Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Новини Інституту
 Щойно вийшла друком національна доповідь Інноваційна Україна 2020, підготовлена колективом авторів на базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
Інноваційна Україна 2020 : національна доповідь / за заг. ред. В.М. Гейця та ін. ; НАН України. – К., 2015. – 336 с. : табл., рис.
ISBN 978-966-02-7615-4
Національна доповідь продовжує традицію, започатковану Національною академією наук України щодо дослідження ключових проблем соціально-економічного розвитку країни. Актуальність проблем, які розглядаються у представленій доповіді, визначається необхідністю якнайшвидшої зміни існуючих засад економічного розвитку та створення умов для активного використання можливостей вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалів.
Загальна мета представленої доповіді полягає в оцінці стану інноваційної сфери в Україні, визначенні найбільш актуальних проблем і бар’єрів, що гальмують інноваційну діяльність, а також в обгрунтуванні стратегічних напрямів інноваційного розвитку держави та розробленні конкретних пропозицій щодо його стимулювання в умовах подальшої інтеграції України у світовий економічний та науково-технологічний простір.
Розраховано на представників політичної, наукової, адміністративної та ділової еліти України та всіх, хто цікавиться питаннями науково-технічного та соціально-економічного розвитку.
Національну доповідь “Інноваційна Україна 2020” розміщено в “Науковій електронній бібліотеці” на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського
З результатами розрахунків інтегральних композитних індикаторів розвитку економіки України на 1 липня 2015 р., виконаних відділом моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», можна ознайомитися тут
Відділ секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків презентує результати досліджень за темою «Формування структури базових ринків України: державне регулювання в нових умовах лібералізації та протекціонізму в торгівлі».
Роботу присвячено дослідженню впливу процесів лібералізації та протекціонізму у світовій торгівлі на структуру внутрішнього ринку та базових ринків економіки України. У роботі поглиблено теоретичні основи дослідження структури ринків і за результатами дослідження обґрунтовано ефективні механізми регулювання базових ринків реального сектору економіки України, що забезпечують використання переваг глобальної лібералізації на зовнішніх ринках та нівелювання ризиків лібералізації торговельних режимів на внутрішньому ринку.
Науковий керівник теми – гол.н.с. з покладанням обов’язків зав. відділу, д.е.н., чл.-кор. НААН України Осташко Т.О., колектив авторів: пр.н.с., к.е.н. Венгер В.В., пр.н.с., к.е н. Лір В.Е., пр.н.с., к.е.н. Пустовойт О.В., ст.н.с., к.е.н. Гуменюк В.В., ст.н.с., к.е.н. Олефір В.К., ст.н.с., к.е.н. Кобута І.В., мол.н.с. Биконя О.С., мол.н.с. Лєнівова Г.В., мол.н.с. Олександренко Ю.А.
Упродовж останніх двох місяців у країні проходить громадське обговорення проекту Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 рр., розробленого під егідою Міністерства аграрної політики і продовольства та оприлюдненого на сайті відомства. У межах цього обговорення в Інституті економіки та прогнозування НАН України у середині червня ц. р. відбулися громадські слухання “Українське село і селянство в умовах холдингізації: чи будуть в Україні запроваджені європейські засади сільського розвитку”. Представники Асоціації фермерів і приватних землевласників, Аграрного союзу, Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, Всеукраїнської спілки сільських і селищних рад, громадського академічного об’єднання “Платформа знань — Аграрний розвиток і сільські інновації”, інших громадських об’єднань, працівники установ Національної академії наук і Національної академії аграрних наук, аграрних університетів України обговорювали положення проекту стратегії, які стосуються інтересів села, селянства і сільських громад.
За результатами обговорення прийнято резолюцію, яку направлено Міністерству аграрної політики і продовольства України для врахування позиції учасників слухань при підготовці остаточної версії документа. Загальний тон резолюції: усі розділи майбутньої стратегії необхідно привести у відповідність до задекларованої назви — єдина і комплексна, що означає поєднання інтересів великих, середніх і малих виробників, спрямувавши їх на забезпечення економічної, екологічної та соціальної безпеки у сільській місцевості, а отже, на досягнення цілей сільського розвитку.
Більше читайте у матеріалі чл.-кор. НАН України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної та чл.-кор. НААН України І.В. Прокопи «Чи буде використано шанс на запровадження в Україні європейських засад сільського розвитку?», опублікованому в газеті «Дзеркало тижня. Україна» за 26 червня 2015 р.
 25 червня 2015 р. в Інституті економіки та прогнозування НАН України – в рамках постійно діючого Форуму з питань вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, який діє під егідою Національної академії наук України – відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Стратегія розміщення та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО в Україні: законодавчі основи та практичні аспекти».
  Конференція зібрала близько 150 представників громадських організацій внутрішньо переміщених осіб, Міністерства соціальної політики та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, посольства Грузії, будівельних компаній та асоціацій, архітекторів, фінансових та іпотечних установ, учасників АТО та інших зацікавлених осіб і організацій.
 У ході роботи конференції учасниками було визначено:
– відсутність у більшості ВПО та учасників АТО достатніх фінансових ресурсів для забезпечення життєдіяльності, невирішеність житлової проблеми, працевлаштування;
– відсутність спрямованої державної політики щодо ВПО та учасників АТО;
– відсутність компенсаційних механізмів стосовно можливого відшкодування та виплати компенсацій ПО за втрачене житло;
– наявність недосконалої нормативно-правової бази з питань соціального захисту ВПО та учасників АТО;
– недосконалість організаційно-координаційного забезпечення реалізації державної політики у зазначеній сфері.
 Серед тем, що активно обговорювались, важливе місце займали доопрацьовані за участю громадських організацій та співробітників Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи та Інституту економіки та прогнозування НАНУ проекти Комплексної державної програми підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб на 2015–2016 роки та Плану заходів з її реалізації
Велику увагу присутніх привернули виступи учасників, які розповіли про свій практичний досвід вирішення житлових питань, у тому числі не тільки під час війни на Сході, а й у ході ліквідації Чорнобильської аварії та наслідків землетрусу в Арменії.
Програма конференції
 Презентації:
Салій І. «Динаміка будівельної галузі України»
Пантелеєв О.В. «Забезпечення житлом та соціальною допомогою тимчасово переміщених осіб м. Борисполя»
Громадська організація «Агентство регіонального розвитку «СхідЛуг» «Участь громадських організацій у вирішенні проблем переселенців»
Отт Х. «Технології будівництва доступного житла WEINMANN»
Росоловський І. «Програма забезпечення житлом учасників АТО та членів їх сімей»
Чеботюк П.В. «Проект «HotelHelp»
Резолюція конференції буде доповнена і розміщена на цій сторінці після 1 липня 2015 року.
Організаторами конференції виступили Інститут економіки та прогнозування, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, Інститут економіко-правових досліджень НАНУ та ГО «Конгрес сходу України».
Інститут економіки та прогнозування НАН України спільно з громадським академічним об’єднанням «Платформа знань – аграрний розвиток і сільські інновації» за участі Представництва Польської академії наук в Україні 10 червня 2015 р. провели громадські слухання «Українське село і селянство в умовах холдингізації: чи будуть в Україні запроваджені європейські засади сільського розвитку?». У слуханнях взяли участь понад 70 осіб: представники громадських організацій, місцевого самоврядування, сільських громад, наукових установ, аграрних університетів; фермери та приватні землевласники.
 Під час слухань обговорювалися положення проекту «Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки», які стосуються інтересів села, селянства та сільських громад і мають бути враховані у Стратегії. Ключові проблеми, озвучені у виступах, стосувалися унормування організаційної структури аграрного сектора, удосконалення земельних відносин, захисту прав сільських громад у процесі реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, гарантування екологічної безпеки та якості харчових продуктів, розширення можливостей доступу малих та середніх сільгоспвиробників і сільського населення до ринків і фінансів, розвитку людського потенціалу села, удосконалення державної підтримки та оподаткування у сільському господарстві.  За результатами проведених слухань схвалено резолюцію, в якій відображено позицію представників громадянського суспільства щодо переходу України до моделі сталого багатофункціонального сільського господарства. Резолюцію передано в Комітет Верховної ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Координаційній раді при Мінагрополітики для урахування при підготовці остаточної версії «Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015–2020 роки».
З презентацією доповіді чл.-кор. НАН України, зав. відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М.Бородіної можна ознайомитися тут Borodina_AcademHearing2015
Резолюція_Громадські слухання_10.06
Закон України «Про особливості корпоративного управління в банках» сприяє поліпшенню якості корпоративного управління. У ньому закріплено повноваження, які повинні належати до виключної компетенції правління банків (їх дев’ять). Однак цей документ не сприяє усуненню основної складової ризику корпоративного управління, а саме комплаєнс-ризику (ризик юрсанкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства та внутрішніх правил). Визначено та посилено вимоги до кількісного та особового складу рад банків, проте не враховано рекомендації про непарну кількість осіб у раді, що має значний вплив на процедури голосування та прийняття рішень.
Детальніше – у коментарі н.с. відділу грошово-кредитних відносин К.І. Рожкової “Фінустанови ризикують репутацією” газеті «Урядовий кур’єр» від 11 червня 2015 р.
http://ukurier.gov.ua/uk/news/finustanovi-rizikuyut-reputaciyeyu/
Cпівробітники відділу фінансів реального сектора Інституту економіки та прогнозування підготували науково-аналітичні матеріали “Про проблеми прискорення завершального етапу приватизації в Україні та шляхи їх вирішення” та “Ефективність дяльності приватизованих підприємств в Україні”, де проаналізовано показники ефективності діяльності приватизованих підприємств України, а також охарактеризовані проблеми приватизаційного процесу і визначені деякі напрями їх вирішення.
Про проблеми прискорення завершального етапу приватизації в Україні
Ефективність діяльності приватизованих підприємств в Україні
Цим питанням 2 червн я 2015 року було присвячено спільне засідання підкомітету з питань безпеки автодорожнього руху Комітету Верховної Ради з питань транспорту з представниками профільних міністерств та експертів у сфері безпеки дорожнього руху. Від Інституту економіки і прогнозування НАН України у засіданні взяли участь директор Інституту, академік НАН України, професор В.М. Геєць (доповідь «Деякі аспекти реформування системи управління дорожньою безпекою») та завідувач відділу розвитку виробничої інфраструктури канд. екон. наук О.І. Никифорук (доповідь «Питання стратегічного планування підвищення рівня дорожньої безпеки»).
Євроінтеграційний курс України: проблеми, протиріччя, перспективи
Тетяна Богдан
Ще напередодні саміту Східного партнерства, який відбувся на поточному тижні – 20–21 травня – в Ризі, з’явилась інформація щодо надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні на 1,8 млрд євро у кредитній формі, 150 млн євро безповоротної допомоги та ще 1,5 млрд – у вигляді кредитів для малого і середнього бізнесу. Загальний рівень макрофінансової допомоги, виділеної Брюсселем Києву з травня 2014-го, становитиме 3,41 млрд євро – це найбільший її обсяг для третіх країн за такий короткий період. Однак, беручи до уваги зазначені цифри, не варто забувати про головні цілі, які передбачало закріплення європейського вектора розвитку України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС. І полягали вони далеко не в отриманні тих чи інших коштів від західних сусідів та навіть не в спрощенні візового режиму. Подальший євроінтеграційний процес передбачає серйозні виклики, пов’язані з проведенням глибоких соціально-економічних реформ та радикальних інституційних перетворень в Україні. Тим більше, що трохи раніше – під час квітневого саміту Україна–ЄС у Києві – сторони виключили можливість перегляду та подальше відтермінування введення з 1 січня 2016 року Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною.
Передбачена Угодою про асоціацію (УА) ПВЗВТ створить правові, економічні й організаційні засади для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і частково — робочої сили між Україною та ЄС. У перспективі надзвичайно місткий і диверсифікований ринок Євросоюзу, усунення бар’єрів для зовнішньої торгівлі, гармонізація регуляторних режимів і вдосконалення ринкових інститутів можуть стати потужними драйверами зростання української економіки. Досить згадати, що сумарний ВВП 28 країн-членів ЄС становить близько 13 трлн євро, тоді як сумарний ВВП 10 країн СНД – 2 трлн євро.
Водночас у коротко- і середньостроковому періодах імплементація УА/ПВЗВТ між Україною та ЄС породжуватиме певні економічні втрати та потребуватиме значних інвестицій. Йдеться про вихід з ринку економічних суб’єктів унаслідок посилення конкуренції з виробниками/постачальниками з ЄС та наступний перерозподіл чинників виробництва; підвищення рівня безробіття і необхідність перенавчання і працевлаштування робочої сили, що вивільнятиметься у процесі реструктуризації економіки; впровадження і дотримання стандартів ЄС (технічних стандартів, фітосанітарних норм, екологічних стандартів, стандартів соціальної безпеки), які потребують чималих зусиль та інвестицій з боку виробників товарів і послуг; реформування за зразком ЄС правової і адміністративної системи: створення нових регуляторних органів, прийняття нового законодавства, запровадження нових правил і процедур.
Читайте більше у «Дзеркалі тижня. Україна»
|
-->
|
Ukrainian
English 
Щойно вийшла друком національна доповідь Інноваційна Україна 2020, підготовлена колективом авторів на базі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».
