Новини Інституту

21 серпня 2024 року відбулося 5-те засідання дискусійної наукової платформи при Міністерстві економіки України, до якого долучилися понад 60 учасників з профільних організацій та наукових установ, що опікуються розробкою та впровадженням ефективних управлінських рішень на ключові виклики сьогодення – Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, Інституту економіки промисловості НАН України.

Дослідження «Нестача бюджетних ресурсів та резерви збільшення доходів Державного бюджету України» презентувала завідувачка відділу публічних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н., проф, чл-кор. НАН України Інна ЛУНІНА. У процесі дослідження встановлено, що пріоритетними напрямами збільшення податкових надходжень є заходи щодо розширення податкової бази та зменшення втрат бюджетних надходжень, насамперед із податку на додану вартість. На основі досвіду країн ЄС визначено шляхи завчасного виявлення зловживань та ухилень від оподаткування і – відповідно – суттєвого зменшення втрат бюджетних надходжень завдяки заходам цифрової трансформації податкових адміністрацій, запровадженню звітності у режимі реального часу та нових вимог до електронний рахунків, проведенню масової перехресної перевірки рахунків-фактур з податку на додану вартість.

Активне застосування нових інструментів адміністрування ПДВ у постсоціалістичних країнах ЄС забезпечило зменшення податкового розриву з ПДВ (різниці між потенційними і фактичними надходженнями) у середньому по таких країнах із 26,6% потенційних надходжень податку у 2012 р. до 9% у 2021 р., тоді як в Україні він перевищує 40%. За результатами сценарних оцінок доведено, що навіть за умов часткового викоренення ухилянь від сплати ПДВ податкові надходження до Державного бюджету України у 2022 р. можна було підвищити якнайменш на 86–180 млрд. грн, або на 9–19%.

Також в процесі засідання виступили член-кореспондент НАН України Володимир САРІОГЛО та Людмила ЧЕРЕНЬКО з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України на тему «Непідвищення тарифів на ЖКГ в умовах воєнного стану: плюси та мінуси»; Дмитро ЛАЗАРЕНКО з Інституту економіки промисловості НАН України на тему «Створення спільних з іноземними партнерами підприємств з утилізації та переробки будівельних відходів (ДПП)»; Богдан ЛОГВИНЕНКО з Інституту економіки промисловості НАН України на тему «Стратегічні перспективи розвитку літію».

Доповіді учасників викликали жваве обговорення серед експертної спільноти щодо можливостей швидкого реагування на критичні загрози, спричинені внутрішніми і зовнішніми викликами. Сьогоднішній захід сприяв формуванню спільної позиції, ефективній координації з урядовими структурами та напрацюванню конкретних практичних рішень щодо перспектив майбутнього економічного розвитку України.

Співробітниками ДУ ”Інститут економіки та прогнозування НАН України” підготовлено прогноз індексів цін на продовольчі товари у 2024 р.

29 липня 2024 р. відбулося чергове засідання наукової платформи при Мінекономіки, де було представлено результати нових наукових досліджень. Розроблені науково обґрунтовані рішення, озвучені на засіданні фаховими експертами, представниками провідних наукових профільних установ – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Інституту економіки промисловості НАН України, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», – спонукають  органи влади і громадськість до реагування на гострі виклики сьогодення, створюють підґрунтя для реалізації дієвих рішень, необхідних для відновлення української економіки.

У рамках дискусії було представлено доповідь завідувача відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринку ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н. Віталія ВЕНГЕРА «Розвиток виробництва металевого титану в Україні та перспективи інтеграції до глобальних ланцюгів доданої вартості» в рамках пошуку та розробки ТОП 10 інвестиційних проєктів, що мають реалізовуватись під патронатом перших осіб. Результати дослідження показали, що реалізація проєкту з  виробництва металевої титанової продукції забезпечить макроекономічні та мультиплікативні ефекти. Зокрема, доведено, що мультиплікаційний ефект по економіці загалом може забезпечити середньорічний додатковий приріст ВВП України на рівні 0,11–0,13 в.п., а кумулятивно за перші десять років його діяльності внесок у динаміку вітчизняного ВВП становитиме близько 1,2–1,5 в.п.

Розрахунки ТЕО інвестиційного проєкту будівництва нового заводу з виробництва металевої титанової продукції показали, що проєкт є інвестиційно привабливим для держави, вітчизняних та іноземних інвесторів з позицій його перспективності та прибутковості: чиста приведена вартість становить майже 11,4 млрд грн; внутрішня норма доходності – 17%; рентабельність інвестицій – понад 1,5; коефіцієнт вигід до втрат становитиме 1,2; EBITDA – майже 8,8 млрд грн; дисконтований період окупності майже 13 років. Крім того, реалізація проєкту дасть позитивні ефекти для соціально-економічного розвитку України за весь період його реалізації: створення 3500 якісно нових робочих місць, забезпечення значних податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів – 81 млрд грн, бюджетний мультиплікатор – 9,2. Це сприятиме відновленню не тільки титанової промисловості, а й забезпечить потужні економічні ефекти в суміжних галузях та дасть Україні змогу долучитися до глобальних ланцюгів доданої вартості й зайняти ніші на багатьох перспективних ринках – авіаційному, медичному, транспортному, ОПК – які у середньостроковій  перспективі матимуть високі темпи щорічного зростання.

Презентація викликала гарячу дискусію. Зокрема, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ підкреслив необхідність поширення технології виробництва кінцевої продукції з титанової сировини, що в умовах зростання впливу безпекових загроз вимагає державної уваги до пошуку альтернативних шляхів для створення нових заводів. Володимир ВЛАСЮК (ДП «Укрпромзовнішекспертиза») підтримав важливість активізації державно-приватного партнерства для модернізації титанової галузі;  Олександра БЕТЛІЙ (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) підняла питання прозорої приватизації в титановій галузі. Сергій ПОВАЖНЮК підкреслив важливість залучення стратегічного партнера-інвестора для запуску виробничих потужностей титанової галузі, згадавши успішний приклад Казахстану.

Анатолій БУРИЛКО, головний спеціаліст відділу розвитку та забезпечення екомоднернізації промисловості та імпортозаміщення Департаменту промислової політики Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості  підтримав важливість реалізації стратегічних ініціатив відновлення титанової галузі, вказавши на їх підкріплення низкою державних нормативно-правових документів. При цьому економічний механізм налагодження повного циклу переробки титанової сировини дозволить збільшити розміри отриманого прибутку з 1 тонни титану від 10 до 100 разів.

        Наталія ГОРШКОВА, кандидат економічних наук, директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України передбачила можливість просування цього проєкту шляхом розроблення пропозицій щодо реалізації можливостей залучення стратегічних інвесторів – провідних світових компаній з різних країн світу.

Завідувач відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н. Євген БУБЛИК представив результати дослідження за темою «Шляхи залучення банків до кредитування вітчизняної економіки», де зазначив, що в умовах війни і зовнішніх криз зниження частки банківського кредитування в Україні з 72% до 14% ВВП було зумовлено невизначеністю державних пріоритетів кредитної підтримки, дестимулюючим впливом на кредитний ринок депозитних сертифікатів та ОВДП, слабкою кредитною активністю державних банків, а також вадами поточної моделі монетарної політики НБУ. Для досягнення оптимального рівня кредитної підтримки економіки на рівні 40–50% ВВП, кредитний портфель банків до 2035 р. має щорічно приростати на 1,5–3,0% ВВП, а в перший рік – на 270 млрд грн. В умовах війни такий приріст банківських кредитів неможливо забезпечити суто ринковими механізмами. Активізація банківського кредитування потребуватиме реалізації масштабних державних цільових програм пільгового кредитування у галузях переробної, видобувної промисловості, транспорту та ІТ-сектору, що демонструють найбільш сприятливе співвідношення отриманих кредитів і частки у ВВП країни. Проведені розрахунки засвідчили можливість скоротити витрати держави за рахунок зниження прибутковості частини ОВДП, яка вже перебуває у портфелі НБУ і державних банків. За 2024–2025 рр. така економія може становити близько 125 млрд грн, а до 2037 р. – понад 700 млрд грн. Такий заощаджений ресурс дасть можливість зреалізувати масштабні цільові кредитні програми, а також сприятиме скороченню пасивного доходу банків і відповідному стимулюванню їх кредитної активності.

Відповідно до порядку денного засідання результати своїх досліджень представили: Ярослав КРИЛЬ (Інститут економіки промисловості НАН України, к.е.н., директор ТОВ «Водень України») – за темою «Розвиток водневої енергетики України»  як одного з ТОП-10 інвестиційних проєктів, що мають реалізовуватися під патронатом перших осіб; Володимир ВЛАСЮК, директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», та Сергій ПОВАЖНЮК, заступник директора з питань розвитку, – на тему «Закупівля Укрзалізницею вітчизняних платформ для перенавантаження при контейнерних перевезеннях»; Володимир РЯБОШЛИК (Український союз промисловців і підприємців УСПП, Київський академічний університет КАУ, Київський національний економічний університет КНЕУ та НК НРУНТ) – на тему «Створення ринкового середовища, сприятливого для комерційного кредитування на основі досягнутого подолання інфляції (від низької інфляції – до низьких ринкових ставок);

Оприлюднені наукові результати викликали жваву дискусію серед учасників заходу, в ході якої відзначено важливість та необхідність їх швидкого практичного впровадження. Спільне творення майбутнього України як європейської демократичної держави можливе необхідність лише за  об’єднання зусиль на всіх рівнях: наука – виробництво – держава.

Черговий випуск програми «Про науку. Компетентно» (ведучий – академік НАН України Володимир Семиноженко), що виходить на YouTube-каналі НАН України, – «Нова система координат для інновацій» – присвячено моніторингу й оцінювання науково-технічного та інноваційного розвитку і потенціалу нашої держави. Гостем програми став завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Єгоров.

Співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», який залучено до консорціуму організацій, що реалізують в Україні регіональний проєкт «Підготовка країн Східного партнерства до Європейського зеленого курсу» (Promoting Green Deal Readiness in the  Eastern Partnership Countries, PROGRESS), виступили співорганізаторами та взяли активну участь у проведенні першого круглого столу координаційної групи локальних партнерів проєкту, що відбувся 10 липня 2024 р. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Захід об’єднав представників консорціуму цього проєкту, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також національних і міжнародних організацій, аграрних асоціацій, університетів, науково-дослідницьких і фахових інституцій.

Регіональний проєкт PROGRESS фінансується Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV) та реалізується в Україні консорціумом організацій у складі Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) та ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Цей Проєкт є новим доповненням до GIZ-портфелю Енергетичного та кліматичного кластеру та буде реалізовуватися з 2024 до 2028 року. Метою PROGRESS є пом’якшення наслідків та адаптація до зміни клімату і забезпечення сталого розвитку в країнах Східного партнерства, таких як Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна.

Від Інституту економіки та прогнозування НАН України до реалізації проєкту PROGRESS залучено широке коло співробітників: з відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків (сектор галузевих ринків та сектор прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу), відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі, відділу грошово-кредитних відносин.

Представники робочої групи Інституту доповіли про основні напрями діяльності групив рамках реалізації Проекту, перспективні кліматично стійкі практики у агропродовольчому секторі, стандарти належних сільськогосподарських та екологічних умов, а також актуальні політики та практики у сфері зеленого фінансування сільського господарства завдання.

Як зазначив керівник робочої групи від Інституту, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат технічних наук Олександр Дячук, хоч сьогодні найбільшим викликом і загрозою для нашої країни є повномасштабна війна, та на друге місце слід поставити зміну клімату, що становить відчутні короткострокові й довгострокові загрози, негативні наслідки яких не вдасться нівелювати швидко. Тому, попри війну, проєкт PROGRESS надзвичайно актуальний для України, її аграріїв, бізнесу й кожного громадянина. «Завдяки урядам Німеччини й України, а також нашим партнерам різного рівня ми можемо поширити на всю країну найкращі практики та методи адаптації сільського господарства до наслідків зміни клімату», – підкреслив Олександр Дячук.

Завідувачка відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Шубравська відзначила, що адаптація сільського господарства до негативного впливу зміни клімату передбачає насамперед підтримання родючості ґрунтів, ощадливе споживання водних ресурсів, збереження біорізноманіття. Європейський Союз приділяє велику увагу впровадженню кліматично стійких практик, їхнє застосування передбачає обов’язкові умови, дотримання яких є підставою для фінансування європейських фермерів. Вочевидь такий підхід має стати орієнтиром і для України. Переорієнтація на екологічно дружнє та кліматично стійке агропродовольче виробництво є одним із ключових чинників запевнення його довгострокової сталості, а також вагомою ознакою відповідності українського аграрного сектора вимогам Європейського Союзу під час інтеграції.

Головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НААН України Тамара Осташко розповіла про кліматичні стійкі практики тепличного плодоягідництва в Європейському Союзі, наголосивши на доцільності їхнього впровадження в Україні. Науковиця відзначила, що інноваційні практики тепличного плодоягідництва на кшталт інтелектуальних систем поливу, аеропоніки, використання відновлювальних джерел енергії для опалення тощо зменшують вуглецевий слід тепличної продукції, вплив зовнішніх кліматичних умов і зменшення використання пестицидів, підвищують ефективність використання води, добрив та інших ресурсів.

Використання «зелених фінансів» водночас відкриває додаткові можливості не лише для участі у збереженні довкілля, а й для посилення конкурентоспроможності всієї країни економіки й окремих бізнесів, зазначив завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Євген Бублик. Учений підкреслив, що у межах сприяння виконанню цілей сталого розвитку (ЦСР), адаптації до кліматичних викликів і вимог євроінтеграції, а також з огляду на перспективи доступу до величезних обсягів відповідних фондів, поширення зелених фінансів поєднує інтереси основних учасників агросфери – від органів влади і фінансових посередників до фермерів і садівників.

У круглому столі взяли участь і інші науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України: завідувач відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринківдоктор економічних наук Віталій Венгер, завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу цього відділу кандидат економічних наук Роман Подолець, головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі доктор економічних наук Ольга Попова, провідний науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Світлана Брус, провідний науковий співробітник сектору галузевих ринків відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Володимир Олефір, провідний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропромисловому комплексі кандидат економічних наук Катерина Прокопенко, провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків кандидат економічних наук Галина Трипольська, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидат економічних наук Юлія Шаповал, молодші наукові співробітники сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Тетяна Саприкіна й Андрій Семенюк, пропровідний інженер з науково-технічної інформації Валентина Денисенко.

Програмна директорка проєкту PROGRESS Мартіна Кольб зазначила, що, з огляду на перемовини щодо вступу України до ЄС, проєкт має підтримати виконання всіх необхідних вимог у сільськогосподарському секторі. Сторонами співпраці є різні групи стейкхолдерів, метою – посилення сталості та стійкості українського сільськогосподарського сектора до кліматичних ризиків.

Про історичні умови, особливості й плани у реалізації проєкту PROGRESS доповіли представники Київського офісу GIZ – менеджер проєкту Дмитро Березовський та радник проєкту Артем Садомов. Представники OECD Кшиштоф Міхалак, Ізабела Нойвег, Ольга Ольсон і Неллі Петкова надали оцінку стану аграрної політики України у світлі кліматичних ризиків.

Круглий стіл продемонстрував критичну важливість міжнародної співпраці й обміну досвідом для успішного впровадження Європейського зеленого курсу в Україні й інших країнах Східного партнерства.

Інформація на сайті НАН України та у Фейсбуці

Читайте у статті вченого секретаря ДУ “Iнститут економiки та прогнозування НАН України”, к.т.н. В.К. Хаустова “Чи збережеться українська наука?”, опублікованій на сайті Zn.ua 13 липня 2024 р.

25 червня 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року.

До складу команди (її становили представники аналітичного центру DiXi Group, Інституту економіки та прогнозування НАН України та незалежні експерти), яка працювала над документом, входили завідувач сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу к.е.н. Роман Подолець, провідний науковий співробітник цього сектору к.т.н. Олександр Дячук та молодший науковий співробітник сектору Андрій Семенюк.

НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України. Він розроблявся відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн – членів ЄС, у рамках зобов’язань України як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС. Розроблення проєкту Національного плану відбувалася під патронатом Міністерства економіки України та у тісній співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів та Міністерством енергетики. Основні міжнародні партнери  – Секретаріат Енергетичного Співтовариства та Європейська Комісія. Підтримку розроблення плану забезпечували Посольство Великої Британії в Україні, Net Zero World Initiative та Програма розвитку ООН.

21 березня 2024 року  проєкт НПЕК було представлено Європейській Комісії, у заході брали  участь представники Інституту економіки та прогнозування НАН УКраїни.

Понад 1500 представників різних секторів та зацікавлених сторін, включаючи уряд України, парламент, європейських партнерів, громадянське суспільство, державний сектор, місцеві громади та представників сусідніх країн, взяли участь в обговореннях проєкту НПЕК.

Невипадково “уряд схвалив Національний план з енергетики та клімату у той самий день, коли розпочалися переговори про вступ до Європейського Союзу. Це символічно, оскільки створення цього документу є важливою частиною євроінтеграційного процесу, – зазначила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко. – Національний план був підготовлений у рекордно короткі строки – менше ніж за рік. Потреби в інвестиціях сукупно становлять від 41,5 млрд дол. США. Його реалізація не лише сприятиме декарбонізації економіки нашої країни, а й відкриє значні можливості для залучення ресурсів для виконання Плану”.

Директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства Артур Лорковскі зауважив про своєчасне ухвалення Україною НПЕК як важливого кроку для забезпечення розуміння пріоритетів уряду в енергетичній та кліматичній політиці для громадян та стейкхолдерів в Україні: “НПЕК слугуватиме планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти”. Пан Лорковські наголосив, що “тривалі жорстокі атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру обумовлюють потребу у проведенні постійного моніторингу виконання Плану та продовжувати дискусії на високому рівні щодо того – як Україні адаптуватися до обставин, що постійно змінюються”.

За інформацією із сайтів Міністерства економіки України та Енергетичного  Співтовариства 

Можливості та результати подальшої співпраці з ДУ  «Інститут економіки та прогнозування НАН України» науковці Польської академії наук та Національної академії аграрних наук України обговорювали на робочій зустрічі в Інституті 18 червня 2024 р.

Директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України (ІЕПр НАНУ) Валерій Геєць, директорка Інституту розвитку села та сільського господарства ПАН (IRWiR PAN) Dr. habil., професорка Моніка Станни, завідувач відділу економіки села IRWiR PAN Dr. habil., професор Славомір Каліновскі, директор Інституту землекористування НААН України (ІЗ НААНУ) член-кореспондент НААН України Йосип Дорош, заступник директора ІЗ НААНУ з наукової роботи академік НААН України Шаміль Ібатуллін, заступник директора ІЗ НААНУ Андрій Тарнопольський, пров.н.с. відділу економіки і політики аграрних перетворень ІЕПр НАНУ В. Яровий обмінялися інформацією про поточні та перспективні дослідження, національні та міжнародні проєкти, що здійснюються в їхніх установах, підняли питання інтеграції вітчизняної науки до европейського наукового простору, узгодили пріоритетні напрями подальшої співпраці та досліджень, за якими перелічені наукові установи можуть співпрацювати для досягнення спільних цілей. Серед них – питання Спільної аграрної політики ЄС та євроінтеграції України, земельної політики в контексті розвитку ринку сільськогосподарських земель, забезпечення гідного рівня життя на селі, використання макроекономічного моделювання для розуміння майбутніх економічних процесів та інші.

Учасники визначили найближчі завдання щодо взаємодії та деталізації варіантів співпраці, підготовки спільних наукових публікацій, участі у розвитку наукових видань інститутів, а також обмінялися виданими працями. Керівники інститутів обговорили потенціал власних наукових підрозділів для виконання спільних наукових досліджень, можливості залучення нових учасників та фахівців з інших установ НАН України, НААН України та ПАН.

Досягнено домовленості про напрацювання Угоди про співробітництво Інституту економіки та прогнозування НАН України та IRWiR PAN.

На третьому засіданні в рамках роботи Наукової дискусійної платформи при Міністерстві економіки України 19 червня 2024 р. результати досліджень з ТОП-17 ключових проєктів науково-дослідних інститутів щодо відновлення економіки України представили Інститут економіки та прогнозування НАН України та Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.

Завідувачка відділу розвитку виробничої інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Олена Никифорук доповіла про результати наукових досліджень стосовно виробництва та закупівлі Укрзалізницею вітчизняних вагонів.

У своїй доповіді вона обґрунтувала економічні ефекти для економіки України від діяльності:

1. Вагонобудівних підприємств – за умови випуску 4000 вагонів на рік, а саме: додатковий приріст ВВП України на 0,1 в.п. підвищить доходи до державного та місцевих бюджетів на 463 млн грн в рік та збереже 5040 робочих місць на вагонобудівних заводах;
2. АТ «Укрзалізниця» – за умови оновлення робочого парку вантажних вагонів, а саме: 50,6 млрд грн потенційного збільшення експорту, з урахуванням припущення про збільшення експорту до 115,8 млн т (до рівня 2019 р.); 1,5% ВВП України в рік; 57 млрд грн очікуваних доходів до державного та місцевих бюджетів у 2030 р.

Представлені результати дають змогу стверджувати, що такий проєкт, з одного боку, завантажить вітчизняні вагонобудівельні потужності, забезпечить збереження робочих місць, підтримає вітчизняного виробника та стимулюватиме розвиток вітчизняної металургійної промисловості, з іншого боку, допоможе АТ «Укрзалізниця» оновити робочий парк та зменшити витрати на його утримання, збільшити оборот вагонів та вантажопідйомність рухомого складу, зменшити втрати вантажів та часу перебування під вантажними операціями.

Завідувачка відділу соціоекономіки праці Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н. Вікторія Близнюк представила пропозиції до обговорення Програми підвищення кваліфікації та перенавчання ветеранів війни.

У своїй доповіді вона наголосила, що недостатня увага до вирішення проблеми професійного навчання із подальшим працевлаштуванням ветеранів війни призводитиме до економічних, соціальних та медичних ризиків. Упродовж останніх двох років спостерігається тенденція до зменшення чисельності УБД, які отримували послуги через службу зайнятості, що, насамперед, пояснюється як відсутністю масової демобілізації, так і зниженням рівня довіри у ветеранів до служби зайнятості внаслідок багатьох причин, однією з яких є низький рівень заробітної плати за пропонованими вакансіями.

Результати дослідження доводять, що дисбаланси соціально-трудової сфери, утворені у попередні роки лише поглиблюватимуться через наслідки війни, що утримуватиме рівень безробіття на високому рівні.

Серед основних проблем функціонування існуючої системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, що запроваджено через державну службу зайнятості, виділено: недосконалість законодавчої бази з питань професійного навчання ветеранів війни, їхньої професійної адаптації; відсутність загальної концепції професійного навчання УБД та осіб з інвалідністю внаслідок війни, адаптованої до воєнних умов; відсутність підходів врахування військового досвіду у цивільному житті ветеранів; відсутність зв’язку між навчальною програмою ветерана війни та його подальшим працевлаштування.

Запропоновано чотири можливі підходи реалізації Програми:

1. Професійна стандартизація, що полягає в розробці професійних стандартів військових та цивільних професій і підборі найбільш підходящих цивільних професій до набутих професійних компетенцій під час військової служби.
2. Галузевий – вибір цивільних професій у пріоритетних галузях економічного розвитку.
3. Комплексний, що передбачає визначення та постійний моніторинг за професійними потребами ветеранів війни, потребами роботодавців та структурними змінами на ринку праці.
4. Найбільш ймовірний на сучасному етапі – пошук оптимальних шляхів працевлаштування та соціальної реабілітації та реінтеграції демобілізованих, які наразі є особами з інвалідністю або суттєвими порушеннями здоров’я.

Здійснено оцінки витрат на реалізацію програми, а саме: при умовному охопленні 1 тис. ветеранів, очікуються витрати (за цінами 2024 р.) у розмірі 30,3 млн. грн. Модельні розрахунки показують, що за умови працевлаштування за отриманою професією можна очікувати, що зростання зайнятості на 1% призведе до зростання реального ВВП на 1,28%. Наразі важливим є здійснення моніторингу працевлаштування за отриманою професією та проведення оперативної оцінки ефективності навчання при паралельному обґрунтуванні державних пріоритетів розвитку та відновлення окремих видів діяльності. Рекомендується Програму переглядати щорічно з метою максимального врахування результатів моніторингу проведення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та оцінки її ефективності.

Результати наукових досліджень за темою «Політика стимулювання повернення громадян в Україну» представив Олексій Позняк з Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.

Озвучені результати зацікавили учасників наукової платформи та викликали широку дискусію серед виробників, урядовців та науковців.

Міжнародна науково-практична конференція “Міжнародні фінансові аспекти відновлення економіки України” відбулася в Інституті економіки та прогнозування НАН України 6 червня 2024 року.

Учасники конференції намагалися знайти відповіді на складні запитання та сформувати пропозиції щодо відновлення соціально-економічної сфери України під час воєнних дій і в післявоєнний періоди. Обговорювалися проблеми ролі та можливості банківської системи України в умовах воєнного часу; участі міжнародних фінансових організацій у процесі економічної модернізації країни; ролі державно-приватного партнерства у відновленні економіки України; ролі міжнародних фінансових фондів та організацій у перетворенні економіки; боргової стратегії та оцінювання рівня боргової безпеки держави; ТНК як глобальних інвесторів сьогодення; міжнародної міграції капіталу в сучасних умовах; просторово-секторальних імперативів продуктивної спроможності регіонів України на сучасному етапі євроінтеграції. До обговорення проблем доєдналися науковці з Грузії, Казахстану та Італії.

Вітаючи учасників, директор Інститутуекономіки та прогнозування НАН України, академік НАН України Валерій Геєць наголосив на важливості розв’язання боргової проблеми, зауваживши, що державні борги перетворились на інструмент протистояння. Ті, хто контролює борги, можуть впливати на прийняття рішень та, відповідно, на ситуацію. Загрози, виклики та стан у сфері фінансів всередині країни дуже залежить від міжнародних потоків капіталу. Оскільки готових інструментів вирішення цих проблем поки немає, спільні думки та напрацювання конференції в означених питаннях допоможуть розробити кроки для подолання фінансових проблем України. Валерій Геєць також відзначив важливість використання нових інструментів цифрових технологій, проте наголосив, що наслідки можуть бути як позитивні, так і негативні.

Із цікавими, науково обґрунтованими доповідями виступили академік НАН України Андрій Гриценко, член-кореспондент НАН України Сергій Кораблін, голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Андрій Ніколаєнко, д.е.н., проф. Олена Борзенко, д.е.н., проф. Олександр Шаров, д.е.н., проф. Леонід Кістерський та ін.

У своєму виступі А. Ніколаєнко привернув увагу до необхідності ретельного вивчення досвіду повоєнного відновлення національної економіки на базі моделі державного капіталізму, зокрема Південної Кореї, що передбачає активну роль держави у становленні та розвитку конкурентоспроможних на зовнішньому ринку галузей та корпоративних форм виробництва. Він вітав розроблення та внесення до Верховної Ради України та розгляд у першому читанні довгоочікуваного законопроєкту про Національну установу розвитку, яка, за аналогією з Планом Маршалла, має діяти у тісній координації з міжнародною фінансовою установою – прозорою корпоративною структурою, через яку системно спрямовувалися б фінансові та інвестиційні ресурси для економічного відновлення України.

А. Гриценко наголосив, що відновлення України повинно мати реконструктивний характер, що означає зміну моделі розвитку, цілепокладання, пріоритетів та механізмів досягнення мети. Особливу увагу слід приділити концепції національно вкоріненого розвитку, що передбачає утвердження суверенітету щодо створення власного господарського комплексу, упровадження стратегічного планування як умови цілеспрямованості та координованості різноманітних та різноджерельних зусиль, спрямованих на реконструктивне відродження. Принципове значення в цьому контексті набуває реалізація національних цільових проєктів.

  О. Шаров  наголосив, що процес повоєнного економічного відновлення України має ґрунтуватися на національній стратегії розвитку, яку можна було би назвати «Київським консенсусом». Завдання такої стратегії мають цілком узгоджуватися з нашою євроінтеграційною програмою та містити дієві антикорупційні запобіжники.

  С. Кораблін закликав до більш реалістичного, раціоналістичного підходу до перспектив залучення зовнішніх фінансових коштів на цілі повоєнного відновлення економіки та соціальної сфери. У цьому контексті він навів приклад Іраку, де в підсумку було компенсовано лише 15% від загального обсягу майнових справ щодо відшкодування збитків та втрат національних фізичних та юридичних осіб, спричинених воєнними діями.

  Л. Кістерський підтримав пропозиції щодо пріоритетної необхідності створення – в рамках «Плану Маршалла для України» – відповідного міжнародного координаційного центру та відповідної національної державної установи з питань повоєнної економічної відбудови, що діятиме на принципах проєктного регулювання/управління.

  Д. політ. наук Ігор Піляєв запропонував залучення для цілей повоєнного відновлення потенціалу азійських багатосторонніх банків розвитку, а саме заснованого в 1966 р. за ініціативи США та Японії Азійського банку розвитку з поточними активами в понад 270 млрд дол.. США та заснованого в 2014 р. за ініціативи Китаю Азійського банку інфраструктурних інвестицій зі статутним капіталом 100 млрд дол. США.

У доповідях учасників конференції відзначалося також і те, що: досвід відновлення інших країн потрібно враховувати, проте Україна має власні унікальні умови, тому їх потрібно враховувати та діяти на основі національних інтересів; країни ЄС і США зацікавлені повернути свої інвестиції і кредити, а також зміцнити систему безпеки в Європі; Україні ж потрібно не тільки посилити сферу безпеки і оборони, а й сформувати основу для стійкого довгострокового соціально-економічного розвитку, тому надважливим є формування конкурентоспроможної мілітарно-інноваційної та переробної економіки на основі загальнонаціонального консенсусу та ефективних антикорупційних запобіжників.

За матеріалами конференції готується збірник тез.

Інформація на сайті НАН України