Новини Інституту

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершив роботу над виконанням наукового проекту «Реконструктивний тип економічного розвитку та основні напрями його реалізації в Україні»  (керівник – чл.-кор. НАН України  А. А.  Гриценко). НДР виконано в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Реконструкція економіки України: історичні виклики та модерні проекти». Робота розкриває головні причини та особливості сучасного економічного стану України, обґрунтовує необхідність докорінних змін у здійсненні соціально-економічної політики держави, розкриває їх основний зміст у базових сферах економіки та націлює на практичні структурні перетворення. В результаті проведеного дослідження розроблено концепцію реконструктивного економічного розвитку як поєднання двох внутрішньо суперечливих процесів: 1) докорінної перебудови несучих конструкцій економіки і 2) відновлення власної ідентичності, самості та суб’єктності господарської системи країни, що змінює міру економічної динаміки на основі домінування якісних перетворень над кількісними і відкриває можливість забезпечення соціально-економічного розвитку як за умов економічного зростання, так і нульових, і навіть від’ємних темпів зростання економіки. Показано, що реконструктивний тип розвитку є одночасно інтровертним, інклюзивним та інноваційним (спрямованим на вирішення власних соціально-економічних проблем України на інноваційній основі з урахуванням включеності національної економіки у світогосподарські зв’язки). Практичне застосування цієї концепції націлює на таку докорінну перебудову структури економіки, яка реалізує сутнісні особливості та переваги України (її самість) в усіх аспектах (географічному, геополітичному, природному, господарському, історичному, ментальному, поведінковому і т.ін.)  тією мірою, якою вони впливають на економічний розвиток. З результатами дослідження можна ознайомитись тут

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» завершив роботу над виконанням наукового проекту «Суперечливість економічної ефективності і соціальної справедливості та шляхи забезпечення їх комплементарності»  (керівник – д.е.н., проф. О.Л. Яременко). НДР виконано в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Економічна ефективність vs соціальна справедливість: пріоритети розвитку України на етапі подолання кризи». В роботі встановлено взаємозв’язок між поняттями ефективності та справедливості, уточнено економічні наслідки соціальної несправедливості, виявлено негативні тенденції в системі реформування соціальних стандартів і гарантій, доведено існування оптимального рівня нерівності, за якого ефект економічної діяльності є максимальним, охарактеризовано специфіку застосування сучасних підходів у системі державного управління ЄС, спрямованих на подолання дефіциту соціальної справедливості в суспільстві. Наведене стало основою для визначення перспективних шляхів вирішення протиріч між ефективністю та справедливістю та обґрунтування комплексу практичних рекомендацій для центральних органів виконавчої влади щодо реалізації принципів соціальної справедливості при формуванні державної політики соціально-економічного розвитку України.

Рік, що минає, навряд чи можна назвати скупим на події, а більшість з них — довгоочікуваними. Вони виявилися просто закономірними. І радіти їм змогли лише одиниці. Останній тому приклад — націоналізація Приватбанку. В історії його неплатоспроможності, як і десятка інших вітчизняних банків, поки що більше версій, ніж ясності. Як у частині обставин, так і майбутніх наслідків…

Читайте більше у статті д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України  С.О. Корабліна «Стара картина в новорічному інтер’єрі», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 29 грудня 2016 р.

Чотири роки тому д.е.н., головному науковому співробітнику Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Шарову вже доводилося згадувати на сторінках DT.UA слова лорда Вільяма Гледстоуна стосовно того, що навіть любов не звела з розуму більшої кількості людей, ніж мудрування з приводу природи грошей. Сказано це було не в науково-теоретичній дискусії, а під час обговорення закону про центральний банк Англії та його грошово-кредитну політику (так званий Акт Роберта Піля 1844 р.). Точнісінько з того самого приводу, який збурив останніми тижнями наших фахівців і любителів монетарної політики. Отож, здається, що поряд з уже традиційною “бюджетною ніччю” ми можемо отримати ще один новорічний ритуал — “грошово-кредитні колядки”…

Читайте більше у статті О.М. Шарова «Ще раз про любов», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 29 грудня 2016 р.

Пропонуємо ознайомитися з презентацією за результатами виконання НДР на тему «Формування державної науково-технічної та інноваційної політки на основі розширеної моделі «потрійної спіралі» (держава – наука –промисловість)». У ній в тезах викладено напрями державної політки в інноваційній сфері за умови євроінтеграції та взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності. Особливий акцент зроблено на сприянні дифузії інновацій та методах підтримки кооперації в інноваційному просторі.

Сектор галузевих ринків Інституту економіки та прогнозування НАН України завершив роботу над виконанням наукового проекту «Інвентаризація стану виконання зобов’язань, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині енергетичного співробітництва» (керівник – к.е.н. В.Е. Лір). НДР виконано в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічні основи енергетичного співробітництва між Україною та  Європейським Союзом» (Об’єднання-3).

В роботі розглянуто проблеми реформування енергетичного сектора країни та реалізації політики енергоефективності в Україні у контексті виконання положень Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які передбачають проведення реформ енергетичного сектора у напрямі лібералізації енергетичних ринків відповідно до принципів сталого розвитку.

В результаті проведених досліджень в теоретико-методологічному плані визначено фазову траєкторію євроінтеграції України в системі національних енерго- та еколого-економічних координат та розроблено систему індикаторів соціально-економічної ефективності приватизації енергокомпаній. В науково-практичному плані здійснено оцінку рівня імплементації зобов’язань України в рамках Енергетичного співтовариства та Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, а також запропоновано механізм приєднання України до європейських технологічних платформ у сфері енергетики та енергоефективності та організаційно-економічний механізм запровадження в Україні європейської практики прозорості, достовірності та співставності обліку паливно-енергетичних ресурсів.

У контексті активних обговорень експертами і прийняття радою Національного банку України “Основних засад грошово-кредитної політики на 2017 рік і на середньострокову перспективу” особливої актуальності набуває проблематика цілей та інструментарію монетарної політики.  Нацбанк і МВФ у рамках програми EFF для України виступають адептами режиму чистого інфляційного таргетування, яке спирається на дію процентного каналу монетарної політики. Однак більшість вітчизняних і зарубіжних вчених є прибічниками впровадження у країнах з ринками, що формуються, в тому числі і в Україні, режиму гнучкого інфляційного таргетування, складовою якого є політика керованого плавання курсу гривні, а інструментарій монетарної політики скеровується як на досягнення цільового рівня інфляції, так і на уникнення різкого знецінення чи коливань валютного курсу.
Більше читайте  у статті завідувача відділу міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Т.П. Богдан та м.н.с. О.Є. Шпенюк   “Таргетування стабільності”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016 р.   

В умовах невідворотності та швидкості процесів глобалізації традиційний поділ на ліберально-ринкову і регуляторно-адміністративну моделі економіки вже не є актуальним. У чистому вигляді жоден із двох підходів не спрацьовує. Зростання економіки в цілому і добробуту окремого індивідуума можливе при синергії економічних інструментів. У цьому і має полягати суть сучасного економічного прагматизму.

Наразі в Україні кризово-депресивний період концептуального вакууму змінюється загостренням ідеологічних протистоянь щодо подальших шляхів розвитку національної економіки між романтиками-лібералами та прагматиками-господарниками. Людям старшого покоління ця дискусія може нагадати концептуальні баталії між “фізиками” і “ліриками” у відлигових 60-х роках ХХ століття. Подібність хоча б у тому, що навіть якщо у такій дискусії й викристалізовувалося розуміння сторонами життя та свого місця у ньому, їхні позиції все одно були позбавлені практичного сенсу через ідеалістичний максималізм. У концептуальному дискурсі між економістами також стикаються два однаково спрощені (механістичні) підходи, кожен з яких у чистому вигляді є малопродуктивним.

Більше читайте у статті провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. Я.А.Жаліла  “Про національні особливості економічного прагматизму“, опублікованій  у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 24 грудня 2016. р.

На круглому столі «Національна система гарантування вкладів: виклики і пріоритети», що відбувся 23 грудня 2016 року у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, було презентовано підготовлену фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України доповідь «Функціональні проблеми системи гарантування вкладів в Україні та шляхи їх вирішення».

У ній  наголошувалось на проблемних аспектах діяльності ФГВФО в Україні з акцентом на хибне визначення цілей функціонування системи гарантування вкладів, а також її низьку взаємодію з іншими елементами системи забезпечення фінансової стабільності. Найважливішим для забезпечення ефективності системи гарантування є посилення та підвищення ефективності банківського нагляду, без забезпечення якого жодні новації у сфері гарантування депозитів не сприятимуть підвищенню рівня довіри до банків та не убезпечуватимуть від набігів вкладників. Як зазначили автори доповіді, реформа Фонду 2012 року була спрямована на виведення «факультативних» завдань з-під сфери відповідальності НБУ, проте ця реформа не передбачала системного виведення проблемних установ і була розрахована на поодинокі випадки неплатоспроможності. У поточних умовах на етапі потрапляння у сферу відповідальності Фонду банківські установи є абсолютно нежиттєздатними, їх активи неякісними, а Фонд не має шансів на повернення коштів, виплачених вкладникам. Фонд має доповнювати більш масштабні заходи щодо підвищення якості нагляду та контролю за банками. Таким чином, підкреслили науковці, необхідно переосмислити роль ФГВФО, адже арсенал його дій щодо стабілізації банківського сектора в короткостроковому періоді через підняття сум гарантування вичерпано, що в довгостроковій перспективі підвищуватиме ризики банківських криз.

Сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків протягом 01 березня 2016 р. – 31 грудня 2016 р. здійснював дослідження за ІІ етапом «Розробка модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем» наукового проекту«Моделювання та оцінка сталого використання земельних, водних та енергетичних ресурсів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища» (науковий керівник теми – завідувач сектора, канд. екон. наук Подолець Р.З.; відповідальний виконавець теми – ст. наук. співр., канд. техн. наук Дячук О.А.).

 Встановлено, що найбільш вразливими галузями економіки України від зміни клімату є енергетика, агропромисловий комплекс, системи водопостачання та охорона здоров’я. Тому надзвичайно актуальним є необхідність розвивати та розробляти в Україні дедалі більше модельних засобів для аналізу та оптимізації взаємопов’язаного функціонування продовольчої, водної та енергетичної систем в контексті зміни клімату.

На основі міжнародного досвіду розроблено методологічні підходи до дослідження впливу зміни клімату на процеси комплексного використання водних та енергетичних ресурсів, сільське господарство та землекористування, соціально-економічних наслідків такої зміни в Україні. Методологічні підходи включають використання динамічних моделей часткової рівноваги національної TIMES-Україна та глобальної GLOBIOM, а також обчислюваної моделі загальної рівноваги GTAP-E із розширеним енергетичним блоком. Крім того, отримані практичні оцінки впливу заходів в боротьбі зі зміною клімату на трансформацію енергетичного сектора, векторність та масштабність змін у землекористуванні, на макроекономічні та галузеві зміни в Україні.

Обґрунтовано, що Україні необхідно визначити та прийняти як один із важливих пріоритетів державної політики виконання вимог кліматичної Паризької угоди і взяти на себе амбітне зобов’язання щодо скорочення викидів ПГ до 2050 р. У роботі обґрунтовано запропоновано, що такою ціллю може бути неперевищення 30% від загальних викидів ПГ у 1990 р. Паризька угода може надати Україні значні можливості (фінансові, технологічні, інтелектуальні тощо), щоб не тільки модернізувати вітчизняну економіку, але й допомогти стати на шлях сталого низьковуглецевого розвитку, підвищуючи добробут громадян, адже вона має на меті мобілізувати до 2025 р. мінімум 100 млрд дол. США на рік. Модельними результатами підтверджено можливість енергетичної системи України розвиватися у контексті сталого, надійного та економічно доступного задоволення енергетичних потреб суспільства.

Дослідження процесів зміни клімату в Україні можуть мати помірні позитивні макроекономічні наслідки, абсолютна величина яких практично лінійно зростає зі збільшенням температури у разі адекватної політики та адаптації України до зміни клімату. Однак лише за умови, що зростання глобальної температури буде керованим і здійснюватимуться необхідні заходи щодо адаптації до міни клімату. Основними факторами, що визначають позитивний характер наслідків, виступає суттєве зниження споживання енергоресурсів, використання відновлювальних джерел енергії та збільшення експорту послуг туристичної галузі. Загалом основні «теоретичні» переваги від зміни клімату для України пов’язані з технологічними змінами та зміною умов торгівлі. Основним фактором невизначеності у випадку макроекономічних оцінок можна вважати температурні еластичності попиту на енергоресурси.

Обґрунтовано, що в глобальному вимірі до 2050 р., за збереження існуючих тенденцій соціо-економічного розвитку та темпів викидів ПГ, чинитиметься переважно негативний вплив на сільське господарство (через недоотримання в середньому 17% від потенційного рівня продуктивності сільськогосподарських культур за сценарієм без змін клімату). Чутливість агропродовольчої сфери до впливу змін клімату підтверджено суттєвими коливаннями світових продовольчих цін, що в середньому становитиме 20% (порівняно зі сценарієм сталого стану клімату). Це загрожує поглибленню проблеми голоду в окремих регіонах. Встановлено, що одним із ефективних інструментів зниження чутливості агропродовольчої системи до змін клімату може бути подальша лібералізації міжнародної торгівлі. Розширення господарського використання природних земель, за прогнозами, можливе в напрямі розширення лісових масивів, у тому числі енергетичних порід дерев, та пасовищ. Це сприятиме сталому й безпечному використанню земельних ресурсів і підвищенню екологічної стійкості природно-господарських систем.

З результатами дослідження можна ознайомитись тут