Земля – це спільне багатство, яке продукує необхідні для виживання засоби: воду та їжу, місце проживання і ресурси для рекреації. Вона є гарантом збереження біорізноманіття, здоров’я, екологічної безпеки і місця для життєдіяльності. Вона нерухома, невідновлювана і невід’ємно пов’язана із людьми та живими спільнотами. Протягом усієї історії людстваземля розглядалася не лише як фактор виробництва, а й як унікальне соціальне благо для її власника.

У 1940-х роках земельні реформи у багатьох країнах світу були зумовлені необхідністю відновити суспільну справедливість і права людини, зневажені політикою колоніалізму. Ці реформи, підтримувані сильною політичною волею, мали велику спільну мету — швидке скорочення масштабів бідності та нерівності, звільнення селян від політичної влади поміщиків та їхньої монополії на ринках землі, праці та капіталу. В наукових колах такі земельні трансформації мають назву егалітарна (перерозподільна) соціально орієнтована земельна реформа.

З початку 1980-х років у багатьох країнах курс земельних реформ став змінюватися відповідно до проголошеної нової концепції земельних трансформацій: ринок — це найефективніший механізм розподілу землі та визначення ефективного власника. Перехід цей відбувався під зовнішнім тиском, тому що на міжнародній арені виокремилася значна частина країн (особливо серед країн, що розвиваються), які через тривалий економічний спад накопичили значні борги перед економічно розвиненими промисловими державами світу. Країни-боржники не могли отримати нових запозичень без підписання угоди з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком щодо повернення боргів на основі тимчасової лібералізації ринку. Країнам-боржникам було запропоновано пакети програм, які передбачали абсолютну дерегуляцію ринків, у тому числі ринку землі.

Два підходи до земельної реформи різняться їхніми цільовими установками. Егалітарна реформа основним пріоритетом визначає швидке зменшення масштабів бідності в сільській місцевості та розвиток здібностей набувачів землі для нарощення їхнього потенціалу для імплементації у загальносуспільний контекст. Ринково орієнтована земельна реформа ставить за мету економічну ефективність розподілу ресурсів на ринкових засадах, щоб забезпечити зростання орієнтованого на експорт сільського господарства. Іншими словами, в центрі егалітарного підходу — людина, а в центрі ринкового — економіка.

Читайте більше у статті д.е.н., чл.-кор. НАН України, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”  О.М.Бородіної “Земельна реформа і права людини”, розміщеній на  сайті zn,ua  16.04.2021 р.

Вийшла друком монографія д.е.н., головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансових досліджень О.М. Шарова “Грошова глобалізація. Історіософський трактат з питань геоекономічного поширення грошових відносин”. 

Монографія присвячена розгляду питання грошової глобалізації, яку автор визначає  як «загальноісторичну тенденцію розвитку грошей як економічної категорії в напрямі її інтернаціоналізації та перетворення на загальносвітовий (глобальний) еквівалент вартості усіх товарів унаслідок зникнення кордонів у процесі функціонування грошей». В роботі розглядаються геоекономічні аспекти грошової глобалізації – тобто поступове поширення грошових відносин і грошових систем по всіх континентах аж до завершення екстенсивної  фази грошової глобалізації. Подальший, інтенсивний її розвиток, на думку автора, визначатиметься докорінними змінами – як у формі грошей, так і суті самих грошових відносин.

На багатому історичному матеріалі О.М. Шаров доводить, що грошова глобалізація, – включаючи такі явища, як поширення грошових відносин, універсалізація грошових систем, використання в національному обігу іноземної валюти, вільна конвертація валют та лібералізація міжнародного руху грошового капіталу, – створила необхідні передумови економічної глобалізації, яка, у свою чергу, виступила однією з рушійних сил процесу глобалізації загалом.

Монографія рекомендується для використання у наукових дослідженнях та навчальному процесі і представляє інтерес для вчених-економістів, аспірантів та студентів відповідних спеціальностей, зокрема, «Фінанси та кредит», «Банківська справа», «Міжнародні економічні відносини» тощо.

Зі змістом та фрагментами монографії можна ознайомитися тут

26 лютого 2021 р. відбувся круглий стіл «Актуальні питання підвищення рівня життя населення» (Молдова – Україна) / «Актуальные проблемы повышения уровня жизни населения и сокращение уровня бедности» / «Problemele actuale de creștere a nivelului de trai al populației și de reducere a nivelului sărăciei». Захід відбувся онлайн на платформі Zoom.

Організатори – відділ соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та секція соціальних досліджень і економічної співпраці Національного інституту економічних досліджень Республіки Молдова (https://ince.md/ro/noutci-i-evenimente/noutati/1331-masa-rotund-internacional-moldova-ucraina-n-format-on-line-bubcn-gcni-eshnsya-eya-sps-byoncnsya-s-youbshhnsn-eya-gnlyos.html).

У круглому столі взяли участь представники наукових установ Молдови, України, Румунії та Азербайджану.

З вітальним словом виступив А.Н. Стратан, член-кореспондент АНМ, доктор хабілітат, професор, директор Національного інституту економічних досліджень (INCE). Він акцентував увагу на питаннях удосконалення механізмів застосування інноваційних інструментів, спрямованих на стійкий ріст добробуту населення Республіки Молдова.

Д.е.н., конференціар дослідник, провідний науковий співробітник відділу «Соціальні дослідження та рівень життя населення» Національного інституту економічних досліджень (INCE) А.А. Рожко представив результати дослідження «Рівень та профілі бідності населення Республіки Молдова».

Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України, Національний координатор МОП в Україні (1996–2013 рр.) В.І. Костриця та  д.е.н., провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Т.В. Бурлай представили доповідь на тему «Постпандемічні виклики в подоланні соціальної дивергенції України і ЄС». Вони зазначили, що актуальним для України є адаптування позитивного міжнародного досвіду щодо підтримки зайнятості та освіти як невід’ємних складових політики соціально-економічного відновлення після пандемії COVID-19.

Т.В. Перегудова, к.е.н., старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», у своїй доповіді підкреслила екстрактивний характер національного ринку праці, наголошуючи на проблемах трудової еміграції та збільшення навантаження зайнятого населення економічно неактивним.

Д.е.н., провідний науковий співробітник, завідуюча сектором міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.О. Борзенко розглянула питання нової хвилі приватизації в Україні на тлі світової кризи COVID-19.

        Про особливості  кваліфікаційних навиків  IT-фахівців та їхньої заробітної плати  в умовах пандемії зазначила д.е.н., професор, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» І.Л. Петрова.

Підсумовуючи круглий стіл, модератори Т.В. Колеснікова, к.е.н., конференціар дослідник, керівник відділу соціальних досліджень та рівня життя населення Національного інституту економічних досліджень (INCE) та В.В. Близнюк, к.е.н., ст.н.с., завідуюча відділом соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» підкреслили актуальність розглянутих питань стосовно підвищення рівня добробуту населення.

Якість життя людей значною мірою залежить від стану їх здоров’я, а стан здоров’я – від рівня і якості харчування. Сучасні відносини в українському суспільстві з приводу виробництва, розподілу та споживання продуктів харчування недостатньо задовольняють потреби населення в безпечному і якісному продовольстві, що визнано й на урядовому рівні. Програмою дій Уряду 2019 передбачене запровадження механізмів захисту прав споживачів та мінімізації ризиків завдання шкоди здоров’ю громадян від споживання небезпечних товарів і послуг для покращення добробуту та якості життя українців, сприяння підвищенню рівня довіри споживачів і позитивного впливу на розвиток бізнесу. Цьому може з успіхом прислужитися становлення в Україні апробованих у світі форм соціальної взаємодії та комунікації виробників сільськогосподарської продукції та споживачів продовольства (солідарного сільського господарства – ССГ).

Модель солідарного сільського господарства завойовує дедалі більшу популярність у світі, оскільки формує локальні продовольчі системи, які задовольняють не тільки матеріальні потреби людей в здоровому харчуванні, а й забезпечує їх соціальну взаємодію, комунікацію, обмін знаннями, навичками та емоціями. Локальна продовольча система поєднує виробників і споживачів, формуючи суверенну продовольчу систему локального рівня, яка дає реальну можливість спільноті споживати хороші якісні продукти з місцевих ферм щотижня. Головна вигода для споживачів полягає у тому, що вони мають прямий зв’язок з місцевими фермерами, відчуваючи себе корисними у підтримці їх діяльності, а фермери мають надійні ринки збуту і визнання їх авторитету, довіру і фінансову підтримку.

Більше читайте у науковій доповіді  “Солідарна відповідальність виробників і споживачів у сільському господарстві. CSA – Community supported agriculture”, підготовленої відділом економіки і політики аграрних перетворень за редакцією д.е.н., чл.-кор НАН України О.М.Бородіної.

Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності на період 2020—2025 роки пройшла численні раунди дискусій, отримала підтримку Верховної Ради на парламентських слуханнях «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні», які відбулися 16 грудня 2019 р. Було проголошено, що стратегію приймуть у найкоротші строки, а її реалізація розпочнеться з 1 січня 2020 року. Проте і наприкінці року цей стратегічно важливий документ не набув офіційного статусу.

Це не дає можливості застосовувати всебічний, глобальний підхід до стимулювання інновацій так, як це роблять у провідних країнах, де створення, захист і комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності стали каталізаторами процесів інноваційного розвитку та структурних перетворень.

Читайте більше у статті к.т.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова “Інтелектуальна власність – останній шанс на вихід із кризи”, опублікованій у газеті “Голос України” 14 січня 2021 р.

Обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені у відповідь на пандемію коронавірусу, спричинили низку економічних та психологічних наслідків для України, зокрема звуження пропозиції, зниження доходів громадян, скорочення робочих місць; виникнення у людей відчуття небезпеки та побоювань заразитися коронавірусом. Зважаючи на суттєвий вплив пандемії на економіку країни та на свідомість людей, чи доцільно припустити, що зазначені наслідки спровокували трансформацію системи цінностей населення України? І як це вплинуло на зміни споживчої поведінки населення?

Читайте більше у матеріалі к.е.н., наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Г.Ю. Яценко “Зміни споживчої поведінки населення у відповідь на трансформацію системи цінностей під час пандемії“, розміщеному на ресурсі LB.ua 12 січня 2021 р.

У рамках підготовки другого Національно визначеного внеску в Паризьку угоду (НВВ2) команда експертів ЄБРР та ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” провели ґрунтовні розрахунки щодо розвитку економіки за різними сценаріями, обсягів необхідних інвестицій та економічних наслідків. Саме за цим аналізом в уряді наразі тривають консультації стосовно української кліматичної цілі до 2030 року та на 2050 рік. Експерти запропонували для розгляду 4 сценарії: “бізнес як звичайно”, сценарій реалізації вже прийнятих цілей і стратегій, сценарій досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року і комбінований сценарій, метою якого було згладити значний обсяг інвестицій з 2045 по 2050.

Про результати моделювання читайте тут

21 грудня 2020 р. на Zoom-платформі відбулася міжнародна науково-практична конференція «Процеси конвергенції східноєвропейських країн з ЄС у рамках Східного партнерства», співорганізаторами якої виступили Міністерство зовнішніх справ України, ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень), Вільнюський університет (Каунаський гуманітарний факультет, Литва), Представництво в Україні компанії «ЕЛСІС» з імплементації міжнародних проєктів (Литва) та Кавказький університет  (Грузія).

До наукової дискусії долучилися майже 30 учасників – провідних учених, державних службовців, представників інституцій громадянського суспільства – як з України, так і близького та далекого зарубіжжя. Відкрила конференцію перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, яка у своєму зверненні привітала учасників та окреслила стратегічні підходи держави до реалізації проєкту «Східне партнерство» та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Особисте вітання учасникам наукового заходу передав також академік НАН України, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» В.М. Геєць.

Увагу учасників конференції привернули виступи заступника голови Об’єднання організацій роботодавців України В.І. Костриці, д.е.н., професора Кавказького університету Майї Гонашвілі, експерта-консультанта з імплементації міжнародних проєктів в Україні, керівника Експертної групи з питань євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України к.н.держ.упр. Ю.П. Гарячої, директора Представництва компанії «ЕЛСІС» в Україні Раймондаса Габулавічюса, радниці з питань політики, член делегації Групи підтримки України Представництва ЄС в Україні М.В. Голуб, вченого секретаря ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.т.н. В.К. Хаустова, д.е.н., професора кафедри міжнародної економіки Західноукраїнського національного університету, заслуженого діяча науки і техніки України Є.В.Савельєва ,   д.е.н., професора,  гол.н.с. сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «ІЕПр НАН України» О.М. Шарова, д.е.н., професора ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» А.І. Мокія та інших.

Підсумки міжнародної науково-практичної конференції підвела д.е.н., професор, завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» О.О. Борзенко.

За підсумками міжнародного наукового заходу планується вихід збірника наукових праць, який буде оприлюднено на сайті Інституту.

Читайте цю інформацію також і на сайті Об’єднання  організацій роботодавців України

17 грудня 2020 р. у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за участі представників Запорізького обласного центру зайнятості, Науково-методичних центрів професійно-технічної освіти Запорізької та Сумської областей, Представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні, Німецько-Української промислово-торговельної палати, Інституту економіки промисловості НАН України, Всеукраїнської асоціації працівників професійно-технічної освіти, Національного інституту економічних досліджень (Республіка Молдова) та інших інститутів відбулася міжнародна науково-практична конференція «Освіта, перспективи зайнятості та стійкість ринків праці».

Відкрив міжнародну науково-практичну конференцію директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій Геєць. Він звернув увагу на актуальність винесених на обговорення питань та наголосив на проблемах ефективного функціонування ринку праці в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19. Заступник голови Об’єднання організації роботодавців України та модератор конференції Василь Костриця також підкреслив проблеми, пов’язані з постпандемічними викликами для освіти та ринку праці. Ольга Балакірєва, завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» виступила з доповіддю «Ціннісні настанови у сфері праці в Україні та країнах ЄС». Олена Давліканова, координаторка проєктів Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, окреслила досвід роботодавців щодо впровадження дуальної форми здобуття освіти. Керівник відділу освітніх проєктів Німецько-Української промислово-торговельної палати Наталія Стародуб визначила роль AHK Ukraine у впровадженні проєктів дуальної освіти.

Про зміну ролі державної служби зайнятості у відповідь на соціально-економічну кризу  зазначила у своєму виступі Ольга Макогон – головний редактор журналу «Управление персоналом». Стратегічні напрями підтримки стійкості ринку праці України в умовах пандемії COVID-19 стали предметом доповіді заступника директора інституту з наукової роботи Інституту економіки промисловості НАН України Ольги Новікової. Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Вікторія Близнюк представила презентацію, де навела модель забезпечення кваліфікованими кадрами регіональної економіки.

Ірина Дуднік, директор Запорізького обласного центру зайнятості, окреслила шляхи вирішення проблем зайнятості населення в  умовах невідповідності освіти та ринку праці. Доктор економічних наук, професор Андрій Черкасов визначив у своєму виступі виклики освітньої міграції для України. Тетяна Перегудова, старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», представила результати дослідження щодо впливу заробітної плати на посилення дисбалансів між попитом і пропозицією на регіональних ринках праці, в т.ч. Запорізької області.  Олена Хандій, професор кафедри економіки і підприємництва Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, у своїй презентації представила розвиток цифрових компетентностей із визначенням проблем та перспектив.

Олександр Паржницький, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області представив сучасні підходи в організації навчального процесу в умовах інформатизації суспільства. Експерт з аналізу ринку праці EU4Skills Микола Судаков навів особливості зайнятості та трудової мобільності випускників як критерії ефективності системи профтехосвіти в Україні. Наталія Проценко, керівник відділу освітнього маркетингу ТОВ «Фомальгаут-Полімін», зазначила, що партнерство – це додатковий ресурс якісних змін у професійній освіті.

Підсумовуючи конференцію, модератори підкреслили найбільш важливі проблеми та можливі шляхи виходу з них. Наукове обговорення сприяло формуванню пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення стійкості ринків праці з реформуванням системи освіти та удосконаленням державного регулювання зайнятості.

За підсумками міжнародної науково-практичної конференції планується вихід збірника тез.

Пандемія COVID-19 змусила країни переглянути фіскальну політику, зокрема знайти кошти на фінансування боротьби з поширенням і наслідками коронавірусної хвороби, перенаправивши їх із інших галузей. У тому числі з освіти.

Спрямувавши освітні кошти на важливіші потреби, країни підтримують фіскальний простір для фінансування сфер охорони здоров’я, соціального забезпечення, допомогу бізнесу та інші першочергові заходи в умовах пандемії. За даними Світового банку, фінансування освіти у країнах із середнім рівнем доходів, за підсумками 2020 р., зменшиться на 8–8,5%, у розрахунку на душу населення. В Україні фінансування освіти теж скоротилося: зміни до Державного бюджету на 2020 рік, внесені Законом від 13 квітня 2020 р. №553-IX (далі — Закон №553-IX), урізали фінансування освіти на 4,9 млрд грн. Тим часом від того, наскільки в нинішніх складних умовах країнам вдасться зберегти фінансування видатків, «дружніх» до економічного зростання (серед яких освітні), залежатиме економічне відновлення у постпандемічний період.

Читайте більше у статті к.е.н., старшого наукового співробітника ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М. Назукової “Скупий платить двічі”, розміщеній на  сайті zn,ua 8 грудня 2020 р.