Вітаємо Вас на порталі Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України

Наші видання










Наші проекти




Посилання




Наші партнери








Старопромислові регіони України: як позбутися стокгольмського синдрому

Динамічні зміни в структурі промислового виробництва, що відбуваються в Україні після кризи 2008–2009 рр.,показали повною мірою назрілу проблему структурної модернізації старопромислових регіонів. Незважаючи на те, що перед промислово розвиненими країнами ця проблема постала ще в 80-х роках минулого століття, у нашій країні її розв'язання тривалий час відкладалося в довгу шухляду. Якийсь час це пояснювалося можливістю успішної екстенсивної експлуатації успадкованих від загальносоюзного поділу праці базових галузей і ресурсного потенціалу промислово розвинених територій. Низька продуктивність базових галузей старопромислових регіонів компенсувалася дешевиною енергоресурсів, сировини й праці, а також невисокими екологічними вимогами до промислової діяльності. Однак уже посткризове відновлення пішло в регіонах із високою часткою таких галузей (насамперед Донецькій, Запорізькій і Луганській областях) "якось не так". Більше читайте у статті старшого наукового співробітника відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАНУ, к.е.н. О.Ю. Снігової  “Старопромислові регіони України: як позбутися стокгольмського синдрому ”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 28 травня 2016 р.

Continue Reading

Обговорюємо проект «Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року»

Розроблення Стратегії розвитку високих технологій – це проблема, розв’язання якої стоїть в Україні на порядку денному вже багато років. Очевидно, що сутність (зміст), дієздатність та ефективність цього документу значною мірою залежать від механізму його створення, який передбачає спільні цілеспрямовані дії загальнодержавного масштабу з обов'язковим залученням представників політики, науки, бізнесу та громадськості. Ефективність такого підходу обумовлюється саме спільними зусиллями осіб, зацікавлених у використанні та створенні загальнодоступних знань, що сприяє більшому внутрішньому та зовнішньому усвідомленню процесу. Досвід країн ЄС доводить, що хоча для них і було визначено спільні пріоритети, розбіжності у державному устрої, політичних та культурних традиціях, системі національних прерогатив вплинули на формування специфічних підходів як до механізму розроблення, так і до способів реалізації стратегії, а також визначення ролі та місця державних органів влади й управління у процесі її втілення. Водночас спільні риси все ж таки є. Це, по-перше,  процедура розроблення, а саме: застосування методу відкритої та колективної праці; міжміністерське співробітництво у процесі розроблення стратегії; створення стратегії під керівництвом найвищого рівня виконавчої влади (голови держави та уряду). По-друге, це практика підготовки документу, зокрема: визначення тематичних секторів та встановлення пріоритетів бюджетних асигнувань на вирішення завдань. Отже, методологічний підхід до формування аналогічних документів у країнах ЄС переважно базується на таких принципах: •         використанні кращого світового досвіду; •         зосередженні зусиль на пріоритетах; •         зміцненні партнерських відносин; •         покращенні звітності. Викладене вище та інші результати аналізу досвіду країн ЄС стали підґрунтям для коментарів провідного наукового співробітника відділу інноваційної політики, економіки та організації високих технологій , д.е.н. О.Б. Саліхової щодо проекту «Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року». Детальніше читайте у статті «А МЕРТ і нині там… Щодо Проекту «Стратегії з розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року», розміщеній на сайті журналу “Економіст” 26 травня 2016 р. Пропонуємо долучитися до публічного обговорення цього питання.

Continue Reading

Експортна стратегія України: “Біла книга” чи розбілена “Зелена”?

Свою експертну думку у дискусії щодо майбутньої Експортної стратегії України висловив провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування, к.е.н. В.Е.Лір. Читайте більше  у матеріалі “Експортна стратегія України: “Біла книга” чи розбілена “Зелена”?”, який опублікувала “Європейська правда” 19 травня 2016 р.

Continue Reading

Офшорне виснаження

Панамське досьє", що стало однією з останніх світових топ-новин, цього тижня поповнилося новою чималою порцією інформації. Найгостріше на його публікацію вже відреагували в багатих країнах: кримінальне провадження у США, спецкомісія Європарламенту, плани боротьби з офшорами Мінфіну Німеччини та великої п'ятірки ЄС. Реакція ж їхніх бідних сусідів, за нечастим винятком, була стриманішою. Українські журналісти й політологи, не змовляючись, досить оперативно розібрали практично всі вітчизняні аспекти "панамагейту": податкові ухиляння, особиста анонімність, густа тінь корупції/криміналу, легалізація тіньових капіталів, гнітючий бізнес-клімат на батьківщині, моральні втрати, політична відповідальність за порушення моральних табу, передвиборних обіцянок і стрімке погіршення життя своїх виборців. Претензії у нас, як і за кордоном, адресують здебільшого політикам. Річ у тім, що бізнес, на відміну від них, на вірність своєму народу не присягав. Тому його судять за дотримання не моральних норм, а юридичних. А вони офшорів не забороняють. Ні в Україні, ні за її межами. Читайте більше у статті д.е.н., головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України С.О.Корабліна  “Офшорне виснаження”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня”  14 травня  2016 р.

Continue Reading

Бюджетно-боргова політика поглиблення спаду

У суспільно-політичних дискусіях останнього часу недостатньо уваги приділяється таким проблемам, як здійснення урядом проциклічної та наджорсткої бюджетної політики, наростання бюджетно-боргових диспропорцій і відсутність зваженої політики управління державним боргом. А між тим саме ці промахи в роботі уряду призвели до поглиблення економічного спаду, різкого зниження життєвого рівня населення, посилення боргової удавки економіки. Більше читайте у статті д. е н., завідувача сектора міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України Т.П.Богдан  "Бюджетно-боргова політика поглиблення спаду", опублікованій в газеті "Дзеркало тижня. Україна" 16 квітня 2016 р.

Continue Reading

Прозорість спільної аграрної політики у ЄС: емпіричні докази

У рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, орієнтації на європейські цінності у створенні нової системи управління аграрним і сільським розвитком вітчизняна аграрна політика може переорієнтуватися на стратегічні суспільні цілі з чітко визначеними пріоритетами, дієвими механізмами реалізації та надійними джерелами фінансування. Цей процес ускладнюється тим, що у нас аграрна політика завжди не узгоджувалася з селянською тактикою виживання. Подолання відчуження між сільським співтовариством і громадянським суспільством, з одного боку, та державними структурами і великим бізнесом — з іншого, є неабияким викликом для України. Більше читайте у статті чл.-кор НАН України, завідувача відділу економіки і політики аграрних перетворень Інституту економіки та прогнозування НАН України О.М.Бородіної "Прозорість спільної аграрної політики у ЄС: емпіричні докази", опублікованій у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 16 квітня 2016 р.

Continue Reading

Економіка України 2016 року

Уряд офіційно задекларував, що ВВП цього року зросте на 2%, інфляція знизиться до 12%, середньорічний курс гривні стабілізується на рівні 24,1 грн./USD, дефіцит бюджету становитиме 3,7% ВВП, середньомісячна заробітна платня працівників, скоригована на індекс споживчих цін, за оптимістичним сценарієм, збільшиться на 2,3%, а за песимістичним можливе її падіння до 99,5% порівняно з 2015 р. З часу оприлюднення зазначені макроекономічні показники викликають доволі суперечливі оцінки на тлі суттєвого впливу на їх динаміку тенденцій змін у світовій економіці. Читайте більше у статті директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ, академіка НАНУ В.М.Гейця  “Економіка України 2016 року”, опублікованій у газеті  “Бізнес” 14 березня 2016 р.  

Continue Reading

Маніфест ліберально-соціалістичного руху

Людська цивілізація перебуває в глибокій кризі. Досягнувши величезних успіхів у науково-технічному розвитку, суспільство не змогло вирішити базових проблем людини, забезпечити збалансований, сталий розвиток економіки і духовний прогрес. Разом з глобалізацією прийшла фрагментація людського суспільства, виникли глобальні загрози й конфлікти. Людство постало перед глобальним викликом своєму існуванню. Це потребує усвідомлення проблеми в усій її складності та адекватних ситуації рішень. Більше читайте у статті заступника директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, чл.-кор. НАН України А.А.Гриценка «Маніфест ліберально-соціалістичного руху», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 12 березня 2016 р.

Continue Reading

НБУ: безтурботний вибір мети

Майже місяць тому, 29 січня, відбулося засідання Ради з фінансової стабільності. Його ініціював прем'єр-міністр через прискорення падіння курсу гривні. Назвати зустріч результативною складно – уже після неї долар пробив стелю у 27 грн не тільки на ринку, а й в офіційних котируваннях Нацбанку. Проте засідання виявилося знаковим: на ньому відповідно до прес-релізу НБУ голова Національного банку повідомила про зміну монетарного режиму та перехід до інфляційного таргетування. Це, з одного боку, відповідає колишнім заявам регулятора про плаваючий курс і відсутність планів не тільки з його фіксації, а і з підтримки. Але з іншого — постає питання про цілі продажу Нацбанком 118 млн дол. під час валютних інтервенцій у січні та 120 млн уже в лютому. Така суперечливість лише посилює перегони на виживання, в які, крім учасників валютного ринку, виявилися втягнутими майже всі українські сім'ї, що не встигають перезатягувати свої паски після кожного походу до магазину. Читайте більше у статті головного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України, д.е.н. С.О.Корабліна «НБУ: безтурботний вибір мети», опублікованій у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 лютого 2016 р.

Continue Reading

Бідним бути дорого?

25 лютого 2016 р. директор Інституту економіки та прогнозування, академік НАН України В.М.Геєць взяв участь у радіопрограмі «Фінансовий прайм"  на радіо «Європа плюс», яка виходить за патронату ВГО «Асоціація платників податків України». Дискусія у форматі круглого столу була присвячена темі «Бідним бути дорого: оподаткування пенсій, депозитів та зменшення розміру податкової соціальної пільги». Переглянути відео програми можна за посиланням http://www.appu.org.ua/video/ (відеотека, випуск програми Асоціації платників податків України в прямому в ефірі на «Європа плюс» «Фінансовий прайм», 25 лютого 2016 р.)

Continue Reading