Новини Інституту

23 вересня 2016 р. у Національному банку України відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Інфляційне таргетування. Новий підхід до монетарної політики в НБУ: рішення та їх результати».

У засіданні взяли участь чимало колишніх високопосадовців Національного банку України, представники провідних вітчизняних банків України, вчені-економісти та інші.

У своїй презентації заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України д.е.н С.Кораблін відкреслив, що «протягом часу свого існування гривня девальвувала відносно долара США майже у 15 разів — з 1,76 до 26 грн/дол. США. Причому приблизно 70% цього падіння припали на останні два роки. Така курсова нестійкість звичайно пов’язується з прорахунками монетарної та фінансової політики. Зокрема, вважається, що головним поштовхом до валютних проблем, як правило, виступає розбалансований державний бюджет.

У засіданні також взяли участь третій Президент України, колишній голова НБУ В.Ющенко перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської політики М.Довбенко, колишній голова НБУ В.Стельмах, д.е.н., професор В.Козюк, колишній директор департаменту монетарної політики НБУ Н.Гребеник, президент Українського товариства фінансових аналітиків Ю.Прозоров, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік НАН України, екс-голова Ради НБУ В. Геєць.

Більше читайте тут

83,4% українських учнів хоча б один раз упродовж життя вживали якісь алкогольні напої. Для 15-річних цей показник становить 78,4%, а серед 16- та 17-річних наближається до 85%. А кожен дванадцятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 9 років або раніше.

Такі результати показало соціологічне опитування “Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні” у 2015 році в рамках міжнародного проекту “Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин” (ESPAD – European School Survey Projecton Alcohol and Other Drugs, www.uisr.org.ua/espad), результати якого 20 вересня 2016 р. в українському інформагентстві УНІАН презентувала канд. соціол. наук, завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», координатор проекту ESPAD в Україні О.М.Балакірєва.

Цього ж дня у Лісабоні було презентовано міжнародний звіт ESPAD–2015 р. (www.espad.org.)

• Презентація дослідження українською мовою
• Презентація дослідження англійською мовою

Ще один транш кредиту МВФ Україні цього року отримати нереально – таку думку висловила на прес-конференції в інформаційному агентстві ГолосUA  16 вересня 2016 р. к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України О.О. Сльозко.

Більше читайте тут: http://ru.golos.ua/ekonomika/esche_odin_transh_mvf_do_kontsa_goda_ukraine_poluchit_nerealno__ekonomist_3822

 http://ru.golos.ua/ekonomika/v_byudjet2017_vklyuchili_staryie_finansovyie_planyi_poetomu_ekonomicheskogo_chuda_ne

Вітчизняні реформи не можуть не дивувати — під їхній акомпанемент уже виросло перше покоління незалежної України, яке тепер оббиває пороги посольств західних країн і Китаю.  Рецепти ж реформ не змінюються. Змінюються їхні провідники. Сьогодні вони докоряють своїх попередників за незнання англійської мови.

Програма з МВФ, однак, буксує — третій її транш планувався ще минулого вересня. Але тоді не склалося в основному через бюджетно-фінансові проблеми. Потім затріщала парламентська коаліція, став очевидним провал податкової реформи, а бюджет-2016 зуміли зверстати лише під Новий рік. У січні, через війну та кризу, депутати й топ-чиновники добряче відпочили. У лютому ж парламент визнав роботу уряду незадовільною. Меморандум із ним МВФ переглядати не став.

 Новий уряд здавався налаштованим рішуче. Один із перших його кроків став і найбільш радикальним — для всіх споживачів було встановлено єдину ціну на газ. Ця ринкова атака мала розблокувати програму розширеного фінансування (EFF). Тим паче що вона нас до того й не зобов’язувала. Однак МВФ цей радикалізм оцінив по-своєму — місію в Київ відправив, але грошей… не дав.
Більше читайте у статті  д.е.н., заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна “Навіщо нам гроші МВФ?“, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 27 серпня 2016 р.

Референдум про членство Великої Британії в Євросоюзі, що завершився перемогою прибічників Brexit, яскраво продемонстрував відсутність консенсусу в британському суспільстві щодо подальшого шляху його розвитку.  Аж ніяк не применшуючи значущості нинішніх проблем занадто бюрократизованого і зарегульованого Євросоюзу серед мотиваторів заперечення британцями євроінтеграції, все ж таки незайвим буде поглянути на проблему в історичному контексті. Річ у тім, що в Brexit-2016 дивним чином спливають привиди, здавалося б, давно забутих протиріч індустріальної “молодості” Об’єднаної Європи, дуже актуальних і для сьогоднішньої України.
Більше читайте у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці   Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігової  “Brexit: привиди індустріального минулого і виклики реформ для України”, опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна”  20 серпня 2016 р.

8 серпня 2016 р. одним з гостей студії радіопрограми «Донбас.Реалії» на «Радіо Свобода», присвяченій темі «Чи можливий успішний Донбас без промисловості?»,  була старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України, к.е.н. О.Ю.Снігова.

Слухайте більше  тут

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості  : наукова доповідь / за ред. акад. НАН України В.М.Гейця та чл.-кор. НААН України Т.О.Осташко ; НАН України, ДУ “Ін-т екон. та прогнозув. НАН України”. – К., 2016. – 184 с.

ISBN 978-966-02-7973-5

Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості
Завантажень : 486

 У доповіді аналізуються економічні, екологічні та науково-технічні чинники, що зумовлюють успішність імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Представлені рекомендації щодо розвитку вітчизняного експорту у ЗВТ з ЄС, модернізації вітчизняної промисловості та транспорту, сільського господарства, інститутів споживчого ринку, механізмів фінансової підтримки бізнесу та забезпечення інноваційного розвитку в контексті євроінтеграційних процесів. Запропоновані підходи до імплементації положень Угоди, які стосуються сільського розвитку та збереження довкілля.

Для представників державних органів управління, галузевих асоціацій та бізнесу, науковців, викладачів ВНЗ.

Зміст

Резюме (українською та англійською мовами)

Наша країна продовжує представляти інтерес для світової економіки як гравець на ринку високотехнологічних товарів. Але, як каже народна мудрість: «Не все те золото, що блищить». Українські індустрії, що позиціонуються як високотехнологічні, зокрема фармацевтика, тому підтвердження.

Читайте більше у статті провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. О.Б.Саліхової та аспірантки Інституту  Д.Дуюн “Нереальна високотехнологічність української фармацевтики” розміщеній на сайті журналу «Економіст» 26 липня 2016 р.

22 липня 2016 року Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів круглий стіл на тему: «Ратифікація Паризької угоди: що далі?». Урядовці, експерти, науковці, зарубіжні фахівці та представники бізнесу дискутували про майбутні заходи, необхідні для того, щоб скористатися усіма перевагами угоди та адаптуватися до кліматичних змін.  Із напрацюваннями сектора прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу Інституту економіки та прогнозування НАН України з цього питання, які проводилися за підтримки проекту USAID “Муніципальна енергетична реформа” виступив с.н.с., канд.техн. наук О.А.Дячук.  Він зазначив, що боротьба зі зміною клімату полягає в запровадженні низьковуглецевого розвитку, а це такий довгостроковий соціально-економічний розвиток держави, в результаті якого підвищується добробут населення і досягається баланс між кількістю викидів парникових газів та їх поглинанням і/або уловлюванням.

Пропонуємо детальніше ознайомитися із виголошеною на круглому столі доповіддю «Стратегічні орієнтири низьковуглецевого розвитку України».

Завідувач відділу економіки і політики аграрних перетворень, чл.-кор. НАН України  О.М.Бородіна, перебуваючи у Польщі з діловим візитом по Програмі сільського розвитку взяла участь у громадському польсько-українському діалозі “Незалежність і світ цінностей”, який відбувся 15 липня 2016 року у Щецині.

Організаторами такого діалогу, присвяченого 25-річчю незалежності України, стали Фундація розвитку місцевої демократії (FRDL) та Центр громадського діалогу «Переломи» (Польща). Лейтмотивом обговорення власне  і стали категорії “незалежність” та “цінності” і питання, чи можливо побудувати незалежну державу та вільне суспільство без потужних фундаментів у світі цінностей.

У громадському діалозі з української сторони брали участь професор Олена Бородіна (Інститут економіки та прогнозування  Національної академії наук України) та Олена Газізова (Інститут Демократії ім. Пилипа Орлика). З польської сторони – отець Олександр Хауке-Ліговські (домініканець, натхненник домініканства в Україні після 1991 року) і Марек Таласевич (екс-воєвода Західного Помор’я).

Модератор зустрічі Пшемислав Фенрих (FRDL) наголосив, що у серпні Україна відзначатиме 25-річчя своєї незалежності і Польща святкуватиме разом з Україною. Учасники діалогу зійшлися на думці, що Польща від початку підтримувала українські прагнення до незалежності. Вона була першою державою у світі, що визнала незалежну державу Україну і стала послом України у Європі. Польща підтримувала і підтримує демократичні реформи, створення громадянського суспільства в Україні, процвітання українського села. Розбудова незалежної української держави уже чверть століття здійснюється за підтримки  польських неурядових організацій, органів місцевого самоврядування та органів державної влади. Спільно оцінюючи минулі роки, різні історичні події, Польща та Україна мають винести спільні уроки з тим, щоб у майбутньому  ефективно зміцнювати гарні відносини між нашими народами і державами незважаючи на зовнішні обставини. Обговорювалися основні шляхи як захистити себе, коли світ цінностей у розбудові злагоди, рівноправної співпраці, поваги прагнень  до незалежності деякими  країнами зневажається.