САЙТ ПЕРЕБУВАЄ НА РЕКОНСТРУКЦІЇ

Наші видання














Наші проєкти




Посилання




Наші партнери










Новини Інституту

Без амортизаторів

Реалізація зваженої валютної політики, у тому числі становлення адекватного режиму валютного курсоутворення, — одна з найважливіших умов відновлення економіки і досягнення її сталого зростання. Вибір такого режиму у багатьох країнах диктується не тільки економічними умовами, а й політико-правовими, інституційними, психологічними факторами. Для України цей процес має особливо чутливі аспекти.

Більше про оптимальний режим валютного курсоутворення в умовах макроекономічної нестабільності та ведення воєнних дій  читайте  у статті н.с. відділу міжнародних фінансових досліджень Ольги Шпенюк  “Без амортизаторів”, опублікованій  14 серпня 2015 р. у газеті “Дзеркало тижня. Україна”.

 

 

Банківський нагляд: недогляд обертається збитками

Торік формат Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФ) визначив його неспроможність виконувати власні зобов’язання через брак коштів для виплат. Втрати перекладаються на державу. Шукати шляхів нарощування власних коштів ФГВФ без зміни системного підходу до підтримки стабільності банківської системи нераціонально.

Більше про відмінності у  вітчизняному та європейському підходах до гарантування вкладів, напрями вдосконалення вітчизняної системи гарантування вкладів читайте  у статті к.е.н., ст.н.с відділу грошово-кредитних відносин А.І. ШкляраБанківський нагляд: недогляд обертається збитками”, опублікованій   у газеті «Урядовий кур’єр» 14 серпня 2015 р.

Обговорення проекту Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року

засідання в КМУСпівробітники Інституту економіки та прогнозування зав. сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу,  к.е.н. Р.З.Подолець та старший науковий співробітник канд. техн. наук О.А.Дячук взяли участь у дискусії щодо проекту Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, що відбулася під час  експертної зустрічі у Комунікативному центрі Уряду. Детальніше див. інформацію Прийняття та виконання Нацплану дій з енергоефективності до 2020 року – одне з першочергових завдань у цій сфері”.

Яка грошово-кредитна політика потрібна Україні

Україна перебуває у глибокій і системній кризі, яка стосується всіх аспектів суспільного життя, але особливо рельєфно виявляється у грошово-кредитній сфері. Найважливішим інструментом регулювання процесів у цій сфері є грошово-кредитна політика. Тут неправильні підходи й рішення призводять до мільярдних втрат, негативно позначаються на стані економіки і громадян. НБУ вже піддавався серйозній критиці, в тому числі на сторінках DT.UA. Нині ж важливіше зосередитися на пошуку прийнятних рішень, які відповідали б ситуації.

Детальніше про це – у матеріалі чл.-кор. НАН України А.А.Гриценка “Яка грошово-кредитна політика потрібна Україні” , опублікованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 24 липня 2015 р.

Фінанси без кредиту довіри, або Проблеми системного банку і банківського нагляду як складові фінансової нестабільності

 Відновлення макрофінансової стабільності в Україні та оздоровлення банківського сектора неможливі без підтримання довіри населення до банківської системи, наявності нормальних правил гри на фінансовому ринку, прогнозованості й адекватності дій центрального банку. На жаль, попри запевнення з боку очільників НБУ та політиків в очищенні банківського сектора і стабілізації фінансового ринку, до вирішення зазначених завдань нашій державі все ще далеко.
Детальніше про це читайте а матеріалі д.е.н. Т.П.Богдан “Фінанси без кредиту довіри”, опублікованому в газеті “Дзеркало тижня, Україна” 17 липня 2015 р.

Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації та інтеграції

6 липня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України в рамках проведення науково-дослідної роботи відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій відбувся круглий стіл на тему «Вимушені переселенці та приймаючі громади: уроки для ефективної суспільної адаптації й інтеграції».
У заході взяли участь співробітники відділів економічної історії, економіки і політики аграрних перетворень, соціально-економічних проблем праці та моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту, а також спеціалісти з Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту радіаційної гігієни та епідеміології та Інституту економіко-правових досліджень НАН України. Модерувала круглий стіл к. соціол. н., зав. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М. Балакірєва.
У ході роботи круглого столу було обговорено ключові питання, що розглядаються у рамках науково-дослідної роботи, та представлено попередні результати дослідження щодо:
1) шляхів та бар’єрів соціальної інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених осіб:
Н.В. Гунько, к.г.н., зав. лабораторією медичної демографії та Ю.Ю. Озерова наук.спів. Інституту радіаційної гігієни та епідеміології «Соціально-психологічні та медико-демографічні проблеми переселення жителів із радіоактивно забруднених територій України»;
У.Я. Садова, д.е.н., професор, зав.відділом соціально-гуманітарного розвитку регіону Інституту регіональних досліджень НАН України «Проблеми соціально-економічної захищеності внутрішньо переміщених осіб у регіоні: оцінка та аналіз (за результатами дослідження ВПО у Львівській області)»
В.П. Антонюк д.е.н., професор, зав. сектором Інституту економіки промисловості НАН України «Проблеми працевлаштування ВПО»;
О.А.Більовський, к.філос.н., старший консультант сектору управління соціальними ризиками відділу соціальної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень «Конфліктогенні аспекти нинішньої моделі надання державної допомоги ВПО»;
Є.В. Білоус, м.н.с. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Соціальні настрої приймаючих громад та прояви соціальних конфліктів у взаємовідносинах ВПО з приймаючими громадами»;
І.І. Локтєва, м.н.с. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Прояви соціального відторгнення серед внутрішньо переміщених осіб»;
2) сутності соціальної підтримки ВПО:
І.М. Новак к.е.н., провідн.н.с. відділу досліджень людського розвитку Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України «Забезпечення прав і соціальних гарантій осіб, постраждалих від конфлікту на сході України в контексті Керівних принципів з питання переміщення осіб всередині країни»;
Т.В. Бєльська к.держ.упр. завідувач сектора дослідження дітей та молоді Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка «Роль органів місцевого самоврядування у процесах соціальної адаптації та інтеграції ВПО»;
3) шляхів зміцнення соціальної згуртованості ВПО та місцевих громад:
Ю.В. Середа с.н.с., к.соціол.н. відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Соціальний капітал внутрішньо переміщених осіб та способи його зміцнення»;
І.О. Тітар – н.с. к.соціол.н., відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України «Кейс стаді: пункт прийому ВПО «Станція Харків»

Інноваційна Україна 2020

nezal_15_11Щойно вийшла друком національна доповідь Інноваційна Україна 2020, підготовлена колективом авторів на базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця та ін. ; НАН України. – К., 2015. – 336 с. : табл., рис.
ISBN 978-966-02-7615-4
Національна доповідь продовжує традицію, започатковану Національною академією наук України щодо дослідження ключових проблем соціально-економічного розвитку країни. Актуальність проблем, які розглядаються у представленій доповіді, визначається необхідністю якнайшвидшої зміни існуючих засад економічного розвитку та створення умов для активного використання можливостей вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалів.
Загальна мета представленої доповіді полягає в оцінці стану інноваційної сфери в Україні, визначенні найбільш актуальних проблем і бар’єрів, що гальмують інноваційну діяльність, а також в обгрунтуванні стратегічних напрямів інноваційного розвитку держави та розробленні конкретних пропозицій щодо його стимулювання в умовах подальшої інтеграції України у світовий економічний та науково-технологічний простір.
Розраховано на представників політичної, наукової, адміністративної та ділової еліти України та всіх, хто цікавиться питаннями науково-технічного та соціально-економічного розвитку.

Національну доповідь “Інноваційна Україна 2020” розміщено в  “Науковій електронній бібліотеці” на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського

 

Інтегральні композитні індикатори розвитку економіки України: оцінка на 01.07.2015

З результатами розрахунків інтегральних композитних індикаторів розвитку економіки України на 1 липня 2015 р., виконаних відділом моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», можна ознайомитися  тут

Формування структури базових ринків України: державне регулювання в нових умовах лібералізації та протекціонізму в торгівлі

Відділ секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків презентує результати досліджень за темою  «Формування структури базових ринків України: державне регулювання в нових умовах лібералізації та протекціонізму в торгівлі»

Роботу присвячено дослідженню впливу процесів лібералізації та протекціонізму у світовій торгівлі на структуру внутрішнього ринку та базових ринків економіки України. У роботі поглиблено теоретичні основи дослідження структури ринків і за результатами дослідження обґрунтовано ефективні механізми регулювання базових ринків реального сектору економіки України, що забезпечують використання переваг глобальної лібералізації на зовнішніх ринках та нівелювання ризиків лібералізації торговельних режимів на внутрішньому ринку.
Науковий керівник теми – гол.н.с. з покладанням обов’язків зав. відділу, д.е.н., чл.-кор. НААН України Осташко Т.О., колектив авторів: пр.н.с., к.е.н. Венгер В.В., пр.н.с., к.е н. Лір В.Е., пр.н.с., к.е.н. Пустовойт О.В., ст.н.с., к.е.н. Гуменюк В.В., ст.н.с., к.е.н. Олефір В.К., ст.н.с., к.е.н. Кобута І.В., мол.н.с. Биконя О.С., мол.н.с. Лєнівова Г.В., мол.н.с. Олександренко Ю.А.

Чи буде використано шанс на запровадження в Україні європейських засад сільського розвитку?

Упродовж останніх двох місяців у країні проходить громадське обговорення проекту Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 рр., розробленого під егідою Міністерства аграрної політики і продовольства та оприлюдненого на сайті відомства. У межах цього обговорення в Інституті економіки та прогнозування НАН України у середині червня ц. р. відбулися громадські слухання “Українське село і селянство в умовах холдингізації: чи будуть в Україні запроваджені європейські засади сільського розвитку”. Представники Асоціації фермерів і приватних землевласників, Аграрного союзу, Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, Всеукраїнської спілки сільських і селищних рад, громадського академічного об’єднання “Платформа знань — Аграрний розвиток і сільські інновації”, інших громадських об’єднань, працівники установ Національної академії наук і Національної академії аграрних наук, аграрних університетів України обговорювали положення проекту стратегії, які стосуються інтересів села, селянства і сільських громад.
За результатами обговорення прийнято резолюцію, яку направлено Міністерству аграрної політики і продовольства України для врахування позиції учасників слухань при підготовці остаточної версії документа. Загальний тон резолюції: усі розділи майбутньої стратегії необхідно привести у відповідність до задекларованої назви — єдина і комплексна, що означає поєднання інтересів великих, середніх і малих виробників, спрямувавши їх на забезпечення економічної, екологічної та соціальної безпеки у сільській місцевості, а отже, на досягнення цілей сільського розвитку.

Більше читайте у матеріалі чл.-кор. НАН України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної та чл.-кор. НААН України І.В. Прокопи «Чи буде використано шанс на запровадження в Україні європейських засад сільського розвитку?», опублікованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 26 червня 2015 р.

-->