Ukrainian
English 
Україна належить до одного з найбільших споживачів атомної енергії в світі. З урахуванням перспективи зростання в Україні прогнозної потреби в ядерній енергетиці до 28,0 млн. т н.е. у 2035 р. набуває особливого значення імплементація українського законодавства відповідно до директив і вимог країн ЄС в першу чергу пов’язаних з можливостями використання диверсифікації. Детальніше – у статті
к.е.н., старшого наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України В.Г. Бурлаки «Перспективи інтеграції ядерної енергетики України та ЄС: диверсифікаційний аспект», розміщеній на сайті журналу «Економіст» 29.10.2015 р.
Новини Інституту
Перспективи інтеграції ядерної енергетики України та ЄС
Як залучити інвесторів в порти
Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС відкриває перспективи розвитку вітчизняного морського транспорту, наближення умов його функціонування до рівня європейських стандартів. Теоретико-методологічні засади досліджень фінансування морських портів на основі європейського досвіду розглянуті у статті к.е.н. старшого наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури Н.В.Кудрицької «Как привлечь инвесторов в порты», опублікованій у журналі «Порты Украины» у жовтні 2015 р. (№ 8).
Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС
Освітній потенціал населення України можна було б розглядати як одну з реальних конкурентних переваг України у контексті асоціації з ЄС, якби не той факт, що за рівнем економічного розвитку, уособленим показником валового національного доходу (ВНД) на душу населення, Україна у рази відстає від країн з дуже високим рівнем людського розвитку…
Про шляхи реформування системи освіти у країні з огляду на долучення України до європейського простору йдеться у статті к.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки і прогнозування НАН України Т.Б.Лебеди “Чи стане освіта конкурентною перевагою України у контексті Угоди про асоціацію з ЄС”, вміщеній на сайті журналу «Економіст» 29.10.2015 р.
Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?
28 жовтня ц. р. у «Фідобанку» відбулося засідання Клубу банкірів на тему: «Жовтень 2015 року. Банківська система: початок зростання чи уповільнення падіння?». В обговоренні підсумків діяльності вітчизняних банків за три квартали поточного року взяли участь: перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, провідні українські банкіри, вчені-економісти та експерти. 
Під час обговорення було докладно проаналізовано найважливіші фактори, що нині впливають на діяльність банківської системи.
Так, к.е.н. старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Є.О. Бублик відзначив: «Одним з основних факторів, що зумовлюють збереження негативного тренду у банківській системі України виступає катастрофічне зниження рівня довіри між всіма учасниками ринку банківських послуг. Через відсутність довіри, в умовах високих відсоткових ставок та значних обсягів коштів на руках у населення продовжується відплив депозитів з банків, в умовах суттєвого зростання потреби підприємств у позичкових коштах практично відсутній приріст кредитування. Внаслідок відсутності впевненості у подальшій долі діючих банків продовжує лишатись замороженим навіть ринок міжбанківських кредитів. Головна роль у відновленні довіри між учасниками банківського ринку належить регулятору. Навіть проголошення переходу від етапу «очищення» банківської системи до більш конструктивного етапу забезпечення її стабільності та формування умов розвитку економіки може суттєво покращити рівень довіри».
На думку більшості учасників засідання Клубу банкірів, це насамперед пов’язано з довірою українців до дій Національного банку та урядових структур щодо стабілізації макроекономічної ситуації.
У ході обговорення учасники засідання Клубу банкірів домовилися про координацію зусиль банківської спільноти щодо розширення і поглиблення діалогу з Національним банком України, профільними комітетами Верховної Ради для транспарентності рішень, які ними приймаються, і пришвидшення стабілізації ситуації у фінансовому секторі України. Клуб банкірів вже тривалий час є визнаним дискусійним майданчиком для обговорення найважливіших тем і проблем у професійному колі провідних українських банкірів, вчених-економістів, представників державних органів та економічних експертів.
Реалізація експортного потенціалу України на ринках ЄС у контексті проблем реформування системи сертифікації
Головним аспектом соціально-економічної кризи, в якій перебуває Україна зараз, є різке падіння виробництва за усіма основними видами економічної діяльності, вагомим чинником чого стало скорочення зовнішнього попиту, оскільки пропозиція українських товаровиробників значною мірою орієнтована на зовнішні ринки: загалом на експорт спрямовується до 40% виробництва товарів, причому по окремих видах діяльності частка експорту сягає 60–80%. Саме тому реалізація експортного потенціалу економіки України є одним з найважливіших завдань у забезпеченні відновлення економічного зростання.
Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України Л.І.Кузнєцової «Реалізація експортного потенціалу України на ринках ЄС у контексті проблем реформування системи сертифікації».
Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС
Приватні вугільні компанії на практиці продемонстрували, що українські шахти можуть працювати ефективно, розвіявши міф, що через складність гірничо-геологічних умов в Україні вуглевидобування можливе лише при державному дотуванні. Сьогодні, коли надання державної підтримки вугільній промисловості Угодою про асоціацію і нормами СОТ в принципі не забороняється, але має ряд обмежень, виникає запитання, чи цікавий державі такий досвід і як вона його використає? Читайте більше у коментарі к. е. н., провідного наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури
О.Ф.Ляшенко «Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС» газеті «День» 28 жовтня 2015 р.
Нашому селянину треба вчитися у Європи бути конкурентним
Державний протекціонізм фермерства існує в усіх країнах Європи: «Хочете жити, як у Європі? Тоді робіть, як в Європі, у тому числі щодо українського селянина». Наскільки готовий український аграрій до відкриття кордонів та дуже близької конкуренції? Що зроблено і ще можна зробити, аби підготуватися до цього?
Читайте у інтерв’ю д.е.н., головного наукового співробітника відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України Л.В. Молдаван Укрінформу 27.10.2015 р.
Акцент на малу та середню енергетику
Інтеграція з Європою в енергетичній сфері стала не лише ефективним засобом модернізації вітчизняного енергетичного сектора, а чи не єдиним шляхом подолання надзвичайного й кризового стану, оскільки реформи, диктовані нам європейським регуляторним середовищем, здатні усунути невизначеності та підвищити стійкість енергетичної системи та рівень енергобезпеки країни. Про перспективи розвитку українського машинобудування в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з акцентом на малу на середню енергетику йдеться у однойменній статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу секторальних прогнозів та кон’юктури ринків Інституту економіки та прогнозування НАНУ У.Є. Письменної та молодшого наукового співробітника цього ж відділу О.С. Биконі, вміщеній на сайті журналу «Економіст» 27.10.2015 р.
Без права на вибір: між кризою та європейською інтеграцією
Сучасні реалії розвитку української економіки не викликають жодних сумнівів щодо подовження у часі тяжких наслідків знецінення гривні, яке відбулося протягом 2014 2015 рр., з додаванням політичних ризиків та невизначеності перебігу подій, пов’язаних військовим конфліктом на сході країни. У цьому контексті активне просування українського стратегічного вектора на євроінтеграцію об’єктивно викликає запитання стосовно доцільності входження у зону вільної торгівлі з ЄС з початку 2016 р. з перспективою набуття асоційованого членства з огляду на глибину економічної рецесії, в якій перебуває країна, та низку негативних процесів, що об’єктивно супроводжують кризові шоки. Детальніше – у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України С.М.Швеця “Без права на вибір: між кризою та європейською інтеграцією”, розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26.10.2015 р.
На шляху до створення європейських засад макроекономічної стабільності
Результати дослідження макроструктурних змін в економіці України, що відбувалися поетапно з часів трансформаційної кризи до сьогодні, позитивні й негативні структурні зрушення, що активно впливали на створення моделі розвитку або моделі занепаду економіки та обґрунтування на базі структурного аналізу країн ЄС найбільш прийнятної для України моделі розвитку та її структурних параметрів у розрізі інституційних секторів економіки наводяться у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України І.В.Крючкової «Україна: нелегкий шлях до створення європейських засад макроекономічної стабільності».
