Наші видання
Посилання
Наші партнери
|
Звернення ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
 В Україні війна. Її розв’язала Росія. «Русский мир» приніс нашому народові горе, смерть та розруху. Він намагається стерти з землі переважно російськомовні Харків, Суми і Маріуполь. Залишає на своєму шляху знищені села Слобожанщини, Чернігівщини та Київщини. Руки загарбників у крові невинних дітей. Цьому немає і ніколи не буде жодного виправдання.
Окупантів словами не зупинити, але мовчати не можна.
Ми звертаємся зі словами вдячності до наших захисників-військових, добровольців тероборони, добробатівців, волонтерів, мільйонів наших співвітчизників, які щодня роблять все, щоб забезпечити нас світлом, теплом та їжею.
Ми дякуємо всьому світові, який встав на захист наших прав та свобод. Ми ніколи не забудемо іноземних добровольців, які ризикують життям, захищаючи наші родини. Ми цінуємо підтримку міжнародної наукової спільноти. Ми чуємо при цьому і голоси російських громадян, але нас продовжують вбивати. Щодня. Щоночі. Жінок, дітей, старих та немічних людей.
Нас вбивають за те, що ми не хочемо «русского мира». За те, що ми захищаємо свою землю. За наш європейський вибір. За наше майбутнє.
Гармати змінюють та надають страшного сенсу взаємовідносинам історичних сусідів. Їх жнива – десятки тисяч вбитих та скалічених, мільйони біженців, знищені міста та села, зруйновані мости, спотворені долі.
Це – не наш вибір. Це – вибір країни-агресора. Але ми вистоїмо. Ми повернемося до нормального життя, до звичайних людських відносин. Ми змусимо нас поважати. І це відбудеться тим скоріше, чим міцнішими будуть всі ті, для кого життя кожної людини є дивом, а не «тріскою при рубанні дров».
Державне благословення вбивства – важкий морок середньовіччя. Весь світ бачить, як він опускається на Росію. Це – безвихідь. Щоб остаточно не потрапити до неї, треба зупинитися. Це перше, що треба зробити, щоб не перетворитися на вічного ізгоя, який всім заздрить, всім погрожує і всіх жахається.
Безумовна зупинка вогню та перемовини – перший крок від цієї прірви. Його треба робити негайно. Заради тих, чиї життя ще можна зберегти. Заради припинення цієї божевільної війни. Заради всіх тих, хто ще може після неї народитися.
Останні місяці українське суспільство активно (в тому числі у формі пікетів, багатолюдних мітингів, демонстрацій, маршів тощо) реагує на заяви представників влади і законодавчі ініціативи, метою яких є скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель і запровадження практично нерегульованого їх ринкового обігу.
Громадяни вбачають у цьому загрозу обезземелення селян, послаблення
продовольчого суверенітету, прискорення деградації сіл, зрештою, втрати
території та життєвого простору держави. Інформаційний простір переповнений
обговоренням аргументів "за" і "проти" реалізації згаданих
заяв та ініціатив.
Позицію представників академічної громадськості – співробітників ДУ “Інститут економіки і прогнозування НАН України”: директора В.М. Гейця, заступника директора А.А. Гриценка, завідувачки відділу економіки і політики аграрних перетворень О.М. Бородіної, головного наукового співробітника Л.В. Молдаван, завідувачки відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків Т.О. Осташко, головного наукового співробітника О.Л. Попової, головного наукового співробітника І.В. Прокопи, головного наукового співробітника В.Р. Сіденка, завідувачки відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі О.В. Шубравської; директора ДУ "Інститут регіональних досліджень ім. М.І.Долішнього НАНУ" В.С. Кравціва, директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Е.М. Лібанової та директора ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАНУ" М.А. Хвесика – викладено у публікації “Суспільне значення землі для сучасності та майбутнього України” (“Дзеркало тижня: Україна” від 9 листопада 2019 р.)
Continue Reading
Негаразди в економіці призвели до скорочення фінансування наукових закладів. У 2016-му їх фінансування сягнуло критичних 15% від частки ВВП порівняно з 1990 р. Це при тому, що й ВВП-2016 виявився меншим від ВВП-1990 майже вдвічі! Реально витрати на науку впали до 7,5% від рівня 1990 р., що спричинило неминуче скорочення кількості науковців — у 2014 р. їх стало 22% від рівня 1990 р.
Зникло багато НВО, НДІ й навіть — цілі галузі промисловості! Скажімо, одним із перших загинув Світловодський завод чистих металів — перлина системи Державного інституту рідкісноземельних металів. А це було підприємство, де наука відігравала головну роль у розробці технологічних процесів виробництва матеріалів із надзвичайно високою доданою вартістю. Взагалі щезали підприємства, які знав увесь світ.
На сьогодні практично повністю зникла галузева й заводська наука. Через зниження зарплат почала падати престижність наукової праці. Молодь уже не йде в науку, й наймасовішою віковою категорією в академічних інститутах та НДІ стали вчені, яким понад 65 років.
Читайте більше у статті к.т.н., вченого секретаря ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" В.К. Хаустова " Замість фабрик -- ФОПи, замість вишів -- ПТУ?", опублікованій у газеті "Голос України" 6 листопада 2019 р.
Continue Reading
Земля — особливий об'єкт привласнення. За неї велися війни, відбувалися революції, здійснювалися злочини і героїчні вчинки. Немає жодної людини, що не мала б стосунку до землі, на якій і з якої ми живемо навіть у тому випадку, коли працюємо у сфері мистецтва, науки або цифрових технологій.
Нині перед Україною постало питання скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Це питання вирішується у запеклих політичних суперечках, а насправді ж на проблему потрібно подивитися під кутом економічної теорії. Адже саме теорія, на відміну від повсякденних уявлень, дає достовірне знання про об'єкт і в такий спосіб створює можливість для людини будувати свою діяльність відповідно до природи об'єкта, а не всупереч їй. А що буває тоді, коли специфіки об'єкта не враховують, свідчить економічна ситуація в Україні.
Читайте більше у статті чл.-кор. НАН України, професора, заступника директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” А.А.Гриценка “Спільно-розділена земля”, надрукованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 2 листопада 2019 р.
Continue Reading
Озвучена мета з прискорення нашої економіки до 5–7% на рік, безумовно, одна з провідних. Причому не тільки для України. Обіцянка прем'єра збільшити ВВП за п'ять років на 40% різко підвищила ціну варантів, випущених Україною у 2015 р. під час реструктуризації частини її держборгу.
Чи амбіційна нова мета? За вітчизняними мірками, так, за міжнародними — не надто. Бо при стійких 5% ми, швидше за все, лише втримаємо своє місце на сировинній периферії, а при 7% — зможемо там зручніше облаштуватися. Для того ж, щоб усерйоз надолужувати згаяне, знадобляться всі 10%. Однак і з ними на саме лише "згаяне" підуть десятиліття, тому що наші середньодушові доходи сьогодні в 3–9 разів нижчі від доходів європейських колег з колишнього соцтабору.
Тим часом на шляху цих планів "зненацька" виник Нацбанк.
Читайте більше у статті д-ра екон. наук, чл.-кор. НАН України, заступника директора ДУ “ Інститут економіки та прогнозування НАН України” С.О. Корабліна “Ціна кредиту”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.
Continue Reading
Цифрова економіка забезпечує конкурентні переваги інноваційного розвитку економічних систем різних рівнів. Однак цифрові дивіденди отримують лише ті країни, які спроможні створити "міцний аналоговий фундамент": нормативно-правову базу (динамічне ділове середовище, що дає змогу компаніям повною мірою використовувати цифрові технології для конкуренції та інновацій); вагомий людський капітал (використання можливостей, що відкриваються в цифровому світі); спеціальні інститути електронного управління. І хоча Україна потрапила до числа 63 країн, для яких здійснюється оцінювання конкурентоспроможності цифрового середовища, за загальним рейтингом вона перебуває у замикаючій групі — 58-ме місце у 2018 р.
Про те, що потрібно зробити у напрямі поліпшення ситуації, читайте у статті к.е.н., вченого секретаря ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” В.К. Хаустова “Цифрова економікаи: як тобі служиться?”, опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 19 жовтня 2019 р.
Continue Reading
Про роль держави в управлінні економікою та про відносини з бізнесом читайте у новій статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова "Велике свинство Наполеона", опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 12 жовтня 2019 р.
Continue Reading
Попри це, серед багатьох реформ, що проводилися в Україні останніми роками, не виявилося тих, які були б спрямовані на усунення інфраструктурних проблем. У результаті питання про те, яка інфраструктура є найбільш пріоритетною для інвестування, за рахунок яких механізмів і в які терміни планується розв'язати накопичені в цій сфері проблеми, як і раніше, залишаються відкритими.
Що ж відбувається із плануванням інфраструктурного розвитку в Україні -- читайте у статті д.е.н., провідного наукового співробітника відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" І.В.Запатріної "Інвентаризація країни", надруковані у газеті "Дзеркало тижня. Україна" 28 вересня 2019 р.
Continue Reading
Правління Національного банку України розробило Основні засади грошово-кредитної політики на 2020 р. і середньострокову перспективу та подало їх на затвердження Ради Національного банку України.
Теоретично політика Нацбанку спирається сьогодні на монетаристську концепцію. І захисники діючої монетарної політики активно пропагують метод інфляційного таргетування, що наразився на жорстку критику не стільки представників академічних кіл, скільки споживачів, які вимірюють інфляцію не статистичними індексами, а цінами в магазинах, і підприємців, яким сучасна монетарна політика не дає можливості наповнити ці магазини товарами за прийнятними цінами.
Причому пропаганда з боку апологетів грошово-кредитної політики Нацбанку, як видається, більше спрямована на самих себе, бо ніхто із серйозних економістів у країні і не виступає проти інфляційного таргетування. Дискусія по суті стосується лише двох запитань: чи працює в Україні механізм інфляційного таргетування та чи повинен центральний банк обмежуватися в своїй монетарній політиці лише інфляційним таргетуванням?
Читайте більше у статті головного наукового співробітника сектору міжнародних фінансів д.е.н. О.М. Шарова "Буриданова муха", опублікованій у газеті “Дзеркало тижня. Україна” 7 вересня 2019 р.
Continue Reading
На початку липня Український центр європейської політики опублікував дослідження "Оптимізація управління науковою сферою: закордонний досвід та рекомендації для України" і провів його презентацію. Це дослідження фінансували солідні закордонні грантодавці, а його основні положення, якщо судити з реакції на презентації, дістали загалом позитивну оцінку від чільних представників Міністерства освіти і науки України.
Але якою мірою така оцінка є виправданою? Безперечно, добре, коли активісти громадської організації звертаються до проблем реформування науки та пропонують власні рецепти змін. Важливо, щоб аналіз ситуації, що склалася, було проведено професійно, а рекомендації були обґрунтованими.
На жаль, автору дослідження і перше, й друге вдалося здійснити лише почасти. Практично в кожному розділі опублікованої доповіді є фактичні помилки та (або) явно тенденційна інтерпретація фактів.
Читайте більше у матеріалі І.Ю. Єгорова, д.е.н., завідувача відділу інноваційної політики, економіки і організації високих технологій Інституту економіки та прогнозування НАН України, «Хто “пошив костюм”, і кому це потрібно?», надрукованого у газеті «Дзеркало тижня. Україна» 27 липня 2019 р.
Continue Reading
|
-->
|
Ukrainian
