Ukrainian
Після імплементації Угоди в Україні покращуватимуться правила конкуренції, спростяться умови руху капіталів. Очевидно, що ці переваги мають сенс лише для підприємств, які працюють легально. Яким є рівень тіньової економіки у зовнішньоторговельних операціях України та ЄС і як запобігти його подальшому зростанню, читайте у статті к.е.н., старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Т.А.Тищук “Рух до Європи "в "тіні"”, опублікованій в газеті “Дзеркало тижня. Україна” 30 жовтня 2015 р.
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Переваги Угоди про асоціацію з ЄС відкриються тільки для тих українських підприємств, які працюють прозоро
Як залучити інвесторів в порти
Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС відкриває перспективи розвитку вітчизняного морського транспорту, наближення умов його функціонування до рівня європейських стандартів. Теоретико-методологічні засади досліджень фінансування морських портів на основі європейського досвіду розглянуті у статті к.е.н. старшого наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури Н.В.Кудрицької «Как привлечь инвесторов в порты», опублікованій у журналі «Порты Украины» у жовтні 2015 р. (№ 8).
Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС
Приватні вугільні компанії на практиці продемонстрували, що українські шахти можуть працювати ефективно, розвіявши міф, що через складність гірничо-геологічних умов в Україні вуглевидобування можливе лише при державному дотуванні. Сьогодні, коли надання державної підтримки вугільній промисловості Угодою про асоціацію і нормами СОТ в принципі не забороняється, але має ряд обмежень, виникає запитання, чи цікавий державі такий досвід і як вона його використає? Читайте більше у коментарі к. е. н., провідного наукового співробітника відділу розвитку виробничої інфраструктури О.Ф.Ляшенко «Чого чекати шахтарям від асоціації з ЄС» газеті «День» 28 жовтня 2015 р.
Нашому селянину треба вчитися у Європи бути конкурентним
Державний протекціонізм фермерства існує в усіх країнах Європи: «Хочете жити, як у Європі? Тоді робіть, як в Європі, у тому числі щодо українського селянина». Наскільки готовий український аграрій до відкриття кордонів та дуже близької конкуренції? Що зроблено і ще можна зробити, аби підготуватися до цього? Читайте у інтерв’ю д.е.н., головного наукового співробітника відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України Л.В. Молдаван Укрінформу 27.10.2015 р.
Захоплення земель під вивіскою інвестицій у сільське господарство
На тлі очевидних масштабних процесів глобального захоплення земель у країнах, що розвиваються (Африки, Латинської Америки тощо), питання, чи захищена від загарбання українська земля, постає справді гостро. Зазвичай захоплення земель прикривають гарною вивіскою — інвестиціями у сільське господарство. Більше читайте у статті д.е.н., головного наукового співробітника відділу економіки і політики аграрних перетворень О.Л.Попової "Земля: небезпідставний страх крупномасштабних інвестицій", надрукованій у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 16 жовтня 2015 р.
Асоціація з ЄС диктує необхідність відродити промисловість
Одним з головних викликів і ключовою економічною реформою в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має стати здійснення нової індустріалізації. Тільки відродження вітчизняної промисловості здатне реально вивести національне господарство із тривалої кризи, забезпечивши динамічний розвиток економіки. Більше читайте у матеріалі к.е.н., провідного наукового співробітника відділу промислової політики Інституту економіки та прогнозування НАН України І.А.Шовкун “Асоціація з ЄС диктує необхідність відродити промисловість”, опублікованому в газеті “Дзеркало тижня. Україна” 9 жовтня 2015 г.
Передача в концесію єдиного глибоководного порту України переноситься на невизначений час через суспільний резонанс
Суспільний резонанс, викликаний непрозорими діями Міністерства інфраструктури у ході передачі у концесію єдиного глибоководного порту України МТП “Південний” змусив владу передумати і перенести процедуру на невизначений термін, — прокоментувала “Українським новинам” к.е.н., завідуюча відділом розвитку виробничої інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України О.І.Никифорук. Більше читайте тут
Сировинний статус не личить державі
Про вплив угоди з ЄС на сільське господарство, про ризики і шанси для нових можливостей аграріїв читайте коментарі співробітників Інституту – «Екологічний регламент вимагає великої роботи» д.е.н., головного наукового співробітника О.Л.Попової та «Аграрії мають ризикнути» д.е.н., зав. відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В.Шубравської і к.е.н., старшого наукового співробітника К.О.Прокопенко, надруковані у газеті «Урядовий кур’єр» від 30 вересня 2015 р.
Прості процедурні зміни для ефективних бюджетних рішень
Рекомендації про те, як в Україні підвищити відкритість бюджетного процесу та забезпечити ефективність бюджетних рішень, читайте у матеріалі д.е.н., завідувача відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України І.О.Луніної “Прості процедурні зміни для ефективних бюджетних рішень”, надрукованому в газеті “Дзеркало тижня. Україна”, 25 вересня 2015 р.
Як і чому слід інформувати споживачів про тарифи
Про те, що практика інформування споживачів стосовно вартісних характеристик товарів/послуг, що виробляються/надаються суб'єктами природних монополій у сфері енергетики та комунальних послуг, у цивілізованих економіках є загальноприйнятою, та про кроки, які Україні необхідно зробити у цьому напрямі, йдеться у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України І.В.Запатріної “Кожен громадянин має право знати і справжню ціну на енергоресурси, і як формуються тарифи”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 18 вересня 2015 р.