Новини Інституту

29 січня 2025 року у форматі Zoom-meeting (Київ) відбудеться міжнародна науково-практична конференція «НАУКОВА СПАДЩИНА МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО ЯК КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПІДҐРУНТЯ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ» до 160-річниці з дня народження видатного українського вченого, співзасновника Національної академії наук України, першого міністра фінансів уряду України М.І. Туган-Барановського.

Співорганізатори:

• ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»;
• Інститут демографії та проблем якості життя НАН України;
• Center of  Sociological Research on the Economy and the Internet, John Paul II Catholic University of Lublin;
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка (економічний факультет);
• Національний університет «Києво-Могилянська академія» (факультет економічних наук);
• Державний торговельно-економічний університет;
• Інститут вищої освіти  НАПН України;
• Інститут еволюційної економіки;
• Громадська організація «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників»;
• Educational Foundation “Transformations” (Варшава).

Завдання: актуалізація наукової спадщини видатного українського вченого-економіста і державотворця М.Туган-Барановського та сприяння творчому розвитку наукових ідей вченого для подолання глобальних викликів, що постають перед економікою, державою, наукою та суспільством України.

Тематичні напрями для виступів та обговорення:

1. Фундаментальний внесок М.Туган-Барановського у розвиток економічної науки.
2. Історичні особливості державотворення в Україні та актуальні питання державного управління.
3. Становлення і розвиток Національної академії наук України як інституту розбудови держави.
4. Новітні макроекономічні трансформації та шляхи попередження криз.
5. Актуальні питання розвитку соціальних досліджень і соціальної політики.
6. Сучасні тенденції розвитку світової економіки в контексті циклічності економічної динаміки.
7. Відкрита наука як чинник інноваційного розвитку та суспільного прогресу.
8. Прогностичний потенціал наукових ідей М.Туган-Барановського для забезпечення економічної та національної безпеки.

Для участі у заході просимо подати заявку (електронна форма за покликанням: https://forms.gle/YvkeGsEMGTXJwAYQA) і тези виступів для публікації.

Відповідальний секретар конференції – старша наукова співробітниця відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидатка економічних наук Леся Дідківська (тел. 0679631651).

16 грудня 2024 року відбулась восьма дискусія з представлення результатів досліджень із ключових проєктів науково-дослідних інститутів щодо відновлення економіки України у рамках Наукової платформи при Мінекономіки України.

На підсумковому зібранні свої результати досліджень представляли Інститут економіки та прогнозування НАН України та Інститут демографії та проблем якості життя НАН України.

Доповідь чл.-кор. НАН України Марії СКРИПНИЧЕНКО (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України») була присвячена результатам дослідження за темою «Сценарне прогнозування: різні обсяги міжнародної допомоги (отримання / не отримання)» (другий етап). Було приділено увагу результатам оцінювання впливу зміни обсягу зовнішнього фінансування на показники Державного бюджету України та представлено індикатори моніторингу макроекономічних дисбалансів України з ідентифікацією ризиків у процесі отримання міжнародної допомоги для економіки України. За допомогою прогнозних оцінок ВВП, зайнятості та безробіття, експорту та імпорту товарів та послуг за сценаріями зовнішнього фінансування розроблено сценарні оцінки макроекономічних показників за різними варіантами міжнародної допомоги Україні.

Чл.-кор. НАН України Володимир САРІОГЛО (Інститут демографії та проблем якості життя НАН України) представив результати дослідження за темами «Розрахунки тарифів за сценаріями» та «Розрахунки мінімальної заробітної плати за сценаріями».

Директор департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Наталія ГОРШКОВА відзначила важливість спільного розв’язання актуальних соціально-економічних проблем України та проведення подібних заходів, що об’єднують органи державної влади, наукові інституції та громадськість, а заступник директора цього департаменту Валерія ВОЙТЕНКО виступила із підсумковою презентацією з представлення результатів досліджень «Результати анкетування», де звернула увагу на гострі проблеми для української економіки.

Загалом протягом 2024 року на науковій платформі при Мінекономіки України заслухали шість провідних наукових установ, які представили результати щодо 18 тем наукових досліджень. З них 10 тем було підготовлено Інститутом економіки та прогнозування НАН України.

Результати наукових досліджень мають практичне значення з розрахунками ефекту для економіки, безпеки та оборони країни; якості життя, збереження стану навколишнього природного середовища, забезпечення продовольчої безпеки.

Співпраця науковців, представників ключових міністерств та відомств, громадських організацій, бізнесу в рамках засідань наукової платформи при Мінекономіки України формує реальну інноваційну екосистему в Україні, що сприяє впровадженню наукових розробок для обґрунтування управлінських рішень і подолання сучасних викликів. 

Науковці Інституту економіки та прогнозування НАН України презентували аналітично-рекомендаційні матеріали «Платформна зайнятість: зміст, специфіка і законодавчо-правове регулювання в Європейському Союзі та світі» на робочій зустрічі у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів разом з Комітетом Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему «Платформна зайнятість в Європейському Союзі та світі», яка відбулася 11 грудня 2024 р.

Заступник директора Інституту, завідувач відділу економічної теорії, академік НАН України, д.е.н. А.А. Гриценко завідувачка відділу соціоекономіки праці, д.е.н. В.В. Близнюк та провідний співробітник відділу економічної теорії, д.е.н. Т.В. Бурлай представили аналітичний огляд сучасного стану розвитку платформної зайнятості та світового досвіду її регулювання. Матеріали було підготовлено у межах виконання наукового проєкту «Формування засад національно укоріненої стійкості та безпеки економічного розвитку України в умовах гібридної системи «мир–війна» (державний реєстраційний № 0123U100965).

Учасники робочої зустрічі також обговорили пропозиції щодо законодавчо-правового унормування питань платформної зайнятості в Україні, розроблені з урахуванням Директиви ЄС 2024/2831.

Надані Інститутом науково-аналітичні матеріали будуть використані в роботі Комітету з метою удосконалення законодавчо-правових основ для регулювання соціально-трудових відносин, посилення соціального захисту населення і збереження соціальної стабільності українського суспільства в умовах повномасштабної агресії РФ, подолання спричинених нею соціально-гуманітарних наслідків і забезпечення ефективної повоєнної відбудови економіки України.

Відео

Другий рік поспіль Нобелівську премію з економіки присуджують за історико-економічні дослідження. Це є визнанням не лише здобутків конкретних вчених (Клаудії Голдін у царині еволюції ринку праці та жіночої зайнятості у довготерміновій ретроспективі – минулого року; Дарона Аджемоґлу, Джеймса Робінсона та Саймона Джонсона в розкритті значущості інститутів для добробуту націй – цьогоріч), а й цілої галузі економічної науки, яка не просто констатує минуле, пояснює теперішнє, а й спроможна передбачати майбутнє. Чим інакше можна пояснити такий інтерес до історії влади, багатства й процвітання, як не прагненням осягнути секрет їх досягнення?

Про результати, відзначені цією високою нагородою, та внесок їхніх авторів – професорів Масачусетського технологічного інституту (Кембридж, США) Дарона Аджемоґлу та Саймона Джонсона і професора Університету Чикаґо (США) Джеймса Робінсона – у розвиток економічної науки розповідає в ексклюзивній статті для сайту Національної академії наук України завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат.

Читайте більше

Завідувач відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, член-кореспондент НАН України, професор Ігор Єгоров взяв участь у роботі Всесвітнього наукового форуму (WSF) “Взаємодія науки і політики в період глобальних перетворень”, що відбувся у Будапешті (Угорщина) 20–23 листопада 2024 р.

Форум проводиться раз на два роки у різних країнах світу. Цього разу він відбувався під егідою Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародної наукової ради (ISC), Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS), Міжакадемічного партнерства (IAP), Всесвітньої академії наук (TWAS), Наукової  консультативної ради європейських академій (EASAC), Глобальної молодіжної академії (GYA). Організатором і приймаючою стороною  виступила Угорська академія наук (MTA).

Давнє партнерство провідних міжнародних наукових організацій, що долучилися до проведення форуму, забезпечило ексклюзивну платформу для продуктивного обміну ідеями між особами, які приймають рішення у світі науки, – політиків, представників національних і міжнародних наукових організацій, наукомістких галузей, організацій громадянського суспільства і наукових ЗМІ, а також видатних вчених з усього світу.

Назва цьогорічного форуму – “Взаємодія науки і політики в період глобальних перетворень” – відображало його мету: розглянути основні теоретичні, практичні та інституційні проблеми, які заважають максимальній ефективності глобальної взаємодії науки, політики і суспільства. Обговорення відбувалося в рамках таких чотирьох тематичних напрямів, як: зміцнення довіри до науки; зважування ризиків при розробленні політики; координація та співпраця в науці, а також підтримка багатостороннього діалогу, спрямованого на прискорення реалізації Порядку денного ООН на період до 2030 року. Учасники мали можливість взяти участь у фахових дискусіях, включених у потік зі 100 лекцій у рамках 19 пленарних і тематичних сесій.

На Форумі обговорювалися конкретні підходи до управління науковими дослідженнями і розробками, проблеми використання штучного інтелекту в науковій роботі, питання оцінювання в науці. Основні дискусії, у яких взяв участь проф. І. Єгоров, стосувалися вимірювання впливу науки на соціально-економічний розвиток, зокрема використання для цього інших, ніж ВВП, показників. Наступна проблема, що викликала практичний інтерес, була пов’язана з вибором процедур та показників для оцінювання ефективності наукових досліджень. В Україні оцінка ефективності досліджень проводиться згідно із рекомендаціями міжнародних організацій та на основі досвіду провідних країн світу, але існує багато специфічних проблем, які потребують постійної уваги та адаптації існуючих процедур до діяльності у складних умовах війни. На Форумі пролунало багато слушних думок, які стануть у нагоді при підготовці пропозицій щодо реформування вітчизняної науки.

 У Декларації Форуму, у підготовці якої взяв участь і проф. І. Єгоров, зокрема зазначається: «Наука як універсальна мова є доказовим інструментом для розуміння нашого світу та його майбутнього. Наука повинна керувати суспільством, політиками та економікою щодо ризиків, можливостей та вибору. Щоб залишатися ефективною, наука повинна бути відкритою, розвиватися і взаємодіяти з іншими напрямами людської діяльності, підтримуючи стійкий прогрес, не підриваючи рішення, засновані на фактичних даних. Ми повинні відстоювати право на науку, визнаючи обмеженість науки і її потенціал завдавати шкоди при неправильному використанні наукових знань. Ми відзначаємо це, зокрема, щодо збройних конфліктів. Ми визнаємо зростаючу роль наукової дипломатії в об’єднанні науки і політики для вирішення цих завдань і просування науки на благо світу».

На базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 12 листопада 2024 року в режимі Zoom-конференції відбулися академічні читання «Наукова спадщина Івана-Святослава Коропецького як ключ до розуміння економічної історії та перспектив розвитку України». Захід, присвячений видатному представнику української наукової діаспори, іноземному члену Національної академії наук України, професору Темпльського університету (Філадельфія, США) І.-С. Коропецькому, організували відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників».

Метою проведення академічних читань організатори визначили актуалізацію наукової спадщини І.-С. Коропецького (1921–2012) як вченого-економіста, історика, дослідника економічних систем у контексті актуальних проблем економічної науки та сучасних завдань забезпечення стійкості економіки України.

Участь у читаннях взяли науковці та аспіранти НАН України, вчені та студентська молодь провідних національних університетів, члени низки наукових громадських організацій, представники дослідницьких осередків з вивчення української економічної історії в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу («Туристична ліга») та Білоцерківському аграрному національному університеті. До заходу також долучилися керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті (США), доктор економіки Тарас Злупко та члени родини І.-С. Коропецького – доктор славістики Роман Коропецький, професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (США) і доктор економіки Софія Коропецька.

Модератором заходу була завідувачка відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Вікторія Небрат.

Відкрив академічні читання голова ГО «Всеукраїнська асоціація економістів-міжнародників», професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка д.е.н., проф. Антон Філіпенко. Він окреслив основні віхи наукової біографії та громадської діяльності проф. Івана-Святослава Коропецького, наголосив на його активній позиції та внеску в розбудову міжнародних інституційних осередків дослідження господарства та економічної історії України. Проф. Філіпенко представив І.-С. Коропецького як воїна і патріота, підкресливши світоглядну й діяльну цілісність його особистості. Тому, як відзначив доповідач, звертаючись сьогодні до постаті та ідей одного з найвидатніших представників української наукової діаспори, ми маємо перед собою приклад наполегливої і новаторської наукової діяльності щодо розкриття феномену української економіки через виявлення ключових питань економічної історії. При цьому у сув’язі минулого, теперішнього та майбутнього України розкривається діалектика й перспектива національного розвитку.

Плідної роботи учасникам академічних читань побажав директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», д.е.н., проф., академік НАН України Валерій Геєць. Теплі спогади про батька як українського патріота та вченого висловили його діти – Роман та Софія Коропецькі. Зокрема, професор Роман Коропецький наголосив на активній життєвій позиції вченого, який своєю дослідницькою працею намагався створити наукове підґрунтя для майбутньої трансформації та успішного розвитку економіки України. 

Перший тематичний блок академічних читань було присвячено розкриттю головних напрямів досліджень професора І.-С. Коропецького як українського історика, економіста та прогнозиста. У доповідях науковців відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було представлено широкий проблемно-тематичний спектр і прогностичний потенціал наукового доробку вченого.

Новаторський внесок І.-С. Коропецького у розвиток історико-економічної науки, зокрема у дослідження радянського періоду, розкрила у своїй доповіді д. е. н. Вікторія Небрат. Вона наголосила, що вчений визначав осягнення попередньої траєкторії розвитку господарської системи як імператив ефективних суспільних реформ, прогресивних перетворень усього комплексу соціальних інститутів, зміни суспільної свідомості та моделей поведінки. Ігнорування негативного власного досвіду не може бути заміщене запозиченням чужого позитивного досвіду.

Д. е. н., проф. Наталія Супрун зробила акцент на історико-порівняльному аналізі економічних систем та методології економічної компаративістики у творчості І.-С. Коропецького та Вс. Голубничого. Ці вчені, – наголосила доповідачка, – розглядали українську економіку як самодостатній економічний регіон, що був штучно прив’язаний до економіки росії не вигідними інтеграційними економічними зв’язками, а імперською політикою СССР. Прогностичний потенціал використання компаративного підходу не лише у просторовому, а й у інституційно-еволюційному ракурсі дає можливість виявити ті інституційні бар’єри, що перешкоджають поступальному розвитку і прогресу, а також визначити вплив ефективних та неефективних інститутів.

Особливу роль історико-культурної спадщини та господарських традицій Покуття, де народився і виріс І.-С. Коропецький, у становленні його економічної доктрини розкрили у своїй доповіді-презентації викладачі та студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (д.е.н., проф. Володимир Гуменюк, к.е.н., доц. Наталія Казюка, студ. Альона Кошка та Анастасія Мерчук).

Важливим напрямом дослідницької та науково-популяризаторської діяльності І.-С. Коропецького була історія української економічної думки. Його книга «Українські економісти XIX століття та західна наука» (Київ, 1993) стала настільною для нової генерації економістів-істориків, зауважила у своїй доповіді старша наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.е.н. Олександра Курбет. І.-С. Коропецький був обраний іноземним членом НАН України саме за спеціальністю «історія економічної думки». Він активно співпрацював із відділом економічної історії Інституту економічного прогнозування (тепер – ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України») із перших років його створення. Доповідачка також наголосила на важливості наукового доробку українських вчених для забезпечення сучасного піднесення економічної науки і освіти в процесах післявоєнної відбудови України.

Проблеми радянської спадщини розміщення продуктивних сил та капіталовкладень за працями І.-С. Коропецького розкрив у своїй доповіді старший науковий співробітник ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.е.н. Назар Горін. Старша наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», к.е.н. Леся Дідківська відзначила вагому роль дорадницької діяльності І.-С. Коропецького в перші роки відновлення державної незалежності України та розкрила перспективи економічного дорадництва в сучасних умовах.

Другий тематичний блок академічних читань було присвячено актуальним питанням визначення місця України в системі міжнародних економічних відносин. Зокрема, наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», доцентка кафедри економіки підприємства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка к.е.н., Тетяна Бондарчук зробила ґрунтовну доповідь про оцінку І.-С. Коропецьким радянської зовнішньоторговельної політики та її сучасних наслідків.

Необхідність оновлення промислової спеціалізації регіонів як обов’язкову умову повоєнного просторового розвитку України фахово аргументувала у  своїй доповіді старша наукова співробітниця відділу промислової політики ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» д.е.н. Олена Снігова.

За цим тематичним напрямом участь у читаннях взяли науковці Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (д-р фіз.-мат. н., завідувач відділу інтелектуальних інформаційних технологій Василь Горбачук, аспіранти Віктор Годлюк, Дмитро Рибачок); ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М. Доброва НАН України» (к.е.н. Ігор Макаренко); Київського національного університету імені Тараса Шевченка (професор кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки, д.е.н., проф. Тетяна Гайдай) та ін. фахівці.

Учасники академічних читань запропонували низку конкретних напрямів актуалізації теоретичного доробку І.-С. Коропецького, зокрема, щодо довгострокових наслідків радянської економічної політики для господарства України та шляхів їх подолання (наукові співробітники відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» к.е.н. Тетяна Сливка так.е.н. Олександр Корніяка); щодо потенціалу економічних ідей вченого для повоєнної відбудови і розвитку економіки України (провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», д.е.н., проф. Анатолій Мокій; голова ГО «Наукове товариство ім. Сергія Подолинського», д.е.н., проф. Володимир Шевчук;); щодо інтеграції української історико-економічної спадщини у європейський та загальносвітовий науковий контекст (наукова співробітниця відділу економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» к.е.н. Ольга Кудласевич;доцент кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка к.е.н. Ксенія Лопух; керівник Центру досліджень у Чиказькому університеті (США), доктор економіки Тарас Злупко) та ін.

Підбиваючи підсумки заходу, організатори зазначили, що теоретичні напрацювання та наукові новаторства І.-С. Коропецького потребують подальшого вивчення та переосмислення з огляду на нагальні завдання посилення інтелектуальної складової національної ідентичності на засадах осягнення української наукової спадщини, а також забезпечення стійкості економіки; консолідації суспільства; зміцнення фінансової, економічної та соціальної безпеки; підвищення якості державного управління та економічної демократизації.

У межах реалізації міждисциплінарного наукового проєкту «Солідаризація українського суспільства в умовах війни та перспективи збереження і відтворення солідарного соціального потенціалу у повоєнному розвитку країни» директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій ГЕЄЦЬ та завідувачка відділу соціоекономіки праці д.е.н. Вікторія БЛИЗНЮК 30 жовтня 2024 р. взяли участь у масштабному науково-практичному заході «Соціальний діалог як інструмент повоєнної солідаризації та оновлення суспільного договору в Україні». Організатором проведення круглого столу виступили Об’єднання організацій роботодавців України, Національна служба посередництва і примирення, Федерація професійних спілок України, Український союз промисловців і підприємців та Національна академія наук України.

Розпочинаючи наукову дискусію, президент УСПП Анатолій Кінах відзначив необхідність використання програмного підходу при вирішенні соціальних проблем, збереженні та розвитку людського потенціалу. Саме діалог між усіма соціальними партнерами є запорукою подальшого економічного розвитку країни та створення економічного базису перемоги.

У своєму виступі заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України, член Національної академії соціального страхування (США) Василь Костриця відзначив, що тристоронній соціальний діалог є одним із дієвих інституційних інструментів повоєнного оновлення суспільного договору.

У цьому контексті необхідним видається проведення консультативних заходів з питань відновлення діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР) та внесення до Офісу Президента України узгодженої пропозиції щодо призначення її голови на наступний період відповідно до Закону України «Про соціальний діалог».

У рамках сторін соціального партнерства на національному рівні спільно з Асоціаціями міст та населених пунктів України актуалізується розгляд питання щодо організації розширеного соціального діалогу на рівні територіальних громад.

З метою підвищення мотивації роботодавців створювати їх галузеві організації на різних рівнях та приєднуватися до міжгалузевих об’єднань, а також спрощення їх юридичної реєстрації В. Костриця запропонував провести відповідні консультації щодо внесення законодавчих змін стосовно реєстрації організацій та об’єднань роботодавців та їх гармонізація відповідно до Конвенцій 87 та 98 МОП. Визначення цілей соціального діалогу в Україні, розроблення і впровадження показників його ефективності – усе це потребує проведення узгоджених тристоронніх консультацій.


Розкриваючи проблематику солідаризації суспільства та ролі суспільного договору в його забезпеченні, Валерій Геєць відзначив, що у воєнно-повоєнний період доцільно, враховуючи національний досвід, використати економічну соціалізацію як один із ключових ресурсів солідарного конструювання реальності та успішного розвитку. Війна, продукуючи ресоціалізацію, підвищила мотивацію щодо відчуття громадянського обов’язку та сформувала соцієтальну згуртованість українського суспільства навколо ідеї непорушності суверенної та незалежної Української держави.

У своєму виступі Валерій Геєць відзначив, що, незважаючи на існуючі деструкції соціального діалогу в Україні, які проявляються в низькому рівні охоплення найманих працівників колективними угодами, поширенням незадекларованої праці, тривалою дисфункціональністю Національної тристоронньої соціально-економічної ради та ін., соціальний діалог залишається важливим чинником макроекономічної стійкості, соціальної підтримки та інституціоналізації держави.

Погоджуючись з тезами попередніх доповідачів щодо посилення міжкласової солідарності та пом’якшення соціальної нерівності у перший рік війни, Євген Головаха відзначив формування тривожних ознак суспільної десолідаризації. Про це свідчать результати постійних моніторингових досліджень Інституту соціології НАНУ. Він наголосив, що детермінантами послаблення процесу консолідації можуть бути, з одного боку  поступове погіршення суспільно-політичної ситуації, з іншого – необхідність вирішення соціально-економічних проблем населення та переключення інтересів на особистісно-побутові. Так, у вересні 2024-го, соціологи відзначили посилення конфліктності між представниками усіх соціальних груп. Наразі ці тенденції не є критичними для суспільної стабільності, але це може бути тривожною ознакою розвитку суспільних настроїв. Тому їх ігнорування у процесі прийняття державницьких рішень, на глибоке переконання науковців, матиме негативні наслідки.

Розглядаючи роль суб’єктів соціального діалогу в соціально-трудовій сфері, Вікторія Близнюк наголосила на необхідності подолання інституційних деструкцій, що потребує впровадження адекватної державної соціальної політики, сформованої на основі сучасних міжнародних підходів і практик. Саме це дозволить забезпечити інклюзивність та рівні можливості всіх соціальних груп українського суспільства у соціально-трудовій сфері, з урахуванням інтересів нових груп, що виникли під час війни. Доповідачка підкреслила необхідність модернізації трудового законодавства, з гарантованим збереженням прав працівників і практичного досвіду функціонування профспілок та наближенням до норм Євросоюзу щодо соціального діалогу.

На це критично важливе питання для розвитку економіки відповідали ключові стейкхолдери в рамках чергової Наукової дискусії з представлення результатів досліджень у рамках наукової платформи при Мінекономіки, яка відбулася 31.10.2024 р.

Результати колективного дослідження за темою «Розвиток виробництва біоетанолу та ефекти від зростання його випуску в Україні», які представив старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Олександр БИКОНЯ, викликали гаряче обговорення серед учасників платформи. Зокрема, Наталія ГОРШКОВА, директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України, відзначила два можливі напрями прискорення розвитку виробництва біоетанолу: створення нових заводів у безпечному місці, із відповідними інфраструктурним та енергетичним забезпеченням, або модернізація існуючих виробничих потужностей в Україні.

Учасники визначили, що, попри значні ризики, пов’язані з безпековими чинниками, драйвером галузі є гостра потреба в заміщенні імпорту нафтопродуктів, а наявність наукової, технологічної та виробничої бази для продукування біологічного компоненту палива, наявність сировинної бази, яка істотно розширилась через неможливість експортувати зернові в повному обсязі, зобов’язання в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема необхідність виконання директив, які передбачають використання енергії з ВДЕ в тому числі на транспорті, – сприятливими базовими компонентами.

Другу цікаву доповідь «Сценарії мінімального «прожиткового мінімуму» для української економіки, нижче якого економіка вимушена переходити до 100% економіки воєнного часу» представив Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Для узагальнення результатів роботи наукової платформи при Мінекономіки, після оприлюднення 10 основних проєктів науково-дослідних інститутів з відновлення економіки України із 15 запланованих, а також представлення проектів із додаткової тематики, готується загальна презентація результатів наукових досліджень, що обговорюватиметься на підсумковому засіданні в кінці році. Конкретні результати досліджень будуть враховані у планах розвитку Міністерства економіки на наступний, 2025-й рік.

Презентація проєкту «EU4ClimateResilience» та національна конференція «Сприяння готовності до Зеленого курсу в країнах Східного партнерства» (PROGRESS)» відбулася 4 жовтня 2024 року у готелі Hilton Kyiv. Як член консорціуму організацій, що реалізують міжнародний проєкт PROGRESS в Україні разом із Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD), ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (ІЕПр НАНУ) став співорганізатором національної конференції.

Проведення заходу в гібридному (онлайн та офлайн) форматі дало змогу отримати цінні знання щодо адаптації до змін клімату в сільському господарстві та секторі переробки сільськогосподарської продукції, її логістики, зокрема й експорту до Європейського Союзу, понад 130 учасникам персонально та близько 30 учасникам онлайн. Особливу увагу було приділено вирощуванню, переробці, зберіганню та транспортуванню продукції плодоягідництва, а також обміну знань щодо найкращих практик та рішень для впровадження політики та заходів Європейського зеленого курсу в Україні.

Учасникам заходу було представлено мету та цілі проєкту EU4ClimateResilience як частини проєкту PROGRESS, що підтримує країни Східного партнерства у вдосконаленні кліматичної політики для досягнення цілей і завдань щодо пом’якшення наслідків та адаптації відповідно до Паризької угоди і пов’язаних двосторонніх угод з ЄС. Конференція також включала панельні дискусії про адаптацію та стійкість до змін клімату, обговорення успішних екологічних практик, презентації спікерів щодо найкращих практик ЄС для українського садівництва, інструментів і джерел екологічного фінансування та презентації дорожньої карти.

Для фокусування панельних дискусій партнери проєкту PROGRESS в Україні (OECD, GIZ, ІЕПр НАНУ) представили ряд презентацій. Зокрема, керівник групи експертів від Інституту економіки та  прогнозування, кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків Олександр Дячук представив аналіз вирощування плодів, ягід, горіхів в Україні, концентрацію їх виробництва, обсяги переробки та структуру експорту. Він наголосив на основних – як уже існуючих, так і нових викликах – для вирощування, переробки та експорту продукції плодоягідництва, які насамперед пов’язані з повномасштабною агресією РФ проти України, серед яких руйнація енергетичної та виробничої інфраструктури, проблеми з логістикою та дефіцит робочої сили. Також Олександр Дячук торкнувся аспектів гендерної рівності серед директорів плодово-ягідних компаній в Україні і запропонував деякі рекомендації.

Практичні аспекті участі держави, банків та міжнародних фінансових організацій у «зеленому» фінансуванні в Україні розкрив у своїй доповіді завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, ключовий експерт з питань «зелених» фінансів у проєкті PROGRESS в Україні Євген Бублик. Він також окреслив основні виклики на ринку капіталу, зокрема, відсутність акредитованих зовнішніх верифікаторів «зелених» облігацій в Україні.

Завідувачка відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України докторка економічних наук, професор, ключова експертка з питань політики в проєкті PROGRESS в Україні Олена Шубравська представила порівняння нормативно-правової бази України та ЄС у контексті Європейського зеленого курсу. Науковиця у свої доповіді відзначила про реглементи щодо декарбонізації сільського господарства та його адаптації до змін клімату, які унормовано в ЄС, а також про те, які закони, програми і стратегії діють в Україні, а які потрібно розробити чи впровадити.

Про державну політику «зеленого» фінансування в Україні розповіла у свої доповіді старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин кандидатка економічних наук, старша експертка із зелених фінансів у проєкті PROGRESS в Україні Юлія Шаповал. Зокрема, було зазначено про кроки, зроблені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України у напрямі розвитку «зелених» фінансових інструментів, а також акцентовано увагу на європейському досвіді розбудови інфраструктури «зеленого» фінансування, а саме – на ролі «зеленої» таксономії.

У доповідях представників українського офісу Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) було, зокрема, представлено: обрані ланцюжки доданої вартості садівництва, їх SWOT-аналіз та напрями державного втручання, необхідного для посилення спроможності плодоягідництва протистояти зміні клімату (Дмитро Березовський, керівник проєкту PROGRESS в Україні) та оцінка потреб і напрями розбудови навчального потенціалу для представників галузі, в тому числі вищих навчальних закладів та наукових установ (Артем Садомов, радник проєкту PROGRESS в Україні).

Представники OECD сфокусували увагу учасників заходу на поточній кліматичній та екологічній політиці країн учасниць OECD та необхідність наближення відповідних українських політик до стандартів ЄС та OECD (старший програмний менеджер Кшиштоф Міхалак), незаконному використанні пестицидів у світі та питаннях страхування в секторі сільського господарства та деяких інструментах та джерелах «зеленого» фінансування в країнах ЄС та OECD (аналітикині OECD з питань політики та фінансів Ольга Ольсон та Ізабелла Нойвег).

У панельних дискусіях взяли участь представники місцевого самоврядування; представники навчальних та академічних закладів, представники зарубіжних та вітчизняних фінансових організацій, спеціалізованих асоціацій, дорадчих служб, різноманітних неурядових організацій у сфері боротьби та адаптації до зміни клімату, консалтингових компаній та інші.

Регіональний проєкт PROGRESS, який фінансується Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, атомної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини (BMUV) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), орієнтований на підготовку країн Східного партнерства, включно з Україною, до Європейського зеленого курсу. Він націлений на адаптацію сільського господарства та інших секторів економіки до зміни клімату, нових екологічних вимог, що сприятиме відновленню та сталому розвитку України.

Інформація на сайті НАН України