Новини Інституту

Треба визнати, що на зорі своєї незалежності Україна отримала в спадок від Союзу, що розпався, не лише порожні прилавки, а й промислові галузі, які уособлюють сьогодні передній край технологічного прогресу, — власну мікроелектроніку, виробництво комп’ютерів, супутників і авіакосмічну галузь. Йдеться, по суті, про індустріальну базу, без якої нині немислимі ні Інтернет, ні цифрові технології, ні «четверта промислова революція». Причому в ряді випадків країна не просто мала налагоджене виробництво, а й входила до когорти визнаних світових лідерів. При нормальному поступальному розвитку таких заділів вона могла б сьогодні перебувати в першому ешелоні технологічної еліти світу.

У Китаю ж тоді не було ні Lenovo, ні Huawei, ні технологій 5G, а про український рівень промисловості він міг тільки мріяти. Внаслідок чого виробіток одного зайнятого в економіці Китаю був у 6–7 разів нижчий, ніж в Україні, а сам ВВП перевищував вітчизняний лише в 4,4 разу виключно завдяки гігантській армії праці: 642 мільйони чоловік проти 25 мільйонів в Україні.

Що сталося далі, усім добре відомо. Китай пішов «недемократичним» шляхом еволюційних реформ, а Україна стала слідом за Росією копіювати «шокову терапію» Польщі, намагаючись за «500 днів» побудувати ринкову економіку, аналогічну західній. Хоча на самому Заході на це пішло близько 500 років…

Про економічну базу країни за 29 років та тренди в цифрах до Дня Незалежності читайте у статті д.е.н., чл.-кореспондента НАН України, застцпника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Спадок і  спадкоємці”, розміщеній на сайті  zn,ua 20 серпня 2020 р.

22 липня 2020 р. на Zoom-платформі відбувся міжнародний інтерсекторальний науковий семінар “Міжнародні економічні та політичні взаємовідносини під впливом пандемії COVID-19: досвід Китаю та України”, організаторами якого виступили ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” (сектор міжнародних фінансових досліджень) та Ланчжоуський університет (Вища школа політики та міжнародних відносин) у Китаї.

Цей науковий захід об’єднав понад 30 учасників, серед яких – провідні вчені та експерти з різних регіонів України – Києва, Львова, Тернополя, Запоріжжя та ін., а також представники дослідницьких установ при Ланчжоуському університеті в Китаї.

У фокусі уваги учасників семінару перебували актуальні питання розвитку світової економіки та геополітики в умовах розгортання та подолання наслідків пандемії COVID-19, зокрема, оцінка її впливу на суспільну динаміку та стан фінансової, макроекономічної, транспортної, соціальної, освітньої та інших сфер в Україні та Китаї.

Детальніше читайте тут

За підсумками проведення міжнародного наукового заходу його учасниками вироблено – з урахуванням відповідного досвіду України та Китаю – конкретні рекомендації щодо формування та розвитку міждержавних економічних і політичних відносин в умовах подолання пандемії COVID-19.

Стратегією реформування державного управління України на період до 2021 року визначено один із основних напрямів розвитку державної служби та управління людськими ресурсами – формування організаційної культури державної служби, яка базується на цінностях досягнення результатів, відповідальності, інноваційності, відкритості комунікацій.

У рамках виконання Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019–2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р, Національне агентство України з питань державної служби спільно із Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Офісом реформ Кабінету Міністрів України провели дослідження «Державна служба в Україні: Ваша точка зору», що є продовженням спільного проєкту «Цикл зворотного зв’язку державної служби» Секретаріату Кабінету Міністрів України, Асоціації українців – випускників провідних університетів світу «Професійний уряд» (PGA), Центру демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (CDDRL) та Київської школи економіки (KSE). Опитування проведено за підтримки Центру з питань доброчесності в оборонному секторі (CIDS, Норвегія) із залученням науковців відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Державної установи «Інститут економки та прогнозування НАН України».

Результати дослідження, які викладено в аналітичній доповіді “Дослідження організаційної культури державної служби України”, є важливими для розроблення рекомендацій щодо підвищення привабливості держави як роботодавця, посилення ефективності та якості державної служби, а також вже використані при підготовці концепції культури державної служби.

Минулого тижня в парламенті було зареєстровано законопроєкт про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями, яким покликано втілити в життя ідею «інвестиційних нянь», озвучену президентом на форумі в Давосі пів року тому. Який же чудодійний засіб стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів у ньому запропоновано та чи потрібен новий закон для досягнення поставленої мети –читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” І.В. Запатріної “Інститут “смотрящих” нянь” на сайті  zn,ua  15 липня 2020 р.

У Видавничому домі “Академперіодика” НАН України щойно побачила світ нова монографія директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, академіка НАН України В.М. Гейця  – “Феномен нестабільності – виклик економічному розвитку”.

У передмові до видання відомий польський економіст, ключовий архітектор польських економічних реформ, двічі міністр фінансів Польщі, професор економіки Гжегож В. Колодко зауважив: “У своєму вагомому творі професор Валерій Геєць розглядає не лише питання, пов’язані з кризою світової економіки та слабкими сторонами  економічної науки щодо вирішення теоретичних та практичних викликів, що звідси постають, а й формує палітру пропозицій щодо напрямів структурних реформ, побудови інституту соціальної ринкової економіки та розвитку економічної політики в Україні. Знаючи досконало реалії своєї країни та вміло поєднуючи ці знання з пропозиціями,  корисними для економічної політики та стратегій потрійного – економічного, соціального та екологічного – сталого розвитку, він показує, наскільки корисним тут може бути новий прагматизм. Ця неортодоксальна економічна думка – одночасно описова (дескриптивна)  і постулятивна (нормативна), може вельми придатися при формулюванні нової і нарешті ефективної – сподіваємося – стратегії  для України”.

Монографія є результатом застосування феноменологічного підходу до пошуку відповідей на виклики, породжені глобальною нестабільністю, загостренням суперечностей глобалізації та національного розвитку, політичною та економічною турбулентністю. У ній розкрито значення соціалізації як технології зростання соціального капіталу та ендогенізації економічного розвитку для підвищення соціальної якості життєдіяльності суспільства. Показано, що серцевиною досягнення раціонального взаємозв’язку економічних і політичних трансформацій є перехід від космополітичного універсалізму до еволюційно-інституціонального забезпечення господарського розвитку на основі прагматизму як свідомої економічної, соціальної та етичної дії.

Фахівці Інституту економіки і прогнозування НАН України у рамках проєкту ЄБРР із розробки Другого національно-визначеного внеску України зі скорочення викидів парникових газів  прорахували багато сценаріїв, серед них — Комбінований сценарій, що відповідає очікуванням кліматичної спільноти. За прогнозами, такий сценарій дозволить скоротити викиди парникових газів у 2030 р. до рівня 28% від показників 1990 року, але досягти кліматичної нейтральності вдасться лише у 2070 р.

Прогнозні сценарії розвитку економіки України в рамках розробки Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди розглядалися на розширеному засіданні Робочої групи з питань захисту довкілля та зміни клімату Експертної ради Міністерства енергетики та захисту довкілля, що відбулося 10 червня в КВЦ «Парковий».

В.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук підкреслила, що якісне моделювання становить основу прийняття ефективних управлінських рішень.

Учасники засідання Експертної ради додатково домовились провести більш глибоке обговорення результатів моделювання для сектора електроенергетики.

Більше читайте тут

1 червня 2020 р. на платформі Industry 4 Ukraine відбувся вебінар «Міжнародна співпраця та інтеграція в глобальні ланцюги доданої вартості», учасниками якого стали Директорат промислової політики та стимулювання розвитку регіонів Мінекономіки, Асоціація підприємств промислової автоматизації України та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» за підтримки UNIDO.

Захід об’єднав понад 100 учасників, серед яких були представники органів державної влади, центральних та регіональних органів виконавчої влади, бізнесу та науки.

На заході результати своїх досліджень представили експерти з відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» – д.е.н., професор Л.В. Дейнеко, к.е.н., доцент О.М. Кушніренко, к.е.н. Н.Г. Гахович, к.е.н., доцент О.О. Ципліцька та О.С. Зарудна щодо впливу пандемії COVID-19 на ланцюги доданої вартості. О.М. Кушніренко також виступила з доповіддю «Вітчизняна промисловість в глобальних ланцюгах доданої вартості (ГЛДВ): як не втратити, а здобути в умовах коронокризи».

Експрес-оцінка впливу карантину на зайнятість населення, проведена  Центром «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  засвідчила, що третина (35,6%) економічно-активного населення в цей період була виключена з ринку праці. Найбільш вразливими виявився малий бізнес (чотири з десяти не працювали) та самозайняте населення (кожний третій не мав можливості працювати). Після завершення карантину очікується зростання рівня безробіття та кількості трудових мігрантів.

Ключові результати – у презентації. За більш детальною інформацією звертатись до зав. відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій інституту О.М.Балакірєвої .

Аналіз «ВПЛИВ КАРАНТИНУ» підготовлено за результатами моніторингу УІСД імені О. Яременко, Центру «Соціальний моніторинг» спільно з відділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». 

 Опитування дорослого населення проводилося з 12 по 22 травня 2020 року в 24 областях України та м. Києві. Всього опитано 2058 респондентів. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 2,33 – 3,21 відсотка. Метод отримання інформації: телефонне інтерв’ю. 

Хоч банківські структури і працюють протягом усього карантину, спричиненого коронавірусом, вони зазнають втрат і мають численні проблеми нині й матимуть їх у майбутньому.  Як розвиватимуться ці фінансові установи? Як кредитуватимуть бізнес та населення? Що можна в цей непростий час порадити потенційним і нинішнім клієнтам банків? Про  це  — інтерв’ю д.е.н., професора, завідувачки відділу грошово-кредитних відносин ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Н.М.Шелудько газеті «Урядовий кур’єр» 19.05.2020 р.

Читайте більше у матеріалі “Наталія Шелудько: “Економічна потужність України і близько не та, щоб просто продовжувати карантин””.