Наприкінці 2021 року на шпальтах престижного міжнародного наукового видання «Renewable and Sustainable Energy Reviews», який публікує найцікавіші дослідження в царині переходу до низьковуглецевого майбутнього (імпакт-фактор – 15), вийшла друком спільна стаття співробітників сектору прогнозування розвитку паливно-енергетичного комплексу відділу секторальних прогнозів та кон’юнктури ринків ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” – к.т.н., провідного наукового співробітника О.А. Дячука, к.е.н., завідувача сектору Р.З. Подольця і к.е.н., старшого наукового співробітника Г.С. Трипольської, – а також к.е.н., економіста-дослідника Центру аналізу глобальної торгівлі Університету Пердью (США) М.Г. Чепелєва «The role of bioenergy in Ukraine's climate mitigation policy by 2050» («Роль біоенергетики в політиці України щодо пом’якшення впливу на клімат до 2050 року»). Автори дослідили потенціал використання біомаси в Україні за двома сценаріями пом’якшення – зниження викидів парникових газів у 2050 р. на 68% і 83% порівняно з рівнем 2010 р. (за обома сценаріями понад половина енергії з відновлюваних джерел походить саме з біомаси) і продемонстрували, що у майбутньому пом’якшенні зміни клімату біомаса відіграватиме важливу роль. Представлені у цій роботі висновки важливі не лише для ухвалення політичних рішень в Україні, а й можуть стати у нагоді іншим країнам із подібними умовами. Більше читайте тут
ЗУПИНИТИ ВІЙНУ!
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання. Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна. Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею. Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей. Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє. Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі. Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров». Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається. Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.