центральних та місцевих органів влади, зокрема, з питань управління дорожнім господарством;
– тіньових потоків місцевої влади, пов’язаних із використанням земельних ресурсів, сплатою рентних платежів; державними закупівлями;
– шляхів включення громадськості у бюджетний процес та контроль за здійсненням закупівель за бюджетні кошти.
Із доповідями за результатами досліджень виступили науковці: ДУ ІЕП НАНУ – завідувач відділу державних фінансів д.е.н. І.О.Луніна, к.соціол.н. Д.А.Дмитрук, завідувач відділу розвитку виробничої інфраструктури к.е.н. О.І.Никифорук, науковий співробітник Д.М.Серебрянська; Тернопільського національного економічного університету – завідувач кафедри фінансів д.е.н. О.П. Кириленко та доцент кафедри фінансів к.е.н. Б.С.Малиняк; Київського національного університету імені Тараса Шевченка – професор кафедри фінансів економічного факультету д.е.н. З.С.Варналій; Національної академії статистики, обліку та аудиту – заступник завідувача кафедри фінансів д.е.н. Т.Г.Бондарук; Національного університету ДПС України – директор науково-дослідного інституту фінансового права к.е.н. Д.М.Серебрянський та начальник відділу проблем протидії податковим правопорушенням Науково-дослідного центру з проблем оподаткування д.е.н. В.В.Пилипів; Академії фінансового управління – завідувач відділу місцевих фінансів та міжбюджетних відносин к.е.н. О.В.Шишко.
У роботі круглого столу взяли участь виконавчий директор Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» М.В.Пітцик, заступник директора департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України С.І.Шаршов, головні консультанти секретаріату Комітету ВР з питань бюджету М.К.Криволап та Л.В.Расчислова, начальник відділу розробки нормативно-правових актів та методології управління ресурсних, рентних та неподаткових платежів департаменту оподаткування юридичних осіб Державної фіскальної служби України В.В.Попова.
Учасники круглого столу висловили численні пропозиції, зокрема, щодо ключових складових бюджетної децентралізації та послідовності проведення відповідних реформ, шляхів чіткого розмежування повноважень центральних і місцевих органів влади, посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування та реалізації активних антикорупційних заходів, розширення участі громадськості у бюджетному процесі.
28 жовтня 2014 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України відбулося засідання семінару «Зона вільної торгівлі Україна-ЄС: виклики та можливості» для галузевих асоціацій України. На засіданні були присутні представники металургійної, аграрної, транспортної галузей. Семінар відкриває серію заходів Інституту, спрямованих на відпрацювання в щільній співпраці з вітчизняним бізнесом обґрунтованої позиції щодо імплементації Угоди про зону вільної торгівлі Україна-ЄС.
На семінарі обговорювалися економічні особливості формування нового економічного середовища та нові можливості і виклики для української економіки. В першу чергу йшлося про очікування збільшення обсягів двосторонньої торгівлі, можливе зростання інвестицій, запровадження нових регуляторних правил та відповідної нормалізації інвестиційного середовища. Серед викликів, які можуть постати перед українськими компаніями, розглядалися зростання конкуренції на внутрішньому ринку внаслідок лібералізації торгівлі, підвищення витрат на забезпечення переходу до стандартів Євросоюзу. В рамках заходу представники експертного середовища та зазначених асоціацій товаровиробників обмінялися думками.
обговорювалися на закритому круглому столі під однойменною назвою, проведеному з ініціативи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» та за участю представників відповідних наукових, державних, регуляторних установ та підприємств, бізнес-підприємств і громадських асоціацій 23 жовтня 2014 р.
Співробітники сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринку (завідувач Р.З.Подолець) на чолі з директором Інституту, академіком В.М.Гейцем і представниками Інституту відновлюваної енергетики НАН України, комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки, комітету ВР з питань науки і освіти, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, ДП “НЕК Укренерго”, ДТЕК «WindPower», ТОВ «ActivSolar», ТОВ «Вітряні парки України», ПАТ «Deloitte&Touche, ТОВ «Вітроенергороект», «МКД консалтинг», ТОВ «Стар енергії», НТД Груп, Біоенергетичної асоціації України, Української вітроенергетичної асоціації, Українського товариства охорони природи обговорили ряд актуальних і надзвичайно важливих для сьогодення питань стосовно:
1) зміни пріоритетів розвитку відновлюваної енергетики України в умовах економічної кризи та наявності проблемних регіонів (Крим, Донбас), зокрема, місця «зеленої енергії» у концепції реформування енергетики України, правових питань реалізації проектів відновлюваної енергетики з урахуванням проблемних територій, основних проблем та бар’єрів при реалізації проектів відновлюваної енергетики в 2014–2015 рр. з урахуванням подій в АР Крим та на Донбасі;
2) державної інвестиційної політики у сфері відновлюваної енергетики України (пріоритети, підтримка регіональних проектів на рівні малого і середнього бізнесу, о оптимізація процесу ліцензування та підключення об’єктів відновлюваної енергетики в Україні);
3) законодавчих ініціатив, які впливають на сферу відновлюваної енергетики України (роль і місце ВДЕ в концепції реформування ринку електроенергії, законопроект № 663 «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», зміни стосовно «зеленого тарифу» та місцевої складової).
Роль ВДЕ як інструменту підвищення рівня енергетичної незалежності та євроінтеграції України розглядалася у доповіді О.А.Дячука.
З ініціативи ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ» та громадської організації «Клуб банкірів» 23 жовтня 2014 р. в Інституті було організовано круглий стіл на тему «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: нові реалії, старі проблеми». Його учасники обговорили коло питань, пов’язаних із реформуванням структури функцій та обов’язків ФГВФО відповідно до нинішніх реалій. Наприклад, чи справедливо в умовах, коли Національний банк України проводить рішучу чистку банківського сектора (з початку року ФГВФО ввів тимчасову адміністрацію у 26 банків) перекладати проблему фінансування Фонду гарантування вкладів через бюджет на платників податків; які ризики є у схемі випуску та монетизації ОВДП; скільки проблемних банків можуть стати клієнтами Фонду у нинішніх умовах; реалізація яких ініціатив необхідна для того, щоб вкладники почувалися захищеними в умовах появи дедалі більшої кількості проблемних банків, адже непрозорий, часто за заниженими цінами, продаж активів банків, що ліквідуються, не дає можливості не тільки розрахуватися з кредиторами, але й навіть виплатити вклади всім фізичним особам тощо.
|
-->
|